Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (30)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Мужичук О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
1.

Афанасьєва Н. І. 
Пухлини щитовидної залози. Етіологія, патогенез, діагностика, лікування, спостереження [Електронний ресурс] / Н. І. Афанасьєва, І. М. Дикан, О. В. Мужичук // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2012. - № 2. - С. 96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2012_2_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 59.268 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Бездітко П. А. 
Роль вазопроліферативних факторів VEGF, PEDF у розвитку та прогресуванні неоваскулярної глаукоми [Електронний ресурс] / П. А. Бездітко, І. М. Безкоровайна, О. П. Мужичук // Харківська хірургічна школа. - 2011. - № 2. - С. 103-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2011_2_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 354.481 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Мужичук О. В. 
Молекулярно-генетичні аспекти тиреоїдного канцерогенезу [Електронний ресурс] / О. В. Мужичук, Ю. О. Вінник, А. Р. Васько, В. М. Горбенко, В. В. Гаргін // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 3(2). - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_3(2)__8
Попередній перегляд:   Завантажити - 152.343 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Бездітко Н. В. 
Фармакоекономічний аналіз ефективності витрат при використанні трастузумабу в ад'ювантній терапії her2+ раку молочної залози ранньої стадії [Електронний ресурс] / Н. В. Бездітко, О. В. Мужичук // Клінічна фармація. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 45-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2019_23_4_9
Рак молочної залози (РМЗ) посідає перше місце серед всіх онкологічних захворювань у жінок і є однією з головних причин жіночої смертності в усьому світі, в тому числі і в Україні. Найбільш поганим прогнозом характеризується HER2+ підтип РМЗ. Таргетний препарат трастузумаб сприяє суттєвому підвищенню 10-річної виживаності пацієнток з HER2+ РМЗ, але одночасно значно збільшує вартість лікування. Мета дослідження - оцінка фармакоекономічної доцільності ад'ювантної терапії (АТ) ранньої стадії HER2+ РМЗ трастузумабом (препарат герцептин) з позиції української системи охорони здоров'я. Визначення результатів лікування і пов'язаних з ним витрат виконано на підставі аналітичного моделювання за методом Маркова на грунті результатів рандомізованого багатоцентрового відкритого клінічного дослідження III фази HERA. Часовий горизонт моделі - 10 років. Як альтернативу трастузумабу розглядалися стандартні схеми АТ РМЗ, представлені у чинному Протоколі медичної допомоги хворим на РМЗ. На грунті результатів моделювання за Марковим використано методи "витрати-ефективність" і "витрати-корисність". Як критерій ефективності використовували роки збереженого життя (LYG). Як критерій корисності використовували показник QALY. Враховували вартість прямих медичних витрат, структуру яких було визначено у відповідності до чинного Протоколу. Вартість ЛП визначалась згідно з реєстром МОЗУ станом на 7.08.2019 р. Вартість медичних послуг визначалася згідно з наявними прейскурантами. Також враховували вартість корекції побічних явищ хіміотерапії. Дисконтування визначено на рівні 3 % щорічно. Аналіз чутливості результатів проведено до зміни ціни на трастузумаб та лікарські препарати альтернативних схем АТ. Згідно з моделюванням середня очікувана тривалість життя пацієнток з HER2+ РМЗ в групі трастузумабу становить 7,32 років у порівнянні з показником 6,43 років у групі стандартної ХТ, впродовж яких вони одержують відповідно 6,72 та 5,80 QALY. АТ трастузумабом забезпечує додатково 0,89 LYG та 0,92 QALY. Загальні витрати за період дослідження у групі трастузумабу склали в середньому 627 115,5 грн на одну пацієнтку, в групі стандартної ХТ - 501 939,6 грн. Інкрементальні коефіцієнти ICER (вартість 1 додаткового року життя) та ICUR (вартість 1 додаткового року якісного життя) склали відповідно 140 833,8 грн та 136 088,8 грн. Висновки: таргетний препарат трастузумаб є лікарським засобом з доказаною ефективністю за використання як АТ HER2+ РМЗ в ранній стадії. Схема АТ HER2 + РМЗ з використанням трастузумабу у порівнянні зі стандартною схемою АТ HER2 + потребує більших витрат, в той же час надає змогу досягти кращих результатів і в перспективі 10 років забезпечує в середньому додатково 0,89 років життя та 0,92 QALY. Фармакоекономічний аналіз на грунті моделювання за методом Маркова та розрахунків за методами "витрати-ефективність" та "витрати-корисність" надає змогу вважати використання трастузумабу (препарат герцептин) як АТ HER2 + РМЗ в ранній стадії економічно доцільною медичною технологією в чинних умовах охорони здоров'я України.Рак молочної залози (РМЗ) посідає перше місце серед всіх онкологічних захворювань у жінок і є однією з головних причин жіночої смертності в усьому світі, в тому числі і в Україні. Найбільш поганим прогнозом характеризується HER2+ підтип РМЗ. Таргетний препарат трастузумаб сприяє суттєвому підвищенню 10-річної виживаності пацієнток з HER2+ РМЗ, але одночасно значно збільшує вартість лікування. Мета дослідження - оцінка фармакоекономічної доцільності ад'ювантної терапії (АТ) ранньої стадії HER2+ РМЗ трастузумабом (препарат герцептин) з позиції української системи охорони здоров'я. Визначення результатів лікування і пов'язаних з ним витрат виконано на підставі аналітичного моделювання за методом Маркова на грунті результатів рандомізованого багатоцентрового відкритого клінічного дослідження III фази HERA. Часовий горизонт моделі - 10 років. Як альтернативу трастузумабу розглядалися стандартні схеми АТ РМЗ, представлені у чинному Протоколі медичної допомоги хворим на РМЗ. На грунті результатів моделювання за Марковим використано методи "витрати-ефективність" і "витрати-корисність". Як критерій ефективності використовували роки збереженого життя (LYG). Як критерій корисності використовували показник QALY. Враховували вартість прямих медичних витрат, структуру яких було визначено у відповідності до чинного Протоколу. Вартість ЛП визначалась згідно з реєстром МОЗУ станом на 7.08.2019 р. Вартість медичних послуг визначалася згідно з наявними прейскурантами. Також враховували вартість корекції побічних явищ хіміотерапії. Дисконтування визначено на рівні 3 % щорічно. Аналіз чутливості результатів проведено до зміни ціни на трастузумаб та лікарські препарати альтернативних схем АТ. Згідно з моделюванням середня очікувана тривалість життя пацієнток з HER2+ РМЗ в групі трастузумабу становить 7,32 років у порівнянні з показником 6,43 років у групі стандартної ХТ, впродовж яких вони одержують відповідно 6,72 та 5,80 QALY. АТ трастузумабом забезпечує додатково 0,89 LYG та 0,92 QALY. Загальні витрати за період дослідження у групі трастузумабу склали в середньому 627 115,5 грн на одну пацієнтку, в групі стандартної ХТ - 501 939,6 грн. Інкрементальні коефіцієнти ICER (вартість 1 додаткового року життя) та ICUR (вартість 1 додаткового року якісного життя) склали відповідно 140 833,8 грн та 136 088,8 грн. Висновки: таргетний препарат трастузумаб є лікарським засобом з доказаною ефективністю за використання як АТ HER2+ РМЗ в ранній стадії. Схема АТ HER2 + РМЗ з використанням трастузумабу у порівнянні зі стандартною схемою АТ HER2 + потребує більших витрат, в той же час надає змогу досягти кращих результатів і в перспективі 10 років забезпечує в середньому додатково 0,89 років життя та 0,92 QALY. Фармакоекономічний аналіз на грунті моделювання за методом Маркова та розрахунків за методами "витрати-ефективність" та "витрати-корисність" надає змогу вважати використання трастузумабу (препарат герцептин) як АТ HER2 + РМЗ в ранній стадії економічно доцільною медичною технологією в чинних умовах охорони здоров'я України.
Попередній перегляд:   Завантажити - 349.538 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Мужичук О. В. 
Практичні рекомендації щодо лікування хворих на рак грудної залози (Повідомлення 1) [Електронний ресурс] / О. В. Мужичук, І. М. Пономарьов // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, вип. 1. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2020_28_1_11
Рак грудної залози (РГЗ) є одним із найбільш розповсюджених злоякісних захворювань у жінок у світі. Останніми роками його частка складає близько 20 % від усієї пухлинної патології у жінок. Щорічний стандартизований показник приросту захворюваності в Україні склав 1,8 % за останні 10 років. Кумулятивний ризик розвитку РГЗ становить 5,4 % за тривалості життя 74 роки. Лікування хворих на РГЗ має плануватися за участю кількох фахівців, включаючи онкохірурга, радіолога та хіміотерапевта, а також за можливості патоморфолога, що надасть змогу найкращим чином поєднати локальні та системні методи терапії пухлини. Мета роботи - систематизувати, узагальнити, представити в наочній формі дані наукових досліджень стосовно сучасних підходів щодо діагностичних заходів, руху хворих і послідовності лікувальних підходів при місцево-поширеному та метастатичному РГЗ із позиції української системи охорони здоров'я. Стаття охоплює сучасні повнотекстові публікації та протоколи обстеження та лікування хворих на РГЗ, які були отримані з міжнародних і вітчизняних джерел і баз даних (е-каталог Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Web of Science, Core Collection, PubMed). Місцево-поширений первинно-неоперабельний інвазивний РГЗ, і зокрема інфільтративно-набрякова форма, є первинно-неоперабельними та вимагають призначення медикаментозної терапії на першому етапі лікування. Передопераційної медикаментозної терапії також потребують тричінегативні та HER2-залежні пухлини. Локальне лікування(хірургічне, променеве) на першому етапі не показано. Основною метою медикаментозної терапії при первинно-неоперабельних формах РГЗ є зменшення розмірів пухлини з метою досягнення операбельного стану. Передопераційна медикаментозна терапія при первинно-неоперабельних формах РГЗ проводиться за тими ж правилами, що і при первинно-операбельних. Терапія ізольованих місцевих рецидивів має за мету повне одужання і повинна проводитися аналогічно лікуванню первинної пухлини з підключенням необхідних методів діагностики та лікування (схеми наведено в першому повідомленні). Лікування розповсюдженого, дисемінованого РГЗ є паліативним і направлено на поліпшення якості життя та збільшення його тривалості. Основним методом лікування метастатичної хвороби є медикаментозна терапія. Єдиного стандарту лікування метастатичного РГЗ не існує. Вибір варіанту медикаментозної терапії здійснюється з урахуванням біологічних маркерів і клініко-анамнестичних особливостей хворого. За умови застосування індивідуальних підходів до лікування хворих на РГЗ, цілком можливим є збільшення як безрецидивної, так і загальної виживаності, зменшення кількості ускладнень і токсичних проявів, підвищення комплаєнтності пацієнток і поліпшення якості їх життя. Систематизація та індивідуалізація схем лікування залежно від стадії пухлинного процесу та біологічних властивостей пухлини надає можливість лікарю-практику чітко спланувати та спрогнозувати види та послідовність протипухлинної терапії. Висновки. Поглиблення наших знань щодо патогенезу РГЗ буде сприяти більш зваженому впровадженню індивідуальних підходів до лікування хворих на цю патологію. Постійний пошук обов'язково призведе до появи нових груп лікарських засобів, які можливо змінять існуючі на сьогодні стандарти лікування. Застосування нових патогенетично виправданих методів біологічної, гормональної, таргетної терапії в сучасних стандартах лікування надасть змогу підвищити як безрецидивну, так і загальну виживаність хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 428.074 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Бездітко Н. В. 
Фармакоекономічний аналіз використання олапарибу (препарату Лінпарза®) для підтримуючої терапії пацієнтів із BRCA -мутованим чутливим до препаратів платини рецидивуючим раком яєчників [Електронний ресурс] / Н. В. Бездітко, О. В. Мужичук // Клінічна фармація. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2020_24_2_7
Серед жінок однією з розповсюджених локалізацій злоякісних пухлин є рак яєчників (РЯ). Ідентифіковано два гени, мутації в яких призводять до виникнення спадкових форм раку грудної залози і РЯ - BRCA1 і BRCA2. Жінки з BRCA-асоційованим РЯ краще реагують на таргетні ліки та на тлі специфічного лікування мають кращі показники виживаності. Таргетними ліками для терапії BRCA-мутованого РЯ є специфічні інгібітори ферментів групи полі-(АДФ-рибоза)-полімерази (PARP). На теперішній час єдиним інгібітором PARP, зареєстрованим в Україні, є олапариб (препарат лінпарза, AstraZeneca, Велика Британія). Мета дослідження - оцінка економічної доцільності підтримуючої таргетної терапії олапарибом (препаратом лінпарза) пацієнтів з BRCA-мутованим платиночутливим рецидивуючим РЯ (BRCA-МПЧ РРЯ) з позицій української системи охорони здоров'я. Визначення результатів лікування і пов'язаних з ним витрат виконано на підставі аналітичного моделювання за методом Маркова на грунті результатів рандомізованого багатоцентрового відкритого клінічного дослідження II фази D0810C0019-Study 19. Часовий горизонт моделі - 15 років. Порівнювали клінічну ефективність і безпеку олапарибу та плацебо (стратегія WW) як підтримуючої терапії пацієнтів із BRCA-МПЧ РРЯ. На грунті результатів моделювання за Марковим використано методи "витрати-ефективність" і "витрати-корисність". Як критерій ефективності використовували роки збереженого життя (LYG). Як критерій корисності використовували показник QALY. Дисконтування визначено на рівні 5 % щорічно. Аналіз чутливості результатів проведено до ціни та дози олапарибу та горизонту спостереження. Згідно з моделюванням середня очікувана тривалість збереженого життя пацієнток з BRCA-мутованим платиночутливим рецидивуючим РЯ за використання як підтримуючої протипухлинної терапії олапарибу (препарату лінпарза) становить 4,8 LYG у порівнянні з 2,56 LYG в групі, де застосовується стратегія WW. Стратегія підтримуючої терапії з олапарибом надає пацієнтові 3,61 роки якісного життя у порівнянні з 1,87 роками в групі WW. Таким чином, застосування олапарибу надає пацієнтові можливість мати додатково 2,24 роки життя та 1,74 додаткових QALY. Загальні витрати за модельований період у групі олапарибу склали в середньому 1 893 410,7 грн, а в групі WW - 47 466,9 грн. Інкрементальні коефіцієнти ICER (вартість 1 додаткового року життя) та ICUR (вартість 1 додаткового року якісного життя) склали відповідно 824 564,4 грн та 1 063 162,2 грн. Висновки: фармакоекономічний аналіз на грунті моделювання за методом Маркова та розрахунків за методами "витрати-ефективність" та "витрати-корисність" показав, що олапариб (препарат лінпарза) є високоефективним засобом у лікуванні BRCA-мутованого платиночутливого рецидивуючого РЯ, який майже вдвічі збільшує термін виживаності пацієнтів без ознак рецидивування. В той же час олапариб є високовартісним препаратом. Перехід половини пацієнтів з BRCA-мутованим платиночутливим рецидивуючим РЯ зі стратегії "дивитися і чекати" на лікування олапарибом щорічно потребує додаткових витрат у розмірі 10 548 250,3 грн.Серед жінок однією з розповсюджених локалізацій злоякісних пухлин є рак яєчників (РЯ). Ідентифіковано два гени, мутації в яких призводять до виникнення спадкових форм раку грудної залози і РЯ - BRCA1 і BRCA2. Жінки з BRCA-асоційованим РЯ краще реагують на таргетні ліки та на тлі специфічного лікування мають кращі показники виживаності. Таргетними ліками для терапії BRCA-мутованого РЯ є специфічні інгібітори ферментів групи полі-(АДФ-рибоза)-полімерази (PARP). На теперішній час єдиним інгібітором PARP, зареєстрованим в Україні, є олапариб (препарат лінпарза, AstraZeneca, Велика Британія). Мета дослідження - оцінка економічної доцільності підтримуючої таргетної терапії олапарибом (препаратом лінпарза) пацієнтів з BRCA-мутованим платиночутливим рецидивуючим РЯ (BRCA-МПЧ РРЯ) з позицій української системи охорони здоров'я. Визначення результатів лікування і пов'язаних з ним витрат виконано на підставі аналітичного моделювання за методом Маркова на грунті результатів рандомізованого багатоцентрового відкритого клінічного дослідження II фази D0810C0019-Study 19. Часовий горизонт моделі - 15 років. Порівнювали клінічну ефективність і безпеку олапарибу та плацебо (стратегія WW) як підтримуючої терапії пацієнтів із BRCA-МПЧ РРЯ. На грунті результатів моделювання за Марковим використано методи "витрати-ефективність" і "витрати-корисність". Як критерій ефективності використовували роки збереженого життя (LYG). Як критерій корисності використовували показник QALY. Дисконтування визначено на рівні 5 % щорічно. Аналіз чутливості результатів проведено до ціни та дози олапарибу та горизонту спостереження. Згідно з моделюванням середня очікувана тривалість збереженого життя пацієнток з BRCA-мутованим платиночутливим рецидивуючим РЯ за використання як підтримуючої протипухлинної терапії олапарибу (препарату лінпарза) становить 4,8 LYG у порівнянні з 2,56 LYG в групі, де застосовується стратегія WW. Стратегія підтримуючої терапії з олапарибом надає пацієнтові 3,61 роки якісного життя у порівнянні з 1,87 роками в групі WW. Таким чином, застосування олапарибу надає пацієнтові можливість мати додатково 2,24 роки життя та 1,74 додаткових QALY. Загальні витрати за модельований період у групі олапарибу склали в середньому 1 893 410,7 грн, а в групі WW - 47 466,9 грн. Інкрементальні коефіцієнти ICER (вартість 1 додаткового року життя) та ICUR (вартість 1 додаткового року якісного життя) склали відповідно 824 564,4 грн та 1 063 162,2 грн. Висновки: фармакоекономічний аналіз на грунті моделювання за методом Маркова та розрахунків за методами "витрати-ефективність" та "витрати-корисність" показав, що олапариб (препарат лінпарза) є високоефективним засобом у лікуванні BRCA-мутованого платиночутливого рецидивуючого РЯ, який майже вдвічі збільшує термін виживаності пацієнтів без ознак рецидивування. В той же час олапариб є високовартісним препаратом. Перехід половини пацієнтів з BRCA-мутованим платиночутливим рецидивуючим РЯ зі стратегії "дивитися і чекати" на лікування олапарибом щорічно потребує додаткових витрат у розмірі 10 548 250,3 грн.
Попередній перегляд:   Завантажити - 421.856 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Мужичук О. В. 
Фармакоекономічний аналіз застосування пертузумабу в терапії метастатичного HER2-позитивного раку молочної залози в Україні [Електронний ресурс] / О. В. Мужичук, Н. В. Бездітко // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 1. - С. 21-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2021_29_1_4
Останнім часом у світі зростає захворюваність на рак грудної залози. Він відзначається різноманітністю клінічних проявів і потенційних методів лікування. Вибір тактики лікування, його послідовності та ефективності використовуваних хіміопрепаратів на цей час є актуальним питанням. Мета роботи - оцінка економічної доцільності таргетної терапії з використанням пертузумабу (препарат Пер'єта) у пацієнток із метастатичним HER2+ раку молочної залози (РМЗ) із позиції української системи охорони здоров'я. Визначення результатів лікування та пов'язаних із ним витрат виконано методом аналітичного моделювання Маркова на підставі результатів рандомізованого багатоцентрового відкритого клінічного дослідження III фази CLEOPATRA. Часовий горизонт моделі - 20 років. Порівнювалися альтернативні варіанти терапії першої лінії метастатичного HER2+ РМЗ: схема PTD - пертузумаб + трастузумаб + доцетаксел і схема TD - трастузумаб + доцетаксел. На базі Марковського моделювання проведено фармакоекономічний аналіз методами "витрати - ефективність" і "витрати - корисність". Як критерій ефективності використовували роки збереженого життя (LYG), критерій корисності - показник QALY. Враховували вартість прямих медичних витрат, структура яких була визначена відповідно до чинного Протоколу. Вартість ЛП визначалася згідно з Реєстром оптово-відпускних цін МОЗ України, вартість медичних послуг - згідно з наявними у вільному доступі прейскурантами платних медичних послуг, що надаються ліцензованими медичними установами. Дисконтування визначено на рівні 3 % щорічно. Аналіз чутливості результатів проведено до зміни ціни на пертузумаб. Згідно з моделюванням середня очікувана тривалість життя пацієнток із метастатичним HER2+ РМЗ, що отримують схему PTD, становить 15,69 року в порівнянні з 13,95 року в групі TD. Одночасно з подовженням терміну життя на тлі застосування схеми PTD підвищується його якість. Пацієнтки в групі TD у середньому отримують 7,8 QALY, а в групі PTD - 9,24. Загальні витрати за модельований період дослідження у групі PTD склали в середньому 1 970 369,6 грн на одну пацієнтку, в групі TD - 732 517,7 грн. Інкрементальні коефіцієнти ICER (вартість 1 додаткового року життя) та ICUR (вартість 1 додаткового року якісного життя) склали відповідно 710 924,6 грн і 861 175,4 грн. Встановлено, що таргетний препарат пертузумаб є ефективним лікарським засобом при використанні у пацієнток із метастатичним HER2+ РМЗ. Схема терапії першої лінії пацієнток із метастатичним HER2+ РМЗ із додаванням пертузумабу у порівнянні зі схемою трастузумаб + доцетаксел потребує більших витрат, водночас надає можливість досягти кращих результатів - у перспективі 20 років забезпечує в середньому додатково 1,74 року життя та 1,44 QALY. Фармакоекономічний аналіз на грунті моделювання за методом Маркова та розрахунків методами "витрати - ефективність" і "витрати - корисність" надає можливість вважати додавання пертузумабу (препарат Пер'єта) до схеми таргетної терапії першої лінії трастузумаб + доцетаксел у пацієнток із метастатичним HER2+ РМЗ економічно доцільною медичною технологією в чинних умовах охорони здоров'я України.
Попередній перегляд:   Завантажити - 480.001 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Красносельський М. В. 
Роль іпсилатеральної медіастинальної лімфодисекції у лікуванні хворих на недрібноклітинний рак легені [Електронний ресурс] / М. В. Красносельський, В. І. Старіков, А. С. Ходак, О. В. Мужичук // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 3. - С. 9-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2022_30_3_3
Рак легені (РЛ) займає провідне місце в структурі онкологічної захворюваності та смертності. Результати лікування хворих досі не є задовільними. П'ятирічна післяопераційна виживаність становить від 24 до 30 %. Хворі гинуть у різні терміни від місцевих рецидивів і віддалених метастазів. На теперішній час немає однозначного відношення щодо іпсилатеральної медіастинальної лімфодисекції (ІЛМЛД) при хірургічному лікуванні хворих на РЛ. Незважаючи на онкологічну доцільність зазначеної лімфодисекції, зберігаються побоювання щодо погіршення умов загоєння кукси бронху, збільшення лімфореї та додаткової травматичності операції. Також існує думка, що ризик розвитку післяопераційних ускладнень та, як наслідок, збільшення летальності, перевищують позитивний ефект впливу ІЛМЛД на радикальність та віддалені результати лікування. Мета роботи - вивчити вплив ІЛМЛД у хворих на РЛ на перебіг післяопераційного періоду, уточнити діагностику поширеності пухлинного процесу та виживаність. Досліджено результати лікування 187 хворих на недрібноклітинний РЛ із різними клінічними стадіями від T1-3N0M0 до T1-2N1M0. Пацієнти були розподілені на дві групи: перша група (порівняння) складалася з 72 хворих, яким виконано радикальні операції з вибірковою лімфодисекцією. Хворим другої досліджуваної групи (115 пацієнтів), після видалення легені або її частки, обов'язково виконували іпсилатеральну медіастинальну лімфодисекцію. Кількість видалених лімфатичних вузлів в одного хворого коливалася від 5 - 10 у першій групі, до 18 - 25 - у другій. У тих випадках, коли в лімфатичних вузлах не знаходили ракових клітин, їх обробляли моноклональними антитілами до цитокератинів, експресованих раковими клітинами з подальшою мікроскопічною оцінкою. В післяопераційному періоді вивчали такі показники: тривалість операції, обсяг інтраопераційної крововтрати, кількість і тривалість ексудації, частоту та характер післяопераційних ускладнень. Порівняння частот виживаності хворих оцінювали з перевіркою статистичної значущості відмінностей за критерієм <$E chi sup 2. Для статистичного аналізу результатів дослідження використовували методи непараметричної статистичної оцінки за допомогою програми Statistica 6.0, SPSS 17.0. Доповнення оперативного втручання ІЛМЛД збільшувало тривалість операції у середньому на 30 хв. У ранньому післяопераційному періоді спостерігали збільшення об'єму ексудату на 136,2 +- 18,4 мл. Структура та частота післяопераційних ускладнень в обох групах була подібною. Найчастіше в перші дні після операції відзначали порушення серцевого ритму у вигляді миготливої аритмії. Післяопераційна летальність в обох групах була зумовлена різними причинами та становила 1,4 % у першій, та 0,8 % у другій. Додаткове застосування імуногістохімічного дослідження лімфатичних вузлів із моноклональними антитілами до пухлинних цитокератинів у хворих після виконання ІЛМЛД призвело до зростання виявлення їх ураження. Так, серед 19 хворих, в яких попередньо при світловій мікроскопії було встановлено статус N0, в 21 % були виявлені метастази. У хворих на РЛ, яким було виконано ІЛМЛД, також спостерігали достовірне збільшення трирічної виживаності на 15,3 % (p = 0,042) у хворих без ознак ураження лімфовузлів середостіння, та на 23,2 % (p = 0,014) у хворих з їх наявністю. Встановлено, що виконання хворим на РЛ під час хірургічного втручання ІЛМЛД не впливає на післяопераційну летальність і частоту та структуру ускладнень. При дослідженні лімфатичних вузлів, які за даними світлової мікроскопії вважалися неураженими на рак, за допомогою моноклональних антитіл до цитокератинів, додатково були знайдені метастази раку в лімфовузли у 20,7 % хворих. Це надає змогу більш точно визначити стадію захворювання та вибрати оптимальний варіант ад'ювантної терапії. У хворих на РЛ після радикальних операцій, доповнених ІЛМЛД, достовірно зростає частота виявлення метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах із 51,4 до 67,8 %. Обов'язкова ІЛМЛД при операціях з приводу РЛ підвищує загальну трирічну виживаність на 16,3 %, особливо у хворих з ураженими лімфатичними вузлами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 305.997 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Мужичук О. В. 
Фармакоекономічний аналіз ефективності витрат при використанні обінутузумабу (препарат "Газіва®") в лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії в Україн [Електронний ресурс] / О. В. Мужичук, Н. В. Бездітко, О. Я. Міщенко, І. В. Мужичук // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 4. - С. 28-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2022_30_4_4
Хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ) є найбільш поширеним видом лейкозу. Щорічна захворюваність на ХЛЛ становить від 2 до 6 на 100 000 населення. На даний час ХЛЛ є захворюванням, що призводить до значних соціальних і фінансових витрат. До теперішнього часу ХЛЛ залишається невиліковним захворюванням. Однак, на даний час на фармацевтичному ринку з'явилися лікарські засоби, які можуть суттєво подовжити період перебігу хвороби без будь-яких клінічних ознак, збільшити тривалість і поліпшити якість життя пацієнтів. Одним із таких засобів є обінутузумаб. Позитивні результати оцінки економічної доцільності використання обінутузумабу у пацієнтів старшого віку з ХЛЛ отримано в декількох країнах Європейського Союзу, але в умовах охорони здоров'я України фармакоекономічний аналіз застосування обінутузумабу в терапії ХЛЛ не проводився. Мета роботи - визначення економічної доцільності використання в умовах української системи охорони здоров'я обінутузумабу (препарат газіва) для терапії ХЛЛ у пацієнтів, які раніше не отримували лікування. Проведено аналітичне моделювання за Марковим, що надає змогу провести порівняння кількості років збереженого життя (life years gained - LYG) і кількості років якісного життя (quality adjusted life years - QALY), що можуть бути отримані при використанні в терапії хворих на ХЛЛ альтернативних схем обінутузумаб + хлорамбуцил (О + Clb) або ритуксимаб + хлорамбуцил (R + Clb) і витрат на дані схеми. Моделювання проведено на основі результатів міжнародного рандомізованого багатоцентрового відкритого клінічного дослідження III фази CLL11. Результати Марківського моделювання показали, що схема терапії О + Clb, до складу якої входить обінутузумаб і хлорамбуцил у порівнянні зі схемою R + Clb протягом трьох років забезпечує кожному пацієнту з ХЛЛ у середньому додатково 0,1 LYG. Середня тривалість життя в стані без прогресування хвороби в групі пацієнтів О + Clb за цей час перевищує аналогічний показник у групі R + Clb більш ніж на рік і складає відповідно 51,2 і 38,1 міс. Одночасно з подовженням терміну життя застосування схеми О + Clb підвищує його якість. Протягом аналізованого періоду пацієнти в групі R + Clb мають додатково 0,14 QALY у порівнянні з групою О + Clb. Розрахунок витрат на лікування ХЛЛ з урахуванням часового горизонту моделі 3 роки показав, що за умови використання оригінальних лікарських препаратів застосування в терапії першої лінії обінутузумабу майже вдвічі дорожче, ніж альтернативна схема першої лінії. В той же час, за рахунок більшої ефективності висока вартість схеми з обінутузумабом компенсується за рахунок зменшення витрат на другу лінію хіміотерапії. Економія коштів на другій лінії перекриває різницю вартості першої лінії терапії при використанні обінутузумабу. За використання як оригінальних, так і генеричних хіміотерапевтичних лікарських препаратів, схема O + Clb (обінутузумаб + хлорамбуцил) як терапія першої лінії пацієнтів із ХЛЛ забезпечує більш високий рівень ефективності за менших витрат.
Попередній перегляд:   Завантажити - 533.935 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Мужичук О. В. 
Практичні рекомендації щодо лікування хворих на рак грудної залози (повідомлення 2) [Електронний ресурс] / О. В. Мужичук, І. М. Пономарьов // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 4. - С. 75-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2022_30_4_8
Рак грудної залози (РГЗ) є одним із найбільш розповсюджених злоякісних захворювань у жінок у світі. Останніми роками його частка складає близько 20 % від усієї пухлинної патології у жінок. Щорічний стандартизований показник приросту захворюваності в Україні склав 1,8 % за останні 10 років. Кумулятивний ризик розвитку РГЗ становить 5,4 % за тривалості життя 74 роки. Лікування хворих на РГЗ має плануватися за участю кількох фахівців, включаючи онкохірурга, радіолога та хіміотерапевта, а також за можливості патоморфолога, що надасть змогу найкращим чином поєднати локальні та системні методи терапії пухлини. Мета роботи - систематизувати, узагальнити, представити в наочній формі дані наукових досліджень стосовно сучасних підходів щодо діагностичних заходів, руху хворих і послідовності лікувальних підходів при місцево-поширеному та метастатичному РГЗ із позиції української системи охорони здоров'я. Стаття охоплює сучасні повнотекстові публікації та протоколи обстеження та лікування хворих на РГЗ, які були отримані з міжнародних і вітчизняних джерел і баз даних (е-каталог Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Web of Science, Core Collection, PubMed). Місцево-поширений первинно-неоперабельний інвазивний РГЗ, і зокрема інфільтративно-набрякова форма, є первинно-неоперабельними та вимагають призначення медикаментозної терапії на першому етапі лікування. Передопераційної медикаментозної терапії також потребують тричінегативні та HER2-залежні пухлини. Локальне лікування(хірургічне, променеве) на першому етапі не показано. Основною метою медикаментозної терапії при первинно-неоперабельних формах РГЗ є зменшення розмірів пухлини з метою досягнення операбельного стану. Передопераційна медикаментозна терапія при первинно-неоперабельних формах РГЗ проводиться за тими ж правилами, що і при первинно-операбельних. Терапія ізольованих місцевих рецидивів має за мету повне одужання і повинна проводитися аналогічно лікуванню первинної пухлини з підключенням необхідних методів діагностики та лікування (схеми наведено в першому повідомленні). Лікування розповсюдженого, дисемінованого РГЗ є паліативним і направлено на поліпшення якості життя та збільшення його тривалості. Основним методом лікування метастатичної хвороби є медикаментозна терапія. Єдиного стандарту лікування метастатичного РГЗ не існує. Вибір варіанту медикаментозної терапії здійснюється з урахуванням біологічних маркерів і клініко-анамнестичних особливостей хворого. За умови застосування індивідуальних підходів до лікування хворих на РГЗ, цілком можливим є збільшення як безрецидивної, так і загальної виживаності, зменшення кількості ускладнень і токсичних проявів, підвищення комплаєнтності пацієнток і поліпшення якості їх життя. Систематизація та індивідуалізація схем лікування залежно від стадії пухлинного процесу та біологічних властивостей пухлини надає можливість лікарю-практику чітко спланувати та спрогнозувати види та послідовність протипухлинної терапії. Висновки. Поглиблення наших знань щодо патогенезу РГЗ буде сприяти більш зваженому впровадженню індивідуальних підходів до лікування хворих на цю патологію. Постійний пошук обов'язково призведе до появи нових груп лікарських засобів, які можливо змінять існуючі на сьогодні стандарти лікування. Застосування нових патогенетично виправданих методів біологічної, гормональної, таргетної терапії в сучасних стандартах лікування надасть змогу підвищити як безрецидивну, так і загальну виживаність хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 639.823 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського