Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (8)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Zahornyi M$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
1.

Bondarenko M. E. 
Influence of the phase composition of the TiO2 matrix on the optical properties and morphology of deposited C3N4Ox nanoparticles [Електронний ресурс] / M. E. Bondarenko, P. M. Silenko, Yu. M. Solonin, A. V. Ragulya, M. M. Zahornyi, V. V. Shvalagin, N. I. Gubareni, O. Yu. Khyzhun // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2020. - Т. 11, № 4. - С. 492-507. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2020_11_4_8
Використання модифікованого киснем графітоподібного нітриду вуглецю (C3N4Ox), фоточутливого у видимій області спектра, поряд із TiO2, який виявляє фотокаталітичну активність тільки під дією УФ опромінювання, в складі бінарного фотокаталізатора C3N4Ox/TiO2, надає можливість використовувати енергію сонячного світла. Для розширення можливостей різних видів фотохімічного застосування фотокаталізаторів C3N4Ox/TiO2 важливе значення мають фазовий склад матриці TiO2, морфологія наночастинок композиту і їхні оптичні властивості. Композитний матеріал - C3N4Ox/TiO2 синтезовано відповідно до підходу, розробленим в Інституті проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України для синтезу порошку легованого киснем C3N4Ox методом CVD за особливих реакційних умов (за присутності фіксованого обсягу повітря) піролізу меламіну. Осадження C3N4Ox проводять на поверхню наноструктурованої порошкоподібної матриці TiO2 різного фазового складу - рутилу або анатазу. Осадження C3N4Ox (~ 5 % O) на поверхні нанопорошків як рутилу, так і анатазу, підтверджено методами рентгенівської порошкової дифракції, сканувальної електронної мікроскопії з методом енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії, інфрачервоної спектроскопії з Фур'є-перетворенням, рентгенівської фотоелектронної спектроскопії та спектрами дифузного відбиття в ультрафіолетовому та видимому діапазоні. СЕМ-мікрофотографії (визначали на сканувальному електронному мікроскопі MIRA3 TESCAN) наночастинок обох композитів C3N4Ox/TiO2 (анатазної та рутилової фази) демонструють розташування TiO2 у вигляді окремих глобулярних наночастинок і кластерів між пластинами і в каналах пористих лускатих пластин C3N4Ox. Однак наночастинки фази анатазу (синтезованого в ІПМ НАНУ) мають вищу дисперсність, середній розмір неагрегованих майже монодисперсних частинок становить 10 нм. Дослідження спектрів поглинання зразків показало, що в ряду від TiO2 (анатаз), TiO2 (рутил), C3N4, C3N4Ox/TiO2 (анатаз), C3N4Ox/TiO2 (рутил) до C3N4Ox, спостерігається червоне зміщення довгохвильового краю основної смуги поглинання в спектрах, ширина забороненої зони зменшується з 3,2, 3,0, 2,6, 2,4, 2,25 до 2,1 еВ відповідно. В такому випадку C3N4Ox/TiO2 (особливо осаджений на фазі анатазу) буде поглинати більше видимого світла, ніж та g-C3N4, і TiO2, створюючи при цьому більше зарядів, що сприяє поліпшенню фотоактивності каталізаторів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 539.4 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Lavrynenko O. M. 
UV irradiation effect on paramagnetic properties of nanomagnetite doped with Ag(I) and Au(III) cations [Електронний ресурс] / O. M. Lavrynenko, M. N. Zahornyi, M. M. Bataiev, Yu. M. Bataiev, O. Yu. Pavlenko, O. A. Kornienko // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2020. - Т. 11, № 4. - С. 508-515. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2020_11_4_9
На сьогоднішній день нанорозмірні композити на основі магнетиту, допованого катіонами благородних металів, або оболонкові нанокомпозити, що складаються з суперпарамагнітного ядра (магнетиту або магеміту) та оболонки з благородного металу, широко використовуються для створення нових видів біосумісних матеріалів. Такі структури характеризуються унікальним комплексом фізико-хімічних властивостей. Зокрема, оболонки з благородних металів, сформовані на поверхні наночастинок магнетиту, забезпечують їхню стійкість в агресивних біологічних середовищах, а також впливають на їхні електричні, магнітні, каталітичні, оптичні властивості. Проведено вивчення впливу ультрафіолетового випромінювання (253 нм) на парамагнітні характеристики біосумісних оболонкових нанокомпозитів. Наночастки композитів Fe3O4 & Ag<^>0 і Fe3O4 & Au<^>0 отримано методом ротаційно-корозійного диспергування. Формування структур проходило на поверхні сталі 3 (Ст3), яка контактувала з дистильованою водою та водними розчинами нітрату срібла та золотохлористоводневої кислоти при вільному доступі кисню в зону реакції. Розчини благородних металів містили від 0,5 до 20 мг/дм<^>3 акваформ Ag(I) і Au(III). Отримані наночастинки охарактеризовано методом рентгенофазового аналізу та сканувальної електронної мікроскопії. Для виявлення очікуваних фотокаталітичних властивостей частинки композитів підлягали дії ультрафіолетового опромінення (УФО). Вплив УФО (253 нм) на парамагнітні характеристики нанокомпозитів Fe3O4 & Ag<^>0 і Fe3O4 & Au<^>0 вивчено методом ЕПР. Отримані дані свідчать про те, що після УФО збільшувалися: швидкість перерозподілу заряду на поверхні поділу оксид-метал, кількість і внесок спинів Fe<^>2+, при цьому ширина забороненої зони для Fe3O4 зменшувалася. Вивчення механізму виникнення парамагнітних центрів у нанокомпозитах на основі магнетиту та благородних металів може бути актуальним для виявлення їхньої бактерицидної та фотокаталітичної активності. В цілому, оболонкові нанокомпозити можуть бути використані при створенні технічних засобів бактерицидної та антивірусної дії, призначених для запобігання поширенню інфекційних захворювань у замкненому просторі (на транспорті, в громадських місцях, лікарнях).
Попередній перегляд:   Завантажити - 362.626 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Zahornyi M. M. 
Optical and Photocatalytic Activity of Polyaniline/TiO2 Composites with Anatase and P25 Nanoparticles [Електронний ресурс] / M. M. Zahornyi, N. I. Tyschenko, A. V. Ragulya, O. M. Lavrynenko, A. M. Kasumov, A. K. Melnyk, O. V. Kuzma, A. I. Ievtushenko // Journal of nano- and electronic physics. - 2021. - Vol. 13, no. 5. - С. 05034-1-05034-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnef_2021_13_5_36
У роботі поліанілін (ПАН) синтезовано на поверхні наночастинок TiO2 різної природи. Морфологію, розмір частинок, оптичну активність та фотокаталітичні характеристики одержаних матеріалів систематично вивчали за допомогою різних аналітичних методів. Ультрафіолетова і видима, EПР спектроскопії нанокомпозитів ПАН-TiO2 підтвердили фізичну взаємодію між полімером та наночастинками TiO2. За результатами ЕПР показано, що нанокомпозитний зразок m1, у якому ПАН зберігає більш упорядковану структуру, може покращити фотокаталітичну активність. Фотокаталітичні властивості нанокомпозитів ПАН-TiO2 досліджували шляхом деструкції фенолу (50 мг-л<^>-1) під УФ опроміненням. Результати показали, що деструкція фенолу відбувається максимально перші 10 хв для систем з P25 у порівнянні з системами анатазу. Встановлено, що максимальна швидкість деструкції V фенолу 4,2 %/хв характерна для зразку m1 (ПАН-TiO2-P25). Показано, що поліанілінова плівка є сенсибілізатором під час УФ опромінення. Фотокаталітичний ефект ПАН-TiO2 пояснюється синергетичним ефектом між ПАН і TiO2, що сприяє ефективності міграції фотогенерованих носіїв на міжфазній границі ПАН-TiO2 (EПР). Математичний аналіз ілюструє швидкість деградації фенолу за рахунок кривих з поліномами 4 і 6 степенів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 490.273 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Zahornyi M. M. 
The Ag Influence on the Surface States of TiO2, Optical Activity and Its Cytotoxicity [Електронний ресурс] / M. M. Zahornyi, N. I. Tyschenko, T. F. Lobunets, O. F. Kolomys, V. V. Strelchuk, K. S. Naumenko, L. O. Biliavska, S. D. Zahorodnia, O. M. Lavrynenko, A. I. Ievtushenko // Journal of nano- and electronic physics. - 2021. - Vol. 13, no. 6. - С. 06009-1-06009-5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnef_2021_13_6_11
Наночастинки (НЧ) Ag/TiO2 було одержано за простим методом хімічного осадження з використанням нітрату срібла та суспензії TiO(OH)2. Частинки срібла осаджували як на поверхні, так і в самих частинках TiO2 залежно від концентрації Ag. Композити Ag/TiO2 було охарактеризовано рентгенівською дифракцією, просвітлючою електронною мікроскопією, скануючою електронною мікроскопією, раманівською та фотолюмінесцентною спектроскопією. Клітинна життєздатність оцінювалась за допомогою аналізу МТТ (3-(4,5-диметилтіазол-2-іл)-2,5-дифенілтетразолію бромід) після впливу НЧ. Показано оптичну активність Ag/TiO2 зі зсувом моди Eg від 143 до 150 см<^>-1 та FW HM від 12 до 19 см<^>-1 внаслідок зменшення кристалітів TiO2. Оптична активність зростає зі збільшенням концентрації Ag до 8 мас. %. У зоні контакту Ag - TiO2 утворюється бар'єр Шотткі, що покращує розподіл заряду і таким чином уповільнює рекомбінацію фотогенерованих електронів та фотогенерованих дірок. Одержані результати свідчать про меншу токсичність НЧ у суспензії гліцерин + вода, незалежно від введення молекул срібла в кількості 4 або 8 мас. % , їх значення CC50 становили 50 та 3,9 - 58,5 мкг/мл для клітин MDBK (нирки бика) та MDCK (нирки собаки) відповідно. Натомість НЧ TiO2, розчинені в C2H5OH + 1,3-пропандіолі при введенні молекул срібла, були значно більш токсичними для клітин MDBK у порівнянні з чистим TiO2, їх значення CC50 становили 6,5 та 4 мкг/мл. Одержані НЧ Ag/TiO2 внаслідок їх оптичної активності буде досліджено як протигрибковий матеріал для інгібування бактерій та вірусів у воді.
Попередній перегляд:   Завантажити - 574.426 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Lavrynenko O. M. 
Morphology, phase and chemical composition of the nanostructures formed in the systems containing lanthanum, cerium, and silver [Електронний ресурс] / O. M. Lavrynenko, O. Yu. Pavlenko, M. N. Zahornyi, S. F. Korichev // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2021. - Т. 12, № 4. - С. 382-392. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2021_12_4_13
Методами рентгенофазового та термогравіметричного аналізу, сканувальної електронної мікроскопії та енергодисперсійної спектроскопії проведено дослідження продуктів фазоутворення у процесі осадження солей лантану та церію за присутності нітрату срібла та допоміжних речовин осадників, зародкоутворювачів і регуляторів гідролізу. Термогравіметричний аналіз свідчить про те, що процес дегідроксилювання кристалічної гратки La(OH)3 закінчується за температури ~ 300 <^>oC, а вірогідна деструкція сульфатів відбувається за температури ~ 340 <^>oC. Фазова взаємодія оксиду лантану (III) із сріблом закінчується за T ~ 400 <^>oC. На кривій ДТГ спостерігається 2 рефлекси втрати маси, які характеризують руйнування структури гідроксидів лантану та срібла (250 <^>oC) і видалення сульфатів (~ 340 <^>oC), відповідно. Згідно з даними ТГ, сумарна втрата маси становить 21,6 %. Для церієвмісної системи простежується єдиний ендотермічний ефект дегідроксилювання гідроксиду церію за T = 250 <^>oC і його перетворення на фазу діоксиду церію. Руйнування нітратів (аніонна складова розчину) відбувається за температури 400 <^>oC. Втрата маси простежується за T = 150 <^>oC і становить 53,9 %. Таким чином, на підставі даних ТГ-ДТА встановлено, що утворення частинок композитів на основі оксидів лантану і церію, модифікованих сріблом, закінчується за температури 400 <^>oC. Згідно з даними РФА, на вихідному етапі в системі триває формування гідроксидів церію та лантану, а при ліофілізації осаду (Т = 160 <^>oC) часткове дегідроксилювання кристалічної гратки гідроксидів з утворенням оксидів тригонального La2O3 і Ce2O3. Установлено, що наявність в розчині катіонів срібла може впливати на фазовий склад ліофілізованих структур і сприяти утворенню фази CeO2. Показано, що введення в систему хлориду гідроксиламіну може не тільки ініціювати відновлення срібла на поверхні оксиду лантану, але також частково відновлювати його до фази LaO. Температурна обробка зразків (T = 400 <^>oC) сприяє гомогенізації складу осадів: формування 30 нм частинок діоксиду церію з рівномірно розподіленими на його поверхні кластерами срібла, та лусочока тригонального оксиду лантану з наночастинками срібла як другої фази. В трикомпонентних системах утворюються дві модифікації оксидів лантану (тригонального та кубічного), діоксид церію та металічне срібло. Встановлено, що в осадах наявні головні елементи - La, Ce, O, Ag і домішні - S або Cl, як аніонна складова вихідних розчинів. До складу вихідної суспензії входять також слідові кількості N і K. Показано, що морфологія зразків представлена гексагональними структурами гідроксиду лантану та тригональними - його оксиду, сферичними та псевдокубічними частинками діоксиду церію та оксиду лантану, сферичними кластерами срібла.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.436 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Zahornyi M. M. 
The antiviral activity of cerium and lanthanum nanooxides modified with silver [Електронний ресурс] / M. M. Zahornyi, O. M. Lavrynenko, O. Yu. Pavlenko, O. Yu. Povnitsa, L. O. Artiukh, K. S. Naumenko, S. D. Zahorodnia, A. I. Ievtushenko // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2023. - Т. 14, № 2. - С. 262-272. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2023_14_2_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.697 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Zahornyi M. M. 
Modern Photoactive Nanocomposites Based on TiO2 and CeO2 [Електронний ресурс] / M. M. Zahornyi, O. M. Lavrynenko, O. F. Kolomys, V. V. Strelchuk, N. I. Tyschenko, O. A. Korniіenko, A. I. Ievtushenko // Journal of Nano- and Electronic Physics. - 2023. - Vol. 15, no. 4. - С. 04001-1-04001-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnef_2023_15_4_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.061 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Povnitsa O. Y. 
Photodynamic Treatment of Titanium Dioxide Nanoparticles is a Convenient Method of Adenoviral Inactivation [Електронний ресурс] / O. Y. Povnitsa, S. D. Zahorodnia, L. O. Artiukh, M. M. Zahornyi, A. I. Ievtushenko // Microbiological journal. - 2023. - Т. 85, № 3. - С. 61-70.
    Зміст випуску

Повний текст публікації буде доступним після 01.07.2024 р., через 23 днів

 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського