Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (27) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Коньков Д$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 39 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Коньков Д. Г. Регіоналізація перинатального аудиту – реальний резерв зниження перинатальної смертності [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2013. - № 1. - С. 179-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2013_1_56 | |||
| 2. | 
Коньков Д. Г. Роль сигнальних пептидів у регуляції судинного тонусу в ґенезі гестаційної ендотеліопатії [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 2(1). - С. 92-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_2(1)__25 | |||
| 3. |
Коньков Д. Г. Аналіз ролі плацентарних цитокінів в етіопатогенезі прееклампсії [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - № 1. - С. 100-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2014_1_29 | |||
| 4. | 
Коньков Д. Г. Особливості перебігу вагітності у жінок з субхоріальними гематомами на фоні гестаційної ендотеліопатії [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков // Ліки України. - 2013. - № 2. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2013_2_12 | |||
| 5. | 
Коньков Д. Г. Современные аспекты медикаментозного лечения гирсутного синдрома: сравнительный анализ между антиандрогенными препаратами (обзор) [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, Г. Д. Коньков // Практикуючий лікар. - 2014. - № 1. - С. 37-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2014_1_9 | |||
| 6. | 
Коньков Д. Г. Особливості фармакотерапії операційних ран після вагінальної гістеректомії [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, О. А. Таран // Biomedical and biosocial anthropology. - 2013. - № 21. - С. 184-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2013_21_47 | |||
| 7. | 
Коньков Д. Г. Особливості доплерометричного дослідження матково-плацентарного кровообігу при гестаційній ендотеліопатії [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 182-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_53 | |||
| 8. | 
Мазорчук Б. Ф. Сучасні підходи до терапії раннього гестозу [Електронний ресурс] / Б. Ф. Мазорчук, Д. Г. Коньков, Г. В. Чайка // Здоровье женщины. - 2012. - № 2. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_2_21 Запропонований комплексний метод лікування раннього гестозу (РГ) протягом 8 діб сприяє зниженню токсичного навантаження на організм, підвищує ефективність і знижує об'єм консервативної терапії, є оптимальним з огляду корекції клінічних і лабораторних порушень, створює сприятливі умови для прогресування вагітності, дозволяє зберегти вагітність. Вищевикладені позитивні ефекти, а також відсутність у пролікованих вагітних ускладнень дозволяє рекомендувати препарат розчин L-амінокислот Гепасол Нео 8 % до комплексного лікування вагітних із РГ. | |||
| 9. |
Коньков Д. Г. Особенности эффективного менеджмента железодефицитной анемии у беременных [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, О. А. Таран // Здоровье женщины. - 2013. - № 10. - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_10_5 Отмечено, что анемия приводит к материнской заболеваемости за счет воздействия на иммунную систему, повышения восприимчивости к инфекции, ухудшения работоспособности и производительности и увеличения количества послеродовых осложнений. Эффективный менеджмент анемии необходим для предотвращения неблагоприятного исхода беременности, в том числе потребности в переливании крови. Приведена рекомендация для менеджмента, лечения и профилактики дефицита железа во время беременности и в послеродовой период. Одними из современных противоанемических препаратов являются неионные препараты железа, которые представлены Мальтофером. Обсуждены преимущества Мальтофера перед другими препаратами железа, а именно за счет высокой эффективности, быстрого достижения эффекта, возможности приема с едой, наличия различных форм выпуска. Эти особенности позволяют рекомендовать Мальтофер в качестве основного препарата для лечения железодефицитной анемии различной степени тяжести у беременных и для эффективной профилактики дефицита железа. | |||
| 10. | 
Коньков Д. Г. Сучасні аспекти патогенетично обумовленої профілактики прееклампсії [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, О. В. Булавенко, В. М. Дудник, В. В. Буран // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_1_10 Мета роботи - оцінити клінічну ефективність профілактичної терапії у вагітних високого ризику розвитку прееклампсії. У порівняльному дослідженні щодо ефективності превентивної терапії взяли участь 110 вагітних із децидуальною васкулопатією на фоні ендотеліальної дисфункції високого ризику розвитку прееклампсїї. Досліджено клінічну ефективність препаратів, що містять 75 мг ацетил-саліцилової кислоти та Б-аргінін. Використання превентивного лікування (Б-аргінін та ацетилсаліцилової кислоти) з 12 тижнів вагітності для профілактики прееклампсїї у вагітних високого ризику сприяло достовірному зниженню показників перинатальних втрат, зменшенню кількості випадків ранньої та тяжкої прееклампсії, передчасних пологів, аномалій розвитку та локалізації плаценти, випадків асфіксії новонародженого, перинатальних уражень центральної нервової системи і внутрішньошлуночкових крововиливів. Висновки: доведено клінічну ефективність вищезазначеної терапії у вагітних жінок високого ризику розвитку прееклампсії. Більш клінічно ефективним визнано застосування 75 мг ацетилсаліцилової кислоти з 12 тижнів вагітності. Не виявлено жодної побічної дії застосовуваних препаратів. | |||
| 11. | 
Тихолаз В. О. Структура та морфоцитометричні параметри заднього ядра блукаючого нерва в пренатальному періоді онтогенезу людини [Електронний ресурс] / В. О. Тихолаз, Ю. Й. Гумінський, Д. Г. Коньков // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 1. - С. 314-318. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_1_68 | |||
| 12. |
Коньков Д. Г. Клінічна ефективність вагінальних супозиторіїв, що містять мірамістин, у користувачів акушерського песарію при неспецифічному вагініті [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, А. В. Старовєр, О. В. Булавенко, А. В. Вознюк // Здоровье женщины. - 2017. - № 7. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_7_11 Мета дослідження - оцінювання клінічної ефективності вагінальних супозиторіїв, що містять мірамістин, під час лікування неспецифічного вагініту (НСВ) у вагітних - користувачів акушерського песарію. У дослідженні брали участь 58 вагітних у терміні 16 - 22 тиж із НСВ, яким з метою профілактики невиношування вагітності на тлі істміко-цервікальної недостатності було показано введення силіконового цервікального акушерського песарію серкляжного типу. В основну групу ввійшли 30 жінок, лікування яким проводили супозиторіями з мірамістином (тамістол); 28 жінок увійшли у групу порівняння - супозиторії з хлоргексидином. Порівняльне оцінювання ефективності лікування проведено на підставі регресу скарг жінок, результатів бактеріоскопічного та бактеріологічного досліджень одразу та в динаміці після введення песарію. Місцеве використання супозиторіїв із мірамістином або хлоргексидином мало виражений клінічний ефект під час лікування НСВ у II триместрі вагітності. Проте використання супозиторіїв із мірамістином було більш ефективним, ніж із хлоргексидином, за показниками регресії скарг на свербіж і відчуття печіння у піхві, нормалізацією клінічних показників (зникнення клінічної симптоматики через 3,8 +- 0,9 доби проти 5,6 +- 1,3 доби), зменшенням мікробної контамінації у вагінальних виділеннях вагітних і відсутністю рецидивів. Зроблено висновки, що використання супозиторіїв тамістол для лікування неспецифічного вагініту у II триместрі вагітності напередодні інсталяції цервікального песарію забезпечувало виражений клінічний ефект без подальшого рецидиву захворювання. | |||
| 13. |
Медведь В. І. Тяжка прееклампсія. CALM DOWN – алгоритм дій медичного персоналу [Електронний ресурс] / В. І. Медведь, С. І. Жук, Д. Г. Коньков, О. В. Булавенко, Р. О. Ткаченко, І. Л. Кукуруза // Здоровье женщины. - 2017. - № 10. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_10_5 Прееклампсія є потенційно серйозним ускладненням вагітності у світі. Тяжка прееклампсія є причиною 9 - 26 % загальної материнської смертності та значної частини передчасних пологів, а також материнської та неонатальної захворюваності. Ступінь захворюваності зростає з урахуванням збільшення у загальній популяції кількості випадків ожиріння, підвищення віку майбутніх матерів і жінок, які страждають на супутні соматичні захворювання. Останні досягнення у розумінні патофізіології прееклампсії відкрили нові шляхи профілактики, скринінгу та лікування цього стану. Відомо, що прееклампсія є фактором ризику серцево-судинних захворювань як у матері, так і в дитини, що надає можливість проведення ранніх профілактичних заходів. Нові інструменти для раннього виявлення та лікування тяжкої прееклампсії можуть призвести до революції у практиці у найближчі роки. Мета клінічного впровадження алгоритму дій CALM DOWN для медичного персоналу за тяжкої прееклампсії полягає у зменшенні випадків материнської та перинатальної смертності внаслідок комплексної командної роботи. | |||
