Мета роботи - на підставі аналізу даних хірургічного лікування папілярного раку щитоподібної залози (РЩЗ) розміром <$Esymbol Г~10> мм, поєднаного з різними типами доброякісного вогнищевого ураження ЩЗ, виявити схильність до канцерогенезу та встановити прогностичні чинники перебігу окремих поєднань. Ретроспективно проаналізовано дані хірургічного лікування 1177-ми хворих з вогнищевими ураженнями ЩЗ. У дослідженні використано архівні матеріали хірургічного відділення Київської обласної клінічної лікарні № 1 за період 2008 - 2013 рр. Під час гістологічного дослідження встановлено, що інвазія у власну капсулу мала місце у 6,7 % пацієнтів з ізольованими мікрокарциномами, у 8,6 % - з РЩЗ у поєднанні з вогнищевими гіперплазіями, у 11,9 % - з РЩЗ у поєднанні з дифузно-вогнищевим автоімунним тиреоїдитом і не траплялася у хворих з поєднанням РЩЗ і аденом ЩЗ. Інвазію в перикапсулярний простір, капсулу ЩЗ або судини виявлено у 2,2 % пацієнтів з РЩЗ без фонових захворювань, у 1,7 % хворих на РЩЗ з тиреоїдними вогнищевими гіперплазіями - у 4,6 % пацієнтів з РЩЗ та автоімунним тиреоїдитом. У хворих з аденомами інвазію не виявлено. Мультифокальні мікрокарциноми діагностовано у 13,4 % хворих на РЩЗ, у 10,3 % - з поєднанням РЩЗ і вогнищевих гіперплазій, у 10 % - з поєднанням РЩЗ і аденоматозних гіперплазій і у 22,7 % - з поєднанням РЩЗ і дифузно-вогнищевого автоімунного тиреоїдиту. Висновки: на підставі результатів аналізу поєднаних форм "малого раку" з доброякісними захворюваннями ЩЗ можна стверджувати, що найбільший ризик виникнення раку ЩЗ мають пацієнти з дифузно-вогнищевим автоімунним тиреоїдитом, оскільки в цій групі РЩЗ траплявся на 9,3 % частіше, ніж у групі з поєднанням РЩЗ і вогнищевих гіперплазій, і на 42 % частіше, ніж у групі з поєднанням РЩЗ і аденоматозних гіперплазій. Серед пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом та РЩЗ переважають жінки (88,9 %) середньої вікової категорії (у середньому - (<$E35,1~symbol С~9,4>) року). За такого поєднання рак, незважаючи на малий розмір пухлини (<$Esymbol Г~1> см), перебігає більш агресивно з більшою частотою регіонарного метастазування (18,1 %).

  Повний текст PDF - 161.66 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"