Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Яковець К$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 48
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Сидорчук І. Й. Синдром хронічної втоми та порушення неспецифічного протиінфекційного захисту [Електронний ресурс] / І. Й. Сидорчук, Н. М. Каспрук, Г. Д. Коваль, Р. П. Ляшук, Я. В. Морозюк, К. І. Яковець // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 115-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_1_31 Обстежено 32 пацієнти із синдромом хронічної втоми, в яких встановлено різнобічні зміни (I - III ступені імунних порушень) абсолютної та відносної кількості провідних імунокомпетентних клітин та імуногематологічних індексів і коефіцієнтів, а також клітинних і гуморальних факторів неспецифічного протиінфекційного захисту.Синдром хронічної втоми асоціюється із дисфункцією клітинної ланки системного імунітету за рахунок вираженого зменшення абсолютної і відносної кількості TCD3+-лімфоцитів; глибоким дефіцитом абсолютної та відносної кількості імунорегуляторних T-лімфоцитів (TCD4+ і TCD8+); зниженням імунорегуляторного й ефекторного індексів і зростанням лейко-T-клітинного індексу, суттєво зростає в периферичній крові абсолютна і відносна кількість зрілих B-лімфоцитів (BCD22+), концентрація імуноглобулінів основних класів (IgM, IgG, IgА), циркулюючих імунних комплексів, підвишується алергізація організму пацієнтів, імунна реактивність. На цьому тлі знижується імуноглобулінсекреторна функція B-лімфоцитів із продукції IgM та IgG, титр нормальних (природних) антитіл та активність системи комплементу.
| 2. |
Каспрук Н. А. Фактори і механізми неспецифічного протиінфекційного захисту організму хворих на негоспітальну пневмонію [Електронний ресурс] / Н. А. Каспрук, Л. І. Сидорчук, С. А. Левицька, А. Ю. Михалко, А. С. Сидорчук, Н. М. Довбуш, К. І. Яковець, О. А. Іфтодій, Ю. Ф. Марчук, І. Й. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 4. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_4_17 У хворих на негоспітальну пневмонію понижені показники фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофільних гранулоцитів, концентрації природних антитіл та активності системи комплементу. Секреторна активність фагоцитувальних клітин (моноцитів, нейтрофілів) щодо секреції доімунних цитокінів - підвищена.
| 3. |
Каспрук Н. А. Провідні збудники негоспітальної пневмонії та їх імуносупресивні властивості [Електронний ресурс] / Н. А. Каспрук, Л. І. Сидорчук, С. А. Левицька, А. Ю. Михалко, К. І. Яковець, Н. М. Довбуш, А. С. Сидорчук, О. А. Іфтодій, І. Й. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__9 Негоспітальна пневмонія розвивається на фоні порушеного мікробіоценозу порожнини ротоглотки II - III ступенів за рахунок елімінації із біотопу або формування дефіциту автохтонних облігатних анаеробних (Lactobacillus spp.), факультативних анаеробних та аеробних бактерій (S. salivarius, L. lactis); контамінації та зростання кількості у біотопі умовно-патогенних (S. pneumoniae, H. influenzae, M. catarrhalis, S. aureus, K. pneumoniae) бактерій. Провідними збудниками негоспітальної пневмонії на сучасному етапі є S. pneumoniae (55,55 %), H. influenzae (22,22 %), M. catarrhalis (14,82 %), S. aureus, K. pneumoniae. Збудники проявляють антилізоцимну, антикомплементарну та антиімуноглобулінову (IgM, IgG, IgA) активність.
| 4. |
Домбровський Д. Б. Характеристика та шляхи використання стовбурови клітин кордової крові (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Д. Б. Домбровський, Ю. Р. Пшиборовська, К. І. Яковець, В. В. Савін, Ю. В. Оліник, В. В. Максим'юк // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 151-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_1_41 Наведено огляд наукових публікацій, що висвітлюють основні напрямки застосування стовбурових клітин, виділених із кордової крові, та шляхи їх використання під час лікування різноманітних нозологічних форм.
| 5. |
Олар О. І. Оптична спектроскопія в медичній діагностиці [Електронний ресурс] / О. І. Олар, О. Ю. Микитюк, К. І. Яковець // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 164-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_1_44 Розглянуто можливості окремих методів оптичної спектроскопії, а саме: оптичної томографії, оптичної когерентної томографії, поляризаційно чутливої оптичної когерентної томографії, Раманівської спектроскопії та фотоакустичної томографії. Фізичною основою оптичних діагностичних методів є взаємодія світла з речовиною, на основі чого стало можливим одержувати структурну, біохімічну, морфологічну та фізіологічну інформацію як результат поглинання, розсіювання, відбивання електромагнітного випромінювання оптичного діапазону. Переваги цих методів (безконтактність, висока чутливість і роздільна здатність, неінвазивність, відсутність побічних ефектів) стали запорукою їх успіху в медичній діагностиці.
| 6. |
Яковець К. І. Медичні internet-вісті. Частина II. [Електронний ресурс] / К. І. Яковець, С. Є. Дейнеки // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 203-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_2_54
| 7. |
Дейнека С. Є. Іnternet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина ХХХХІІ [Електронний ресурс] / С. Є. Дейнека, К. І. Яковець // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т. 12, № 4. - С. 165-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2013_12_4_43
| 8. |
Дейнеки С. Є. Іnternet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина ХХХХІ [Електронний ресурс] / С. Є. Дейнеки, К. І. Яковець, В. М. Біволаріу // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т. 12, № 3. - С. 243-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2013_12_3_63
| 9. |
Дейнека С. Є. Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина XXXXV [Електронний ресурс] / С. Є. Дейнека, К. І. Яковець, Л. Л. Дейнека // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 252-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_3_55
| 10. |
Яковець К. І. Медичні internet-вісті. Частина IIІ [Електронний ресурс] / К. І. Яковець, С. Є. Дейнеки. // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 3. - С. 264-266. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_3_64
| 11. |
Жуков М. Н. Метод багатовимірних аналогів для кількісної інтерпретації даних промислової геофізики: альтернатива чи доповнення до методу регресійного аналізу [Електронний ресурс] / М. Н. Жуков, К. Л. Яковець // Геоінформатика. - 2009. - № 1. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2009_1_6 The article presents arguments for applying the method of multicomponent analogues for quantitative interpretation of well-logging data as a mean of upgrading a prognosis. Advantages and disadvantages of regressive analysis and the method of multicomponent analogues for interpretation of well-logging data are analysed. Estimation of prospects is given in regard to the development of GRID-technologies.
| 12. |
Мазур О. О. Якісний склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух у хворих на хронічний гнійний синуїт із цукровим діабетом 1-го типу [Електронний ресурс] / О. О. Мазур, О. Г. Плаксивий, І. В. Калуцький, К. І. Яковець, В. Д. Павлюк, Т. Л. Кульчицька // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_25 Провідними збудниками у разі хронічного гнійного верхньощелепного синуїті у хворих на цукровий діабет 1-го типу є S. pneumoniae (у 34 % осіб), H. influenzae (24 %), M. catharralis (24 %), S. pyogenes (6,0 %), S. aureus (10,0 %), E. coli Hly+ (2,0 %). Бактерії, що контамінують вміст порожнин верхньощелепних пазух, досягають високого популяційного рівня (від <$E4,33~symbol С~0,14> до <$E5,69~symbol С~0,09> lg KУO\мл). У разі хронічних гнійних синуїтів у хворих на цукровий діабет 1-го типу у вмісті порожнини верхньощелепних пазух виявляються асоціації автохтонних облігатних і факультативних умовно-патогенних та алохтонних мікроорганізмів, які складаються із 3-х видів мікроорганізмів у 3 (6 %) пацієнтів, із 4-х у 41-го (82 %) та із 5-ти у 6-ти (12 %) пацієнтів.
| 13. |
Сидорчук І. Й. Імунологічна реактивність організму хворих на гострий бронхіт [Електронний ресурс] / І. Й. Сидорчук, Н. А. Каспрук, С. А. Левицька, Р. І. Сидорчук, Л. І. Сидорчук, Л. П. Сидорчук, К. І. Яковець, А. С. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 150-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_38 За результатами визначення імунологічної реактивності 34-х хворих на гострий бронхіт встановлено, що зміни периферичної крові (зростання абсолютної кількості лейкоцитів із переважним збільшенням кількості нейтрофільних гранулоцитів, зростання відносної кількості паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів, збільшення кількості лімфоцитів) свідчать про наявність активного запального процесу, а інтегральні гематологічні показники і про гіперреактивність специфічної імунної відповіді із домінуванням афекторної ланки.
| 14. |
Сидорчук І. Й. Клітинна реактивність та рівень адаптаційного напруження організму хворих на гострий бронхіт [Електронний ресурс] / І. Й. Сидорчук, Н. А. Каспрук, С. А. Левицька, Л. І. Сидорчук, К. І. Яковець, А. Р. Сидорчук, А. С. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 154-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_39 За результатами визначення рівня адаптаційного напруження організму 34-х хворих на гострий бронхіт встановлено, що адаптаційні реакції знаходилися в зоні стресу (14,71 %), зоні реакції на тренування (29,41 %), спокійної активації (26,47 %) і зоні підвищеної активації (29,41 %). Підвищення клітинної реактивності організму хворих на гострий бронхіт встановлено на підставі аналізу лейкоцитарних індексів інтоксикації, ядерного індексу ступеня ендотоксикозу, гематологічного показника інтоксикації.
