Зазначено, що на всіх етапах розвитку суспільства школа вирішує одне зі складних завдань - збагачує дітей певною системою знань, навчає використовувати їх на практиці. Перетворення, що відбуваються в освіті, потребують від учителя більше уваги приділяти розвитку мислення учнів, формуванню їх розумової діяльності, кінетичної та просторової уяви, а також забезпечити ефективне вирішення завдань загального розвитку дитини, природних задатків і талантів. Відомими вченими, психологами та педагогами Г. Г. Воробйовим, А. Л. Люблінською, Т. П. Панченком та ін. проведено численні дослідження, які показали, що тільки активна діяльність самого школяра є запорукою його успішного розвитку. Відповідно до цього в школі змінився характер навчання. Дуже часто застосовуються наочні методи. Це має на меті збагачення та розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей фізичних рухів, предметів під час практичної діяльності та створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання та систематизації навчального матеріалу.

  Повний текст PDF - 458.352 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"