| 14. |
Старовєр А. В. Досвід використання комплексу рослинного походження Валесан у лікуванні первинної альгодисменореї у дівчат-підлітків [Електронний ресурс] / А. В. Старовєр, Д. Г. Коньков, О. В. Булавенко, Б. О. Маркевич, Я. В. Полторак // Здоровье женщины. - 2017. - № 9. - С. 105-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_9_21 Мета дослідження - оцінювання клінічної ефективності комплексу рослинного походження валесан у лікуванні первинної альгодисменореї (ПАДМ) у дівчат-підлітків. У дослідженні брали участь 58 дівчат-підлітків із ПАДМ (30 пацієнток основної та 28 пацієнток групи порівняння). Дівчата-підлітки основної групи крім стандартизованого лікування ПАДМ отримували також комплекс рослинного походження валесан. Для оцінювання ефективності лікування проведено аналіз скарг, комплексне фізикальне, гінекологічне дослідження, УЗД органів малого таза, оцінювання рівня тривожності та депресії за госпітальною шкалою HADS у динаміці, інсомнії за шкалою Я. І. Левіна (1995) у динаміці, спостереження протягом З міс лікування поспіль, аналіз переносимості препарату. Власний досвід застосування валесану у комплексному лікуванні ПАДМ у дівчат-підлітків засвідчив, що додавання препарату до комплексу терапії позитивно впливає на психоемоційний стан пацієнток, покращує сон, знижує рівень тривожності та покращує настрій, полегшує перебіг захворювання. Застосування валесану продемонструвало добру переносимість та абсолютну безпеку у разі його призначення. Позитивний вплив комплексу рослинного походження валесан на психоемоційний стан у терапії ПАДМ у дівчат пубертатного віку, добра переносимість, відсутність побічних дій і висока клінічна ефективність надають можливість рекомендувати його застосування у системі охорони здоров'я у комплексі лікування даної патології. | |||
| 15. |
Коньков Д. Г. Особливості триместрової динаміки вазотонічної регуляції при гестаційній ендотеліопатії [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, О. В. Булавенко, О. А. Таран // Перинатология и педиатрия. - 2017. - № 4. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2017_4_13 Мета роботи - триместрова позозалежна оцінка вазотонічної функції ендотелію як важливого предикторного маркера розвитку прееклампсії. У проспективному дослідженні щодо предикторної значущості ендотелій!залежної вазодилатації взяли участь 115 вагітних із гестаційною ендотеліопатією. Досліджено триместрову позозалежну (лежачи/стоячи) вазотонічну функціональність ендотелію. Зміни реакції судин на оклюзійну пробу (ЕЗВД) з урахуванням положення вагітної (лежачи/стоячи) свідчили про триместрову спрямованість адекватного гемодинамічного забезпечення вагітності при фізіологічному перебігу гестаційного процесу. Показники ЕЗВД при донозологічній формі ендотеліальної дисфункції у вагітних вказували на компенсаторно-адаптивні зміни ендотелій залежної складової судинного тонусу, особливо виразна динаміка спостерігалася в III триместрі. У вагітних із маніфестованим перебігом гестаційної ендотеліопатії визначалися критичні порушення вазорегуляторної функції ендотелію в I та III триместрах. Висновки: зниження показників ЕЗВД нижче 10 % наприкінці і триместру є надійним маркером прогнозування прееклампсії. У жінок із клінічною маніфестацією гестаційної ендотеліопатії у I та III триместрах вагітності визначалися критичні порушення вазорегуляторної функції ендотелію, тоді як при донозологічній формі гестаційної ендотеліопатії показники ЕЗВД вказували на компенсаторно-адаптивні зміни ендотелій залежної складової судинного тонусу. Оцінка функціонального стану ендотелію за допомогою ЕЗВД з урахуванням антропофізіологічного підходу є адекватним неінвазивним методом оцінки характеру ендотеліальної функції у вагітних та може використовуватися як ранній тест для адекватної корекції порушень механізмів регуляції судинного тонусу з метою профілактики розвитку можливої перинатальної патології. | |||
| 16. | 
Булавенко О. В. Ультразвукова характеристика кровотоку в судинах матки в I триместрі вагітності у жінок із звичним невиношуванням в анамнезі [Електронний ресурс] / О. В. Булавенко, О. А. Мунтян, Д. Г. Коньков, О. В. Фурман // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_1_16 | |||
| 17. | 
Старовєр А. В. Комплексний підхід до лікування генітальної герпетичної інфекції в жінок [Електронний ресурс] / А. В. Старовєр, Д. Г. Коньков // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Т. 4, № 3. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2018_4_3_8 | |||
| 18. |
Коньков Д. Г. Особливості терапії безсимптомної бактеріурії у вагітних, які мали в анамнезі передчасні пологи [Електронний ресурс] / Д. Г. Коньков, А. В. Старовєр // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_8_13 Мета дослідження - вивчення клінічної ефективності препарату рослинного походження афлазин як додаткового до антибактеріальної терапії (АБТ) засобу у випадку безсимптомної бактеріурії (ББУ) у вагітних із попередніми передчасними пологами. Обстежено 48 вагітних пацієнток із передчасними пологами в анамнезі та ББУ. Двадцять шість вагітних увійшли до основної групи, їм додатково до АБТ (7 діб) призначали фітопрепарат афлазин (14 діб). До групи порівняння ввійшли 22 вагітні, які отримували лише АБТ (7 діб). За віком, анамнестичними захворюваннями сечовидільних органів, перебігом вагітності пацієнтки були зіставні. Посіви сечі виконували за допомогою наборів стандартних поживних середовищ для виявлення факультативно-анаеробних та аеробних мікроорганізмів. Основними критеріями порівняльного оцінювання клінічної ефективності терапії були: частота маніфестації патології сечових шляхів, передчасних пологів і народження дітей із низькою масою тіла, частота рецидивів бактеріурії. У вагітних із попередніми передчасними пологами збудником ББУ у 75,0 % була E. coli. Найбільшу чутливість E. coli проявляла до амоксициліну/клавуланату, найменше виділені культури були чутливими до ампіциліну та цефтріаксону. У разі додавання до основної АБТ фітопрепарату афлазин відзначали достовірне зниження частоти рецидивів ББУ через 14 тиж після лікування (p = 0,01), зменшення кількості випадків пієлонефриту під час вагітності (p = 0,047) і малого для гестаційного віку плода (p = 0,047). Встановлено, що використання препарату рослинного походження афлазин на додаток до АБТ для лікування безсимптомної бактеріурії мало виражену клінічну ефективність (зниження частоти рецидивів ББУ протягом вагітності, зменшення випадків пієлонефриту та народження дитини з низькою масою тіла). Не було відзначено жодних побічних ефектів та алергійних реакцій на фітопрепарат афлазин. | |||
| 19. |
Таран О. А. Клінічний досвід в оптимізації репаративних процесів шийки матки після деструктивно-хірургічних втручань [Електронний ресурс] / О. А. Таран, О. В. Булавенко, Д. Г. Коньков, Т. В. Лобастова // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_3_10 Мета дослідження - оцінити терапевтичну схему, спрямовану на покращання регенерації епітелію слизової оболонки шийки матки ШМ) після проведення лазерної вапоризації (ЛВ) у жінок репродуктивного віку із цервікально інтраепітеліальною неоплазією (ЦІН) 1, із включенням вагінального гелю на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти. Обстежено 60 жінок репродуктивного віку з ЦІН 1, підтвердженої гістологічним дослідженням, яким виконано ЛВ. До основної клінічної групи ввійшли 30 жінок, яким призначали вагінальний гель на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти (гінодек) 5 мл на 7 - 10-у добу після проведення ЛВ курсом 14 днів. До групи порівняння ввійшли 30 пацієнток, яким після лазерної деструкції ШМ було призначено стандартну терапію. За допомогою кольпоскопії проводили візуальний контроль репаративних процесів ШМ. За результатами мікробіологічного дослідження проводили оцінювання біоценозу піхви. Визначали профіль безпеки терапевтичної схеми з включенням до неї вагінального гелю на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти (гінодек). Доведено, що використання вагінального гелю гінодек у пацієнток із ЦІН 1 після ЛВ призводило до більш швидкої та повноцінної епітелізації ранової поверхні, ніж використання стандартної терапії. Через 2 міс після застосування вагінального гелю на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти визначали достовірне збільшення кількості випадків нормалізації вагінальної мікробіоти, збільшення кількості лактобацил у вагінальному секреті та зменшення кількості випадків вагінального кандидозу. Не було відзначено жодної побічної дії на організм жінки під час використання вагінального гелю гінодек як за час проведення терапії, так і у більш пізній період. Отримані результати свідчили про пришвидшення репаративних процесів ШМ, зниження мікробного ефекту та безпечність під час використання вагінального гелю гінодек після проведення ЛВ у жінок із ЦІН 1. | |||
| 20. | 
Мороз В. М. Досвід роботи симуляційного центру Вінницького національного медичного університету: підсумки та перспективи [Електронний ресурс] / В. М. Мороз, Ю. Й. Гумінський, Д. Г. Коньков, Л. В. Фоміна, О. Ю. Гумінська // Медична освіта. - 2019. - № 3(дод.). - С. 78-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2019_3(dod | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |