Козубович Р. М. Комплексне лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з дезагрегаційною тромбоцитопатією / Р. М. Козубович, О. І. Сопко, І. Л. Заря, Р. І. Верещако, Б. М. Коваль, В. В. Вальчук, О. І. Кундельський // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_16
Мета роботи - проаналізувати результати комплексного лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з дезагрегаційною тромбоцитопатією (ДТ). У проспективне дослідження залучено 40 пацієнтів, у яких діагностовано ДТ. Усі хворі мали трофічні виразки нижніх кінцівок венозної етіології у фазу альтерації. Середня тривалість існування трофічних виразок - (<$E 4,3~symbol С~1,5>) року. Загальна площа виразкової поверхні - від 35 до 155 см<^>2. Гемостазіопатії верифікували у пацієнтів за допомогою анкети-опитувальника анамнестичного скринінгу геморагічного синдрому і дослідження системи гемостазу. Через виражені геморагічні вияви всім хворим застосовано неспецифічну гемостатичну терапію. Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-й групі (20 хворих) для лікування виразкових дефектів незалежно від стадії ранового процесу використовували антибактеріальний препарат тиротрицин ("Тирозур") у вигляді гелю та порошку, у 2-й групі (20 хворих) для місцевого лікування трофічних виразок застосовували мазеві пов'язки ("Левомеколь", "Офлокаїн", мірамістин, метилурацил) залежно від фази ранового процесу. Завершували лікування виразкових дефектів нижніх кінцівок в обох групах після доопераційної підготовки автодермопластикою за Тиршем. На тлі неспецифічної гемостатичної терапії у 38 пацієнтів з ДТ під час місцевого лікування трофічних виразок не зафіксовано геморагічних ускладнень. Після проведеного лікування у пацієнтів 1-ї групи відзначено суттєве поліпшення мікробного пейзажу, в 2-й групі показники не досягли безпечних значень. У разі лікування тиротрицином очищення ран спостерігали на 6-ту - 7-му добу, появу грануляційної тканини і крайової епітелізації - на 12 - 14-ту. Очищення від гнійно-некротичних мас та виповнення грануляційною тканиною дна рани надало змогу успішно виконати автодермопластику за Тиршем. У 2-й групі загоєння (грануляція та епітелізація) виразок відбувалося на 4 - 6 діб пізніше. Висновки: в лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з ДТ обов'язковим є призначення неспецифічної гемостатичної терапії для запобігання геморагічним ускладненням у процесі лікування та адекватної підготовки трофічної виразки до автодерматоплатики. В схемі комплексного лікування трофічних виразок з метою прискорення очищення виразки від некротичних мас, стимуляції грануляцій і профілактики паратравматичної екземи на тлі гемостазіопатій доцільно застосовувати антибактеріальний препарат тиротрицин у вигляді гелю та порошку. Цитованість авторів публікації:Козубович Р.Сопко О.
Заря І.
Верещако Р.
Коваль Б.
Вальчук В.
Кундельський О.
Бібліографічний опис для цитування: Козубович Р. М. Комплексне лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у пацієнтів з дезагрегаційною тромбоцитопатією / Р. М. Козубович, О. І. Сопко, І. Л. Заря, Р. І. Верещако, Б. М. Коваль, В. В. Вальчук, О. І. Кундельський // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_16. Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)Козубович Руслан Миколайович (медичні науки)Заря Ігор Леонiдович (медичні науки)Верещако Роман Іванович (медичні науки)Коваль Борис Михайлович (медичні науки)
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|