Наукова періодика України Plant introduction


Zakrasov A. V. 
Researches of soil laccases in the 21st century: main directions and prospects / A. V. Zakrasov // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 89-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_12
Лакази належать до синьо-мідних оксидаз, будучи Cu-вмісними ферментами, котрі каталізують окиснення сполук молекулярним киснем, зокрема o- і w-дифеноли, амінофеноли, поліфеноли, поліаміни, арилдіаміни, фенольні підструктури лігніну та деякі неорганічні іони. Фізіологічні функції лаказ різноманітні: участь у формуванні пігментів і створенні плодових тіл грибів, детоксикація фенолів, каталіз окиснення нефенольних лігнінових одиниць (C4-етерифікованих) до радикалів. Активність лаказ значно зростає за рахунок введення Cu<^>2+, Mg<^>2+ і Na<^>+, але сильно інгібується Fe<^>2+, Ag<^>+, 1-цистеїном, дітіотреїтолом та NaNO3. У нижніх шарах грунту активність лакази значно збільшується у разі постачання мінерального азоту. Додавання компосту спричиняє підвищену активність у поверхневому шарі. Перспективи практичного застосування оксидаз розширилися після відкриття можливості посилення їх дії з використанням редокс-медіаторів, котрі являють собою субстрати цих ферментів, у процесі окиснення яких утворюються високо-редокс-потенційні та хімічно активні продукти. Біокаталітичні системи, створені шляхом нанотехнологій (бактеріальна наноцелюлоза, вуглецеві нанотрубки, магнітні нанобукети тощо), підвищують ефективність реакції завдяки збільшенню поверхні та завантажувальної здатності та зменшенню опору масопереносу. Ефективність іммобілізації значною мірою залежить від умов процесу, властивостей ферменту та матеріалу носія. Зокрема встановлено чітку кореляцію між редокс-потенціалом субстрату та ефективністю гомогенного каталізу. Зазначено щодо важливості впливу лакази на грунтову емісію CO2 та інших парникових газів. Беручи участь у полімеризації розчинних фенолів, вони сприяють гуміфікації, створюючи стійкі гумінові фракції, які зв'язують грунтовий вуглець. Наведені дані свідчать про те, що грунтові лакази - важливий чинник функціональності грунту, але необхідно провести додаткові дослідження, щоб зрозуміти механізми, котрі регулюють їх діяльність.Лакази належать до синьо-мідних оксидаз, будучи Cu-вмісними ферментами, котрі каталізують окиснення сполук молекулярним киснем, зокрема o- і w-дифеноли, амінофеноли, поліфеноли, поліаміни, арилдіаміни, фенольні підструктури лігніну та деякі неорганічні іони. Фізіологічні функції лаказ різноманітні: участь у формуванні пігментів і створенні плодових тіл грибів, детоксикація фенолів, каталіз окиснення нефенольних лігнінових одиниць (C4-етерифікованих) до радикалів. Активність лаказ значно зростає за рахунок введення Cu<^>2+, Mg<^>2+ і Na<^>+, але сильно інгібується Fe<^>2+, Ag<^>+, 1-цистеїном, дітіотреїтолом та NaNO3. У нижніх шарах грунту активність лакази значно збільшується у разі постачання мінерального азоту. Додавання компосту спричиняє підвищену активність у поверхневому шарі. Перспективи практичного застосування оксидаз розширилися після відкриття можливості посилення їх дії з використанням редокс-медіаторів, котрі являють собою субстрати цих ферментів, у процесі окиснення яких утворюються високо-редокс-потенційні та хімічно активні продукти. Біокаталітичні системи, створені шляхом нанотехнологій (бактеріальна наноцелюлоза, вуглецеві нанотрубки, магнітні нанобукети тощо), підвищують ефективність реакції завдяки збільшенню поверхні та завантажувальної здатності та зменшенню опору масопереносу. Ефективність іммобілізації значною мірою залежить від умов процесу, властивостей ферменту та матеріалу носія. Зокрема встановлено чітку кореляцію між редокс-потенціалом субстрату та ефективністю гомогенного каталізу. Зазначено щодо важливості впливу лакази на грунтову емісію CO2 та інших парникових газів. Беручи участь у полімеризації розчинних фенолів, вони сприяють гуміфікації, створюючи стійкі гумінові фракції, які зв'язують грунтовий вуглець. Наведені дані свідчать про те, що грунтові лакази - важливий чинник функціональності грунту, але необхідно провести додаткові дослідження, щоб зрозуміти механізми, котрі регулюють їх діяльність.
  Повний текст PDF - 158.972 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Zakrasov A.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Zakrasov A. V. Researches of soil laccases in the 21st century: main directions and prospects / A. V. Zakrasov // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 89-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_12.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського