Зазначено, що на фармацевтичному ринку є наявним широкий спектр антигістамінних препаратів, проте вони виявляють небажані побічні ефекти. З цієї причини для знешкодження гістаміну в організмі потрібно шукати альтернативні шляхи. Тому увагу привернув розчин гіпохлориту натрію (ГХН), який є сильним окисним агентом. Мета роботи - дослідити дію гістаміну та ГХН на стан антиоксидантної системи плазми крові та серцевого м'яза щура. Показано, що досліджувані чинники призводять до порушення роботи ензимів антиоксидантної системи. Встановлено, що екзогенне введення гістаміну в дозах 1 і 8 мкг/кг зумовлює зростання активності супероксиддисмутази (СОД) у плазмі крові впродовж усього досліду. Внаслідок дослідження ензимів, які розщеплюють гідропероксиди та пероксид водню, показано, що за дії гістаміну (у дозі 1 мкг/кг) на 1-шу добу досліду відбувається зростання активності глутатіонпероксидази (ГП). Проте на 7-му добу відмічено зростання активності як ГП, так і каталази. Встановлено, що у плазмі крові щурів за дії ГХН відбувається порушення роботи СОД. Активність ензимів, які відповідають за знешкодження пероксиду водню та гідропероксидів, пригнічується. Внаслідок впливу гістаміну в тканинах серця відбувається розбалансування роботи СОД, зростання активності каталази та зниження ГП. Дія ГХН на серцевий м'яз інтактних тварин, а також взаємний вплив гістаміну та ГХН зумовлюють зростання активності СОД і каталази та призводить до значного зниження активності ГП.

  Повний текст PDF - 3.077 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"