Розглянуто зміст торгових відносин між Україною та країнами Митного союзу (МС). Проаналізовано товарну структуру взаємної торгівлі. Показано, що донедавна ринки цих країн були традиційними для продукції вітчизняних виробників, і там повністю розкривалися конкурентні переваги України від участі у поділі праці у різних видах промислового виробництва. Виявлено сучасні тенденції до прискореного скорочення обсягів її взаємної торгівлі з країнами МС, вимушеного розірвання виробничих коопераційних зв'язків, економічної дезінтеграції. Визначено нинішній характер торгових відносин з РФ, який має всі ознаки торгової війни. З'ясовано, що велика залежність українського експорту від ринків збуту у країнах МС посилює уразливість національної економіки до заходів зовнішнього тиску і слугує джерелом ризиків для вітчизняної промисловості. Показано, що прискорюється кризове падіння промислового виробництва та відбувається скорочення експортного потенціалу. Зроблено висновки про необхідність формування надійних перспектив розбудови базових галузей української промисловості шляхом реалізації політики повнішого задоволення потреб внутрішнього ринку за рахунок власного виробництва. Незаперечне значення у такому контексті мають налагодження нових і оновлення існуючих напрямів зовнішньоторговельного співробітництва та виробничої кооперації. Результатами цих зусиль стають диверсифікація структури вітчизняного експорту промислових товарів і переорієнтація географії збуту продукції, зростання питомої ваги експорту до європейських і "третіх країн" у сукупному експорті країни. Необхідним є посилення конкурентоспроможності українського товарного експорту, а тому потрібно провести масштабну технологічну модернізацію промислового потенціалу нашої країни.