Мета роботи - проаналізувати страх і мужність в контексті опозиції діяльності та бездіяльності, що дозволить наблизитись до розуміння суті, чинників та екзистенційного смислу як людської дії, так і бездіяльності людини. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: аналіз суті філософського розуміння феноменів страху та мужності; дослідження зв'язку страху та мужності із активними та пасивними формами людського існування; розкриття екзистенційної діалектики діяльності й бездіяльності людини через опозицію мужності й страху. Застосування феноменологічного підходу та інших методів екзистенційної філософії надає змогу виявити неабияку важливість феноменів мужності та страху для людського існування. Особливе значення для осмислення опозиції мужності й страху в зв'язку з діяльністю і бездіяльністю людини мали роботи М. Гайдеггера, який саме в контексті діалектики пасивності й активності людини вказував на 2 відповідні способи буття людини - "власний" і "невласний". Крім того, автор використав герменевтичний метод, що надає змогу реконструювати рефлексію страху й мужності в історії філософії. Вперше здійснено грунтовний аналіз опозиції мужності та страху на предметі історії філософії, особливо у зв'язку із проблемою людської дії, витлумаченої в екзистенційному смислі як вчинок, що спрямований на своє власне буття в світі. Завдяки цьому доведено фундаментальний екзистенційний характер опозиції мужності та страху та її сутнісний зв'язок із активними і пасивними формами людського існування. В результаті дослідження виявлено тісний зв'язок страху та пасивних форм людського буття. Якщо для мислителів античної епохи було характерним акцентування на мужності та тлумачення страху як пов'язаного із людським розумінням та свідомим рішенням, то некласична філософія XIX ст. та екзистенціалізм звернули увагу на онтологічний та екзистенційний характер страху, а отже, на його фундаментальне значення. Загалом, слід зауважити, що обидва аспекти страху (зв'язок із людським розумом та вкоріненість в самій людській екзистенції) не заперечують один одне, а лише презентують відмінні виміри людського буття - свободу та закинутість. Показано, що опозиція страху та мужності має онтологічний та екзистенційний аспекти й має сутнісно діалектичний характер, тісно пов'язана зі співвідношенням людської діяльності та бездіяльності.

  Повний текст PDF - 564.118 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"