Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Реферативна база даних (23) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Булкін І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Булкін І. О. Ключові тенденції фінансування інноваційної діяльності в промисловості України [Електронний ресурс] / І. О. Булкін, В. А. Денисюк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 7. - С. 47-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2012_7_13 | ||
| 2. |
Денисюк В. А. Дослідження наукоємності та структури переробної промисловості України в контексті групування галузей з урахуванням методології ОЕСР [Електронний ресурс] / В. А. Денисюк, І. О. Булкін // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - № 11. - С. 92-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2011_11_21 | ||
| 3. | 
Булкін І. О. До питання про необхідність впровадження стратегічного планування наукової та науково-технічної діяльності в Україні [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2013. - № 1. - С. 57-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2013_1_8 Досліджено низку методологічних та практичних питань впровадження стратегічного планування в систему управління науково-технічною діяльністю в Україні. Для визначення проблемних зон в реалізації науково-технічної політики спеціальну увагу приділено аналізу основних тенденцій фінансування НДДКР за джерелами коштів та секторами-виконавцями. | ||
| 4. |
Булкін І. О. Перешкоди науково-технічному розвитку України з точки зору питання щодо формування системи його пріоритетів [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2013. - № 2. - С. 19-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2013_2_6 Розглянуто досвід корпорації RAND з визначення системи пріоритетів науково-технологічного розвитку у світі до 2020 р. Проведено його апробацію в частині дослідження перспектив і можливих негативних наслідків запозичення методології під час проектування чотирьох запропонованих автором варіантів стратегії міжнародної кооперації України. | ||
| 5. | 
Булкін І. О. Коли ускладнення не є виправданим [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Економіка України. - 2016. - № 5. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2016_5_3 Проаналізовано положення статті О. Г. Мельника "Дворівнева модель фінансування розвитку високих технологій в Україні". Визначено недостатню ознайомленість автора з правилами використання чинних облікових форматів та форм державної статистичної звітності, яка призвела до змішування декількох незалежних економічних класифікацій. Еклектичність підходу автора проявилась і у штучному протиставленні індустріальної та інноваційної моделей розвитку, тобто індустріальний розвиток через впровадження інновацій виявляється неможливим. При розгляді інноваційної діяльності він сфокусувався на промисловості в цілому, а науково-технічної - на окремому секторі високих технологій, але через нетотожність цих об'єктів їх порівняння є некоректним. Теза щодо ідентичності моделі розподілу фінансування інноваційної діяльності та НДДКР також є сумнівною: їм відповідають зовсім різні системи звітності. О. Г. Мельник припустився спрощеного застосування методу кореляційно-регресійного аналізу при визначенні ключових об'єктів управлінського впливу. Внаслідок цього ним було зроблено парадоксальний висновок, що фінансування інноваційної діяльності у промисловості доцільно виключити із системи фінансування як неефективний засіб для розвитку нових технологій, тобто нові технології мають розвиватися невідомим - не-інноваційним - шляхом. Теза про функціональний зв'язок між рівнем інноваційної діяльності у секторі високих технологій та "науково-технічною діяльністю сектору освіти і науки" є теж дискусійною. Сектор високих технологій завжди є фрагментом системи - і в інноваційному, і в будь-якому іншому аспекті, однак у дослідженні обсяг фінансування інноваційної діяльності у високотехнологічному секторі у 2012 - 2013 рр. перевищував сукупні витрати, тобто частина виявилася більшою за ціле. Автор не здійснив перерахунок даних у постійні ціни, без чого виявити реальні тенденції у фінансуванні є неможливим. Складно також погодитись і з безапеляційним твердженням про те, що дворівнева система є релевантною для всіх систем фінансування розвитку нових технологій у будь-яких інноваційних системах. | ||
| 6. |
Булкін І. А. Оцінювання динаміки фінансування інноваційної діяльності в промисловості України (1998–2015) [Електронний ресурс] / І. А. Булкін, В. А. Денисюк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2016. - № 6. - С. 11-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2016_6_5 | ||
| 7. | 
Попович О. С. Структурні зміни в кадровому потенціалі української науки [Електронний ресурс] / О. С. Попович, І. О. Булкін // Наука, технології, інновації. - 2017. - № 1. - С. 20-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/STI_2017_1_6 | ||
| 8. |
Булкін І. О. Особливості вікової структури наукових кадрів НАН України як провідного елемента наукової системи країни [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2016. - № 2. - С. 50-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2016_2_7 Проаналізовано вікову структуру дослідників у Національній академії наук (НАН) України у порівнянні з усередненим віковим розподілом цієї категорії персоналу у науковій системі України, а також у провідних відомствах і виконавцях науково-технічних робіт в Україні. Аналіз охоплює період 2006 - 2014 років. Показано, що НАН України, залишаючись доволі стабільним сегментом вітчизняної наукової системи, має регресивний віковий профіль дослідників, який характеризується збільшенням частки дослідників старших вікових груп. Аналітично обгрунтовано основні причини регресивного вікового профілю дослідників у НАН України: особливість функціонування НАН України і як мережі наукових організацій та "академічної еліти"; неефективність механізму оновлення наукових кадрів; збереження мотивації до наукової праці у старшого покоління дослідників (працюючих пенсіонерів) водночас із повною її втратою у дослідників молодших вікових груп. | ||
| 9. |
Булкін І. О. Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-технічних організацій. Частина 1 [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2019. - № 1. - С. 19-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2019_1_4 На основі статистичних даних за останнє десятиліття щодо самофінансування науково-технічних робіт визначено пов'язані з ним парадокси, а також міру концентрації власних коштів у науковій системі України та їх розподіл за групами наук. Показано, що в розрізі організаційно-правових форм господарювання лідерами за обсягами самофінансування є державні та казенні підприємства, що вказує на існування в Україні так званого державного підприємницького сектору. Аналіз концентрації власних коштів у науковій системі України показав постійне зниження кількості організацій - реципієнтів таких коштів, з одночасним зменшенням власної ресурсної бази організацій - аутсайдерів. У групі природничих наук самофінансування науково-технічних робіт є вагомим лише в галузі сільськогосподарських наук у цілому та в окремих організаціях галузі біологічних наук. У групі технічних наук є галузеві лідери, а для решти організацій самофінансування науково-технічних робіт є або допоміжним інструментом при наявності інших джерел, або останнім шансом для виживання і характеризується мінімальними обсягами. Провідними об'єктами самофінансування (перший ешелон) у цій групі у 2015 році були створення авіаційної техніки, енергетичне і галузеве машинобудування та електротехніка; другий ешелон - це роботи в галузі оброблення матеріалів, радіо і телекомунікацій та обчислювальної техніки і автоматизації.В другій частині статті дослідження самофінансування науково-технічних робіт в Україні поглиблено включенням спостережень 2006 і 2011 років. За результатами аналізу в дисциплінарному (галузевому) аспекті зроблено висновок, що в групі технічних наук протягом 2006 - 2015 років пріоритетними зонами ("першого ешелону") для застосування інструменту фінансування з внутрішніх джерел науково-технічних організацій та їх материнських підприємств були роботи зі створення авіаційно-космічної техніки та енергетичного машинобудування. До "другого ешелону" входили дослідження і розробки в галузі оброблення матеріалів, електротехніки і обчислювальної техніки та автоматизації. Серед інших груп наук тільки сільськогосподарські науки можуть вважатися об'єктом з розвиненим механізмом самофінансування. Аналіз даних у відомчому аспекті показав визначальну роль адміністративного фактора при застосуванні механізму самофінансування науково-технічної діяльності: наявності потужної материнської надбудови (наприклад, у вигляді Державного концерну "Укроборонпром" або НАК "Нафтогаз України") або сприяння практиці експлуатації земельних ресурсів з боку керівництва Національної академії аграрних наук України. Саме тому з формальної точки зору державні установи посідали провідні місця за обсягом фінансування коштів умовно власного походження, водночас як позиції незалежних організацій за цим показником поступово послаблювались. | ||
| 10. |
Булкін І. О. Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2019. - № 2. - С. 95-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2019_2_9 На основі статистичних даних за останнє десятиліття щодо самофінансування науково-технічних робіт визначено пов'язані з ним парадокси, а також міру концентрації власних коштів у науковій системі України та їх розподіл за групами наук. Показано, що в розрізі організаційно-правових форм господарювання лідерами за обсягами самофінансування є державні та казенні підприємства, що вказує на існування в Україні так званого державного підприємницького сектору. Аналіз концентрації власних коштів у науковій системі України показав постійне зниження кількості організацій - реципієнтів таких коштів, з одночасним зменшенням власної ресурсної бази організацій - аутсайдерів. У групі природничих наук самофінансування науково-технічних робіт є вагомим лише в галузі сільськогосподарських наук у цілому та в окремих організаціях галузі біологічних наук. У групі технічних наук є галузеві лідери, а для решти організацій самофінансування науково-технічних робіт є або допоміжним інструментом при наявності інших джерел, або останнім шансом для виживання і характеризується мінімальними обсягами. Провідними об'єктами самофінансування (перший ешелон) у цій групі у 2015 році були створення авіаційної техніки, енергетичне і галузеве машинобудування та електротехніка; другий ешелон - це роботи в галузі оброблення матеріалів, радіо і телекомунікацій та обчислювальної техніки і автоматизації.В другій частині статті дослідження самофінансування науково-технічних робіт в Україні поглиблено включенням спостережень 2006 і 2011 років. За результатами аналізу в дисциплінарному (галузевому) аспекті зроблено висновок, що в групі технічних наук протягом 2006 - 2015 років пріоритетними зонами ("першого ешелону") для застосування інструменту фінансування з внутрішніх джерел науково-технічних організацій та їх материнських підприємств були роботи зі створення авіаційно-космічної техніки та енергетичного машинобудування. До "другого ешелону" входили дослідження і розробки в галузі оброблення матеріалів, електротехніки і обчислювальної техніки та автоматизації. Серед інших груп наук тільки сільськогосподарські науки можуть вважатися об'єктом з розвиненим механізмом самофінансування. Аналіз даних у відомчому аспекті показав визначальну роль адміністративного фактора при застосуванні механізму самофінансування науково-технічної діяльності: наявності потужної материнської надбудови (наприклад, у вигляді Державного концерну "Укроборонпром" або НАК "Нафтогаз України") або сприяння практиці експлуатації земельних ресурсів з боку керівництва Національної академії аграрних наук України. Саме тому з формальної точки зору державні установи посідали провідні місця за обсягом фінансування коштів умовно власного походження, водночас як позиції незалежних організацій за цим показником поступово послаблювались. | ||
| 11. | 
Бублик С. Г. Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства [Електронний ресурс] / С. Г. Бублик, І. О. Булкін, О. А. Мех // Наука та інновації. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 33-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2020_16_1_5 Можливість розбудови наукоємної економіки в Україні залежить від впровадження стратегічних підходів до формування та здійснення єдиної державної науково-технологічної політики. Однією з основних умов впровадження ефективної державної політики є кількісне та якісне наповнення чинного нормативно-правового поля документами наукової спрямованості. Проблематика. Актуальним науковим завданням постає оцінювання наукової спрямованості актів законодавства як кількісного критерію "наукоємності" вітчизняного законодавства. Мета роботи -виконати наукометричне оцінювання наукової спрямованості актів вітчизняного законодавства. Матеріали й методи. Основними методами дослідження були: наукометричний (сленговий) метод аналізу текстів нормативно-правових актів, а також статистичні методи структурування та порівняльного аналізу актів законодавства, як статистичних одиниць. Результати. Дослідження статистичної бази актів законодавства вищих органів державної влади за 1992 - 2018 роки виявило тенденції взаємної неузгодженості прийняття управлінських рішень вищими органами державної влади. Окрім того, було встановлено періодичні, стійкі статистичні взаємозв'язки між інтенсивністю наукової нормотворчості та рівнями витрат на наукову й науково-технічну діяльність. Розроблено оригінальні наукознавчі підходи до оцінки наукової спрямованості вітчизняного законодавства. Висновки: до основних проблем державного управління щодо науково-технологічної сфери в Україні протягом Доби Незалежності належали: управлінські конкуренції за виконавчі повноваження в країні між Кабінетом міністрів та Адміністрацією Президента; зосередження уваги Кабміну на функції перерозподілу видатків на науку; відсутність державних стратегічних (тривалих) підходів до формування та здійснення єдиної (наскрізної) державної (публічної) науково-технологічної політики. Необхідним є реформування системи законодавства України в контексті її наукової спрямованості, зокрема через нагальну необхідність адаптації її до законодавства Європейського Союзу у сфері науки, технологій та інновацій. | ||
| 12. |
Булкін І. О. Пріоритети фінансування науково-технічної діяльності в Україні з боку підприємницького сектору. Частина І [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2020. - № 2. - С. 64-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2020_2_7 На основі поглибленого аналізу статистичних даних за останнє десятиліття визначено особливості фінансування науково-технічних робіт в Україні з боку вітчизняного підприємницького сектору. Показано, що в розрізі організаційно-правових форм господарювання лідерами в залученні коштів бізнесу є державні та казенні підприємства, що підтверджує висунуту раніше авторську тезу про існування в Україні так званого державного підприємницького сектору. Аналіз концентрації коштів бізнесу в національній науковій системі показав постійне звуження кола науково-технічних організацій - реципієнтів таких коштів з одночасним скороченням ресурсної бази організацій-аутсайдерів. На розширеному інформаційному масиві апробовано авторський підхід до ідентифікації пріоритетних об'єктів у форматі класифікації видів науково-технічної діяльності, який грунтується на поєднанні як необхідних (абсолютний обсяг вкладень у певну наукову галузь), так і достатніх (обсяг витрат на одну науково-технічну організацію в галузі) умов кваліфікаційної процедури. Ранг пріоритетності залежить від того, чи перевершують індивідуальні значення класифікаційного об'єкта групові значення (середній рівень у відповідній групі наук) і середні значення на рівні всієї наукової системи. На масиві фактологічних даних щодо наукових організацій України виявлено обмеження для застосування підходу. Вказано на поширений в Україні науково-політичний феномен - практику фінансування оборонних розробок коштом бізнессектору. Виявлено приховані напрями діяльності в предметно-дисциплінарному аспекті, які збільшують обсяг відповідних витрат. Визначено, що серед об'єктів групи природничих наук пріоритетами першого рангу для вітчизняного бізнесу станом на 2015 р. були фармацевтичні та медичні науки, а також промислова екологія як об'єкт субдисциплінарного рівня. Провідними об'єктами попиту з боку бізнесу в групі технічних наук (перший ешелон пріоритетних об'єктів) на рівні підвиду класифікації були створення авіаційної та ракетнокосмічної техніки, розробки військового призначення, геодезія та розробка корисних копалин. На рівні класифікаційних типів це додатково гідравлічні машини та гідропневмоагрегати, радіолокаційні та оптоелектронні системи, автоматизація технологічних процесів як структурна складова робіт в галузі обчислювальної техніки і автоматизації, прилади та методи вимірювання теплових величин, вентиляція та освітлення. До другого ешелону пріоритетних об'єктів слід включити науково-технічні роботи в галузі радіотехніки і телекомунікацій, обчислювальної техніки, автоматизації та галузевого машинобудування.Актуальність дослідження обумовлена потребою визначення напрямів використання коштів на науково-технічну діяльність, які надходять від підприємницького сектору України, в історичній ретроспекції. Мета статті - ідентифікувати ті сегменти національної науково-технологічної системи, діяльність яких користується підвищеним попитом з боку бізнесу з точки зору його участі у фінансуванні. На основі аналізу даних державної статистики розглянуто ключові характеристики ресурсів підприємницького сектору задля оцінювання ретроспективної динаміки фінансування науково-технічної діяльності підприємницьким сектором та структури розподілу коштів. Здійснено ідентифікацію пріоритетних об'єктів у призмі класифікації видів науково-технічної діяльності у 2006 - 2015 рр. та у відомчому розрізі - в 2006 - 2018 рр. за сукупністю валових, темпових і питомих показників. Аналіз фінансування науково-технічної діяльності підприємницьким сектором у групі природничих наук продемонстрував, що його пріоритетами протягом аналізованого періоду були роботи в галузі фармацевтичних наук у цілому та профілактичної медицини, зокрема гігієни. В групі технічних наук пріоритетами були роботи в галузі військово-промислового комплексу, авіаційної та ракетно-космічної техніки, роботи військового та подвійного призначення в галузі радіотехніки і телекомунікацій, геодезія і розробка корисних копалин. В групах соціальних і гуманітарних наук пріоритетні об'єкти відсутні. Сформувався тренд до перерозподілу ресурсів підприємницького сектору на дослідження і розробки на користь організацій Державного концерну "Укроборонпром", Державного космічного агентства України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Рушієм змін стала мілітаризація науково-технічної сфери як задля задовольняння актуальних оборонних потреб держави, так і для отримання прибутку від міжнародної торгівлі зброєю та супутніми товарами. Фактичний попит українських підприємств на науково-технічну продукцію вітчизняного походження відображається динамікою фінансування бізнес-сектором досліджень і розробок, виконуваних незалежними організаціями. Він має виразно негативний характер. | ||
| 13. |
Булкін І. О. Пріоритети фінансування науково-технічної діяльності в Україні з боку підприємницького сектору. Частина II [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2020. - № 3. - С. 34-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2020_3_5 На основі поглибленого аналізу статистичних даних за останнє десятиліття визначено особливості фінансування науково-технічних робіт в Україні з боку вітчизняного підприємницького сектору. Показано, що в розрізі організаційно-правових форм господарювання лідерами в залученні коштів бізнесу є державні та казенні підприємства, що підтверджує висунуту раніше авторську тезу про існування в Україні так званого державного підприємницького сектору. Аналіз концентрації коштів бізнесу в національній науковій системі показав постійне звуження кола науково-технічних організацій - реципієнтів таких коштів з одночасним скороченням ресурсної бази організацій-аутсайдерів. На розширеному інформаційному масиві апробовано авторський підхід до ідентифікації пріоритетних об'єктів у форматі класифікації видів науково-технічної діяльності, який грунтується на поєднанні як необхідних (абсолютний обсяг вкладень у певну наукову галузь), так і достатніх (обсяг витрат на одну науково-технічну організацію в галузі) умов кваліфікаційної процедури. Ранг пріоритетності залежить від того, чи перевершують індивідуальні значення класифікаційного об'єкта групові значення (середній рівень у відповідній групі наук) і середні значення на рівні всієї наукової системи. На масиві фактологічних даних щодо наукових організацій України виявлено обмеження для застосування підходу. Вказано на поширений в Україні науково-політичний феномен - практику фінансування оборонних розробок коштом бізнессектору. Виявлено приховані напрями діяльності в предметно-дисциплінарному аспекті, які збільшують обсяг відповідних витрат. Визначено, що серед об'єктів групи природничих наук пріоритетами першого рангу для вітчизняного бізнесу станом на 2015 р. були фармацевтичні та медичні науки, а також промислова екологія як об'єкт субдисциплінарного рівня. Провідними об'єктами попиту з боку бізнесу в групі технічних наук (перший ешелон пріоритетних об'єктів) на рівні підвиду класифікації були створення авіаційної та ракетнокосмічної техніки, розробки військового призначення, геодезія та розробка корисних копалин. На рівні класифікаційних типів це додатково гідравлічні машини та гідропневмоагрегати, радіолокаційні та оптоелектронні системи, автоматизація технологічних процесів як структурна складова робіт в галузі обчислювальної техніки і автоматизації, прилади та методи вимірювання теплових величин, вентиляція та освітлення. До другого ешелону пріоритетних об'єктів слід включити науково-технічні роботи в галузі радіотехніки і телекомунікацій, обчислювальної техніки, автоматизації та галузевого машинобудування.Актуальність дослідження обумовлена потребою визначення напрямів використання коштів на науково-технічну діяльність, які надходять від підприємницького сектору України, в історичній ретроспекції. Мета статті - ідентифікувати ті сегменти національної науково-технологічної системи, діяльність яких користується підвищеним попитом з боку бізнесу з точки зору його участі у фінансуванні. На основі аналізу даних державної статистики розглянуто ключові характеристики ресурсів підприємницького сектору задля оцінювання ретроспективної динаміки фінансування науково-технічної діяльності підприємницьким сектором та структури розподілу коштів. Здійснено ідентифікацію пріоритетних об'єктів у призмі класифікації видів науково-технічної діяльності у 2006 - 2015 рр. та у відомчому розрізі - в 2006 - 2018 рр. за сукупністю валових, темпових і питомих показників. Аналіз фінансування науково-технічної діяльності підприємницьким сектором у групі природничих наук продемонстрував, що його пріоритетами протягом аналізованого періоду були роботи в галузі фармацевтичних наук у цілому та профілактичної медицини, зокрема гігієни. В групі технічних наук пріоритетами були роботи в галузі військово-промислового комплексу, авіаційної та ракетно-космічної техніки, роботи військового та подвійного призначення в галузі радіотехніки і телекомунікацій, геодезія і розробка корисних копалин. В групах соціальних і гуманітарних наук пріоритетні об'єкти відсутні. Сформувався тренд до перерозподілу ресурсів підприємницького сектору на дослідження і розробки на користь організацій Державного концерну "Укроборонпром", Державного космічного агентства України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Рушієм змін стала мілітаризація науково-технічної сфери як задля задовольняння актуальних оборонних потреб держави, так і для отримання прибутку від міжнародної торгівлі зброєю та супутніми товарами. Фактичний попит українських підприємств на науково-технічну продукцію вітчизняного походження відображається динамікою фінансування бізнес-сектором досліджень і розробок, виконуваних незалежними організаціями. Він має виразно негативний характер. | ||
| 14. |
Булкін І. О. Визначення фактичних пріоритетів фінансування науково-технічної діяльності в Національній академії наук України [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2021. - № 4. - С. 24-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2021_4_5 Розроблено методологічні підстави для ідентифікації фактичних пріоритетів науково-технічних робіт на відомчому рівні, зокрема в установах НАН України. Це пов'язано з процесами деградації державної статистики досліджень і розробок в останнє десятиріччя з точки зору комплексності охоплення процесів у цій сфері, а також зі специфічним характером моніторингу пріоритетних напрямів на базі відомчої статистики, які не є гармонізованими один з одним. Викладено результати дослідження, спрямованого на з'ясування способу ідентифікації пріоритетів науково-технічних робіт у НАН України за допомогою інформаційного масиву реєстраційних карток НДДКР у призмі класифікаційного формату Рубрикатора науково-технічної інформації. Реалізовано дослідницьку лінію "від фактів до пріоритетів" (виходячи з припущення про апріорну невідомість пріоритетів), яка є протилежною традиційній схемі - "від проголошених пріоритетів до сукупності фактів щодо їх реалізації", та запропоновано новий підхід, який полягає у збиранні та комплексному обробленні масиву первинних реєстраційних документів щодо виконання науково-технічних робіт з метою визначення пріоритетів. Методами дослідження є системний аналіз, зіставлення, групування та низка прийомів оброблення параметричних рядів та розподілів множин. Використано інформаційні ресурси Державної наукової установи "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації" та Державної служби статистики України. Виявлено, що сукупна величина нових залучених коштів у НАН України протягом 2017 - 2019 рр., яка розрахована шляхом узагальнення інформації з масиву реєстраційних карток НДДКР, приблизно відповідає обсягу її фінансування в 2019 р. за даними Державної служби статистики України, а відхилення склало помірні 4,3 %. Тому аналіз масиву реєстраційних карток НДДКР дозволяє певною мірою заповнити прогалини в державній системі обліку науково-технічної діяльності. Як фактичні пріоритетні напрями науково-технічних робіт у НАН України в 2017 - 2019 рр. було ідентифіковано 78 об'єктів рівня підкласу Рубрикатора науково-технічної інформації, що є зіставним із параметрами законодавчо затвердженого переліку тематичних пріоритетних напрямів. Перед тим додатково було локалізовано пріоритетні зони в аспекті класів Рубрикатора науково-технічної інформації та на рівні наукових установ НАН України. Передбачається доопрацювання авторського підходу на масиві реєстраційних карток НДДКР за 2020 - 2021 рр. | ||
| 15. |
Булкін І. О. Визначення фактичних пріоритетів фінансування науково-технічної діяльності в Міністерстві освіти і науки України [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2022. - № 4. - С. 32-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2022_4_4 Розроблено методологічні підстави для ідентифікації фактичних пріоритетів науково-технічних робіт на відомчому рівні, зокрема в установах НАН України. Це пов'язано з процесами деградації державної статистики досліджень і розробок в останнє десятиріччя з точки зору комплексності охоплення процесів у цій сфері, а також зі специфічним характером моніторингу пріоритетних напрямів на базі відомчої статистики, які не є гармонізованими один з одним. Викладено результати дослідження, спрямованого на з'ясування способу ідентифікації пріоритетів науково-технічних робіт у НАН України за допомогою інформаційного масиву реєстраційних карток НДДКР у призмі класифікаційного формату Рубрикатора науково-технічної інформації. Реалізовано дослідницьку лінію "від фактів до пріоритетів" (виходячи з припущення про апріорну невідомість пріоритетів), яка є протилежною традиційній схемі - "від проголошених пріоритетів до сукупності фактів щодо їх реалізації", та запропоновано новий підхід, який полягає у збиранні та комплексному обробленні масиву первинних реєстраційних документів щодо виконання науково-технічних робіт з метою визначення пріоритетів. Методами дослідження є системний аналіз, зіставлення, групування та низка прийомів оброблення параметричних рядів та розподілів множин. Використано інформаційні ресурси Державної наукової установи "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації" та Державної служби статистики України. Виявлено, що сукупна величина нових залучених коштів у НАН України протягом 2017 - 2019 рр., яка розрахована шляхом узагальнення інформації з масиву реєстраційних карток НДДКР, приблизно відповідає обсягу її фінансування в 2019 р. за даними Державної служби статистики України, а відхилення склало помірні 4,3 %. Тому аналіз масиву реєстраційних карток НДДКР дозволяє певною мірою заповнити прогалини в державній системі обліку науково-технічної діяльності. Як фактичні пріоритетні напрями науково-технічних робіт у НАН України в 2017 - 2019 рр. було ідентифіковано 78 об'єктів рівня підкласу Рубрикатора науково-технічної інформації, що є зіставним із параметрами законодавчо затвердженого переліку тематичних пріоритетних напрямів. Перед тим додатково було локалізовано пріоритетні зони в аспекті класів Рубрикатора науково-технічної інформації та на рівні наукових установ НАН України. Передбачається доопрацювання авторського підходу на масиві реєстраційних карток НДДКР за 2020 - 2021 рр. | ||
| 16. |
Булкін І. О. Феномен безвитратних і наближених до них науково-дослідних і дослідно-констукторських робіт в установах Міністерства освіти і науки України [Електронний ресурс] / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2023. - № 4. - С. 3-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2023_4_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |