Розглянуто актуальні питання формування цивілізаційних страхових відносин у суспільстві, виходячи з історичних та сучасних реалій ризикогенності оточуючого середовища. Акцентовано увагу на необхідності широкого використання системи страхування як інструмента волевиявлення найрізноманітніших майнових та особистих інтересів юридичних і фізичних осіб за умов настання страхової події. На основі дослідження різних теоретичних конструкцій щодо понятійного змісту страхування встановлено, що дана категорія відіграє важливе значення у процесі суспільного відтворення, оскільки, маючи економічну природу свого походження, вона тісно взаємозв'язана з психологією, філософією, фінансами, екологією, правознавством тощо. Встановлено, що соціально-економічний поступ має базуватися на використанні сучасних методів нейтралізації ризиків (через механізм страхування й перестрахування), поява яких спричиняється різноманітними природними, техногенними, антропогенними, екологічними, соціально-економічними, фінансовими явищами та процесами. Обгрунтовано, що теоретико-методологічною основою досліджень у сфері страхування є теоретичні концепції, які інтенсивно розроблялися зарубіжні та вітчизняні вчені протягом XIX - XX ст., а саме: теорія корисності; теорія відшкодування шкоди; теорія евентуальної потреби; теорія страхового фонду; теорія страхового ризику; теорія страхового договору; теорія страхових відносин і теорія страхового захисту. Виокремлено основні ознаки страхування з метою відображення авторської інтерпретації поняття страхування як економічної категорії.

  Повний текст PDF - 113.903 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"