Наукова періодика України Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві


Тимрук-Скоропад К. 
Фізична активність у реабілітації осіб із хронічним обструктивним захворюванням легень / К. Тимрук-Скоропад, О. Дуб, Л. Ціж, Н. Рудакова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2019. - № 3. - С. 63-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2019_3_12
За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2030 р. хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) стане третьою провідною причиною смертності у світі. Основні заходи боротьби з ХОЗЛ спрямовані на попередження виникнення, сповільнення прогресування та зменшення ймовірності ускладнень. Вищий рівень фізичної активності (ФА) пов?язаний із меншим ризиком загострень, госпіталізації та смертності в людей із ХОЗЛ і має переваги в покращенні рівня фізичної витривалості, задишки та якості життя, загалом. Тому ФА включена в програми легеневої реабілітації як необхідний компонент. Мета статті - проаналізувати рекомендації щодо фізичної активності в реабілітації осіб із ХОЗЛ. Методи дослідження - аналіз літературних джерел і клінічних настанов з фізичної терапії, легеневої реабілітації та фізичної активності із баз науково-доказової літератури Medline та PEDro. Фізична активність у хворих із ХОЗЛ значно знижена, а головним симптомом, який знижує можливість витримувати фізичне навантаження хворими на ХОЗЛ, є задишка. Зменшенню фізичної активності також можуть сприяти вікові зміни та наявність супутніх захворювань (хвороби серця, діабет, ожиріння, когнітивні порушення й ін.). У пацієнтів із ХОЗЛ, у котрих показники об'єму форсованого видиху за першу секунду видиху становлять 50 % від належного, та рекомендовано підвищити тижневу фізичну активність, згідно з рекомендаціями ВООЗ. Пацієнти з нижчими показниками функції зовнішнього дихання, фізичної витривалості й більшою задишкою або пацієнти після загострення скеровуються на легеневу реабілітацію, одним із компонентів якої повинна бути програма фізичної активності. Програми фізичної активності продовжуються також після завершення програми легеневої реабілітації. Висновки: фізична активність на сьогодні є невід'ємною складовою частиною в комплексному лікуванні ХОЗЛ та відіграє важливу роль у покращенні якості життя пацієнтів, зниженні ризику загострення, госпіталізації й смертності. Рекомендації щодо рівня ФА осіб із ХОЗЛ не відрізняються від таких для здорового населення. Бажано поступово досягати хоча б мінімального рівня фізичної активності, рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров'я.
  Повний текст PDF - 293.02 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Тимрук-Скоропад К.
  • Дуб О.
  • Ціж Л.
  • Рудакова Н.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Тимрук-Скоропад К. Фізична активність у реабілітації осіб із хронічним обструктивним захворюванням легень / К. Тимрук-Скоропад, О. Дуб, Л. Ціж, Н. Рудакова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2019. - № 3. - С. 63-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2019_3_12.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Тимрук-Скоропад Катерина Анатоліївна (фізичне виховання та спорт)
  • Ціж Любов Михайлівна (фізичне виховання та спорт)
  • Рудакова Надія Валеріївна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського