Похідні 2-аміно-5-бензилтіазолу є гетероциклічними сполуками, які виявляють різноманітні фармакологічні властивості, в тому числі протипухлинну дію, механізми якої ще недостатньо вивчені. Мета дослідження - з'ясування дії двох новосинтезованих похідних тіазолу - 2,8-диметил-7-(3-трифторметил-бензил)піразоло[4,3-е]тіазоло- [3,2-а]піримідин-4(2H)-он (сполука 1) і 7-бензил-8-метил-2-пропілпіразоло[4,3-е]тіазоло[3,2-а]-піримідин-4(2H)-он (сполука 2) - на індукцію апоптозу та структуру ДНК у лейкозних клітинах людини. У роботі застосовували Вестерн-блот аналіз, ДНК-комет аналіз за лужних умов, дифеніламіновий метод, ДНК-електрофорез в агарозному гелі, аналіз інтеркаляції ДНК із застосуванням метилового зеленого для вивчення впливу досліджуваних сполук на клітини лейкозу. Встановлено, що ці сполуки активують розщеплення PARP1 і каспази 3, а також збільшення рівня проапоптотичного протеїну Bim та специфічної мітохондріальної нуклеази EndoG, і зниження рівня антиапоптичного протеїну Bcl-2. Дія цих речовин призводить до одноланцюгових розривів у молекулі ДНК і фрагментації ДНК у лейкозних клітинах. Проте ці сполуки не зв'язуються з ДНК і не інтеркалюють у структуру її молекули. Отже, нові похідні 2-аміно-5-бензилтіазолу є потенційними сполуками, які індукують апоптоз у лейкозних клітинах людини.

  Повний текст PDF - 4.012 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"