Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Медведчук В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
|
1. |
Горбійчук М. І. Прогнозування тривалості роботи газоперекачувальних агрегатів на засадах генетичних алгоритмів [Електронний ресурс] / М. І. Горбійчук, С. Т. Самуляк, В. М. Медведчук, А. А. Федоров. // Нафтогазова енергетика. - 2012. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2012_2_12 На діючих компресорних станціях проведено експериментальні дослідження з метою виявлення залежностей між часом наробітку газоперекачувального агрегату (ГПА) і факторами, що характеризують його технічний стан, - температурою викиду, ступенем підвищення тиску газу, осьовим зсувом турбіни нагнітача, а також вібраційним станом агрегату; для турбіни - віброшвидкість підшипників N 1 і N 2; для нагнітача - горизонтальні і вертикальні складові амплітуди опорного та опорно-упорного підшипників. Шляхом статистичного аналізу встановлено, що тільки частина цих показників впливає на час наробітку ГПА, а саме: віброшвидкість підшипника N 1, горизонтальні та вертикальні складові амплітуди опорного підшипника та вертикальна складова амплітуди опорно-упорного підшипника. Виявлення аналітичної залежності між часом наробітку ГПА і вказаними значущими факторами здійснено шляхом емпіричного моделювання із застосуванням генетичних алгоритмів, що надало змогу, у порівнянні з індуктивним методом самоорганізації моделей, підвищити швидкість збіжності алгоритму ідентифікації та одержати адекватну емпіричну модель у вигляді полінома оптимальної структури. Одержана емпірична модель надає змогу за показниками вібрації прогнозувати значення часу наробітку ГПА і, як наслідок, визначати його технічний стан як "попередження", або як "зупинка". Остання обставина відкриває можливості для переходу від планового обслуговування ГПА до обслуговування за його фактичним технічним станом.
| 2. |
Медведчук В. Двопалатний парламент: правова ретроспекція формування класичної доктрини і моделі [Електронний ресурс] / В. Медведчук // Вісник Академії правових наук України. - 2013. - № 1. - С. 14–23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2013_1_4
| 3. |
Медведчук В. Державотворчий потенціал федеративної трансформації України: конституційно-правові аспекти [Електронний ресурс] / В. Медведчук // Вісник Національної академії правових наук України. - 2013. - № 2. - С. 98-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2013_2_14
| 4. |
Медведчук В. В. Концептуалізація поняття "громадянське суспільство”: ретроспектива деяких теоретичних аспектів [Електронний ресурс] / В. В. Медведчук // Університетські наукові записки. - 2012. - № 1. - С. 49-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2012_1_8
| 5. |
Горбійчук М. І. Паралелізм алгоритму синтезу моделей оптимальної складності на засадах генетичних алгоритмів [Електронний ресурс] / М. І. Горбійчук, В. М. Медведчук, Б. В. Пашковський // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2014. - № 4(2). - С. 42-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2014_4(2)__8 Зазначено, що для складних технічних об'єктів з великим числом вхідних змінних затрати машинного часу на побудову математичної моделі є досить помітними. Проаналізовано метод побудови емпіричних моделей оптимальної складності на засадах генетичних алгоритмів. Показано, що такий алгоритм має внутрішній паралелізм, що надає змогу розробити ефективну програму реалізації, що призведе до скорочення затрат машинного часу.
| 6. |
Горбійчук М. І. Лінеаризована діагностична модель відцентрового нагнітача природного газу [Електронний ресурс] / М. І. Горбійчук, В. М. Медведчук // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2013. - № 1. - С. 146-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2013_1_20 Аналіз розробленої діагностичної моделі відцентрового нагнітача природного газу показав, що її параметри є функціями геометричних розмірів робочого колеса нагнітача. Лише частина геометричних розмірів, таких як радіальний зазор, ширина і товщина лопаток, зазнає змін у процесі експлуатації нагнітача. Параметри математичної моделі є складними функціями від геометричних розмірів колеса, що унеможливлює визначення їх значень за результатами ідентифікації. Тому для оцінки технічного стану ВЦН запропоновано використовувати параметри діагностичної моделі, які дістали назву узагальнених діагностичних ознак. Показано, що для спрощення задачі ідентифікації доцільно визначати не абсолютні значення узагальнених діагностичних ознак, а їх відхилення від значень для нового нагнітача або після його капітального ремонту. Розроблений метод оцінки технічного стану нагнітача природного газу на основі ідентифікації параметрів лінеаризованої діагностичної моделі.
| 7. |
Горбійчук М. І. Паралельний алгоритм синтезу емпіричних моделей оптимальної складності на засадах генетичних алгоритмів [Електронний ресурс] / М. І. Горбійчук, М. О. Слабінога, В. М. Медведчук // Методи та прилади контролю якості. - 2013. - № 2. - С. 99-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/metody_2013_2_18
| 8. |
Горбійчук М. І. Метод параметричної ідентифікації технічного стану відцентрового нагнітача природного газу [Електронний ресурс] / М. І. Горбійчук, В. М. Медведчук, Г. П. Кропельницька // Методи та прилади контролю якості. - 2012. - № 2. - С. 102-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/metody_2012_2_15 На основі рівнянь матеріального та енергетичного балансів удосконалено математичну модель, що виражає залежність продуктивності двоступеневого нагнітача природного газу від його технологічних та геометричних параметрів. Перевірка ефективності одержаної математичної моделі здійснювалась за допомогою відповідного програмного забезпечення із використанням промислових даних, що одержані як результат спостереження за роботою компресорної станції КС-39 "Прогрес" Богородчанського ЛВУМГ УМГ "Прикарпаттрансгаз". Адекватність математичної моделі оцінювалась за допомогою коефіцієнта кореляції та середньоквадратичного відхилення, які рівні 0,87 та 6,96 відповідно.
| 9. |
Горбійчук М. І. Розпаралелений алгоритм синтезу емпіричних моделей оптимальної складності [Електронний ресурс] / М. І. Горбійчук, В. М. Медведчук, Б. В. Пашковський // Методи та прилади контролю якості. - 2014. - № 1. - С. 93-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/metody_2014_1_13
| 10. |
Горбійчук М. І. Метод параметричної ідентифікації технічного стану двоступеневого відцентрового нагнітача природного газу [Електронний ресурс] / М. І. Горбійчук, В. М. Медведчук // Нафтогазова енергетика. - 2015. - № 1. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2015_1_11 На основі рівнянь матеріального та енергетичного балансів удосконалено математичну модель, що виражає залежність продуктивності двоступеневого нагнітача природного газу від його технологічних та геометричних параметрів. Перевірка ефективності одержаної математичної моделі здійснювалась за допомогою відповідного програмного забезпечення із використанням промислових даних, що одержані як результат спостереження за роботою компресорної станції КС-39 "Прогрес" Богородчанського ЛВУМГ УМГ "Прикарпаттрансгаз". Адекватність математичної моделі оцінювалась за допомогою коефіцієнта кореляції та середньоквадратичного відхилення, які рівні 0,87 та 6,96 відповідно.
| 11. |
Горбійчук М. І. Метод оцінки технічного стану двоступеневого відцентрового нагнітача природного газу на засадах нечіткої логіки [Електронний ресурс] / М. І. Горбійчук, О. А. Скріпка, В. М. Медведчук // Нафтогазова енергетика. - 2015. - № 2. - С. 59-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2015_2_8 Аналіз розробленої діагностичної моделі двоступеневого відцентрового нагнітача природного газу показав, що її параметри є функціями геометричних розмірів робочого колеса нагнітача. Лише частина геометричних розмірів, таких як радіальний зазор, ширина і товщина лопаток, зазнає змін у процесі експлуатації нагнітача. Параметри математичної моделі є складними функціями від геометричних розмірів колеса, що унеможливлює визначення їх значень за результатами ідентифікації. Тому для оцінки технічного стану двоступеневого ВЦН запропоновано використовувати параметри діагностичної моделі, які дістали назву узагальнених діагностичних ознак. Показано, що для спрощення завданняі ідентифікації доцільно визначати не абсолютні значення узагальнених діагностичних ознак, а їх відхилення від значень для нового нагнітача або після його капітального ремонту. Розроблено метод оцінювання технічного стану двоступеневого нагнітача природного газу на основі ідентифікації параметрів лінеаризованої діагностичної моделі, який грунтується на системі нечіткого висновку типу Мамдані.
| 12. |
Медведчук Н. К. Використання сучасних інформаційних технологій в процесі навчання агроінженерів [Електронний ресурс] / Н. К. Медведчук, В. Ю. Медведчук, І. Ю. Садовий // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - 2020. - № 2. - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_tekh_2020_2_20
| 13. |
Лебіга М. М. Комбінований алгоритм стиснення даних, представлених в текстовому форматі [Електронний ресурс] / М. М. Лебіга, О. А. Пасічник, Т. К. Скрипник, В. Ю. Медведчук // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - 2019. - № 6. - С. 131-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_tekh_2019_6_26
| 14. |
Горбийчук М. И. Анализ параллельного алгоритма синтеза эмпирических моделей на принципах генетических алгоритмов [Електронний ресурс] / М. И. Горбийчук, В. М. Медведчук, А. Н. Лазорив // Проблемы управления и информатики. - 2016. - № 1. - С. 112-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PUI_2016_1_12 Разработан метод синтеза эмпирических моделей с использованием генетических алгоритмов, который по сравнению с индуктивным методом самоорганизации моделей значительно сокращает затраты машинного времени на их реализацию. Для повышения эффективности вычислительного процесса разработан параллельный алгоритм и осуществлен его анализ, что позволило оценить уменьшение затрат машинного времени по сравнению с последовательным алгоритмом.
|
|
|