Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Несін С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Рожнова Р. А. Структура фолатовмісних поліуретансечовин медичного призначення, витриманих у модельних середовищах [Електронний ресурс] / Р. А. Рожнова, В. В. Давиденко, О. С. Андрюшина, Ю. П. Гомза, С. Д. Несін // Полімерний журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2012_34_1_10 За допомогою методів рентгенографічного та теплофізичних аналізів встановлено, що витримування фолатовмісних ПУС у модельних біологічних середовищах призводить до зміни структури полімерної матриці. Під впливом модельних середовищ відбувається нелінійне збільшення рівня мікрогетерогенності ПУС, що корелює з результатами теплофізичних досліджень, а саме зі зміною об'єму кооперативного руху у разі склування. | ||
| 2. |
Карабанова Л. В. Біосумісні нанокомпозити на основі поліуретан-полі(2-гідроксіетилметакрилат)ної матриці та наповнювача, модифікованого біологічно активною амінокислотою гліцин: структура і термодинаміка взаємодій [Електронний ресурс] / Л. В. Карабанова, Ю. П. Гомза, С. Д. Несін, О. М. Бондарук, Е. П. Воронін, Л. В. Носач // Полімерний журнал. - 2016. - Т. 38, № 3. - С. 225-235. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2016_38_3_10 Синтезовано біосумісні нанокомпозити на основі поліуретану, полі(2-гідроксіетилметакрилат)у (ПГЕМА) та нанокремнезему, модифікованого біологічно активною амінокислотою гліцин. Досліджено структуру створених нанокомпозитів методом малокутового рентгенівського розсіювання. Виявлено залежність інтенсивності розсіювання і середнього розміру частинок наповнювача від вмісту складових полімерної матриці та концентрації нанонаповнювача. Досліджено термодинамічні параметри взаємодії полімерних компонентів матриці та нанонаповнювача при формуванні нанокомпозитів. Показано, що вільна енергія змішування поліуретану, ПГЕМА і напів-ВПС з наповнювачем має від'ємне значення для систем з невисоким вмістом ПГЕМА, а отже при формуванні нанокомпозитів енергія вивільняється та формуються щільні, міцні шари полімеру на поверхні нанонаповнювача. Зі збільшенням вмісту ПГЕМА вільна енергія змішування набуває додатних значень, що є результатом конкуренції двох процесів: формування щільних поверхневих шарів на поверхні наповнювача та формування міжфазних прошарків з надлишковим вільним об'ємом. | ||
| 3. |
Желтоножська Т. Б. Прищеплені кополімери ПВС-g-ПАА як ефективні матриці для формування і стабілізації наночастинок срібла [Електронний ресурс] / Т. Б. Желтоножська, С. В. Федорчук, Д. О. Климчук, Ю. П. Гомза, С. Д. Несін // Полімерний журнал. - 2016. - Т. 38, № 3. - С. 244-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2016_38_3_12 Синтезовано і охарактеризовано ряд прищеплених кополімерів ПВС-g-ПАА на основі хімічно комплементарних полівінілового спирту та поліакриламіду, що мали різну кількість прищеплених ланцюгів. Показана їх висока ефективність як матриць у процесах in situ синтезу і стабілізації наночастинок срібла (AgНЧ) у водному середовищі. Прищеплені кополімери утворювали у водних розчинах міцелоподібні структури, які забезпечували високі швидкість утворення і вихід AgНЧ та їх тривалу стабілізацію у часі. Збільшення кількості щеплень у макромолекулах кополімерів від 10 до 40 збільшувало вихід наночастинок, особливо за низької концентрації полімерної матриці. Сформовані AgНЧ мали сферичну форму, малий розмір (<< 10 нм) і низьку полідисперсність. Композиції AgНЧ/ПВС-g-ПАА у блочному стані демонстрували дворівневу фрактальну організацію структури. | ||
| 4. |
Шанталій Т. А. Cтруктура та властивості поліімідовмісних органо-неорганічних нанокомпозитів [Електронний ресурс] / Т. А. Шанталій, С. Д. Несін, К. С. Драган, І. Л. Карпова, С. І. Бохван, М. М. Міненко, М. В. Рухайло // Полімерний журнал. - 2019. - Т. 41, № 3. - С. 167-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2019_41_3_6 | ||
| 5. | 
Лисенков Е. А. Вивчення структурних особливостей багатошарових вуглецевих нанотрубок методом рентгеностуктурного аналізу [Електронний ресурс] / Е. А. Лисенков, В. В. Клепко, С. І. Бохван, Ю. В. Яковлев, Ю. П. Гомза, С. Д. Несін // Фізична інженерія поверхні. - 2015. - Т. 13, № 1. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phip_2015_13_1_11 | ||
| 6. |
Шанталій Т. А. Cтруктура та властивості поліімідних органо-неорганічних нанокомпозитів на основі тетраетоксисилану та метилтриетоксисилану [Електронний ресурс] / Т. А. Шанталій, С. Д. Несін, І. Л. Карпова, М. М. Міненко, М. В. Рухайло, Г. М. Нестеренко // Полімерний журнал. - 2020. - № 1(42). - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2020_1(42)__5 | ||
| 7. |
