Наукова періодика України Цитологія і генетика


Stepanenko O. A. 
Immortalization and malignant transformation of eucaryotic cells / O. A. Stepanenko, V. M. Kavsan // Цитология и генетика. - 2012. - Т. 46, № 2. - С. 36-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2012_46_2_6
Щоб стати повністю трансформованою пухлинною клітиною, нормальна клітина повинна подолати низку внутрішніх клітинних бар'єрів і придбати велику кількість хромосомних змін. Першим необхідним кроком у злоякісній трансформації є подолання старіння, або іморталізація клітини. Іморталізовані клітини можуть нескінченно довго проліферувати за присутності ростових факторів і поживних речовин. Іморталізовані клітини майже ніколи не мають нормального диплоїдного каріотипу, тим не менш вони під час росту піддаються контактному інгібуванню, не формують колоній в м'якому агарі (тобто залежне від підкладки зростання) і не формують пухлин у разі введення імунодефіцитним мишам. Всі ці властивості стабільно можуть бути придбані з додатковими хромосомними змінами. Множинні генетичні зміни, включаючи набуття або втрату цілих хромосом або окремих ділянок/локусів, транслокацію хромосом і генні мутації, є необхідними для встановлення трансформованого фенотипу. Процес клітинної трансформації досить добре вивчений на клітинних культурах in vitro. Більшість експериментів з виявлення трансформуючої здатності генів (онкогенів), надекспресованих та/або мутованих в пухлинах, було виконано з використанням таких клітинних культур, як мишачі ембріональні фібробласти (MEFs), клітинна лінія мишачих фібробластів NIH3T3, клітинна лінія людської ембріональної нирки 293 (293 клітини) і епітеліальні клітинні лінії молочної залози людини (головним чином, HMECs і MCF10A), які являють собою іморталізовані клітини (крім первинних мишачих фібробластів) зі змінними каріотипами (полі-/анеуплоїди зі значними хромосомними перебудовами) і схильні до повної злоякісної трансформації при культивуванні. Нещодавно оновлений список онкогенів включає понад 467 генів, що залучені, як вважають, до розвитку пухлини, коли відповідним чином змінені (точкові мутації, делеції, транслокації або ампліфікації). Однак дослідження на мишах свідчать про те, що понад 3000 генів можуть робити внесок у розвиток пухлини. Мета огляду - зрозуміти механізми клітинної іморталізації різними "іморталізуючими агентами", онкоген-індукованої клітинної трансформації іморталізованих клітин і помірну відповідь на терапію через "схильність" пухлини до придбання численних генних та хромосомних змін та гетерогенності усередині і між пухлинами.
  Повний текст PDF - 429.743 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Stepanenko O.
  • Kavsan V.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Stepanenko O. A. Immortalization and malignant transformation of eucaryotic cells / O. A. Stepanenko, V. M. Kavsan // Цитология и генетика. - 2012. - Т. 46, № 2. - С. 36-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2012_46_2_6.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського