Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Вишневський О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 93
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Вишневський О. А. Мінеральні включення в піропах із осадових комплексів західної частини Українського щита [Електронний ресурс] / О. А. Вишневський // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2011. - Т. 8. - С. 30-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2011_8_6
| 2. |
Литвиненко Ю. О. Фазова неоднорідність ільменіту з кімберлітів трубки "Південна” (Східне Приазов’я) [Електронний ресурс] / Ю. О. Литвиненко, О. А. Вишневський // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2011. - Т. 8. - С. 136-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2011_8_34
| 3. |
Вишневський О. С. Правове забезпечення формування та реалізації соціальної орієнтації економіки регіонів [Електронний ресурс] / О. С. Вишневський // Економіка промисловості. - 2012. - № 1-2. - С. 322-328. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2012_1-2_42
| 4. |
Кривдік С. Г. Розмаїтість і нові типи порід Пенизевицького кар'єру (Коростенський плутон) [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, О. В. Митрохин, О. В. Дубина, О. А. Вишневський, Т. В. Митрохіна, Т. В. Гуравський // Геологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2013_2_7 В Пенизевичском карьере найдены новые типы рудоносных (ильменит, апатит) оливиновых габбро и пород промежуточного состава между последним и ильменитовыми рудными норитами, а также щелочные сиениты с рибекитом. Особенностью пенизевичских габброидов является низкая окисленность железа (отсутствие первичного магнетита), что указывает на их формирование на более глубоком уровне, чем большинство месторождений и рудопроявлений с апатит-ильменит-титаномагнетитовой минерализацией северной, центральной и северо-западной частей Коростенского плутона. Вероятно, этим объясняется сходство рудопроявления Пенизевичи и Носачевского месторождения, расположенного в значительно эродированном блоке Корсунь-Новомиргородского плутона.
| 5. |
Вишневський О. С. Європейські моделі реалізації соціальної орієнтації економіки в контексті регіональної політики [Електронний ресурс] / О. С. Вишневський // Економічний вісник Донбасу. - 2013. - № 3. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvd_2013_3_14 Розглянуто сучасні підходи в реалізації регіональної політики у Німеччині, Франції та Польщі, їх вплив на забезпечення соціальної орієнтації економіки. Встановлено діалектичний характер регіонального розвитку та регіональної політики в цих країнах, а також шляхи подолання наявних протиріч в межах інноваційної моделі розвитку.
| 6. |
Ходак М. О. Експериментальні випробування та прогнозування характеристик абразивної зносостоійкості матеріалів авіаційних ГТД [Електронний ресурс] / М. О. Ходак, О. А. Вишневський // Авиационно-космическая техника и технология. - 2006. - № 7. - С. 114–123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2006_7_25 Розглянуто результати експериментальних випробувань на зносостійкість групи матеріалів авіаційних ГТД із постійним навантаженням у разі не жорстко закріплених абразивних частинок. Наведено аналіз апроксимуючих функцій експериментальних залежностей на базі програм MathCAD та їх застосування до прогнозування характерних параметрів абразивної зносостійкості та до вибору матеріалів залежно від умов їх експлуатації.
| 7. |
Ходак М. О. Моделювання Розподілення навантаження при експериментальному випробовуванні матеріалів на абразивну зносостійкість [Електронний ресурс] / М. О. Ходак, О. А. Вишневський, О. С. Давидов // Авиационно-космическая техника и технология. - 2005. - № 9. - С. 206–210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2005_9_43
| 8. |
Ходак М. О. Нетрадиційний спосіб апроксимації експериментальних залежностей та його порівняльна оцінка з програмами системи "Mathcad” [Електронний ресурс] / М. О. Ходак, О. А. Вишневський // Авиационно-космическая техника и технология. - 2004. - № 6. - С. 15–23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2004_6_5
| 9. |
Возняк Д. К. Особливості формування Дібровського REE-U-Th [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, О. О. Крамар, В. М. Бельський, В. О. Сьомка, С. М. Бондаренко, О. А. Вишневський // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 4. - С. 44-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_4_7 Генезис Дібровського REE-U-Th родовища - показовий приклад формування гідротермальної системи мінералоутворення в результаті прогріву тріщинних вод рідкими CO2-флюїдами. Фаза рідкого CO2-флюїду в мінералоутворювальній системі існувала протягом тривалого часу формування родовища і від високотермобаричних потоків (орієнтовно <$Esymbol У (1000~-~1100)~symbol Р roman C> і <$Esymbol У> (720 - 760) МПа) до гетерогенної системи "водний розчин + рідкий CO2-флюїд" (до <$E230~-~245~symbol Р roman C> і ~ 110 МПа й нижче). Серед флюїдних включень, сформованих за участю CO2-флюїд важлива роль належить включенням з "шапочкою", виявленим у кварці метасоматично утворених кварцитів. Такі включення утворилися внаслідок проникнення силікатного розплаву в кварц за участю проміжної мінеральної фази ("шапочки"). Вони є лише третьою знахідкою подібних утворень на планеті. Локальні прояви розплаву й утворення таких включень спричинені високотермобаричними потоками рідкого CO2-флюїду, що надходили зі значної глибини (<$Esymbol У>(36 - 38) км). Його дія була короткочасною, оскільки силікатний розплав за допомогою "шапочок" проникав у кварц на глибину лише до 0,1 мм. Утворення з "шапочкою" мають трубкоподібну форму. Їх довжина переважно <$Esymbol Г> (50 - 100) мкм, а у перетині зазвичай від 2 - 5 до 10, іноді до 20 мкм. Товщина "шапочок" від 1 - 5 до 10 мкм. Трубкоподібні утворення з "шапочкою" заповнені прозорим, безбарвним, переважно оптично ізотропним, імовірно, слабкорозкристалізованим склом. Воно складається переважно лише з SiO2 (53,59 - 67,55) і Al2O3 (32,45 - 46,41) (у відсотках від маси, 21 аналіз). "Шапочки" представлені піротином, галенітом, халькопіритом і продуктами його зміни. Під впливом гарячих водних розчинів у зоні тріщиноватості порід Девладівського глибинного розлому відбувається мобілізація та перевідкладання рідкісноземельних елементів, торію, урану. Цьому процесу сприяла гетерогенна мінералоутворювальна система "водний розчин + CO2-флюїд".
| 10. |
Ходак М. О. Застосування номографування до геометричногомоделювання обводів перерізів повітрозабірників авіадвигунів параболо-еліптичних форм [Електронний ресурс] / М. О. Ходак, В. В. Ситниченко, О. А. Вишневський // Авіаційно-космічна техніка і технологія. - 2003. - № 5. - С. 118–122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2003_5_32
| 11. |
Бакаєва І. Г. Регулювання єдиного ринку транспортних послуг Європейського Союзу [Електронний ресурс] / І. Г. Бакаєва, О. О. Вишневський // Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту. Сер. : Економіка і управління. - 2013. - Вип. 23-24. - С. 226-230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpdetut_eiu_2013_23-24_34
| 12. |
Вишневський О. А. Піропи із середньосарматських відкладів Верхнього Побужжя (Україна) [Електронний ресурс] / О. А. Вишневський, О. В. Павлюк, В. М. Павлюк // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 25-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_1_5 Обговорено результати дослідження та питання щодо походження піропів із середньосарматських відкладів Верхнього Побужжя (Україна). Встановлено їх ідентичність вивченим раніше піропам з інших пошукових ділянок Побузького регіону. На підставі цього висловлено припущення, що всі вони походять з одних і тих же або подібних, імовірно місцевих, корінних порід. Такими, судячи з особливостей хімічного складу піропів та виявлених у них мінеральних включень, могли бути кімберліти, гранатові перидотити, аналогічні альпійським чи богемським, основні породи еклогітового типу, температура та тиск утворення яких не перевищували 950 - 1000 <$E symbol Р>C та 2,5 - 3,0 ГПа.
| 13. |
Шабалін Б. Г. Синтез та фазовий склад пірохлорових керамік ряду Са1-х SrхCe(Ti2-y, Zry)O7 (0 ≤ х ≤ 1; 1 ≤ у ≤ 2) [Електронний ресурс] / Б. Г. Шабалін, Ю. О. Тітов, В. В. Чумак, О. А. Вишневський // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 3. - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_3_5 З метою вивчення іммобілізації чотиривалентних актиноїдів і продуктів поділу у пірохлорові матриці досліджено фазовий склад і розподіл елементів-імітаторів радіонуклідів (Sr<^>2+, Ce<^>4+) у структурі фаз керамічних зразків з загальною формулою <$E nothing sup VIII roman {(Ca sup 2+ ,~Sr sup 2+ ,~Ce sup 4+ ) sup VI (Ti,~Zr) sub 2 O sub 7}>. Керамічні зразки одержано методом холодного пресування і спікання термообробленої шихти сумісно осаджених гідроксикарбонатів. У титанатній системі під час заміщення Ca на Sr утворюються перовськітова фаза, яка є основною, пірохлорова, а також церіаніт. За присутності Zr у кількості до 1 атому на формульну одиницю основною фазою стає пірохлор. У цирконатній системі виявлено складні оксиди зі структурами флюориту (основна фаза) і перовськіту. Пірохлорових фаз не виявлено. Утворення сполук зі структурними типами пірохлору, флюориту і перовськіту пов'язується з кристалохімічними критеріями стійкості цих структур.
| 14. |
Возняк Д. К. Про ефект проникнення мінералоутворювального флюїду в кристал за участю фази каталізатора [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, С. С. Остапенко, О. А. Вишневський, С. М. Бондаренко // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 4. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_4_21 У кварці Майського родовища золота і апоскарнового кварциту літієвого родовища "Надія" (Український щит) виявлено незвичні утворення. Вони представлені тонкими (від 2 до 50 мкм) видовженими (до 120 - 180 мкм) індивідами силікатного скла та кальциту (одна знахідка), вершини яких завжди покриті тонкими (1 - 4 мкм) пластинками або самородного золота, або самородного вісмуту, або сульфіду заліза (FeS1,65) (один випадок). Проникнення силікатного та карбонатного розплавів у кварц відбувалося за участю вищезазначених фаз, що виконували роль каталізаторів.
| 15. |
Вишневський О. А. Кристалічні включення в хромшпінелідах із кімберлітів Східного Приазов'я (трубка ''Південна'') [Електронний ресурс] / О. А. Вишневський, В. М. Квасниця // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 5. - С. 142-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_5_25 У хромшпінелідах із кімберлітів Східного Приазов'я вперше досліджено кристалічні включення: олівін, ортопіроксен, Cr-піроп, кальцит, доломіт. Вивчені зразки є ксеногенним матеріалом, РТ-параметри рівноваги якого відповідають глибинам 70 - 120 км. Отже, останні можна вважати мінімальними глибинами генерації магм, із яких згодом утворилися кімберлітові породи названого регіону.
| 16. |
Яцина Д. В. Особливості речовинного складу хромових руд Олися-Мусюрського масиву [Електронний ресурс] / Д. В. Яцина, О. А. Вишневський // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2012. - Т. 9. - С. 100-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2012_9_11
| 17. |
Шабалін Б. Г. Фазовий склад феритгранатових керамік ряду La3-хCaxZrxFe5-хO12 та їх ізоморфна ємність до лантаноїдів [Електронний ресурс] / Б. Г. Шабалін, Ю. О. Тітов, О. А. Вишневський, Ю. О. Литвиненко // Мінералогічний журнал. - 2009. - Т. 31, № 3. - С. 26-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2009_31_3_5 Досліджено фазовий склад феритгранатових керамік ряду <$E {roman La} sub 3-x {roman Ca} sub x {roman Zr} sub x {roman Fe} sub 5-x roman O sub 12> (<$E 1~symbol Г~x~symbol Г ~2,8>). В продуктах синтезу виявлено фази зі структурою гранату і перовськіту, а також незначні домішки гематиту (за x = 2,8; 2,4). Гранат як єдину фазу в продуктах синтезу виявлено у випадку, коли <$E x~symbol Ы~2>. Склад одержаного зразка (Ca2,00La1,01Zr1,97Fe3,04O12) практично не відрізняється від цільового, а ізоморфна ємність до лантану (за La2O3) складає 25 мас. %. У межах <$E 1~symbol Г~x~symbol Г~1,8> і <$E 2~<<~x~<<~2,8> встановлено наявність фаз гранату і перовськіту. Перовськіт як фаза, що домінує, існує в межах <$E 1~symbol Г~x~symbol Г~1,4> і <$E 2,4~symbol Г~x~symbol Г~2,8>, а гранат - <$E 1,4~<<~х~<<~2,7>. У межах <$E 2,0~<<~x~symbol Г~2,8> утворюється перовськіт на основі CaZrO3, а в межах <$E 1,0~symbol Г~x~<<~2,0> - на основі LaFeO3. Для зразка з x = 2,8 поряд з перовськітом виявлено також фазу на основі ZrO2куб, яка стабілізована CaO (5,6 - 6,1 %) з La2O3 (<$E <<~1> %) і відповідає формулі (Zr0,89Ca0,12La0,01Fe0,06)O2.
| 18. |
Вишневський О. С. Структурні характеристики соціалізації економіки України: визначення та динаміка змін [Електронний ресурс] / О. С. Вишневський // Управління економікою: теорія та практика. - 2013. - 2013. - С. 305-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ue_2013_2013_24
| 19. |
Вишневський О. А. Оптимізація моделювання гіперболо-еліптичних форм обводів повітрозабірників ГТД за габаритними розмірами [Електронний ресурс] / О. А. Вишневський, О. С. Давидов // Системи обробки інформації. - 2013. - Вип. 6. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2013_6_8 Розглянуто оптимізований аналітичний алгоритм розробки математичної моделі для визначення площ перерізів каналових поверхонь повітрозабірників (ПЗ) авіаційних газотурбінних двигунів з обводами гіперболо-еліптичних форм першого порядку гладкості. Перевагою отриманої моделі ї те, що вона дозволяї проводити розрахунки площ обводів гіперболо-еліптичних форм і відтворювати їх зображення на комп'ютері за наперед заданими їх габаритними розмірами. Розроблена модель прискорюї вирішення питань по оптимальному вибору геометричних розмірів обводу ПЗ та управлінням його формою.
| 20. |
Дубина О. В. Рідкіснометалева мінералізація і генезис жильних лужних сієнітів Пенизевицького [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік, О. В. Митрохин, В. Б. Соболєв, О. А. Вишневський, О. Є. Гречановська // Мінералогічний журнал. - 2014. - Т. 36, № 1. - С. 12-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2014_36_1_4 Лейкократові лужні сієніти виявлено як малопотужні жили (10 - 15 см) серед ільменітових норитів у Пенизевинькому рудопрояві (Коростенський плутон). Сієніти ділянками повністю альбітизовані. Фемічні мінерали сієнітів та альбітитів представлені Mg-Fe амфіболами серії Na-актиноліт - Fe-Mg рибекіт та біотитом, зрідка (в протолочках) трапляються діопсид, андрадит. У сієнітах та альбітитах виявлено низку рідкісноземельних та ітрієвих мінералів. Серед них різною мірою проаналізовано ксенотим, монацит, бастнезит, аланіт, кайнозит-(Y), мінерали U і Th, а також виявлено неідентифіковані Y-Ti мінеральні фази. Фіксовано також мінерали серії циркон - торит. Кайнозит-(Y) має близькі за інтенсивністю для цього мінералу головні лінії рентгенограми, проте відрізняється підвищеним вмістом заліза (7,46 % FeOзаг). Інші акцесорні мінерали сієнітів - циркон, сфен, апатит, ільменіт. Y-Ce мінерали дуже дрібні, очевидно, утворились переважно на пізньо- або постмагматичному етапі формування сієнітів та альбітитів.
| | |
|
|