Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Реферативна база даних (45) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Макаренко И$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Макаренко И. Д. Мониторинговые исследования атмосферных осадков в условиях заповедных зон (на примере Карпатского биосферного заповедника) [Електронний ресурс] / И. Д. Макаренко, Э. Я. Жовинский // Пошукова та екологічна геохімія. - 2011. - № 1. - С. 51-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pteg_2011_1_10 | |||
| 2. | 
Старостенко В. И. Геофизические неоднородности литосферы мегавпадины Черного моря [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, И. Б. Макаренко, О. М. Русаков, И. К. Пашкевич, Р. И. Кутас, О. В. Легостаева // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 5. - С. 3-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_5_2 Уперше проведено комплексну інтерпретацію магнітного, гравітаційного та теплового полів, сейсмічної та V | |||
| 3. |
Куприенко П. Я. Трехмерная плотностная модель земной коры и верхней мантии Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса [Електронний ресурс] / П. Я. Куприенко, И. Б. Макаренко, В. И. Старостенко, О. В. Легостаева, А. С. Савченко // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 6. - С. 175-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_6_8 Побудовано тривимірну густинну модель земної кори та верхньої мантії Інгульського мегаблока Українського щита за даними переінтерпретації сейсмічних матеріалів для геотраверсів VI, VIII та профілів ГСЗ XXXIV, XXV. Одержано нові дані щодо розподілу густини в породах структур мегаблока, встановлено ущільнення порід з глибини 18 км у Новоукраїнському масиві та Корсунь-Новомиргородському плутоні, а також на північному сході Інгулецького синклінорію. Розраховано потужності умовно виділених шарів земної кори - "гранітного", "діоритового" та "базальтового", та їх співвідношення до загальної потужності консолідованої кори, що дає можливість прогнозувати речовинний склад земної кори.Побудовано тривимірну густинну модель Українського щита з використанням результатів переінтерпретації сейсмічних матеріалів уздовж геотраверсів і профілів глибинного сейсмічного зондування та даних петрофізичних досліджень, що дало змогу одержати нові дані стосовно розподілу густини в об'ємі земної кори. Встановлено особливості розподілу густини в земній корі кожного мегаблока, зони поширення коромантійної суміші, а також розраховано мантійну складову гравітаційного ефекту. На основі побудованої тривимірної густинної моделі обчислено потужності шарів земної кори: "гранітного", "діоритового" та "базальтового". За співвідношенням потужностей шарів земної кори спрогнозовано речовинний склад глибинних блоків щита (визначено типи кори): на захід від трансрегіонального шва Херсон - Смоленськ поширені переважно базальтовий та лейкобазальтовий, а на схід - гранітно-діоритовий та діоритовий типи. Підтверджено закономірність зменшення основності порід на щиті із заходу на схід.Побудовано тривимірну густинну модель Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і Донбасу з використанням нових сейсмічних даних уздовж профілів ГСЗ, профілю DOBRE та даними петрофізичних досліджень, що дало змогу одержати нові відомості стосовно розподілу густини в об'ємі земної кори. Визначено області розповсюдження та потужність коромантійної суміші, а також наявність осьового ущільнення, яке зменшується від центральної та прибортових зон до бортів западини, а в Донбасі - до периферії. На підставі тривимірної густинної моделі обчислено потужності шарів земної кори: "гранітного", "діоритового" та "базальтового", співвідношення яких до загальної потужності земної кори дало змогу спрогнозувати речовинний склад кристалічної частини земної кори ДДЗ та Донбасу (визначено 6 типів кори). Базальтово-діоритовий тип кори розташований в зоні переходу від ДДЗ до Донбасу. За залишковим гравітаційним ефектом оконтурені аномально розущільнені області в прибортових зонах осадочного шару, які мають зв'язок з глибинними неоднорідностями, котрі слідкуються в густинній моделі по всьому розрізу кристалічної частини кори у вигляді розущільнених областей різного розміру. Максимальне розущільнення в осадочному чохлі відноситься до відкладів нижнього карбону. Встановлено кореляцію між розущільненими областями та нафтовими, нафтогазовими та газовими районами родовищ ДДЗ та Донбасу. | |||
| 4. |
Старостенко В. И. Об автоматизированной интерактивной обработке графических изображений геологических и геофизических объектов [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, В. М. Шарыпанов, А. С. Савченко, О. В. Легостаева, И. Б. Макаренко, П. Я. Куприенко // Геофизический журнал. - 2011. - Т. 33, № 1. - С. 54-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2011_33_1_5 Викладено принцип та етапи роботи програми SpaceMap, що призначена для введення в комп'ютер геолого-геофізичної інформації, поданої графічно у вигляді тіл (ділянок, зон) на паперових носіях або як файл растрового зображення. Використання програми значно полегшує та прискорює етап введення інформації до комп'ютера і подальшу роботу, оскільки файл результату програми можна безпосередньо використовувати для розв'язання задач геофізики. | |||
| 5. |
Старостенко В. И. О перспективах открытия массивных залежей углеводородов в гетеро¬генных ловушках Черного моря [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, А. Е. Лукин, О. М. Русаков, И. К. Пашкевич, Р. И. Кутас, В. В. Гладун, Т. В. Лебедь, П. Я. Максимчук, О. В. Легостаева, И. Б. Макаренко // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 5. - С. 3-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_5_2 Зазначено, що виходячи з відомих економічних та екологічних чинників, у межах Чорноморської мегазападини доцільно орієнтувати геологорозвідувальні роботи і, зокрема, геофізичні дослідження переважно на пошуки великих родовищ вуглеводнів з масивними покладами. Основні перспективи відкриття крупних і гігантських родовищ пов'язані: з глибинними розломами, розущільненими породами фундаменту (а також проміжного комплексу); біокарбонатними будовами різновікових мезозойських і кайнозойських рифогенно-карбонатних комплексів і гетерогенними резервуарами (пастками), зумовленими їх парагенетичними сполученнями. Існування певних аналогій у геодинаміці, тектоніці та нафтогазоносності різних сегментів Чорноморського регіону та Південнокитайського моря (зокрема, його в'єтнамського шельфу, де відкрито відомі родовища Білий Тигр, Дракон та інші з покладами в гранітних виступах фундаменту та різнофаціальних осадових відкладах, що облямовують ці виступи) є загальновідомими. Дані щодо особливостей газового режиму Чорного моря (безпрецедентна за інтенсивністю газовіддача морського дна, величезні скупчення метану в газогідратах, унікальна кількість його у водорозчинному стані) разом із результатами комплексних геолого-геофізичних досліджень надають змогу високо оцінити вуглеводневий потенціал регіону та перспективи пошуків значних за запасами родовищ із покладами вказаного типу. | |||
| 6. | 
Куприенко П. Я. Средняя плотность земной коры Кировоградского рудного района и слагающих его структур (центральная часть Украинского щита) [Електронний ресурс] / П. Я. Куприенко, И. Б. Макаренко, О. В. Легостаева, А. С. Савченко // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 11. - С. 103-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_11_18 Изучены особенности распределения и взаимоотношения средней плотности в земной коре Кировоградского рудного района (КРР) и слагающих его структур. Результаты исследований можно использовать при построении комплексной геолого-геофизической модели земной коры КРР, а также при поисках полезных ископаемых в этом районе. | |||
| 7. | 
Шаблий Т. А. Разработка эффективной технологии умягчения воды для промышленного водопотребления [Електронний ресурс] / Т. А. Шаблий, И. Н. Макаренко, Е. В. Голтвяницкая // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2010. - № 1. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ETRS_2010_1_11 Изучены процессы умягчения воды с использованием извести, фосфата, фторида и гидроксоалюмината натрия. Показано, что фосфат и фторид натрия малоэффективны для умягчения воды при использовании в дозах 0,5 - 4,0 мг-экв/<$E roman дм sup 3>. Они малоэффективны и при использовании в композициях с известью при рН 9,0 - 10,5. Установлено, что алюминат натрия обеспечивает эффективное умягчение воды, однако существенно способствует вторичному загрязнению ее ионами алюминия. При использовании алюмината натрия в композиции с известью достигнута высокая эффективность умягчения воды при снижении остаточных концентраций алюминия в умягченной воде до 0,0 - 6,5 мг/<$E roman дм sup 3>. Показано, что при использовании магнетита, насыщенного ионами жесткости, повышается эффективность осветления воды при ее умягчении. | |||
| 8. | 
Махутов Н. А. Исследование механизма и кинетики разрушения поверхностных разноориентированных полуэллиптических трещин при сложном напряженно-деформированном состоянии с помощью деформационных критериев нелинейной механики разрушения [Електронний ресурс] / Н. А. Махутов, И. В. Макаренко, Л. В. Макаренко // Проблемы прочности. - 2013. - № 4. - С. 91-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PPT_2013_4_10 С использованием деформационных критериев разрушения и численных методов на основе экспериментальных данных предложены функциональные зависимости определения напряженно-деформированного состояния по контуру поверхностных разноориентированных малоцикловых полуэллиптических трещин с учетом объемной анизотропии физико-механических свойств материала, позволяющие проводить уточненную оценку прочности и живучести оборудования АЭС. | |||
| 9. | 
Куприенко П. Я. Листрические разломы и их взаимосвязь с кольцевыми структурами на Украинском щите [Електронний ресурс] / П. Я. Куприенко, И. Б. Макаренко, А. С. Савченко // Геодинаміка. - 2013. - № 2. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2013_2_16 | |||
| 10. |
Старостенко В. И. Геодинамическая интерпретация геолого-геофизической неоднородности литосферы Днепровско-Донецкой впадины [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, И. К. Пашкевич, И. Б. Макаренко, П. Я. Куприенко, А. С. Савченко // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 9. - С. 84-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2017_9_15 Впервые на основании результатов 3D гравитационного и магнитного моделирования с использованием данных ГСЗ, сейсмотомографии, геологического строения докембрийского фундамента и осадочного чехла рассмотрены геолого-геофизические неоднородности литосферы как показатели разных этапов формирования рифта - начального пассивного и последующего активного. Показана роль сдвиговых деформаций и вращательных движений при заложении и развитии рифта. | |||
| 11. |
Макаренко И. Н. Исследование эффективности сорбционной очистки воды от ионов аммония на природных и искусственных сорбентах [Електронний ресурс] / И. Н. Макаренко, И. Н. Трус, А. И. Петриченко, А. Ю. Кийченко // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2017. - № 3. - С. 42-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ETRS_2017_3_7 Изучены процессы ионообменной очистки воды от ионов аммония из модельных растворов на катионитах и на цеолите. Установлены зависимости по сорбции аммония от формы ионита, соотношения аммония и кальция в воде и уровня концентраций ионов в растворе. Показано, что сильнокислотный катионит КУ-2-8 в Na<^>+ | |||
| 12. |
Старостенко В. И. Интерактивный программный комплекс Isohypse для построения трехмерных геолого-геофизических моделей и его практическое использование [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, В. М. Шарыпанов, А. В. Шарыпанов, А. С. Савченко, О. В. Легостаева, И. Б. Макаренко, П. Я. Куприенко // Геофизический журнал. - 2016. - Т. 38, № 1. - С. 30-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2016_38_1_5 Викладено принцип та етапи роботи в інтерактивному режимі програмного комплексу Isohypse, призначеного для створення у пам'яті комп'ютера тривимірного опису геофізичних об'єктів, представлених ізолініями і розломами. Головною його перевагою є можливість обробки як монохромних (чорно-білих), так і кольорових (оригінали карт) зображень об'єктів у прямокутній, або географічній, системі координат. У комплексі передбачено використання різних способів визначення параметра Z (х, у) у вузлі сітки залежно від його розташування на зображенні. Лінії вводять за допомогою кривих Безьє, що надає змогу точніше імітувати поверхні геофізичних об'єктів. Уперше введено поняття ізолінії спеціального типу. Використавши цей комплекс, можна з уже створеного цифрового опису вирізати та зберігати дані у будь-якій прямокутній області, одержати інформацію уздовж вибраних ліній для подальшого використання під час побудови двовимірних розрізів. | |||
| 13. |
Старостенко В. И. Плотностная неоднородность земной коры Черноморской мегавпадины и прилегающих территорий по данным трехмерного гравитационного моделирования. I. Региональное распределение плотности на разных глубина [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, И. Б. Макаренко, О. М. Русаков, П. Я. Куприенко, А. С. Савченко, О. В. Легостаева // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 4. - С. 3-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_4_3 Наведено характеристику розподілу густини вздовж широтних зон розломів і розрахункових профілів. Установлено можливість нахилу кожної із широтних зон розломів у напрямку північ - південь. Визначено критерії виділення перспективних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів. У межах Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини виділено два типи таких площ. Виявлено належність прогнозних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів до певного типу речовинного складу кори (переважно до діоритового). Показано, що рудні поля і райони в західній частині щита розташовані над ділянками розвитку коромантійної суміші і належать переважно до блоків лейкобазальтового типу, а в східній частині характеризуються відсутністю коромантійної суміші і складають блоки діоритового типу речовинного складу кори.За даними тривимірного густинного моделювання в масштабі 1 : 200 000 установлено особливість будови земної кори Корсунь-Новомиргородського плутону і Новоукраїнського масиву, а також деталізовано розподіл густини за глибиною і по латералі в масивах гранітоїдів і габро-анортозитів Інгульського мегаблока. Простежено зміну густини в межах шовних зон і зон розломів, наведено їх порівняльну характеристику.Наведено обширний аналітичний огляд публікацій про гравітаційне моделювання земної кори в різних модифікаціях Чорноморського регіону і прилеглих територій. Показано, що навіть використання одних і тих самих схем потужності шарів осадового чохла, гравітаційний ефект якого робить істотний внесок у спостережене поле, за індивідуального вибору референсної густини і способу прив'язки розрахункових кривих призводить до того, що результати різних авторів не збігаються, а в деяких випадках і суперечать один одному. Вперше побудовано уніфіковану тривимірну густинну модель цього регіону, що істотно підвищило достовірність геологічної інтерпретації результатів моделювання. Уперше враховано площовий розподіл густини відкладів майкопської серії, палеоцену-еоцену і крейди, що дало змогу отримати нові дані стосовно її неоднорідної структури в основних горизонтах осадового чохла. Диференційоване врахування густини кристалічної частини земної кори виявило аномально розущільнені та ущільнені ділянки шельфової зони. Побудовано схему поширення і глибин залягання підошви дислокованих відкладів, а також розраховано густину порід на цій поверхні. Виділено гранітний, гранітно-діоритовий, діоритовий і базальтоїдний типи кори, що вперше дало змогу оконтурити для всього досліджуваного регіону райони розвитку сучасної консолідованої кори різного складу. Встановлено зменшення її основності від глибоководних западин до північно-західної, західної та південної шельфових зон. На північно-східному шельфі виділено локальні густинні неоднорідності в низах "базальтового" шару, які є каналами проникнення в земну кору порід основного і ультраосновного складу.З метою дати повніше уявлення про глибинну будову і густинну неоднорідність основних тектонічних структур Чорноморської мегазападини і прилеглих територій побудовано густинні розрізи, які перетинають досліджувані структури вздовж геотраверсів, профілів ГСЗ та ілюстративних профілів. За результатами тривимірного гравітаційного моделювання Скіфська плита має блокову будову, складнішу, ніж Східноєвропейська платформа, характеризується потужним шаром дислокованих відкладів. Найущільненіші розрізи земної кори характерні для західної і південної її частин. Переддобрудзький прогин складається з двох частин: з більшою густиною, яка примикає до підняття Зміїний, і меншою, що граничить з Північною Добруджою. На півдні і заході Каркінітському прогину ущільнені середня і нижня частини земної кори, що пов'язано з тектонічними процесами рифтогенезу, а саме проникненням мантійної речовини у нижню і середню частини земної кори. Під Чорноморсько-Каламітським валом відсутній "гранітний" шар, а "базальтовий" представлений коромантійною сумішшю. Індоло-Кубанський прогин у глибинній частині ділиться по осі на два блоки: обважнений (південь, захід і південний захід) та менш щільний (північний схід, схід і північ). У Криму всі густинні розрізи характеризуються наявністю потужного шару дислокованих відкладів, кристалічній частині земної кори властиві значне ущільнення (особливо південної частини), відсутність "гранітного" шару, залягання близько до поверхні "базальтового" шару і наявність потужної коромантійної суміші. Для Західночорноморської западини характерні відсутність у центральній частині порід гранітного ряду, залягання осадів на "базальтовому" (а подекуди на "діоритовому") шарі. В цьому випадку земна кора належить до океанічного типу. У Східночорноморській западині наявний тонкий шар дислокованих відкладів з густиною, близькою до густини кристалічних порід. За значенням густини цей шар можна віднести до дуже ущільнених дислокованих відкладів, що надає змогу зарахувати кору до океанічного типу або розтягнутої континентальної кори. Кристалічна кора Центрально-Чорноморського підняття неоднорідна за складом і будовою. Хребти Андрусова і Архангельського, які ешелоновано зміщені один щодо одного, мають різну густинну характеристику кристалічної кори, глибину залягання її підошви і густину на ній. Все це свідчить про різновікову історію формування та розвитку цих структур. Синопська западина є грабеном неогенового віку, який підстилається потужною коромантійною сумішшю. Для западини Сорокина характерні підвищена потужність осадового чохла, відсутність "гранітного" шару і підняття покрівлі "діоритового" шару до глибини 2 - 3 км ув східній частині, а також наявність "гранітного" шару потужністю понад 10 км у західній. Північно-західна частина підняття Шатського виокремлюється розущільненням усієї земної кори, а у південно-східній частині розущільнення спостерігається тільки в середній частині розрізу. | |||
| 14. |
Старостенко В. И. Трехмерная плотностная модель земной коры центральной части Голованевской шовной зоны Украинского щита [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, П. Я. Куприенко, И. Б. Макаренко, А. С. Савченко, О. В. Легостаева // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 3. - С. 27-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_3_4 Наведено тривимірну густинну модель земної кори центральної частини Голозанівської шовної зони Українського щита масштабу 1 : 50 000. Модель розраховано з використанням автоматизованого комплексу GMT-Auto. У моделі враховано зміну густини як за латераллю згідно з петрофізичними даними, так і за глибиною відповідно до даних сейсмометрії. Було взято до уваги стрибкоподібну зміну густини в той чи інший бік, наявність зон інверсії і зон з постійною густиною. Густину розрахункових тіл на поверхні фундаменту задавали виходячи з відсоткового співвідношення порід, що їх складають, у глибинній частині кори - за залежністю густини від швидкості. Підтверджено блокову будову верхньої частини земної кори, яку раніше було виявлено сейсмометрією у деяких районах зони. У процесі моделювання з'ясовано, що досліджувана територія в густинній моделі від поверхні до глибини <$Esymbol У~20> км ділиться за будовою на центральну, східну і західну частини. Центральна частина, що відповідає більшій частині Голованівської шовної зони, представлена породами, густина яких значно вища, ніж у західній і особливо у східній частинах. Наявність значно розущільнених порід у східній і північній частинах зони до глибини 10 км засвідчує перебіг тут у минулому процесів гранітизації. Від глибини 30 км і до поділу Мохо виділено дві частини - західну і східну, що розділені різким субмеридіональним уступом у поділі Мохо від 46 до 55 - 65 км уздовж осьової лінії Голованівської шовної зони. Густина порід значно вища у західній частині як за площею, так і за глибиною. Одержано розподіл густини за всім розрізом земної кори у локальних структурах з аномально високою густиною на поверхні фундаменту (габро, амфіболіти, залізисті кварцити, кристалосланці та гнейси гранат-біотитові), а також у вмісних породах. Згідно з розрахунками у першому наближенні визначено характер зміни густини з глибиною в аномальних структурах і встановлено глибину їх поширення. За попередніми даними ці структури простежуються до глибини 3 - 5 км. | |||
| 15. |
Старостенко В. И. Комплекс автоматизированной интерпретации данных потенциальных полей (GMT-Auto) [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, О. В. Легостаева, И. Б. Макаренко, А. С. Савченко // Геофизический журнал. - 2015. - Т. 37, № 1. - С. 42-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2015_37_1_5 | |||
| 16. |
Старостенко В. И. Плотностная неоднородность земной коры Ингульского мегаблока Украинского щита по данным трехмерного гравитационного моделирования [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, П. Я. Куприенко, И. Б. Макаренко, А. С. Савченко, О. В. Легостаева // Геофизический журнал. - 2015. - Т. 37, № 3. - С. 3-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2015_37_3_3 Наведено характеристику розподілу густини вздовж широтних зон розломів і розрахункових профілів. Установлено можливість нахилу кожної із широтних зон розломів у напрямку північ - південь. Визначено критерії виділення перспективних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів. У межах Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини виділено два типи таких площ. Виявлено належність прогнозних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів до певного типу речовинного складу кори (переважно до діоритового). Показано, що рудні поля і райони в західній частині щита розташовані над ділянками розвитку коромантійної суміші і належать переважно до блоків лейкобазальтового типу, а в східній частині характеризуються відсутністю коромантійної суміші і складають блоки діоритового типу речовинного складу кори.За даними тривимірного густинного моделювання в масштабі 1 : 200 000 установлено особливість будови земної кори Корсунь-Новомиргородського плутону і Новоукраїнського масиву, а також деталізовано розподіл густини за глибиною і по латералі в масивах гранітоїдів і габро-анортозитів Інгульського мегаблока. Простежено зміну густини в межах шовних зон і зон розломів, наведено їх порівняльну характеристику.Наведено обширний аналітичний огляд публікацій про гравітаційне моделювання земної кори в різних модифікаціях Чорноморського регіону і прилеглих територій. Показано, що навіть використання одних і тих самих схем потужності шарів осадового чохла, гравітаційний ефект якого робить істотний внесок у спостережене поле, за індивідуального вибору референсної густини і способу прив'язки розрахункових кривих призводить до того, що результати різних авторів не збігаються, а в деяких випадках і суперечать один одному. Вперше побудовано уніфіковану тривимірну густинну модель цього регіону, що істотно підвищило достовірність геологічної інтерпретації результатів моделювання. Уперше враховано площовий розподіл густини відкладів майкопської серії, палеоцену-еоцену і крейди, що дало змогу отримати нові дані стосовно її неоднорідної структури в основних горизонтах осадового чохла. Диференційоване врахування густини кристалічної частини земної кори виявило аномально розущільнені та ущільнені ділянки шельфової зони. Побудовано схему поширення і глибин залягання підошви дислокованих відкладів, а також розраховано густину порід на цій поверхні. Виділено гранітний, гранітно-діоритовий, діоритовий і базальтоїдний типи кори, що вперше дало змогу оконтурити для всього досліджуваного регіону райони розвитку сучасної консолідованої кори різного складу. Встановлено зменшення її основності від глибоководних западин до північно-західної, західної та південної шельфових зон. На північно-східному шельфі виділено локальні густинні неоднорідності в низах "базальтового" шару, які є каналами проникнення в земну кору порід основного і ультраосновного складу.З метою дати повніше уявлення про глибинну будову і густинну неоднорідність основних тектонічних структур Чорноморської мегазападини і прилеглих територій побудовано густинні розрізи, які перетинають досліджувані структури вздовж геотраверсів, профілів ГСЗ та ілюстративних профілів. За результатами тривимірного гравітаційного моделювання Скіфська плита має блокову будову, складнішу, ніж Східноєвропейська платформа, характеризується потужним шаром дислокованих відкладів. Найущільненіші розрізи земної кори характерні для західної і південної її частин. Переддобрудзький прогин складається з двох частин: з більшою густиною, яка примикає до підняття Зміїний, і меншою, що граничить з Північною Добруджою. На півдні і заході Каркінітському прогину ущільнені середня і нижня частини земної кори, що пов'язано з тектонічними процесами рифтогенезу, а саме проникненням мантійної речовини у нижню і середню частини земної кори. Під Чорноморсько-Каламітським валом відсутній "гранітний" шар, а "базальтовий" представлений коромантійною сумішшю. Індоло-Кубанський прогин у глибинній частині ділиться по осі на два блоки: обважнений (південь, захід і південний захід) та менш щільний (північний схід, схід і північ). У Криму всі густинні розрізи характеризуються наявністю потужного шару дислокованих відкладів, кристалічній частині земної кори властиві значне ущільнення (особливо південної частини), відсутність "гранітного" шару, залягання близько до поверхні "базальтового" шару і наявність потужної коромантійної суміші. Для Західночорноморської западини характерні відсутність у центральній частині порід гранітного ряду, залягання осадів на "базальтовому" (а подекуди на "діоритовому") шарі. В цьому випадку земна кора належить до океанічного типу. У Східночорноморській западині наявний тонкий шар дислокованих відкладів з густиною, близькою до густини кристалічних порід. За значенням густини цей шар можна віднести до дуже ущільнених дислокованих відкладів, що надає змогу зарахувати кору до океанічного типу або розтягнутої континентальної кори. Кристалічна кора Центрально-Чорноморського підняття неоднорідна за складом і будовою. Хребти Андрусова і Архангельського, які ешелоновано зміщені один щодо одного, мають різну густинну характеристику кристалічної кори, глибину залягання її підошви і густину на ній. Все це свідчить про різновікову історію формування та розвитку цих структур. Синопська западина є грабеном неогенового віку, який підстилається потужною коромантійною сумішшю. Для западини Сорокина характерні підвищена потужність осадового чохла, відсутність "гранітного" шару і підняття покрівлі "діоритового" шару до глибини 2 - 3 км ув східній частині, а також наявність "гранітного" шару потужністю понад 10 км у західній. Північно-західна частина підняття Шатського виокремлюється розущільненням усієї земної кори, а у південно-східній частині розущільнення спостерігається тільки в середній частині розрізу. | |||
| 17. |
Старостенко В. И. Состав земной коры Ингульского мегаблока Украинского щита (типы коры) и закономерности размещения месторождений рудных полезных ископаемых [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, П. Я. Куприенко, И. Б. Макаренко, А. С. Савченко, О. В. Легостаева // Геофизический журнал. - 2017. - Т. 39, № 5. - С. 27-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2017_39_5_4 В межах Інгульського мегаблоку Українського щита за даними тривимірного гостинного моделювання в масштабі 1:200 000 визначено потужності умовно виділених "гранітного", "діоритового", "базальтового" шарів, які мають за кордоном назву верхньої, середньої та нижньої кори та наведено їх характеристику. По відношенню потужності кожного шару до загальної потужності кори, яке виражаються в долях, виділено 4 типи кори: гранітний, діоритовий, лейкобазальтовий, базальтовий. Оскільки склад земної кори є важливим фактором оцінки перспективності на корисні копалини, проведено зіставлення розташування родовищ рудопроявів гідротермального і гідротермально-метасоматичного генезису зі схемою речовинного складу. Установлено, що більша частина родовищ корисних копалин приурочена до блоків гранітно-діоритового і діоритового типів кори, а менша - тяжіє до блоків лейко-базальтового та базальтового типів. | |||
| 18. |
Старостенко В. И. Плотностная неоднородность земной коры вдоль широтных зон разломов Украинского щита и Днепровско-Донецкой впадины [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, П. Я. Куприенко, И. Б. Макаренко, О. В. Легостаева, А. С. Савченко // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 6. - С. 113-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_6_11 Наведено характеристику розподілу густини вздовж широтних зон розломів і розрахункових профілів. Установлено можливість нахилу кожної із широтних зон розломів у напрямку північ - південь. Визначено критерії виділення перспективних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів. У межах Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини виділено два типи таких площ. Виявлено належність прогнозних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів до певного типу речовинного складу кори (переважно до діоритового). Показано, що рудні поля і райони в західній частині щита розташовані над ділянками розвитку коромантійної суміші і належать переважно до блоків лейкобазальтового типу, а в східній частині характеризуються відсутністю коромантійної суміші і складають блоки діоритового типу речовинного складу кори.За даними тривимірного густинного моделювання в масштабі 1 : 200 000 установлено особливість будови земної кори Корсунь-Новомиргородського плутону і Новоукраїнського масиву, а також деталізовано розподіл густини за глибиною і по латералі в масивах гранітоїдів і габро-анортозитів Інгульського мегаблока. Простежено зміну густини в межах шовних зон і зон розломів, наведено їх порівняльну характеристику.Наведено обширний аналітичний огляд публікацій про гравітаційне моделювання земної кори в різних модифікаціях Чорноморського регіону і прилеглих територій. Показано, що навіть використання одних і тих самих схем потужності шарів осадового чохла, гравітаційний ефект якого робить істотний внесок у спостережене поле, за індивідуального вибору референсної густини і способу прив'язки розрахункових кривих призводить до того, що результати різних авторів не збігаються, а в деяких випадках і суперечать один одному. Вперше побудовано уніфіковану тривимірну густинну модель цього регіону, що істотно підвищило достовірність геологічної інтерпретації результатів моделювання. Уперше враховано площовий розподіл густини відкладів майкопської серії, палеоцену-еоцену і крейди, що дало змогу отримати нові дані стосовно її неоднорідної структури в основних горизонтах осадового чохла. Диференційоване врахування густини кристалічної частини земної кори виявило аномально розущільнені та ущільнені ділянки шельфової зони. Побудовано схему поширення і глибин залягання підошви дислокованих відкладів, а також розраховано густину порід на цій поверхні. Виділено гранітний, гранітно-діоритовий, діоритовий і базальтоїдний типи кори, що вперше дало змогу оконтурити для всього досліджуваного регіону райони розвитку сучасної консолідованої кори різного складу. Встановлено зменшення її основності від глибоководних западин до північно-західної, західної та південної шельфових зон. На північно-східному шельфі виділено локальні густинні неоднорідності в низах "базальтового" шару, які є каналами проникнення в земну кору порід основного і ультраосновного складу.З метою дати повніше уявлення про глибинну будову і густинну неоднорідність основних тектонічних структур Чорноморської мегазападини і прилеглих територій побудовано густинні розрізи, які перетинають досліджувані структури вздовж геотраверсів, профілів ГСЗ та ілюстративних профілів. За результатами тривимірного гравітаційного моделювання Скіфська плита має блокову будову, складнішу, ніж Східноєвропейська платформа, характеризується потужним шаром дислокованих відкладів. Найущільненіші розрізи земної кори характерні для західної і південної її частин. Переддобрудзький прогин складається з двох частин: з більшою густиною, яка примикає до підняття Зміїний, і меншою, що граничить з Північною Добруджою. На півдні і заході Каркінітському прогину ущільнені середня і нижня частини земної кори, що пов'язано з тектонічними процесами рифтогенезу, а саме проникненням мантійної речовини у нижню і середню частини земної кори. Під Чорноморсько-Каламітським валом відсутній "гранітний" шар, а "базальтовий" представлений коромантійною сумішшю. Індоло-Кубанський прогин у глибинній частині ділиться по осі на два блоки: обважнений (південь, захід і південний захід) та менш щільний (північний схід, схід і північ). У Криму всі густинні розрізи характеризуються наявністю потужного шару дислокованих відкладів, кристалічній частині земної кори властиві значне ущільнення (особливо південної частини), відсутність "гранітного" шару, залягання близько до поверхні "базальтового" шару і наявність потужної коромантійної суміші. Для Західночорноморської западини характерні відсутність у центральній частині порід гранітного ряду, залягання осадів на "базальтовому" (а подекуди на "діоритовому") шарі. В цьому випадку земна кора належить до океанічного типу. У Східночорноморській западині наявний тонкий шар дислокованих відкладів з густиною, близькою до густини кристалічних порід. За значенням густини цей шар можна віднести до дуже ущільнених дислокованих відкладів, що надає змогу зарахувати кору до океанічного типу або розтягнутої континентальної кори. Кристалічна кора Центрально-Чорноморського підняття неоднорідна за складом і будовою. Хребти Андрусова і Архангельського, які ешелоновано зміщені один щодо одного, мають різну густинну характеристику кристалічної кори, глибину залягання її підошви і густину на ній. Все це свідчить про різновікову історію формування та розвитку цих структур. Синопська западина є грабеном неогенового віку, який підстилається потужною коромантійною сумішшю. Для западини Сорокина характерні підвищена потужність осадового чохла, відсутність "гранітного" шару і підняття покрівлі "діоритового" шару до глибини 2 - 3 км ув східній частині, а також наявність "гранітного" шару потужністю понад 10 км у західній. Північно-західна частина підняття Шатського виокремлюється розущільненням усієї земної кори, а у південно-східній частині розущільнення спостерігається тільки в середній частині розрізу. | |||
| 19. |
Старостенко В. И. Плотностная неоднородность земной коры Черноморской мегавпадины и прилегающих территорий по данным трехмерного гравитационного моделирования. II. Плотностные разрезы [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, И. Б. Макаренко, О. М. Русаков, П. Я. Куприенко, А. С. Савченко, О. В. Легостаева // Геофизический журнал. - 2020. - Т. 42, № 1. - С. 3-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2020_42_1_3 Наведено характеристику розподілу густини вздовж широтних зон розломів і розрахункових профілів. Установлено можливість нахилу кожної із широтних зон розломів у напрямку північ - південь. Визначено критерії виділення перспективних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів. У межах Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини виділено два типи таких площ. Виявлено належність прогнозних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів до певного типу речовинного складу кори (переважно до діоритового). Показано, що рудні поля і райони в західній частині щита розташовані над ділянками розвитку коромантійної суміші і належать переважно до блоків лейкобазальтового типу, а в східній частині характеризуються відсутністю коромантійної суміші і складають блоки діоритового типу речовинного складу кори.За даними тривимірного густинного моделювання в масштабі 1 : 200 000 установлено особливість будови земної кори Корсунь-Новомиргородського плутону і Новоукраїнського масиву, а також деталізовано розподіл густини за глибиною і по латералі в масивах гранітоїдів і габро-анортозитів Інгульського мегаблока. Простежено зміну густини в межах шовних зон і зон розломів, наведено їх порівняльну характеристику.Наведено обширний аналітичний огляд публікацій про гравітаційне моделювання земної кори в різних модифікаціях Чорноморського регіону і прилеглих територій. Показано, що навіть використання одних і тих самих схем потужності шарів осадового чохла, гравітаційний ефект якого робить істотний внесок у спостережене поле, за індивідуального вибору референсної густини і способу прив'язки розрахункових кривих призводить до того, що результати різних авторів не збігаються, а в деяких випадках і суперечать один одному. Вперше побудовано уніфіковану тривимірну густинну модель цього регіону, що істотно підвищило достовірність геологічної інтерпретації результатів моделювання. Уперше враховано площовий розподіл густини відкладів майкопської серії, палеоцену-еоцену і крейди, що дало змогу отримати нові дані стосовно її неоднорідної структури в основних горизонтах осадового чохла. Диференційоване врахування густини кристалічної частини земної кори виявило аномально розущільнені та ущільнені ділянки шельфової зони. Побудовано схему поширення і глибин залягання підошви дислокованих відкладів, а також розраховано густину порід на цій поверхні. Виділено гранітний, гранітно-діоритовий, діоритовий і базальтоїдний типи кори, що вперше дало змогу оконтурити для всього досліджуваного регіону райони розвитку сучасної консолідованої кори різного складу. Встановлено зменшення її основності від глибоководних западин до північно-західної, західної та південної шельфових зон. На північно-східному шельфі виділено локальні густинні неоднорідності в низах "базальтового" шару, які є каналами проникнення в земну кору порід основного і ультраосновного складу.З метою дати повніше уявлення про глибинну будову і густинну неоднорідність основних тектонічних структур Чорноморської мегазападини і прилеглих територій побудовано густинні розрізи, які перетинають досліджувані структури вздовж геотраверсів, профілів ГСЗ та ілюстративних профілів. За результатами тривимірного гравітаційного моделювання Скіфська плита має блокову будову, складнішу, ніж Східноєвропейська платформа, характеризується потужним шаром дислокованих відкладів. Найущільненіші розрізи земної кори характерні для західної і південної її частин. Переддобрудзький прогин складається з двох частин: з більшою густиною, яка примикає до підняття Зміїний, і меншою, що граничить з Північною Добруджою. На півдні і заході Каркінітському прогину ущільнені середня і нижня частини земної кори, що пов'язано з тектонічними процесами рифтогенезу, а саме проникненням мантійної речовини у нижню і середню частини земної кори. Під Чорноморсько-Каламітським валом відсутній "гранітний" шар, а "базальтовий" представлений коромантійною сумішшю. Індоло-Кубанський прогин у глибинній частині ділиться по осі на два блоки: обважнений (південь, захід і південний захід) та менш щільний (північний схід, схід і північ). У Криму всі густинні розрізи характеризуються наявністю потужного шару дислокованих відкладів, кристалічній частині земної кори властиві значне ущільнення (особливо південної частини), відсутність "гранітного" шару, залягання близько до поверхні "базальтового" шару і наявність потужної коромантійної суміші. Для Західночорноморської западини характерні відсутність у центральній частині порід гранітного ряду, залягання осадів на "базальтовому" (а подекуди на "діоритовому") шарі. В цьому випадку земна кора належить до океанічного типу. У Східночорноморській западині наявний тонкий шар дислокованих відкладів з густиною, близькою до густини кристалічних порід. За значенням густини цей шар можна віднести до дуже ущільнених дислокованих відкладів, що надає змогу зарахувати кору до океанічного типу або розтягнутої континентальної кори. Кристалічна кора Центрально-Чорноморського підняття неоднорідна за складом і будовою. Хребти Андрусова і Архангельського, які ешелоновано зміщені один щодо одного, мають різну густинну характеристику кристалічної кори, глибину залягання її підошви і густину на ній. Все це свідчить про різновікову історію формування та розвитку цих структур. Синопська западина є грабеном неогенового віку, який підстилається потужною коромантійною сумішшю. Для западини Сорокина характерні підвищена потужність осадового чохла, відсутність "гранітного" шару і підняття покрівлі "діоритового" шару до глибини 2 - 3 км ув східній частині, а також наявність "гранітного" шару потужністю понад 10 км у західній. Північно-західна частина підняття Шатського виокремлюється розущільненням усієї земної кори, а у південно-східній частині розущільнення спостерігається тільки в середній частині розрізу. | |||
| 20. | 
Макаренко И. А. Исследование клинической эффективности аналогов простагландинов в фармакотерапии глаукомы [Електронний ресурс] / И. А. Макаренко // Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 2. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aroftu_2020_8_2_5 Аналоги простагландинов являются препаратами первой линии в лечении первичной открытоугольной глаукомы. В последнее время больший интерес представляет изучение глазных капель, не содержащих консервантов. Изучено клиническую эффективность препаратов аналогов простагландинов (латанопрост 0,005 %), содержащих и не содержащих консервант. Согласно исследованию латанопрост эффективно снижал уровень внутриглазного давления (ВГД): препарат, не содержащий консерванта (Монопрост), снизил ВГД на 43,51 % от исходного уровня, латанопрост, содержащий консервант, - на 38,99 %, что положительно влияло на динамику зрительных функций. Отмечено увеличение суммарного поля зрения у пациентов, принимавших латанопрост 0,005 % без консерванта в течение 3 месяцев, на 10 - 30<$E symbol Р>, у пациентов 2-й группы, принимавших латанопрост 0,005 % с консервантом, - на 5 - 10<$E symbol Р>. Полученные результаты и преимущества у пациентов в 1-й группе можно объяснить отсутствием токсического действия консерванта на трабекулу и нейропротекторными свойствами латанопроста. Результаты проведенных исследований - теста Ширмера I, прокрашивания поверхности конъюнктивы и роговицы, определения времени разрыва слезной пленки, общее количество баллов OSDI-опросника свидетельствуют о преимуществах применения латанопроста 0,005 % без консерванта у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой в связи с отсутствием токсического действия на глазную поверхность, что открывает большие перспективы его применения. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |