Мета роботи - проаналізувати результати комплексного лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з дезагрегаційною тромбоцитопатією (ДТ). У проспективне дослідження залучено 40 пацієнтів, у яких діагностовано ДТ. Усі хворі мали трофічні виразки нижніх кінцівок венозної етіології у фазу альтерації. Середня тривалість існування трофічних виразок - (<$E 4,3~symbol С~1,5>) року. Загальна площа виразкової поверхні - від 35 до 155 см<^>2. Гемостазіопатії верифікували у пацієнтів за допомогою анкети-опитувальника анамнестичного скринінгу геморагічного синдрому і дослідження системи гемостазу. Через виражені геморагічні вияви всім хворим застосовано неспецифічну гемостатичну терапію. Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-й групі (20 хворих) для лікування виразкових дефектів незалежно від стадії ранового процесу використовували антибактеріальний препарат тиротрицин ("Тирозур") у вигляді гелю та порошку, у 2-й групі (20 хворих) для місцевого лікування трофічних виразок застосовували мазеві пов'язки ("Левомеколь", "Офлокаїн", мірамістин, метилурацил) залежно від фази ранового процесу. Завершували лікування виразкових дефектів нижніх кінцівок в обох групах після доопераційної підготовки автодермопластикою за Тиршем. На тлі неспецифічної гемостатичної терапії у 38 пацієнтів з ДТ під час місцевого лікування трофічних виразок не зафіксовано геморагічних ускладнень. Після проведеного лікування у пацієнтів 1-ї групи відзначено суттєве поліпшення мікробного пейзажу, в 2-й групі показники не досягли безпечних значень. У разі лікування тиротрицином очищення ран спостерігали на 6-ту - 7-му добу, появу грануляційної тканини і крайової епітелізації - на 12 - 14-ту. Очищення від гнійно-некротичних мас та виповнення грануляційною тканиною дна рани надало змогу успішно виконати автодермопластику за Тиршем. У 2-й групі загоєння (грануляція та епітелізація) виразок відбувалося на 4 - 6 діб пізніше. Висновки: в лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з ДТ обов'язковим є призначення неспецифічної гемостатичної терапії для запобігання геморагічним ускладненням у процесі лікування та адекватної підготовки трофічної виразки до автодерматоплатики. В схемі комплексного лікування трофічних виразок з метою прискорення очищення виразки від некротичних мас, стимуляції грануляцій і профілактики паратравматичної екземи на тлі гемостазіопатій доцільно застосовувати антибактеріальний препарат тиротрицин у вигляді гелю та порошку.

  Повний текст PDF - 167.694 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"