Досліджено участь двох електрогенних H<^>+-насосів, механізми яких репрезентовано H<^>+-АТP-азою V-типу та H<^>+-пірофосфатазою (H<^>+-PPн-азою), у створенні електрохімічного потенціалу на вакуолярній мембрані (тонопласті) рослинних клітин за умов сольового стресу та за дії адаптогенних препаратів Метіур та Івін. Гідролітичну та транспортувальну активність цих ензимів визначено на препаратах тонопласта, ізольованих із коренів проростків кукурудзи, експонованих за присутності 0,1 М NaCl протягом 1 або 10 діб. У контрольному варіанті транспортувальна активність H<^>+-PPн-ази є набагато вищою, ніж H<^>+-АТР-ази, хоча й дещо знижується з віком проростків. Це свідчить про перевагу внеску H<^>+-насоса, репрезентованого H<^>+-PPн-азою, у створенні мембранного потенціалу на тонопласті. Сольова експозиція проростків призводить до зниження як активності H<^>+-АТР-ази, так і H<^>+-PPн-ази, тоді як транспортувальна активність H<^>+-АТР-ази, навпаки, посилюється, супроводжуючись послабленням гідролітичної. Обробка насіння препаратами, переважно Метіуром, призводить до зростання транспортувальної активності H<^>+-АТР-ази, особливо за умов сольової експозиції, посилюючись із подовженням її терміну, тоді як транспортувальна активність H<^>+-PPн-ази не зазнає істотних змін. Одержані результати доводять провідну роль H<^>+-насоса тонопласта, репрезентованого H<^>+-АТР-азою, у відповіді рослинних клітин за умов сольового стресу, а також його вірогідну участь у механізмі адаптогенної дії синтетичних препаратів.

  Повний текст PDF - 420.816 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"