| 15. |
Дейнеки С. Є. Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина XXXXVІ [Електронний ресурс] / С. Є. Дейнеки, К. І. Яковець // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 1. - С. 239-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_1_55
| 16. |
Мазур О. О. Якісний і кількісний склад мікробіоти вмісту порожнини товстої кишки у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу, хворих на хронічний гнійний гайморит [Електронний ресурс] / О. О. Мазур, Н. В. Пашковська, С. А. Левицька, О. Г. Плаксивий, І. В. Калуцький, К. І. Яковець, О. Д. Сапунков // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_2_9 Проведено исследование качественного и количественного состава микробиоты содержимого полости толстой кишки у 50 больных с инсулинозависимым сахарным диабетом (СД). Полученные данные свидетельствуют о том, что у больных с инсулинозависимым СД доминантными микроорганизмами являются анаэробные бактероиды и аэробные кишечные палочки. По популяционному уровню, коэффициенту количественного доминирования и коэффициенту значимости установлен существенный дефицит важнейших по представительству в составе толстокишечного биоценоза человека и мультифункциональной роли в поддержании микроэкологического гомеостаза автохтонных облигатных анаэробных бактерий рода Bifidobacterium на 41,3 % и Lactobacillus на 51,3 %. На фоне выраженного дефицита облигатных, физиологично ценных в биоценозе толстой кишки бифидо- и лактобактерий возрастает популяционный уровень бактероидов на 18,8 %, пептококков на 64,9 %, клостридий на 88,0 %, кишечных палочек на 28,7 %, протей на 57,0 %, стафилококков на 71,1 %, дрожжеподобных грибов рода Candida на 92,0 %. Бактерии, контаминирующие полость толстой кишки больных с инсулинозависимым СД - патогенные и условно-патогенные энтеробактерии, достигают высокого популяционного уровня, что способствует нарушению основных функций микрофлоры толстой кишки. Полученные результаты служат основанием для изучения эффективности использования бифидо- и лактохтонных пробиотиков в комплексном лечении больных СД 1 типа, а также основанием для изучения клинического течения и оптимизации лечения воспалительных заболеваний ЛОР-органов, в частности хронических гнойных и гнойно-полипозных синуситов у больных с инсулинозависимым СД.Проведено дослідження якісного та кількісного складу мікробіоти вмісту порожнини товстої кишки у 50 хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу та 47 хворих на хронічний гнійний гайморит із ЦД віком від 18 до 44 років. Одержані дані свідчать про те, що у пацієнтів із хронічним гайморитом, хворих на ЦД 1-го типу, домінантними мікроорганізмами є анаеробні бактероїди та аеробні кишкові палички. За популяційним рівнем, коефіцієнтом кількісного домінування та коефіцієнтом значущості встановлено суттєвий дефіцит найважливіших за представництвом у складі товстокишкового біоценозу людини та мультифункціональною роллю у підтримці мікроекологічного гомеостазу автохтонних облігатних анаеробних бактерій роду Bifidobacterium на 41,3 % та Lactobacillus на 51,3 %. На фоні вираженого дефіциту облігатних, фізіологічно корисних у біоценозі товстої кишки біфідо- та лактобактерій зростає популяційний рівень бактероїдів на 18,8 %, пептококів - на 64,9 %, клостридій - на 88,0 %, кишкових паличок - на 28,7 %, протеїв - на 57,0 %, стафілококів - на 71,1 %, дріжджоподібних грибів роду Candida - на 92,0 %. Бактерії, що контамінують порожнину товстої кишки пацієнтів із хронічним гайморитом, хворих на ЦД 1-го типу, - патогенні (E. coli Hly+ та ентеропатогенні штами) та умовно-патогенні ентеробактерії (Enterobacter, Citrobacter, Proteus) досягають високого популяційного рівня, в основному за рахунок ЦД 1-го типу, що сприяє порушенню провідних функцій мікрофлори товстої кишки. Одержані результати є основою для вивчення клінічного перебігу та оптимізації лікування запальних захворювань лор-органів, зокрема хронічних гнійних та гнійно-поліпозних синуїтів, у пацієнтів на ЦД 1-го типу з використання біфідо- і лактовмісних пробіотиків.
| 17. |
Левицька С. А. Сучасні аспекти лікування келоїдних рубців (огляд літератури) [Електронний ресурс] / С. А. Левицька, Б. М. Боднар, О. Б. Боднар, К. І. Яковець // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 1. - С. 194-197. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_1_46
| 18. |
Дейнека С. Є. Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина 50 [Електронний ресурс] / С. Є. Дейнека, К. І. Яковець, О.В. Перепічка // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 1. - С. 218-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_1_53
| 19. |
Левицька С. А. Тимпанотомія і аденотомія versus аденотомія при лікуванні ексудативного отиту у дітей [Електронний ресурс] / С. А. Левицька, О. М. Солдат, К. І. Яковець, О. І. Максим’юк, О. Л. Геруш // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 64-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_2_18 У 48-ми дітей із аденоїдними вегетаціями II - II ступеня і ексудативним отитом проведено визначення ефективності тимпанотомії та терапії топічними стероїдами в доповнення до хірургічного видалення аденоїдних вегетацій. Оцінка результатів лікування через 10 днів після хірургічних втручань показала, що одночасне проведення тимпанотомії і аденотомії сприяло більш швидкому відновленню функцій середнього вуха у порівнянні з аденотомією, водночас призначення топічних стероїдів не впливало на швидкість відновлення функцій слухової труби. Через місяць після хірургічного лікування повторний розвиток приглухуватості відмічений у 35,4 % дітей, нагромадження ексудату в барабанній порожнині - у 12,5 %. У дітей, лікування котрих полягало виключно у проведенні аденотомії, частота виявлення ексудату в середньому вусі становила 25 %. Оцінка результатів відновлення слухової функції через місяць після хірургічних втручань показала однакову ефективність місцевого вживання топічних стероїдів і тимпанотомії. Виконання лише аденотомії виявилося недостатнім для повноцінного відновлення слухової функції.
| 20. |
Левицька С. А. Особливості хірургічного лікування захворювань глотки у дітей із ожирінням [Електронний ресурс] / С. А. Левицька, І. С. Стефанюк, Р. С. Курулюк, К. І. Яковець, М. І. Бельзецька // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 67-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_2_19 Хірургічні втручання на мигдаликах глотки (аденотомія, тонзилектомія, аденотонзилотомія) проведено 39 дітям із ожирінням і 25 дітям із нормальною масою тіла (контрольна група). Визначено, що особливістю анестезіологічного супроводу в дітей із ожирінням є потенційно тяжка інтубація з огляду на статистично значимо частіше виявлення III - IV класу за Маллампаті (41 % проти 12 %), класів B і C висування нижньої щелепи (20,5 % проти 12 % у групі контролю). У дітей із ожирінням недостатня ефективність відновлення носового дихання після операцій виявлена в 35,9 % випадків; при цьому надлишкова маса тіла не впливала на частоту виникнення післяопераційних кровотеч. Відносно неширока носоглотка із мінімальним вигином у дітей з ожирінням повинна бути врахована під час вибору аденотомів і може збільшити ризик розвитку рубцевого процесу в носоглотці в післяопераційному періоді.Хірургічні втручання на мигдаликах глотки (аденотомія, аденотонзилотомія) проведено 12 дітям із синдромом Дауна і 25 дітям без спадкової патології (контрольна група). Рівні складності хірургічного маніпулювання і анестезіологічного супроводу визначали з використанням візуальних аналогових шкал, індексу Маллампаті, ступеню висування нижньої щелепи, рухливості шийного відділу хребта. Для прогнозування параметрів глотки використовували показники кефалометрії. Oтоскопія і тимпанометрія надали змогу характеризувати стан середнього вуха. Встановлено, що складність анестезіологічного супроводу у дітей із синдромом Дауна зумовлена анатомічними особливостями: III - IV клас за Маллампаті виявлено у 58,3 % проти 12 % у контрольній групі (OR-10,3; 95 % CI-1,9-54,3), класи B і C висування нижньої щелепи - у 33,3 % проти 12 % (OR-3,7; 95 % CI-0,7-20,1); обмеження рухливості атланто-окципітального з'єднання - у 83,3 % проти 12 % (OR-36,7; 95 % CI-5,3- 254,9). Недостатня ефективність відновлення носового дихання, що виявлена в 41,7 % випадків, може бути зумовлена особливостями анатомічних взаємовідношень між органами обличчя і шиї за синдрому Дауна. Серед дітей із синдромом Дауна переважали особи з ортогрантним обличчям (75 % проти 44 % у групі контролю), що має бути враховано під час проведення аденотомії. Ознаки кондуктивної приглухуватості виявлено у третини (33,3 %) дітей із синдромом Дауна (OR-5,8; 95 % CI-0,9-37,6).
| | |
|
|