Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бобрик М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Бобрик М. И. Взаимное влияние тиреоидного и углеводного обмена. Парадигмы и парадоксы [Електронний ресурс] / М. И. Бобрик // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 127-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_3_22 Статья посвящена влиянию гормонов щитовидной железы на углеводный обмен. Влияние тиреоидных гормонов на углеводный обмен зависит от преморбидного статуса, наследуемой предрасположенности к инсулинорезистентности и других факторов. Многим пациентам с сахарным диабетом приходится корректировать потребность в инсулине при развитии тиреотоксикоза или гипотиреоза. Своевременная коррекция нарушений функции щитовидной железы приводит к восстановлению метаболических изменений. | |||
| 2. |
Комиссаренко Ю. И. Аутоиммунные нарушения при эндокринной патологии. Новый взгляд на диагностику и менеджмент. По материалам 18th European Congress of Endocrinology (Munich, May 2016) [Електронний ресурс] / Ю. И. Комиссаренко, М. И. Бобрик // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 41-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_4_8 Представлены актуальные данные о влиянии наличия аутоантител на тактику ведения аутоиммунных заболеваний: аутоиммунного тиреоидита, сахарного диабета, состояния носительства антитиреоидных и диабетассоциированных аутоантител, приведен алгоритм ведения беременных с наличием антител к тиреопероксидазе за 2016 г., подходы к оценке иммунного статуса у больных сахарным диабетом с наличием дефицита витамина D, описано влияние коррекции D-дефицита на иммунный статус при сочетанной эндокринной патологии. | |||
| 3. | 
Чудик Н. О. Правові основи статусу засуджених [Електронний ресурс] / Н. О. Чудик, М. Б. Бобрик // Право і суспільство. - 2016. - № 2(2). - С. 170-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2016_2(2)__32 | |||
| 4. |
Бобрик М. И. Новости практической эндокринологии по итогам конгресса Европейского эндокринологического общества 2016 [Електронний ресурс] / М. И. Бобрик, И. В. Сидорова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 7. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_7_5 Сделан обзор докладов, представленных в рамках мероприятия из цикла "Эндокринологические коллегии", состоявшегося 23 ноября 2016 года в г. Киев, Украина. | |||
| 5. |
Бобрик М. И. Тактика ведения взрослых пациентов с узловым зобом и дифференцированным тиреоидным раком [Електронний ресурс] / М. И. Бобрик, И. В. Сидорова, В. М. Резниченко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_2_6 Даны рекомендации по диагностике узлов щитовидной железы: приведены УЗИ-критерии доброкачественности и различной степени злокачественности узлов, показания для тонкоигольной аспирационной биопсии, названы диагностические категории риска малигнизации тиреоидных узлов, стратификация риска высокодифференцированных тиреоидных карцином (модификация 2015 г.). Приведен алгоритм мониторинга эффективности лечения пациентов с высокодифференцированной папиллярной тиреоидной карциномой, а также интерпретация клинического ответа и реклассификация при терапии высокодифференцированных тиреоидных карцином с помощью метода тиреоидэктомии и абляции радиоактивным йодом. | |||
| 6. |
Купрін Д. І. Оцінка фільтраційно-екскреторної функції єдиної нирки у пацієнтів із сечокам'яною хворобою на тлі цукрового діабету 2-го типу [Електронний ресурс] / Д. І. Купрін, М. І. Бобрик, Ю. І. Комісаренко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 4. - С. 334-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_4_9 Мета дослідження - вивчення внутрішньониркової гемодинаміки та фільтраційно-екскреторної функції з використанням динамічної реносцинтиграфії у хворих із сечокам'яною хворобою (СКХ) єдиної нирки на тлі цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Обстежено 62 пацієнти з єдиною ниркою, що залишилась після нефректомії, які були розподілені на 3 групи: перша група - 21 пацієнт з нефролітіазом єдиної нирки та супутнім ЦД 2-го типу; друга група - 23 пацієнти з нефролітіазом єдиної нирки; третя група - 18 пацієнтів зі "здоровою" єдиною ниркою, що залишилась після нефректомії. Пацієнтам проводили біохімічні дослідження крові (рівень креатиніну, сечовини) та динамічну реносцинтиграфію. У хворих з єдиною ниркою при виникненні СКХ діагностується нирково-венна гіпертензія, збільшується внутрішньоклубочковий тиск, формується гіперфільтрація та гіперсекреція. За наявності ЦД і його ускладнень поступово підвищується периферичний судинний опір у нирці зі зниженням фільтраційно-екскреторної функції. Висновки: при умовній компенсації ниркової функції за біохімічними показниками крові у хворих на нефролітіаз єдиної нирки при динамічній нефросцинтиграфії виявляються значні негативні зміни внутрішньониркового кровотоку та фільтраційно-екскреторної функції нирки, особливо у пацієнтів із ЦД 2-го типу. | |||
| 7. |
Бобрик М. І. За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю "МЛ "ДІЛА", 20 років партнерства" [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, І. В. Сідорова, В. М. Резніченко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 6. - С. 617-620. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_6_16 | |||
| 8. | 
Резніченко В. М. Рішення клінічного завдання "Скринінг на гіпер- і гіпокортицизм" — актуальний аспект лабораторної діагностики [Електронний ресурс] / В. М. Резніченко, М. І. Бобрик, І. В. Сідорова // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 181-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2018_23_2_12 | |||
| 9. |
Резніченко В. М. Сучасні можливості запобігання впливу препаратів біотину на хід лабораторних досліджень [Електронний ресурс] / В. М. Резніченко, М. І. Бобрик // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 1. - С. 93-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2019_24_1_14 | |||
| 10. |
Бобрик М. І. Актуальні діагностичні рішення клінічного завдання "Оцінка рівня йодного насичення організму" [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, В. М. Резніченко // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 259-263. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2019_24_3_11 | |||
| 11. | 
Єрохович В. М. Клінічний випадок адреногенітального синдрому [Електронний ресурс] / В. М. Єрохович, М. І Бобрик // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2017. - № 1. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2017_1_7 | |||
| 12. | 
Тарабань І. Б. Клінічний випадок гіпоглікемії невизначеної етіології [Електронний ресурс] / І. Б. Тарабань, Л. В. Шуляренко, Ю. І. Комісаренко, М. І. Бобрик, Д. В. Кирієнко // Врачебное дело. - 2017. - № 3-4. - С. 144-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2017_3-4_30 Описано випадок стійкого зниження рівня глюкози крові у пацієнтки після панкреатектомії. Розглянуто основні можливі причини синдрому гіпоглікемії в даному випадку, методи диференціальної діагностики. | |||
| 13. | 
Бурка О. А. Сучасні підходи до діагностики розповсюджених форм гіперандрогенії в жінок репродуктивного віку [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, М. І. Бобрик, В. М. Резниченко, Т. М. Тутченко // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - № 3. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2019_3_6 Гіперандрогенія (ГА) характеризується підвищеними рівнями циркулюючих андрогенів та/або наявністю клінічних проявів їх біологічних ефектів. Частота ГА в жіночій популяції в середньому становить 8 %. Підвищення рівнів андрогенів може бути зумовлене різними, не завжди відомими факторами і реалізовуватися за допомогою різних механізмів. Присутність ГА в жінок чинить негативний вплив на фертильність і обмін речовин. За походженням ГА поділяють на істинні наднирникові або яєчникові; периферичні/рецепторні; ятрогенні; транспортні; вторинні. ГА супроводжує досить широкий спектр захворювань і станів. Більшість захворювань супроводжуються змішаними формами ГА, коли є основне джерело і додаткові або вторинні. Внесок тих чи інших джерел ГА при змішаних формах може змінюватися з плином часу і в залежності від впливу екзогенних або ендогенних факторів. Часто важливою складовою ГА є переважання вільної форми тестостерону за рахунок зниженого синтезу глобуліну, що зв'язуєстатевістероїди. Все це диктує необхідність диференційованого підходу до лабораторної діагностики ГА при різних захворюваннях, особливо при порушенні жіночої фертильності. До поширених ГА, що впливають на жіночу фертильність і пов'язані з підвищеними пожиттєвими метаболічними ризиками, належать: синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), некласичні форми вродженої гіперплазії кори наднирників (є першою патологією для диференціальної діагностики при обстеженні пацієнтки з підозрою на СПКЯ), стани, що супроводжуються оліго- /ановуляцією і вторинною ГА (гіперпролактинемія, гіперкортицизм, гіпотиреоз тощо). На сьогоднішній день рекомендовано користуватися наступним визначенням СПКЯ, що полягає у поєднанні щонайменше двох із трьох критеріїв - оліго-/ановуляція; полікістозний морфотип яєчників; клінічна та/або біохімічна ГА. Лабораторна діагностика СПКЯ включає: дослідження для виключення інших причин ГА та оліго-/ановуляції (диференціальна діагностика СПКЯ); дослідження для підтвердження діагнозу СПКЯ відповідно до критеріїв (визначення біохімічної ГА); додаткові дослідження для діагностики СПКЯ, особливо нормоандрогенних форм; дослідження для діагностики метаболічних ускладнень СПКЯ.Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) - поширена ендокринна патологія з поліморфною етіологією, патогенезом і фенотиповими проявами, що чинить негативний вплив не лише на репродуктивну функцію, а й на стан вуглеводного, ліпідного обміну, функцію серцево-судинної системи, психічне здоров'я і підвищує ризик деяких онкопатологій протягом усього життя жінки та її потомства. Діагноз СПКЯ встановлюється за наявності щонайменше двох із трьох критеріїв: клінічна/біохімічна гіперандрогенія, оліго-/ановуляція, полікістозний морфотип яєчників за даними УЗД. При цьому обов'язковим є виключення інших причин гіперандрогенії й ановуляції. Жінки з СПКЯ як з надлишковою вагою/ожирінням, так і без них мають значно підвищений ризик порушень вуглеводного обміну і дисліпідемії вже в репродуктивному віці, що призводить до розвитку цукрового діабету 2-го типу та серцево-судинної захворюваності в пери- і менопаузальному віці. Взаємопов'язані явища гіперандрогенії та інсулінорезистентності є основними причинами високих ризиків розвитку з віком кардіометаболічних ускладнень при СПКЯ. СПКЯ належить до факторів ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу, що обумовлює доцільність скринінгу на наявність порушень вуглеводного обміну всіх жінок з цим синдромом незалежно від індексу маси тіла. Діагностика інсулінорезистентності при СПКЯ в клінічній практиці може бути пов'язана з певними труднощами. Сучасні лабораторні дослідження забезпечують можливість діагностики всіх етапів розвитку порушень вуглеводного обміну - від інсулінорезистентності до предіабету/цукрового діабету, а також моніторинг ефективності застосовуваних втручань (модифікація способу життя, медикаментозна терапія). Сучасний менеджмент СПКЯ вимагає від гінеколога не лише корекції репродуктивних розладів, а й профілактики метаболічних ризиків та коморбідності протягом всього життя жінки, починаючи від моменту встановлення діагнозу СПКЯ. Медична лабораторія "ДІЛА" для скринінгу кардіометаболічних ускладнень СПКЯ пропонує наступні тести: проінсулін інтактний, індекс HOMA, глюкозотолерантний тест із 75 г глюкози, глікований гемоглобін, визначення ліпідного профілю. | |||
| 14. |
Бобрик М. І. Інсулінорезистентність у ХХІ сторіччі: мультимодальний підхід до оцінювання причин та ефективної корекції (огляд літератури) [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, Т. М. Тутченко, І. В. Сідорова, О. А. Бурка, О. І. Кротик, А. В. Сербенюк // Репродуктивна ендокринологія. - 2021. - № 6. - С. 97-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2021_6_17 | |||
| 15. | 
Бобрик М. І. Продіабетичні антитіла – актуальні підходи до стандартизації лабораторних досліджень [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, В. М. Резніченко, І. В. Сідорова // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - № 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/doms_2021_2_10 | |||
| 16. |
Бобрик М. І. Інсулінорезистентність і мелатонін: чи є зв’язок? [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, В. М. Резніченко, І. В. Сідорова // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - № 6. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/doms_2021_6_5 | |||
| 17. |
Бобрик М. І. Місце лабораторних досліджень на різних етапах розв’язання клінічної задачі "Ведення пацієнта з гіпер- та гіпокортицизмом" [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, В. М. Резніченко, І. В. Сідорова // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2020. - № 1. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/doms_2020_1_11 | |||
| 18. |
Бобрик М. І. Менеджмент гіпоглікемічних станів у осіб без цукрового діабету [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, В. М. Резніченко // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2019. - № 1. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/doms_2019_1_9 | |||
| 19. |
Бобрик М. І. Менеджмент дефіциту вітаміну D – актуальні рекомендації клінічних настанов [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, В. М. Резніченко // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2019. - № 4. - С. 82-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/doms_2019_4_7 | |||
| 20. | 
Усенко О. Ю. Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози. Клініко-практичні рекомендації [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, І. П. Хоменко, А. Є. Коваленко, І. П. Галочка, С. А. Андреєщев, Р. В. Салютін, А. В. Варга, М. І. Бобрик // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 9-10. - С. 41-82. Одним з основних завдань повторної операції є виявлення та запобігання пошкодженню зворотного гортанного нерва. Періопераційне діагностичне оцінювання повторно оперованого пацієнта часто потребує спеціалізованої рентгенологічної та ендокринної експертизи. До того ж, ухвалення рішення щодо оптимального ведення персистуючого або рецидивуючого захворювання часто потребує участі не лише тиреоїдного хірурга та ендокринолога, а й членів групи ядерної медицини, радіаційної онкології та медичної онкології у міждисциплінарних умовах.  Зміст випуску  Реферативна база данихПовний текст публікації буде доступним після 01.11.2024 р., через 165 днів | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |