Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Журнали та продовжувані видання (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (34) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Федоришин Д$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Федоришин Д. Д. Комплексна інтерпретація результатів імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу та параметрів математичної статистики для підвищення видобутку газу із порід-колекторів тонкошаруватих неогенових відкладів [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, І. О. Пятковська. // Нафтогазова енергетика. - 2012. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2012_2_3 Геологічні розрізи свердловин в більшості випадків представлені складно-побудованими літолого-стратиграфічними комплексами. Тонкошарувата будова неогенових відкладів та неоднозначність матриці породи-колектора значно ускладнює вирішення питання визначення її фільтраційно-ємнісних властивостей та характеру флюїдонасичення. Діагностика порід, які виповнюють складнопобудовані геологічні розрізи, за результатами ГДС ускладнена і не завжди є ефективною, особливо під час оцінювання характеру насичення породи-колектора та визначення його фільтраційно-ємнісних параметрів. Запропоновано новий підхід до вирішення цього питання. Обгрунтовано спосіб експрес-інтерпретації даних ГДС з використанням статистичних центральних моментів вищих порядків (асиметрія, ексцес), які розраховуються за каротажними кривими. Проаналізовано геофізичний матеріал, одержаний в процесі дослідження неогенових відкладів, результати продемонстровані на прикладі тонкошаруватого розрізу свердловини N 5 Летнянського газового родовища. Одержані результати експериментальних та аналітичних досліджень можливостей використання моментів вищого порядку (асиметрія та ексцес) в процесі інтерпретації даних геофізичних досліджень свердловин із складною геологічною будовою підтвердили їх значущість та наукову новизну. | |||
| 2. | 
Федоришин Д. Д. Розпізнавання образів фізичних полів літолого-стратиграфічних комплексів за результатами геофізичних досліджень та методів математичної статистики [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, І. О. Пятковська, С. Д. Федоришин, М. В. Саварин. // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2012. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2012_4_9 | |||
| 3. | 
Федоришин Д. Д. Комплексні геофізичні дослідження карбонатних порід-колекторів юрських відкладів зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, І. О. Пятковська, М. С. Махамбетова, Я. М. Фтемов // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2014. - № 1. - С. 18-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2014_1_3 Розглянуто можливості виділення глибинних продуктивних карбонатних порід-колекторів за даними геофізичних досліджень, основні методики інтерпретації геофізичної інформації, одержаної у ході досліджень карбонатних розрізів. З метою підвищення достовірності виділення продуктивних порід-колекторів у складнопобудованих геологічних розрізах розроблено новий методологічний підхід до інтерпретації результатів геолого-геофізичних досліджень. Запропоновано використання статистичного аналізу, а саме, асиметрії та ексцесу під час інтерпретації даних акустичного каротажу. Наведено математичні моделі петрофізичних взаємозв'язків, характерних для карбонатних порід. Відображено підходи, застосовувані для визначення коефіцієнтів пористості та нафтогазонасиченості за даними геолого-геофізичних досліджень, наведено результати використання акустичного широкосмугового каротажу для виділення та оцінки коефіцієнтів продуктивності у виповнених карбонатними породами геологічних розрізах. | |||
| 4. |
Федоришин Д. Д. Застосування індикаторних та геофізичних досліджень свердловин на родовищах, що розробляються з підтримуванням пластового тиску [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, Р. І. Нагорняк // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2013. - № 3. - С. 77-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2013_3_9 | |||
| 5. |
Федоришин Д. Д. Геологічні чинники, які впливають на колекторські властивості гірських порід неогенових відкладів та динаміку зміни коефіцієнта газовилучення [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, О. А. Гаранін, С. Д. Федоришин, Т. В. Потятинник // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2014. - № 1. - С. 51-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2014_1_7 Зниження видобутку газу та газоконденсату обумовлені як виснаженістю продуктивних пластів, так і недостатньою інформативністю інтерпретації результатів геофізичних досліджень свердловин. У зв'язку з цим визначені основні чинники і ознаки, які впливають на величину коефіцієнта вилучення газу із неогенових відкладів газоконденсатних родовищ Більче-Волицької зони Прикарпаття. Досліджено геологічну будову сарматського, гельветського та баденського ярусів, а також встановлено особливості складу матриці продуктивних порід-колекторів. Доведено, що тонкопрошаркова та ритмічна геологічна будова знижує роздільну здатність комплексу методів геофізичних досліджень в інтервалах залягання цих відкладів. За результатами експерименту встановлено, що зміна величини петрофізичних параметрів в більшості випадків обумовлена умовами розкриття продуктивних пластів. Проаналізувавши основні чинники, що визначають фільтраційно-ємнісні властивості порід-колекторів газоконденсатних родовищ Більче-Волицької зони, авторами запропоновано ввести параметр адсорбційної водонасиченості, який за дослідженими авторів тісно пов'язаний з фільтраційно-ємнісними властивостями і з закупорюванням порового простору порід у присвердловинній зоні пласта. | |||
| 6. |
Федоришин Д. Д. Дослідження впливу хімічних реагентів, присутніх у фільтратах бурових розчинів, на електричні властивості гірських порід [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, О. А. Гаранін, С. Д. Федоришин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2014. - № 3. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2014_3_10 Розглянуто результати аналізу та узагальнення даних експериментальних і свердловинних досліджень впливу бурових розчинів, що містять хімічні реагенти, на покази електричного каротажу. Встановлено, що добавки до бурового розчину хімічних реагентів КССБ, ВЛР, КМЦ, гіпану збільшують його мінералізацію еквівалентно дії хлористого натрію. Хімічна обробка бурового розчину, у багатьох випадках через зміну питомого електричного опору його фільтрату, компонентного складу глинистої кірки і зони проникнення, призводить у кінцевому випадку до мінливості електричних параметрів, що реєструють у свердловині. За результатами експериментальних досліджень впливу хімічних реагентів на присвердловинну ділянку пласта доказано, що зона проникнення, параметри котрої обумовлені типом проникнення, в більшості випадків має чотирьохшарову будову. При цьому утворюється облямовуюча зона, яка представлена сумішшю фільтрату бурового розчину, пластової води та нафти. За величиною мінералізації флюїду у цій зоні її відносять до області підвищеної солоності. Доведено, що фільтрація високомінералізованих бурових розчинів значно більша, ніж у прісних. Пов'язано це з пропорційною залежністю проникності глинистої кірки від вмісту солей у фільтраті бурового розчину. | |||
| 7. |
Федоришин Д. Д. Застосування статистичних центральних моментів для експрес-інтерпретації даних ГДС у тонкошаруватих сарматських відкладах Більче-Волицької зони [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, Р. П. Морошан, І. О. Пятковська // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2011. - № 4. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2011_4_7 Тонкошарувата будова теригенних відкладів та неоднозначність матриці породи-колектора значно ускладнює вирішення питання визначення її фільтраційно-ємнісних властивостей та характеру флюїдонасичення. Запропоновано новий підхід до вирішення цього питання. Обгрунтовано спосіб експрес-інтерпретації даних ГДС з використанням статистичних центральних моментів вищих порядків (асиметрія, ексцес), які розраховуються за каротажними кривими. Результати продемонстровано на прикладі тонкошаруватого розрізу дашавської світи Вижомлянського та Вишнянського газових родовищ Більче-Волицької зони. | |||
| 8. |
Федоришин Д. Д. Особливості кореляції продуктивних горизонтів Дніпровсько-Донецької западини у відкладах з трансгресивним характером осадонакопичення [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, Б. І. Садівник // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2011. - № 1. - С. 17-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2011_1_4 Враховуючи те, що геологічні розрізи в межах нафтогазових родовищ України є досить складними, виникає необхідність впровадження нових сучасних технологій в інтерпретаційні системи обробки геофізичних даних. У зв'язку з цим, представлено новий методологічний підхід до виконання геолого-геофізичних досліджень розрізів свердловин з урахуванням особливостей їх літолого-стратиграфічної та тектонічної будови. Вперше запропоновано й аргументовано впровадження в практику геолого-геофізичних досліджень таке поняття, як "Літогеофізична товща", використання якого дозволяє достовірно виділити літолого-стратиграфічні межі в складно-побудованих геологічних розрізах. | |||
| 9. | 
Федоришин Д. Д. Діагностика обсадних колон та насосно-компресорних труб за даними геофізичних методів досліджень свердловин [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, В. А. Старостін, А. В. Старостін, С. Д. Федоришин // Методи та прилади контролю якості. - 2011. - Вип. 27. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/metody_2011_27_6 | |||
| 10. |
Федоришин Д. Д. Геолого-петрофізична характеристика олігоценово-нижньоміоценового комплексу за результатами геофізичних досліджень [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, О. М. Трубенко, С. Д. Федоришин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2015. - № 4. - С. 7-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2015_4_2 Розглянуто результати вивчення колекторських властивостей порід-колекторів геологічного розрізу олігоценово-нижньоміоценового комплексу південного нафтогазопромислового району. Наведено дані про колекторські властивості продуктивних порід, що отримані за результатами досліджень відкладів геологічних розрізів газових, газоконденсатних та нафтових родовищ південного нафтогазопромислового району. За результатами експериментальних досліджень зразків відібраного із порід-колекторів керну, які виповнюють олігоценово-нижньоміоценовий комплекс, встановлено характер розподілу коефіцієнту відкритої пористості і абсолютної проникності. За результатами математично статистичної обробки встановлено залежність коефіцієнта залишкового водонасичення від ємності катіонного обміну для пісковиків олігоценово-нижньоміоценового віку. | |||
| 11. | 
Федоришин Д. Д. Перспективи ядерно-фізичних методів під час виділення газонасичених порід-колекторів складнопобудованих неогенових відкладів [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, О. М. Трубенко, С. Д. Федоришин, Я. М. Фтемов, Я. М. Коваль // Геодинаміка. - 2016. - № 2. - С. 134-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2016_2_13 Мета роботи - встановлення особливостей геологічної будови складно побудованих порід-колекторів, створення петрофізичної основи інтерпретації даних комплексних геофізичних досліджень з урахуванням результатів впроваджених новітніх інформативних ядерно-фізичних методів. Методика досліджень полягає у визначенні розподілу радіоактивних ізотопів U(Ra), Th, K<^>40 | |||
| 12. |
Федоришин Д. Д. Геолого-геофізичні чинники низькоомності порід-колекторів неогенових відкладів геологічних розрізів родовищ Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, О. М. Трубенко, Я. М. Фтемов, Я. С. Витвицький, С. Д. Федоришин, В. В. Федорів // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2016. - № 2. - С. 37-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2016_2_6 Розглянуто результати вивчення електропровідності продуктивних газонасичених порід колекторів неогенових відкладів газових та газоконденсатних родовищ Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Наведено літолого-мінералогічну та літологічно-геофізичну моделі порід-колекторів неогенових відкладів Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Встановлено чинники, які є визначальними при формуванні електричних полів та утворенні їх ємнісних та фільтраційних параметрів. Виявлено та обгрунтовано особливості геологічної будови неогенових відкладів. Наведено приклади їх впливу на покази геофізичних досліджень свердловин. | |||
| 13. |
Федоришин Д. Д. Особливості геологічної будови неогенових відкладів за результатами ядерно-фізичних методів [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, О. М. Трубенко, С. Д. Федоришин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2017. - № 1. - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2017_1_6 Розглянуто результати вивчення мінералогічної будови матриці порід-колекторів неогенових відкладів газових та газоконденсатних родовищ Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину за результатами ядерно-фізичних методів. Наведено розподіл мінералів, що входить до складу матриці порід у гельветських, баденських та сарматських ярусів Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Встановлено особливості будови відкладів геологічного розрізу неогенової системи, які негативно впливають на покази та результати геофізичних методів. Встановлено основні складові будови матриці порід, їх структуру, а також розроблено ряд методик оперативної та заключної інтерпретації результатів комплексу ГДС з врахуванням мінерального складу та структури породи-колектора.Розглянуто результати вивчення мінералогічної будови матриці порід-колекторів неогенових відкладів газових та газоконденсатних родовищ Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину за результатами ядерно-фізичних методів. Наведено розподіл мінералів, що входить до складу матриці порід у гельветських, баденських та сарматських ярусів Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Встановлено особливості будови відкладів геологічного розрізу неогенової системи, які негативно впливають на покази та результати геофізичних методів. Встановлено основні складові будови матриці порід, їх структуру, а також розроблено ряд методик оперативної та заключної інтерпретації результатів комплексу ГДС з врахуванням мінерального складу та структури породи-колектора. | |||
| 14. | 
Федоришин Д. Способи вимірювання поперечного часу релаксації порід-колекторів неогенових та кам'яновугільних відкладів газових і нафтових родовищ методом ядерно-магнітного резонансу [Електронний ресурс] / Д. Федоришин, О. Трубенко, С. Федоришин // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2018. - Вип. 2. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2018_2_8 | |||
| 15. |
Федоришин Д. Виділення продуктивних товщ у межах Тинівсько-Грушівського нафтогазового комплексу [Електронний ресурс] / Д. Федоришин, І. Багрій, О. Трубенко, С. Федоришин, Н. Хованець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2019. - Вип. 4. - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2019_4_6 | |||
| 16. | 
Федоришин Д. Д. Основні геологічні чинники, які зумовлюють неоднозначність геофізичної інформації в процесі дослідження неогенових відкладів у свердловинах Хідновицького газового родовища [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, О. М. Трубенко, С. Д. Федоришин, Т. В. Потятинник // Нафтогазова галузь України. - 2014. - № 3. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ngu_2014_3_10 | |||
| 17. |
Федоришин Д. Д. Достовірність результатів використання комплексних геофізичних досліджень в процесі контролю за розробкою нафтогазових покладів [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, О. М. Трубенко, С. Д. Федоришин, А. О. Трубенко // Нафтогазова енергетика. - 2021. - № 2. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2021_2_3 Розглянуто сучасні методики визначення положення газорідинних контактів у теригенних відкладах на нафтогазоконденсатних родовищах України. Результати лабораторних досліджень представницької колекції керну (87 зразків) у петрофізичній лабораторії іФНТУНГ дали змогу встановити фільтраційно-ємнісні параметри та літологічну характеристику порід-колекторів кам'яновугільних та неогенових відкладів, що дозволило достовірно оцінити фільтраційно-ємнісні параметри продуктивних пластів. Результати свердловинних досліджень, зокрема, такі, що отримані при виділенні нафтогазонасичених порід-колекторів та моніторингу динаміки зміни водонафтових і газоводяних контактів, дозволили сформувати оптимальний інформативний комплекс геофізичних методів для ефективного контролю за процесом розробки нафтогазових родовищ. Прямі випробування виділених порід-колекторів дали змогу встановити, що геологічні розрізи юрської, крейдової та неогенової систем пошукових площ Карпатської нафтогазоносної провінції, виповнені як гідрофільними, так і гідрофобними літотипами, які по-різному впливають на покази електричних та радіоактивних методів. Обгрунтовано максимальні значення питомого електричного опору, коефіцієнта нафтонасичення (Кн), а також мінімальне значення коефіцієнта водонасичення (Кв), які є характерними для нафтогазонасичених пластів, що відповідає умові відображення цих параметрів у повністю водонасичених породах. Границя перехідної зони у цьому випадку відображається підошвою максимального нафтонасиченого пласта та покрівлею водоносної частини в цій породі. Підтвердження вищенаведеного видно із фрагментів обробки результатів геофізичних даних електричних та нейтронних досліджень в умовах наявності низьких та високих мінералізацій застосування промивальних рідин в процесі буріння свердловин. Проведений аналіз ефективності використання методів імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу (ІННК) та нейтронного гамма-каротажу (НГК) при контролі за зміною положення ГВК з метою запобігання обводненню продуктивних пластів. За результатами досліджень пропонується використовувати в процесі моніторингу динаміки зміни НВК комплекс ядерно-фізичних методів, зокрема нейтронного гамма каротажу, повторного нейтронного каротажу, а також проведення електричних методів позірного опору та самочинних потенціалів. | |||
| 18. |
Федоришин Д. Д. Перспективи складнопобудованих гельветських відкладів Крукенецької западини за результатами геофізичних досліджень свердловин [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, О. М. Трубенко, С. Д. Федоришин, А. О. Трубенко, Д. С. Федоришин // Нафтогазова енергетика. - 2022. - № 2. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2022_2_2 Нарощування видобутку вуглеводнів в Україні передбачає створення і впровадження у виробництво нових перспективних методико-технологічних засобів, які базуються на сучасних досягненнях науки і техніки. Аналіз геологічної будови літолого-стратиграфічних товщгельветського ярусу неогенової системи Крукенецької западини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину підтвердив, що в кожному окремо взятому випадку є свої особливості як у складі будови матриці гірської породи, так і в умовах її утворення. У зв'язку з цим проведено дослідження зразків керну методом ядерно-магнітного резонансу та встановлено основні базові критерії ознак породи-колектора гельветського ярусу. Також обгрунтовано ефективність гамма-спектрометричного методу та ядерно-магнітного резонансу. Результати досліджень керну методом ядерно-магнітного резонансу дозволили встановити, що час поздовжньої релаксації залежить від концентрації тих чи інших мінералів у гірських породах. Використано наявний базовий матеріал для визначення коефіцієнтів пористості гірських порід із використанням акустичного каротажу. Виконано експериментальні дослідження впливу характеру насичення порід-колекторів на покази акустичного каротажу, а також відхилення свердловинного приладу від центрального напрямку свердловини. За результатами експериментальних досліджень матриці гірських порід неогенової системи вдалося сформувати основні закономірності розподілу окремих радіоактивних елементів у басейні седиментації методом гамма-спектрометрії і на їх основі обгрунтувати напрямки використання методу в комплексі інтерпретації типових геофізичних досліджень складнопобудованих геологічних розрізів неогенової системи. Наведені результати гамма-спектрометрії дозволяють підвищити ефективність гамма-досліджень природного та вторинного випромінення складнопобудованих порід-колекторів, зокрема неогенових відкладів тонкошаруватих літолого-стратиграфічних розрізів. | |||
| 19. |
Федоришин Д. Д. Ядерно-фізичні методи як основа підвищення ефективності виділення порід-колекторів за даними геофізичних досліджень свердловин [Електронний ресурс] / Д. Д. Федоришин, М. В. Матрофайло, О. М. Трубенко, С. Д. Федоришин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2022. - № 2. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2022_2_10 Підвищення ефективності та інформативності результатів геофізичних досліджень свердловини є актуальним завданням для забезпечення сталого видобутку вуглеводнів із порід колекторів, складно побудованих літолого-стратиграфічних розрізів, пошукових площ та розвіданих родовищ. Теоретичне, а також експериментальне обгрунтування інформативності новітніх ядерно-магнітних методів та високочастотних індукційних каротажних ізопараметричних зондувань, дозволяє значно підвищити достовірність оцінки характеру насичення складно побудованих порід колекторів та якісно і оперативно визначає фільтраційно-ємнісні параметри, які характеризують породу-колектор. Проведені експериментальні дослідження кернового матеріалу, відібраного із складнопобудованих літолого-стратиграфічних товщ, означили основні чинники та структурні параметри, що впливають на фільтраційно-ємнісні властивості нафтогазонасичених порід. Комплексна інтерпретація результатів свердловинних та лабораторних даних показали основні напрямки ядерно-фізичних досліджень та їх ефективність для підвищення інформативності комплексних геофізичних досліджень порід-колекторів поліміктового та мономіктового типу. Особливо в цьому напрямку виділяється технологія та методологія індукційних каротажних параметричних зондувань (ВіКіЗ). Таким чином, виникає необхідність в обгрунтувані та розробленні методологічних аспектів використання переваг ядерно-фізичних методів у процесі виявлення та оцінки нафтогазонасичених порід-колекторів. | |||
| 20. |
Трубенко O. M. Удосконалення методик геофізичної інтерпретації результатів комплексних досліджень складнопобудованих геологічних розрізів Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину [Електронний ресурс] / O. M. Трубенко, Д. Д. Федоришин, I. В. Артим, С. Д. Федоришин, Д. С. Федоришин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2021. - № 4. - С. 33-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2021_4_5 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |