Розглянуто організацію процесу здійснення постпенітенціарного патронату в Російській імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. Простежується процес переходу від тюремної благодійності (турботи про стан тюрем в цілому) до виникнення безпосередньо патронажних товариств (супровід колишніх в’язнів). Аналізується діяльність товариств патронату, зокрема види їх роботи, кількість опікуваних. Виявлено, що серед видів допомоги переважало забезпечення звільнених одягом і взуттям, грошова допомога, влаштування на роботу, розміщення дітей ув’язнених до притулків тощо. Товариства опікувалися звільненими після відбуття покарання (як після першого ув’язнення, так і рецидивістами), достроково та умовно звільненими, їх сім’ями; повнолітніми та неповнолітніми обох статей. Приділено увагу аналізу законодавчого підґрунтя, труднощам функціонування товариств патронату. Рассмотрена организация процесса осуществления постпенитенциарного патроната в Российской империи в XIX - начале ХХ в. Прослеживается процесс перехода от тюремнойблаготворительности (заботы о состоянии тюрем в целом) к возникновению непосредственно патронажных обществ (сопровождение бывших узников). Анализируется деятельность обществ патроната, в частности виды их работы, количество опекаемых. Выявленo, что среди видов помощи преобладало обеспечение освобожденных одеждой и обувью, денежная помощь, устройство на работу, размещение детей заключенных в приюты, и т.п. Общества опекали освобожденных после отбытия наказания (как после первого заключения, так и рецидивистов), досрочно и условно освобожденных, их семьи; совершеннолетних и несовершеннолетних обоих полов. The article deals with the organization of the process of the post-penitentiary patronage in the Russian Empire in the nineteenth - early twentieth century. The process of evolution from prison charity (a care about the state of prisons in general) to patronage societies (a support of ex-prisoners) is traced. The activity of patronage societies, including types of their work, the number of wards is analyzed. It is revealed that among the types of assistance provision clothing and footwearing, a financial aid, an employment, putting children of prisoners into the shelters, etc. were prevailed. The societies engaged released persons after serving the sentence (after the first sentence, and repeated offenders), parole and probation people, and their families; adults and juveniles of both sexes.

  Повний текст PDF - 354.715 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"