Здійснено аналіз класичних моделей перекладу (теорія формальної та динамічної еквівалентності, теорія закономірних відповідностей, інформаційна теорія перекладу, ситуативно-денотативна модель, функціонально-прагматична модель, теорія рівнів еквівалентності, інтерпретативна теорія) з метою з'ясування їх переваг і недоліків та формування на їх основі такої моделі перекладу, яка б мала універсальне застосування під час як усного, так і письмового перекладу текстів різного жанрового спрямування. Автори вищезазначених моделей наголошують на важливості адекватної передачі при перекладі комунікативно значимої інформації, однак не надають чітких відповідей на запитання: як виявити релевантні елементи змісту, як відбувається процес відтворення фрагментів дійсності, покладених в основу тексту оригіналу, і найголовніше - як створити універсальну модель перекладу.

  Повний текст PDF - 345.207 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"