Використання цифрових зображень в сучасному суспільстві настільки поширене, що важко назвати галузь, де б їх не застосовували. Однак у певних ситуаціях цифрові зображення можуть бути прямими або непрямими цифровими доказами, наприклад, у судових справах. Підробка або порушення цілісності цифрових зображень - одна з важливих проблем захисту інформації. Перед фахівцями з кібербезпеки сьогодні гостро стоїть питання перевірки автентичності цифрових сигналів. Отже, розробка методів та алгоритмів виявлення порушень цілісності цифрових сигналів взагалі та цифрових зображень зокрема є дуже актуальною темою. Серед усіх можливих варіантів порушення цілісності цифрових зображень можна виділити окрему групу - застосування обробки різними фільтрами графічних редакторів, таких як розмиття, підвищення різкості тощо. Розмиття доволі часто застосовують до зображень не лише при їх фальсифікації, а й як стеганографічну атаку. Виявлення розмиття вказує на неможливість використання цифрового зображення в якості доказу будь-чого. Один з найефективніших методів виявлення розмиття, відомих з відкритого друку, це метод, заснований на аналізі сингулярних чисел блоків матриці цифрового зображення. Мета роботи - підвищення ефективності виявлення розмиття цифрового зображення шляхом модифікації алгоритму, заснованого на аналізі сингулярних чисел. Проведено обчислювальні експерименти щодо встановлення кількості параметрів, що перевіряються. Отримані результати дозволяють модифікувати алгоритм методу виявлення розмиття цифрового зображення. Виконана модифікація дозволяє виявити наявність несанкціонованого доступу до цифрового зображення. Модиексперименти щодо встановлення кількості параметрів, що перевіряються. Отримані результати дозволяють модифікувати алгоритм методу виявлення розмиття цифрового зображення. Виконана модифікація дозволяє виявити наявність несанкціонованогофікований алгоритм є не менш ефективним в порівнянні з оригіналом і при цьому дозволяє аналізувати меншу кількість параметрів за коротший час. Обчислювальна складність алгоритму визначається поліномом другого степеня, що є прийнятним з точки зору його практичного застосування.Використання цифрових зображень в сучасному суспільстві настільки поширене, що важко назвати галузь, де б їх не застосовували. Однак у певних ситуаціях цифрові зображення можуть бути прямими або непрямими цифровими доказами, наприклад, у судових справах. Підробка або порушення цілісності цифрових зображень - одна з важливих проблем захисту інформації. Перед фахівцями з кібербезпеки сьогодні гостро стоїть питання перевірки автентичності цифрових сигналів. Отже, розробка методів та алгоритмів виявлення порушень цілісності цифрових сигналів взагалі та цифрових зображень зокрема є дуже актуальною темою. Серед усіх можливих варіантів порушення цілісності цифрових зображень можна виділити окрему групу - застосування обробки різними фільтрами графічних редакторів, таких як розмиття, підвищення різкості тощо. Розмиття доволі часто застосовують до зображень не лише при їх фальсифікації, а й як стеганографічну атаку. Виявлення розмиття вказує на неможливість використання цифрового зображення в якості доказу будь-чого. Один з найефективніших методів виявлення розмиття, відомих з відкритого друку, це метод, заснований на аналізі сингулярних чисел блоків матриці цифрового зображення. Мета роботи - підвищення ефективності виявлення розмиття цифрового зображення шляхом модифікації алгоритму, заснованого на аналізі сингулярних чисел. Проведено обчислювальні експерименти щодо встановлення кількості параметрів, що перевіряються. Отримані результати дозволяють модифікувати алгоритм методу виявлення розмиття цифрового зображення. Виконана модифікація дозволяє виявити наявність несанкціонованого доступу до цифрового зображення. Модиексперименти щодо встановлення кількості параметрів, що перевіряються. Отримані результати дозволяють модифікувати алгоритм методу виявлення розмиття цифрового зображення. Виконана модифікація дозволяє виявити наявність несанкціонованогофікований алгоритм є не менш ефективним в порівнянні з оригіналом і при цьому дозволяє аналізувати меншу кількість параметрів за коротший час. Обчислювальна складність алгоритму визначається поліномом другого степеня, що є прийнятним з точки зору його практичного застосування.

  Повний текст PDF - 830.682 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"