Визначено, що існують два шляхи розвитку дитини: біологічний (природний) та соціальний (культурний). Теоретично обгрунтовано, що за атипового розвитку спостерігається більша залежність соціально-психологічних компонентів від порушень природно-психічних властивостей, а також – виражена реакція особистості на порушення природно-психічних властивостей, що виникає в процесі її взаємин із соціальним оточенням. Зазначено, що ризик виникнення психологічних відхилень в розвитку дитини визначається сукупним впливом біологічних і соціальних факторів: вихідним станом здоров’я й негативними впливами середовища. Стверджено, що особистісний розвиток дошкільників із порушеннями зору відбувається за умов зорової, соціальної та емоційної депривації, яка суттєво утруднює задоволення актуальних потреб дитини та призводить до дефіциту особистісного досвіду (сенсорного, соціального й емоційного), зумовлюючи у подальшому виникнення фрустрації, що виражається в характерних переживаннях і поведінці: апатія, агресія, регресія, стереотипія тощо. Доведено, що головний акцент у діяльності практичного психолога повинен бути зроблений на профілактиці відхилень у розвитку дитини з порушеним зором, яка передбачає обов’язкову кооперацію з безпосереднім соціальним оточенням дитини.Определено, что существуют два пути развития ребенка: биологический (естественный) и социальный (культурный). Теоретически обосновано, что при атипичном развитии наблюдается большая зависимость социально-психологических компонентов от нарушений природно-психических свойств, а также – выраженная реакция личности на нарушение природно-психических свойств, возникающих в процессе ее взаимоотношений с социальным окружением. Отмечено, что риск возникновения психологических отклонений в развитии ребенка определяется совокупным влиянием биологических и социальных факторов: исходным состоянием здоровья и негативными воздействиями среды. Утверждается, что личностное развитие дошкольников с нарушениями зрения происходит в условиях зрительной, социальной и эмоциональной депривации, которая существенно затрудняет удовлетворение актуальных потребностей ребенка и приводит к дефициту личностного опыта (сенсорного, социального и эмоционального), вызывая в дальнейшем возникновение фрустрации, что выражается в характерных переживаниях и поведении: апатия, агрессия, регрессия, стереотипия и др. Доказано, что главный акцент в деятельности практического психолога должен быть сделан на профилактике отклонений в развитии ребенка с нарушенным зрением, предусматривающей обязательную кооперацию с непосредственным социальным окружением ребенка.Determined that there are two development plans: biological (natural) and social (cultural) although combined, but do not mix, and a special role in the formation of higher mental functions and personality, owner culture development. This general pattern of development in ontogenesis and in dysontogenesis. Established that obeying the general laws in general, the development of a child with impaired vision has a number of its own laws. Accordingly, atypical development characterize the properties caused by various kinds of factors, including the need, first, to distinguish primary (biological and social) and secondary – psychological factors. Theoretically proved that the ratio of biological and social factors atypical development primarily alters depending on the age of the child. In the favorable social conditions of development that has been influenced by biological factors, eventually approaching the age norm, while also burdened by social factors – regresses. It is proved that the main focus of activities Psychologist should be placed on preventing deviations in development cooperation which provides for compulsory direct social environment of the child

  Повний текст PDF - 324.576 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"