Козак Н. В. Вплив пластифікатора на динамічні характеристики і характер ближнього впорядкування зшитих глікополімерів на основі водорозчинних полісахаридів [Електронний ресурс] / Н. В. Козак, К. С. Діденко, С. Д. Несін // Полімерний журнал. - 2020. - № 3(42). - С. 191-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2020_3(42)__6 Проаналізовано вплив двох низькомолекулярних гідроксиловмісних сполук на рухливість макроланцюгів і структурування зшитих глікополімерів на основі водорозчинних полісахаридів ксантану, конжак глюкоманнану та ізоціанатів, блокованих <$Eepsilon>-капролактамом, за допомогою методів радіоспектроскопії та рентгенівської дифракції. За даними нітроксильного парамагнітного зонда продемонстровано збільшення молекулярної рухливості зшитих глікополімерів на основі конжак глюкоманнану після введення пропан-1,3-діолу. Для вихідних полісахаридів і відповідних глікополімерів різного складу проведено порівняння характеру ближнього впорядкування залежно від структури полісахариду, а також показано зміни ближнього впорядкування глікополімерів на основі ксантану за наявності пластифікатора. | ||
| 8. |
Козак Н. В. Вплив вологи на характер ближнього впорядкування зшитих глікополімерів на основі рослинного полісахариду конжак глюкоманнану [Електронний ресурс] / Н. В. Козак, С. Д. Несін, Г. М. Нестеренко // Полімерний журнал. - 2022. - Т. 44, № 3. - С. 205-213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2022_44_3_6 За даними рентгенівської дифракції досліджено характер ближнього впорядкування рослинного полісахариду конжак глюкоманнану (КГМ) і глікополімерів різного складу на його основі та ізоціанатів, блокованих <$E epsilon>-капролактамом при взаємодії з насиченою водяною парою. Методом термогравіметрії проаналізовано вплив вологи на здатність полісахариду та глікополімерів утримувати сорбовану вологу у зволожених і висушених системах. Показано зменшення значень Бреггівського періоду, який відповідає середнім відстаням між атомами та атомними групами для глікополімерів, витриманих за нормальних умов у насиченій водяній парі. Виявлено, що при зволоженні зшитих глікополімерів на дифрактограмах спостерігали прояв вторинного максимуму, який відповідає впорядкованості ланцюгів полісахариду у поперечному напрямку. Цей вторинний максимум проявлявся на дифрактограмах незшитого КГМ, але був відсутній на початкових дифрактограмах зшитих зразків. На дифрактограмах висушених зразків глікополімерів цей вторинний максимум знову не проявляється. Проаналізовано вплив процесів зволоження-висушування на структурування та вміст вологи у полісахариді і глікополімерах на його основі. Рентгенодифракційні результати корелюють з даними термогравіметрії щодо змін здатності КГМ і глікополімерів утримувати вологу у зволожених і висушених системах. Використання нітроксильного парамагнітного зонда показало, що збільшення молекулярної рухливості глікополімерів на основі КГМ під впливом низькомолекулярного пластифікатора не залежить від будови ізоціанату. Цей ефект дає змогу пов'язати незворотний вплив набухання і подальшого висушування на характеристики розглянутих систем з досягненням макроланцюгами полімеру більш рівноважних конформацій внаслідок зростаючої молекулярної рухливості за наявності вологи. | ||
| 9. |
Білий С. А. Вплив часу диспергування монтморилоніту на структуру та теплофізичні властивості систем на основі поліетиленгліколю [Електронний ресурс] / С. А. Білий, Е. А. Лисенков, С. Д. Несін, В. В. Клепко // Полімерний журнал. - 2022. - Т. 44, № 4. - С. 283-289. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2022_44_4_6 Досліджено вплив часу ультразвукової диспергації на структурні та теплофізичні властивості нанокомпозитів. На основі поліетиленгліколю й монтморилоніту (ММТ) виготовлено модельні системи. Всі зразки мали однаковий склад і вміст наповнювача (5 мас. %), час ультразвукової обробки становив від 5 до 12 хв. Для встановлення залежності властивостей систем від часу диспергування використані методи ширококутового розсіювання рентгенівських променів і диференціальної сканувальної калориметрії. Показано, що варіювання часу ультразвукового диспергування значно впливає на властивості полімерних нанокомпозитів. Зі зростанням часу змішування збільшується міжплощинна відстань ММТ, що вказує на підвищення ступеня інтеркаляції полімерної матриці. Разом з тим, знижується кристалічність нанокомпозиту, що відповідає збільшенню площі граничного шару полімер/наповнювач. Температура плавлення нанокомпозиту підвищується зі зростанням часу диспергування. Така тенденція є наслідком ускладнення теплового руху молекул полімеру через наявність розвинутої поверхні наповнювача. Показано, що зі зростанням часу диспергування збільшується частина іммобілізованої аморфної фракції полімеру. Це пояснюється тим, що інтеркальований у міжплощинний простір ММТ полімер втрачає здатність до кооперативного руху, тобто і до склування. Встановлено, що максимальне поліпшення властивостей системи спостерігається за часу диспергування 10 хв. У такому стані частинки ММТ найбільш розшаровані, що призводить до максимального збільшення площі граничного шару. При подальшому змішуванні відбуваються процеси агрегації частинок ММТ і деструкції молекул полімеру, що призводить до втрати бажаних властивостей нанокомпозиту. Визначення оптимального часу змішування полімерного нанокомпозиту уможливлює отримання бажаних властивостей систем визначеного складу. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |