Рукописна та книжкова спадщина України = Manuscript and book heritage of Ukraine : наук. журн. / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ: Академперіодика, 1993. - Виходить щоквартально. - ISSN 2222-4203

Додаткові відомості та надходження

Збірник присвячено археографічному, джерелознавчому і книгознавчому дослідженню рукописних та книжкових фондів Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського АН України, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Одеської, Харківської державних обласних бібліотек та інших рукописних і книжкових сховищ України. Він охоплює головні напрями наукових досліджень, проблеми публікацій текстів, забезпечення зберігання та інформаційного використання рукописних книг, архівних документів, бібліотечних зібрань та книжкових колекцій, а також введення до наукового обігу нових джерел з історії України XVI – початку ХХ ст. До збірника увійшли статті, присвячені не лише українським матеріалам, а й рукописам, що різняться своїм походженням, мовами написання і належать світовій культурі та зберігаються в Україні. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широке коло дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

Збірник складається з всебічних наукових досліджень рукописних та книжкових фондів Інституту рукопису ЦНБ ім. В. І. Вернадського НАН України, що відтворюють основні напрями використання унікальних бібліотечних зібрань, які є історико-культурним надбанням України. Більшість публікацій присвячена вивченню змісту та історії фондів – це, зокрема, матеріали про раритетні видання з історії України, палеотипи бібліотеки Київської духовної академії, перекладні конфесійні пам’ятки староукраїнської писемності тощо. Значна увага приділяється оглядам та описам рукописних фондів, які нещодавно були опрацьовані або зовсім не були у науковому обігу. Дослідників української культури та широкий читацький загал зацікавлять публікації маловідомих документів. У збірнику започатковано нову рубрику “Наші колеги за рубежем”. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широке коло дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

До збірника включені статті, в яких досліджуються фонди Інституту рукописів ЦНБ ім. В. І. Вернадського НАН України, пов’язані з історією, наукою та культурою нашої держави. Це, зокрема, матеріали, присвячені питанням з історії релігії та мовознавства, проблемам етно-соціальних меншинств та культурно-освітніх закладів України, мемуари видатних українських громадських та культурних діячів. Ознайомлення дослідників та широкого загалу з цими матеріалами дасть змогу глибше зрозуміти світоглядні традиції наших предків та доповнити вивчення україніки новими змістовними і виваженими фактами. Основною метою збірника є популяризація рукописного спадку України, що зберігається в Інституті рукописів ЦНБ. Тому збірник містить розділ, повністю присвячений описам особових (фонди М. П. Балліна, П. Т. Долини, О. П. Новицького, О. Т. Дзбановського й ін.) та колекційних (рукописна частина бібліотеки останнього польського короля Станіслава Понятовського, колекція офортів Л.М. Жемчужникова) фондів. Приділяючи належну увагу теорії та практиці, збірник вміщує статті про документальні ресурси національної та державної спадщини України, проблеми створення сучасної моделі національної бібліографії тощо. Матеріали, що мають прикладне значення, подані у розділі “Публікація документів”. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широке коло дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до обігу нові джерельні матеріали, досліджують історію заснування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та основні напрями її діяльності, комплектування і функціонування її фондів, повертають сучасникам імена людей, які свого часу стояли біля витоків найбільшого книгосховища України. Вдумливому аналітичному осмисленню рукописної та книжкової спадщини України сприятимуть публікації, присвячені описам колекційних зібрань, зокрема, українсько-білоруського роду Хрептовичів, бібліотек Яблоновських та Вишневецького замку, грецьких книжкових колекцій. Оскільки рукописний та книжковий фонди мають універсальний характер і складаються з різних за своїм походженням та мовою написання матеріалів, на сторінках збірника пропонуються дослідження не лише українських, а й російських, староболгарських та західноєвропейських джерел, зокрема, – статті В. Г. Пуцька, Є.К. Чернухіна, С. О. Булатової, І. О. Ціборовської-Римарович, Ю. А. Мицика, Тр. Крестанова та ін. Значна увага приділяється оглядам та описам рукописних фондів, які нещодавно були опрацьовані або зовсім не були в науковому обігу. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широке коло дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до наукового обігу нові джерельні матеріали, досліджують архівні та книжкові фонди Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Більшість публікацій присвячена вивченню змісту та історії фондів, зокрема, бібліографічним раритетам архівознавства (навчальна література з архівної справи 20–30-х років); виданням Біблії, що виходили впродовж п’яти століть у різних країнах і становлять своєрідну колекцію Святого Письма у НБУВ (100 видань); російсько-єврейським періодичним виданням другої половини ХІХ ст. як фундаменту створення єврейської історичної школи; дослідженням історії книжкової колекції графів Хрептовичів, що налічує близько 2000 томів, та зібрання Я. С. Яблоновського, склад якого був типовим для родових бібліотек польського магнатства Правобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. Значна увага приділяється долі книжкових фондів Бібліотеки Академії наук УРСР у період окупації Києва у 1941–1943 р., а також поверненню культурних цінностей в Україну та ін. Окремий розділ висвітлює історію бібліотечної, бібліографічної та видавничої діяльності Національної академії наук України. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до обігу нові джерельні матеріали з фондів Інституту рукопису НБУВ, висвітлюють життєвий і творчий шлях видатних особистостей, діяльність яких припала на кінець ХІХ – початок ХХ ст., – відомого українського громадського діяча В. П. Науменка, педагога та музичного фольклориста П. Д. Демуцького, одного з фундаторів Української Академії наук, філолога Є. К. Тимченка та ін. Розвиток культурологічного процесу в Україні простежується у матеріалах про мистецтвознавчі розвідки довідково-біографічного характеру, зокрема, Шевченкіаду, академіка О. П. Новицького, про історію українських нотних видань 1917–1923 рр., про зародження та розвиток графічного лубка, який за три століття свого існування пройшов шлях від деревориту до офсетного друку, тощо. Об’єктом досліджень стала також історія окремих бібліотечних зібрань та особових архівних фондів – фамільного архіву родини Скоропадських, який репрезентує документи з історії Речі Посполитої, козацтва та гетьманства України; матеріали про склад та зміст рукописної і книжкової спадщини баронів де Шодуар тощо, які містять не лише документальні свідчення про певну особу та історичний рід, а й великий комплекс унікальних документів. У нагоді дослідникам стануть й публікації документів, зокрема, листи з архіву козацького полковника Іллі Новицього, які містять цінні джерела не лише до історії даного козацько-шляхетського роду, а й всієї України останньої третини XVII – початку XVIII ст. Започатковані рубрики "Наукові проблеми бібліографістики" та "Personalia". Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

До збірника увійшли статті, які розкривають склад та зміст архівних і книжкових фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На нових джерельних матеріалах автори досліджують, зокрема, історію приватного зібрання магнатів Яблоновських, рукописи музично-сценічних творів сучасних композиторів, діяльність часопису “Рада”. Значна увага приділяється вивченню епістолярної спадщини як офіційних установ (Києво-Могилянська академія), так і видатних діячів української науки та культури (М.І. Петров та Ф. Р. Штейнгель). Аналітичному осмисленню рукописної та книжкової спадщини сприятимуть публікації документів, серед яких універсали, привілеї, купчі. Невідому сторінку з історії заснування першої публічної бібліотеки в м. Києві відкриває стаття про публічну бібліотеку Києва – "Аптеку для душі" П. Должикова. У випуску започатковано рубрики – "Спеціальні історичні дисципліни (краєзнавство, історична картографія, історіографія)" та "Проблеми кодикології та кодикографії". Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

Залучаючи до наукового обігу нові джерелознавчі матеріали, що знаходяться в Інституті рукопису НБУВ, автори висвітлюють зміст та склад фондів Інституту, зокрема, фамільні архіви лівобережної шляхти ХVII–ХVІІІ ст., польського шляхетського роду Болсуновських, особовий фонд історика та археолога В. Данилевського та ін. Об’єктом досліджень стали мовознавчі розвідки про характерні риси східнослов’янських мовних редакцій у церковнослов’янських пам’ятках ХVІ ст., структуру, оформлення та текстовий аналіз півчих богослужбових книг, мову нотаріальних документів італійських греків ХІІ–ХІІІ ст., її текстові та граматичні особливості. У нагоді фахівцям стануть студії про українську книжкову графіку, про розвиток нумізматичних досліджень наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., про кооперативно-просвітницьку діяльність М. Балліна тощо. Уперше запропоновані читачеві публікації документів, зокрема, епістолярії письменника Д. Мордовця та громадського діяча, мецената Є. Чикаленка, письменника І. Сенченка і літературознавця В. Півторадні, невідомі документи про діяльність фундатора відділу україніки НБУВ П. Я. Стебницького. Розрахований на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

Залучаючи до наукового обігу нові джерелознавчі матеріали, що знаходяться в Інституті рукопису НБУВ, автори висвітлюють зміст та склад фондів Інституту, зокрема, фамільні архіви лівобережної шляхти ХVII–ХVІІІ ст., польського шляхетського роду Болсуновських, особовий фонд історика та археолога В. Данилевського та ін. Об’єктом досліджень стали мовознавчі розвідки про характерні риси східнослов’янських мовних редакцій у церковнослов’янських пам’ятках ХVІ ст., структуру, оформлення та текстовий аналіз півчих богослужбових книг, мову нотаріальних документів італійських греків ХІІ–ХІІІ ст., її текстові та граматичні особливості. У нагоді фахівцям стануть студії про українську книжкову графіку, про розвиток нумізматичних досліджень наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., про кооперативно-просвітницьку діяльність М. Балліна тощо. Уперше запропоновані читачеві публікації документів, зокрема, епістолярії письменника Д. Мордовця та громадського діяча, мецената Є. Чикаленка, письменника І. Сенченка і літературознавця В. Півторадні, невідомі документи про діяльність фундатора відділу україніки НБУВ П. Я. Стебницького. Розрахований на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

На основі вивчення архівних, рукописних та книжкових фондів, що зберігаються в НБУВ, автори розкривають актуальні питання наукової реконструкції комплексу документів з історії Києво-Могилянської академії, історії формування фонду “Київська духовна академія”. Об’єктом наукового дослідження стала архівна спадщина М. Ю. Брайчевського та С. Ан-ського. Окремі студії присвячені історії православних єпархій, розвитку церков- ної освітянської та видавничої діяльності. Досліджуючи книжкові колекції та зібрання НБУВ, автори приділяють увагу історії науково-культурних зв’язків України та Польщі на початку ХХ ст., аналізу складу книжкової колекції Д. Г. Бібікова. Інші розділи збірника висвітлюють проблеми вивчення рукописної книги, документознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства. До публікації представлене листування козацької старшини ХVІІІ ст., документальний фрагмент з історії української кооперації. Розділ “Повідомлення” містить матеріали Міжнародної конференції “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (12–14 жовтня 2004 р., м. Київ). Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

До збірника увійшли статті, які розкривають склад і зміст архівної та книжкової спадщини, що зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, зокрема, архіви Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та митрополита Андрея Шептицького, книжкові фонди Відділу стародруків та рідкісних видань. Окремий розділ присвячений спеціальним історичним дисциплінам: історіографії проблеми Уніатської церкви Правобережної України, джерелознавчим та біографічним аспектам наукової діяльності М. Ю. Брайчевського, кодикографії музичних знаменних рукописів поморської традиції. Продовжується рубрика "Публікація документів", в якій представлені актові документи Київського Золотоверхого Михайлівського монастиря, документальна спадщина Києво-Могилянської академії. Питання документально-інформаційних ресурсів та технологій репрезентовані в статтях Л. Чекмарьової та О. Вербіцької. Представлено тематичний покажчик студій, опублікованих у збірнику "Рукописна та книжкова спадщина України" за 1993–2006 рр. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

На основі вивчення архівних та книжкових фондів автори збірника репрезентують наукові студії з історико-книгознавчої проблематики, зокрема, стосовно досліджень сербських видань ХІХ ст. – періоду зародження славістики як науки про спільні корені фольклору, мови, історії слов’янських народів; стародруків ХVІІІ ст. Почаївської друкарні, що є частиною спільного українсько-російського проекту про кириличні видання ХVIII –першої половини ХІХ ст.; на архівних документах ІР НБУВ розкривається діяльність Ф. П. Максименка як дослідника стародруків і знавця рідкісних видань та ін. Об’єктом наукового дослідження стали історія бібліотеки Київського комерційного інституту, французька книга у бібліотеках подвижників української науки і культури кінця ХІХ – початку ХХ ст., студії зі спеціальних історичних дисциплін. Окремий розділ присвячений 80-річчю від заснування Відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Зміст видання

До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до наукового обігу нові документальні джерела, досліджують зміст та склад рукописних і книжкових фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної бібліотеки імені Василя Стефаника, а також – у контексті наукових та культурних зв’язків – Російської національної бібліотеки. Це, зокрема, студії, присвячені історії та книговидавничим характеристикам книгозбірень монастиря Ордену босих кармелітів у Вишневці, “Студіону” у Львові, Київського комерційного інституту; дослідження українських, білоруських, російських рукописних джерел; статті зі спеціальних історичних дисциплін; публікації епістоляріїв Ф. П. Матушевського та М. С. Грушевського, П. Я. Стебницького та С. О. Єфремова; науково-прикладна робота стосовно сучасних технологій та нових матеріалів для зміцнення паперу тощо. Розрахований на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал, який цікавиться вітчизняною історією.

Зміст видання

Зміст видання

Зміст видання

Зміст видання

Зміст видання

Зміст видання

Зміст видання