Мета роботи - охарактеризувати реакцію системи гемостазу на ГПХ помірного рівня на 1-шу і 9-ту добу після опромінення, виявити молекулярні маркери системи зсідання крові, які найбільше постраждали за ГПХ, та оцінити ефект ентеросорбції на розвиток індукованих опроміненням змін. Рівень агрегації тромбоцитів, активований частково тромбопластиновий час (АЧТЧ) і концентрацію фібриногену визначали за стандартними методами. Рівень протеїну C (ПС) вимірювали за допомогою хромогенного субстрату S2366 (p-Glu-Pro-Arg-pNa) та ензиму-активатора з отрути Agkistrodon halys halys. Функціонально неактивні форми протромбіну (ФНФП) визначали, використовуючи паралельно два активатори - тромбопластин та активатор протромбіну з отрути Echis multisqumatis. Щури обох опромінених груп мали підвищений ризик внутрішньосудинного зсідання крові у порівнянні з обома контрольними групами. Виявлено статистично вірогідне скорочення часу зсідання крові в тесті АЧТЧ (<$E24~symbol С~4> с у порівнянні з <$E33~symbol С~5> с) і підвищення концентрації фібриногену (<$E4,2~symbol С~0,6> мг/мл у порівнянні з <$E3,2~symbol С~0,3> мг/мл). Обидва параметри нормалізувалися на 9-ту добу після радіаційного опромінення. Однак кількість тромбоцитів зменшувалася (<$E0,3~cdot~10 sup 6 ~symbol С~0,05~cdot~10 sup 6> 1/мкл у порівнянні з <$E0,145~cdot~10 sup 6 ~symbol С~0,04~cdot~10 sup 6> 1/мкл) внаслідок порушення функції мегакаріоцитів. Рівень ПС знижувався після опромінення (<$E70~symbol С~10~%>) і частково відновлювався на 9-ту добу (<$E87~symbol С~10~%>). Введення щурам активованого вугілля (АВ) запобігало зниженню концентрації ПС після опромінення (<$E86~symbol С~15~%>) і прискорювало її відновлення на 9-ту добу (<$E103~symbol С~14~%>). Статистично вірогідне нагромадження ФНФП було виявлено у плазмі крові опромінених щурів (група 1) на обох досліджуваних етапах. ФНФП не було виявлено у жодного з опромінених щурів, які одержували АВ (група 2). Характеристика системи гемостазу щурів, які піддавалися напівлетальній дозі опромінення, надала змогу вибрати параметри, які можуть бути використані для моніторингу розвитку ГПХ. Крім основних коагуляційних тестів (АЧТЧ), вивчення агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену та протеїну C, виявлення ФНФП може бути рекомендованим як дієвий інструмент для оцінки відповіді системи гемостазу на рентгенівське опромінення. Поява ФНФП свідчить про внутрішньосудинне утворення тромбіну і може вказувати на тромботичні ускладнення або дисеміноване внутрішньосудинне зсідання. Визначення ФНФП у плазмі крові опромінених щурів надало змогу вивчити ефект ентеросорбції на розвиток змін, спричинених опроміненням. Показано, що ентеросорбція АВ перешкоджає нагромадженню ФНФП. Антитромботичний ефект терапії АВ виявлено вперше. Також встановлено, що ГПХ спричияє активацію системи гемостазу, утворення тромбіну (виявлене за рахунок утворення ФНФП), незначне запалення (на що вказує зниження концентрації ПС) і тромбоцитопенію. Ентеросорбція АВ мінімізує запальні та прокоагулянтні процеси, спричинені помірною дозою опромінення. Нагромадження ФНФП можна вважати одним із найчутливіших маркерів відповіді системи зсідання крові на опромінення.

  Повний текст PDF - 2.232 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"