Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (20) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бабий Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Зеленков А. В. Минимизация логистических издержек в дистрибутивных сетях [Електронний ресурс] / А. В. Зеленков, Л. А. Бабий // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі. - 2008. - № 1. - С. 65–75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eupmg_2008_1_8 Предложены методы сокращения логистических издержек в дистрибутивных сетях торгового предприятия. Для логистических систем типа DRP, основанных на стратегии "выталкивания", предложено совместно использовать ABC-классификацию потребителей, структуризацию входящих и выходящих материальных потоков с использованием ABC и XYZ-анализа номенклатуры и оптимизацию доставки товаров, которая осуществляется с помощью решения задачи линейного программирования. Сокращение издержек достигается за счет повышения точности прогнозирования потребности в товарах и эффективного управления запасами в распределенной дистрибутивной сети. | ||
| 2. | 
Бабий Л. Н. Взаимосвязь между толерантностью к физической нагрузке, функциональным состоянием левого желудочка сердца и уровнем альдостерона в крови у больных, перенесших инфаркт миокарда, при длительном наблюдении [Електронний ресурс] / Л. Н. Бабий, Н. П. Строганова, С. Ю. Савицкий, У. Ю. Остапчук, Л. Ф. Кисилевич, Ю. О. Хоменко, И. К. Следзевская // Український кардіологічний журнал. - 2014. - № 2. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2014_2_9 | ||
| 3. | 
Бабий Л. Н. Ремоделирование левого желудочка сердца у больных с острым инфарктом миокарда при консервативном и интервенционном лечении [Електронний ресурс] / Л. Н. Бабий, Н. П. Строганова, Ю. О. Хоменко // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2014. - № 3. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2014_3_4 | ||
| 4. |
Бабий Л. Н. Структурно-функциональные изменения левого желудочка сердца и уровень альдостерона в крови у больных в отдаленные сроки после перенесенного инфаркта миокарда [Електронний ресурс] / Л. Н. Бабий, Н. П. Строганова, С. Ю. Савицкий, У. Ю. Остапчук // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 66-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_4_9 Мета роботи - вивчити взаємозв'язок між рівнем альдостерону в крові та структурно-функціональними змінами лівого шлуночка (ЛШ) серця у хворих у віддалені терміни після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ). У дослідження залучено 66 пацієнтів (62 чоловіки і 4 жінки) віком 20 - 70 років (у середньому (55,2 +- 1,6) року), які перенесли ІМ із зубцем Q та перебували на відновному лікуванні й спостереженні протягом 2 років. Усім хворим вимірювали рівень альдостерону в крові, проведено ехокардіографію з визначенням основних показників. Сформовано такі групи: 1-ша (n = 19) - хворі зі збереженими систолічною (фракція викиду (ФВ) більше 50 %) і насосною (ударний об'єм більше 55 мл) функціями ЛШ без артеріальної гіпертензії (АГ) в анамнезі; 2-га (n = 31) - хворі зі збереженими систолічною і насосною функціями ЛШ і АГ в анамнезі; 3-тя (n = 16) - хворі зі зниженою систолічною функцією ЛШ (ФВ менше 45 %) з АГ в анамнезі. У 1-й і 2-й групах виділено підгрупи залежно від рівня альдостерону в крові. У всіх пацієнтів 3-ї групи через 2 роки після перенесеного ІМ зареєстровано високий рівень альдостерону в крові, що перевищує норму в 2,0 - 2,5 разу. Виявлено взаємозв'язок між рівнем альдостерону в крові та змінами показників внутрішньосерцевої гемодинаміки в групах пацієнтів. За результатами проведеного через 2 роки від початку захворювання кореляційного аналізу відзначено високий позитивний кореляційний зв'язок рівня альдостерону в крові з кінцеводіастолічним об'ємом (r = 0,47), кінцевосистолічним об'ємом (r = 0,57), індексом маси міокарда (r = 0,42 ) і високий негативний зв'язок з ФВ ЛШ (r = -0,50). Висновки: підвищення рівня альдостерону в крові у хворих у віддалені терміни після перенесеного ІМ відіграє важливу роль у порушенні систолічної й діастолічної функції ЛШ, наслідком якого є виникнення серцевої недостатності та загроза розвитку фатальних порушень ритму серця. Це обумовлює необхідність визначення концентрації альдостерону в крові таких пацієнтів і використання антагоністів альдостерону в їх лікуванні. | ||
| 5. |
Бабий Л. Н. Особенности раннего и позднего ремоделирования сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда, в зависимости от локализации поражения [Електронний ресурс] / Л. Н. Бабий, Н. П. Строганова, С. Ю. Савицкий, Ю. О. Хоменко // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 5. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_5_4 Цель работы - провести сопоставительный анализ направленности и степени выраженности изменений параметров, характеризующих процесс раннего и позднего ремоделирования левого желудочка (ЛЖ), у больных, перенесших инфаркт миокарда (ИМ), в зависимости от локализации поражения. В исследование включено 100 больных в возрасте в среднем (55,6 +- 4,6) года, перенесших ИМ с зубцом Q. В острый период обследовано 39 пациентов, в отдаленный период - 61. Всем больным проведена эхокардиография с определением основных показателей функционального состояния ЛЖ, измеряли уровень альдостерона в крови. Деление пациентов на группы проводили с учетом локализации ИМ, состояния систолической функции ЛЖ и наличия артериальной гипертензии в анамнезе. В острый период ИМ у больных с передне-перегородочно-верхушечной локализацией поражения по сравнению с пациентами с ИМ заднебоковой локализации отмечены более выраженные изменения показателей гемодинамики и функционального состояния миокарда ЛЖ, что обусловлено анатомическими характеристиками миокарда и особенностями кровоснабжения ЛЖ. Показано влияние уровня альдостерона и наличия артериальной гипертензии в анамнезе на процесс ремоделирования ЛЖ у больных с ИМ. В отдаленные сроки после перенесенного ИМ сопоставление толерантности к физической нагрузке с показателями функционального состояния ЛЖ (выделение кардиодинамических вариантов ремоделирования ЛЖ) у каждого больного позволяет определить наличие, ограничение или истощение миокардиального резерва ЛЖ и способствует более объективной индивидуальной оценке гемодинамического обеспечения жизнедеятельности организма и, при необходимости, медикаментозной коррекции выявленных изменений. | ||
| 6. |
Бабий Л. Н. Диастолическая дисфункция левого желудочка сердца и ее роль в развитии сердечной недостаточности у больных ишемической болезнью сердца [Електронний ресурс] / Л. Н. Бабий, Н. П. Строганова, Ю. О. Хоменко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_3_5 Мета роботи - вивчити стан діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) серця та оцінити роль діастолічної дисфункції в розвитку серцевої недостатності (СН) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). У дослідження залучено 129 хворих на ІХС. Сформовано три групи: 1-ша (n = 42) - хворі зі збереженими систолічною (фракція викиду >> 50 %), насосною (ударний об'єм >> 60 см<^>3 | ||
| 7. | 
Бабий Л. М. Судово-медичне визначення відстані пострілу із газобалонної зброї [Електронний ресурс] / Л. М. Бабий // Світ медицини та біології. - 2010. - № 4. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2010_4_24 | ||
| 8. |
Бабий Л. Н. Ближайшие и отдаленные результаты наблюдения за пациентами, перенесшими острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST и ургентное стентирование венечных артерий [Електронний ресурс] / Л. Н. Бабий, В. А. Шумаков, Е. П. Погурельская, Ю. О. Хоменко, Л. Ф. Кисилевич // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_4_6 Мета роботи - визначити основні клініко-функціональні характеристики у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), особливості ураження вінцевого русла, гендерні та вікові характеристики, стан внутрішньосерцевої гемодинаміки залежно від часу проведення перкутанного коронарного втручання; оцінити кінцеві точки протягом одного року. В одноцентрове проспективне дослідження залучили 108 пацієнтів зі STEMI, яким було проведено коронароангіографію та стентування вінцевих артерій та які проходили лікування у відділенні інфаркту міокарда і відновлювального лікування в період з лютого до травня 2015 р. й були виписані зі стаціонару. Кінцеві точки (смертельні наслідки, розвиток повторного нефатального інфаркту міокарда або нестабільної стенокардії, інсульту, шлунково-кишкової кровотечі) проаналізували через 12 місяців після STEMI у 100 (92,6 %) пацієнтів. У половини пацієнтів ендоваскулярне втручання при STEMI проводили протягом 3,5 год, в оптимальні терміни (до 2 год) - тільки у 20,4 %, від 2 до 6 годин - у 60 %. Тільки у 47 % хворих здійснюють повну реваскуляризацію, але у 40 % є стенози <$E symbol У~70> % у інших артеріях, у 14 % пацієнтів спостерігається тяжке ураження вінцевого русла з необхідністю проведення аортокоронарного шунтування, у 4 % - формування великих аневризм лівого шлуночка з тромбоутворенням. Гендерними особливостями були старший вік жінок, більша частота виявлення в жінок супутньої артеріальної гіпертензії і цукрового діабету. До пацієнтів з низьким ризиком за критеріями PAMI-II належали тільки 33 % пацієнтів, що мали перспективу раннього виписування зі стаціонару. Протягом одного року 3 % пацієнтів померло від повторного фатального інфаркту міокарда, причому категорію померлих становили особи з одно- або двосудинним ураженням і стентуванням інфарктзалежної артерії. Тільки в 1/3 пацієнтів, яким показано аортокоронарне шунтування, операцію виконали протягом року. Висновки: дані дослідження дозволяють оцінити характеристики хворих зі STEMI при проведенні перкутанних коронарних втручань, а також найближчі (при виписуванні зі стаціонару) і віддалені (річні) результати лікування. | ||
| 9. | 
Бабий Л. Н. Уровень альдостерона в крови и изменения внутрисердечной гемодинамики у пациентов в отдаленные сроки после перенесенного инфаркта миокарда [Електронний ресурс] / Л. Н. Бабий, Н. П. Строганова, С. Ю. Савицкий // Кардиология: от науки к практике. - 2015. - № 5. - С. 40-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2015_5_8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |