Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (28) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (19) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Васильчук М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Васильчук М. М. Газета "Покуття" та її роль у відновленні системи функціонування української преси міжвоєнного періоду в гуцульсько-покутському регіоні [Електронний ресурс] / М. М. Васильчук // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2012. - № 2. - С. 162-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2012_2_17 Розглянуто особливості функціонування української преси на початку 1920-х рр., після зайняття Галичини Польщею. Показано обставини, за яких українці відвойовували своє право на вільне висловлювання, зокрема й через засоби інформації. Розкрито роль і значення преси як важливого чинника у збереженні національної самоідентичності українців, потягу до державності, розвитку художньої літератури у гуцульсько-покутському регіоні. | ||
| 2. | 
Корнієнко І. Особливості формування життєвих цінностей та пошуку сенсу життя в юнацькому віці [Електронний ресурс] / І. Корнієнко, М. Васильчук // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - 2014. - Вип. 19(2). - С. 85-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpfsp_2014_19(2)__15 | ||
| 3. | 
Васильчук М. Гуцульщина у поезії Христі Алчевської [Електронний ресурс] / М. Васильчук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - 2012. - Вип. 21. - С. 154-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uks_2012_21_9 | ||
| 4. |
Васильчук М. М. Коломийська преса періоду української державності як джерело до вивчення літературного життя Прикарпаття [Електронний ресурс] / М. М. Васильчук // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2015. - № 2. - С. 472-480. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2015_2_46 Розглянуто коломийські періодичні видання середини 1980-х - першої половини 1990-х рр. з точки зору використання їх інформаційного потенціалу як джерельної бази для вивчення новітніх літературних процесів на Прикарпатті. Порушено питання про значення місцевих друкованих засобів інформації у виявленні та прилученні до літературної праці авторів, які починають. Запроваджено поняття про культурно-історичну епоху в журналістиці. | ||
| 5. |
Васильчук М. "Літопис Спостерігача”:Щоденник Володимира Глинського 1916–1920 рр. як зразок української мемуаристики періоду Першої світової війни та доби ЗУНР–УНР [Електронний ресурс] / М. Васильчук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - 2009. - Вип. 18. - С. 634-643. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uks_2009_18_77 | ||
| 6. | 
Васильчук М. "Списувала, що мені старі ліси розказували...": Гуцульщина в поезії Марійки Підгірянки [Електронний ресурс] / М. Васильчук // Слово і час. - 2013. - № 5. - С. 91-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sich_2013_5_20 | ||
| 7. | 
Васильчук М. Карпати як ознака романтизованої інакшості в творчості Миколи Устияновича (на матеріалі повісті "Страсний четвер") [Електронний ресурс] / М. Васильчук // Українознавчі студії. - 2016-2017. - № 17-18. - С. 28-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Us_2016-2017_17-18_5 | ||
| 8. |
Васильчук М. Гуцульський текст в системі нового українського письменства: причини появи і вектори розвитку (на підступах до вивчення художнього дискурсу Гуцульщини в українській літературі ХІХ – поч. ХХ ст.) [Електронний ресурс] / М. Васильчук // Українознавчі студії. - 2018. - № 19. - С. 163-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Us_2018_19_12 | ||
| 9. | 
Васильчук М. М. Літературне гуцулофільство через призму поезії Миколи Устияновича [Електронний ресурс] / М. М. Васильчук // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. - 2018. - Т. 29(68), № 2. - С. 106-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2018_29(68)_2_21 | ||
| 10. |
Васильчук М. М. Особливості художнього відтворення опришківства у першій редакції повісті Гната Хоткевича "Камінна душя": фольклорний зріз [Електронний ресурс] / М. М. Васильчук // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2019. - № 2. - С. 256-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2019_2_28 Розглянуто особливості художнього відтворення опришківства у першій редакції повісті Гната Хоткевича "Камінна душя" (1911 р.). Проаналізовано рівень засвоєння автором історичного та фольклорного матеріалу про опришка Марусяка й перенесення його у художній текст. Розкрито майстерність автора, який, виходячи з конкретних фактів та історичного матеріалу, зумів вибудувати цікавий сюжет; наповнив текст внутрішніми конфліктами і колізіями, які "рухають" дію твору. | ||
| 11. | 
Васильчук М. М. Гуцульський ракурс творчості Сидора Воробкевича (художня проза і драматургія) [Електронний ресурс] / М. М. Васильчук // Вісник Черкаського університету. Серія : Філологічні науки. - 2018. - Вип. 1(1). - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuF_2018_1(1)__8 Висвітлено особливості відображення Гуцульщини в художній прозі та драматургії українського письменника Сидора Воробкевича (1836 - 1903). Дослідник відзначає, що Сидір Воробкевич, який не був гуцулом, у своїй художній творчості, залежно від потреби, міг "вживатися" й у різні етнографічні реалії, створюючи необхідний колорит текстів. Нетривале перебування і праця священиком у населених пунктах Буковинської Гуцульщини (тепер - у складі Республіки Румунія) надало митцеві розуміння регіональних особливостей Карпат і збагатило його літературну творчість. Матеріалом для статті стали два твори Сидора Воробкевича: оповідання "Що людей єднає" (1895) і мелодрама "Гнат приблуда" (1875). Зазначено, що Сидір Воробкевич вдало підбирає й використовує деталі, характерні для побуту, фольклору, ментальності гуцулів. Вказано на методи й прийоми, які письменник застосовує для того, щоб надати текстам гуцульського "забарвлення". Наголошено, що митець вдало підбирає й використовує деталі, характерні для духовного й матеріального світу гуцулів. Водночас звертається увага на те, що, на відміну від уродженця Гуцульщини Юрія Федьковича, для якого регіональний колорит Карпат був органічним, Сидір Воробкевич творив стилізації, виконано зі смаком і високим рівнем творчої майстерності. | ||
| 12. |
Васильчук М. М. Гуцульщина в оповіданні Марка Черемшини "Керманич": "точки дотику" з Юрієм Федьковичем [Електронний ресурс] / М. М. Васильчук // Вісник Черкаського університету. Серія : Філологічні науки. - 2018. - Вип. 1(1). - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuF_2018_1(1)__13 Висвітлено ранню творчість українського письменника Марка Черемшини (1874 - 1927). Об'єкт дослідження - дебютне оповідання цього автора "Керманич" (1896). У процесі дослідження, зважаючи на досвід попередніх літературознавців (Микола Зеров, Олекса Засенко та ін.), зроблено спробу відчитати особливості бачення Карпат Марком Черемшиною. Зокрема відзначено, що звернення письменника до теми Гуцульщини було органічним і закономірним, оскільки не потребувало додаткового входження в реалії, проблематику і тематику гірського регіону. Оповідання "Керманич" позначене рисами романтичного світобачення автора з елементами сентиментальності. Письменник широко використовує гуцульську говірку з характерною для неї лексикою та зменшувально-пестливими формами. У сприйнятті Марком Черемшиною Гуцульщини помітний вплив Юрія Федьковича. З'ясовано, що Марко Черемшина прийшов у літературу з відчуттям причетності до старшого письменника, з яким був знайомий його батько. Юрій Федькович оспівував Гуцульщину, тому й став позитивним прикладом, опосередковано вказавши на можливість писати про гуцулів. Робив це Марко Черемшина, йдучи своїм шляхом, а не наслідуючи Юрія Федьковича. | ||
| 13. | 
Васильчук М. Емблематичні сенси літературного дискурсу [Електронний ресурс] / М. Васильчук // Південний архів. Філологічні науки. - 2018. - Вип. 76. - С. 98-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pafn_2018_76_19 | ||
| 14. |
Васильчук М. Гуцульський аспект творчостi Луки Данкевича [Електронний ресурс] / М. Васильчук // Південний архів. Філологічні науки. - 2018. - Вип. 75. - С. 14-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pafn_2018_75_4 | ||
| 15. | 
Васильчук М. М. Запрутська Гуцульщина через призму поеми Миколи Туліки "О нападі татарів на місто Коломию і її доокресности" [Електронний ресурс] / М. М. Васильчук // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. - 2018. - Вип. 35(1). - С. 12-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2018_35(1)__5 | ||
| 16. |
Васильчук М. М. Гуцульщина періоду великої війни та доби ЗУНР у художньо-документальній прозі Романа Яримовича [Електронний ресурс] / М. М. Васильчук // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. - 2018. - Вип. 36(1). - С. 14-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2018_36(1)__5 | ||
| 17. | 
Васильчук М. М. Гуцульщина у творчості Богдана Лепкого: ліричне "я" на тлі Карпат [Електронний ресурс] / М. М. Васильчук // Закарпатські філологічні студії. - 2018. - Вип. 4(1). - С. 102-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/trphst_2018_4(1)__22 Простежено генезу та історію створення поетичного циклу "В Розтоках" відомого українського письменника Б. Лепкого (1872 - 1941). Зазначено щодо витоків тих або інших мотивів, що склали основу поетичного циклу, простежено систему образів. Дослідник пробує розібратися в тому, наскільки глибоко пройнявся поет темою Гуцульщини, чи зміг він вжитися у Карпатську проблематику. Показано основні символи циклу, які спрацьовують на рівні концептів, а також поєднання у Б. Лепкого в цьому циклі модерністських поезій із віршами соціального звучання. | ||
| 18. |
Васильчук М. Художня візія Гуцульщини у малій прозі Івана Синюка [Електронний ресурс] / М. Васильчук // Українознавчі студії. - 2012-2013. - № 13-14. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Us_2012-2013_13-14_14 | ||
| 19. |
Васильчук М. M. Гуцульщина та її фольклорні означення в оповіданні Марка Черемшини "Керманич": точки дотику з Юрієм Федьковичем [Електронний ресурс] / М. M. Васильчук // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. - 2022. - № 17. - С. 106-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2022_17_12 Розглянуто ранню творчість українського письменника М. Черемшини (1874 - 1927). Об'єктом дослідження стало дебютне оповідання "Керманич" (1896). Зважаючи на досвід попередніх літературознавців (М. Зеров, О. Засенко та ін.), зроблено спробу відчитати особливості бачення М. Черемшиною Карпат. Зокрема відзначається, що звернення письменника до теми Гуцульщини було органічним і закономірним, оскільки не потребувало додаткового входження в реалії, проблематику та тематику гірського регіону. Оповідання "Керманич" позначене рисами романтичного світобачення автора з елементами сентиментальності. Письменник широко використовує гуцульську говірку з характерною для неї лексикою та зменшувально-пестливими формами. У сприйнятті М. Черемшиною Гуцульщини помітний вплив Ю. Федьковича. З'ясовано, що М. Черемшина прийшов у літературу з відчуттям причетності до старшого письменника, з яким був знайомий його батько. Ю. Федькович оспівував Гуцульщину, тому й став позитивним прикладом, опосередковано вказавши на можливість писати про гуцулів. Робив це М. Черемшина, йдучи своїм шляхом, а не наслідуючи Ю. Федьковича. У контексті зрослого інтересу до Карпат, актуальність статті полягає в з'ясуванні впливу постаті Ю. Федьковича на зацікавлення М. Черемшини можливостями відтворення Гуцульщини у художній літературі. Акцентовано увагу на показі письменником карпатського регіону в повісті "Керманич", а також розгляді його "спільності" з творчістю Ю. Федьковича. Розкрито особливості бачення Гуцульщини молодим М. Черемшиною. Звернення автора до теми Гуцульщини показано як органічне та логічне. Через призму біографії письменника, використання спогадів, а також порівняння лексики творів обох письменників дається відповідь на питання про шляхи впливу Ю. Федьковича на молодого М. Черемшину. У результаті виявлено, що в інтерпретації Гуцульщини М. Черемшиною помітний опосередкований вплив Ю. Федьковича. М. Черемшина прийшов у літературу з почуттям приналежності до письменника Ю. Федьковича через родинні зв'язки. У його творчому світі також є акцент на сферах, пов'язаних з Ю. Федьковичем. Письменник широко використовує гуцульську говірку з її характерною лексикою та зменшувально-пестливими формами. М. Черемшина зрозумів, що життєвий матеріал, яким він володіє як вихідець із Гуцульщини, може бути використаний для створення оригінальних художніх текстів про цей край Карпат, у чому власне і полягає вплив Ю. Федьковича на М. Черемшину. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |