Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Sukop M$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Hajduk M. Creating a DC motor control necessary for teaching mobile robotics [Електронний ресурс] / M. Hajduk, M. Sukop, J. Varga // Глобальне управління та економіка. - 2015. - № 1. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gme_2015_1_10 The article is devoted to the description of the implementation of the basic PSD controller for DC motor. PSD controller is designed for the Arduino Mega ADK board. As a program in genvironment is used Flowcode 6, which is very suitable for teaching programmable modules for robotics. It is particularly suitable for students who still do not know any programming language. | ||
| 2. |
Jánoš R. Modular robots on multiagent principe [Електронний ресурс] / R. Jánoš, M. Sukop // Глобальне управління та економіка. - 2015. - № 1. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gme_2015_1_12 | ||
| 3. |
Sukop M. Proposalof mobile robot platform for tests its performance [Електронний ресурс] / M. Sukop // Глобальне управління та економіка. - 2015. - № 1. - С. 114-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gme_2015_1_22 | ||
| 4. |
Sukop M. Ultrasonic internal positioning system for mobile robots [Електронний ресурс] / M. Sukop, R. Jánoš, L. Koukolová // Глобальне управління та економіка. - 2015. - № 1. - С. 118-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gme_2015_1_23 This article discusses our proposal positioning system for mobile robotics in interiors. The article outlined the initial draft arrangement of essential elements in the system. It also addresses the functional linkages of individual elements. The connection is also reflected in the block diagram. | ||
| 5. |
Varga J. Application for controlling industry robot via smartphone [Електронний ресурс] / J. Varga, M. Hajduk, M. Sukop, M. Špak // Глобальне управління та економіка. - 2015. - № 1. - С. 149-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gme_2015_1_29 This article was designed for exhibition purposes. The article describes part of the application namely created software applications for Android. It was designed in MIT App Inventor 2. This application use for monitoring two dice and sending commands to dual - arm robot. | ||
| 6. | 
Janos R. Precise positioning actuators with stepper motor [Електронний ресурс] / R. Janos, M. Sukop, J. Varga, V. Kubak, J. Jezny // Технічні науки та технології. - 2016. - № 4. - С. 162-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2016_4_20 Мета сфери промислових досліджень полягає в розгляді складних роботизованих модулів, що утворюють систему позиціонування з надзвичайно високою точністю позначення, щонайменше 0,5 мкм, які будуть конкурентоспроможними на світових ринках, особливо для експериментальних систем престижних європейських і світових науково-дослідних центрів. Ця система повинна відповідати підвищеним вимогам до жорсткості, стійкості до термічних навантажень, стійкості до радіації. Важливою частиною рішення є оптимізація кінематичної структури сортування та управління системою. | ||
| 7. |
Jurus O. Extension functional properties of robot [Електронний ресурс] / O. Jurus, M. Sukop, M. Spak, M. Stofa // Технічні науки та технології. - 2016. - № 4. - С. 171-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2016_4_22 Модернізуючи виробничий процес, компанії, яка впроваджує робототехнічні пристрої в виробництво, необхідно враховувати деякі фактори. Під час вибору робота, компанія вибирає параметри каталогу робота, такі як точність повторення, діапазон роботи, ємність ваги та інші якості. Використовуючи робототехнічні пристрої, необхідно потурбуватись про можливості розширення їх функцій. Прикладом може служити розгортання робота у процесі розпилення для автомобільної промисловості субпідрядниками. | ||
| 8. |
Sukop M. Poor optical sensor for mobile robots in education [Електронний ресурс] / M. Sukop, J. Varga, R. Janos, M. Spak, O. Jurus // Технічні науки та технології. - 2016. - № 4. - С. 178-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2016_4_24 Розглянуто спосіб споруди слабкого датчика радара для виявлення перешкод, надано опис принципової схеми розташування окремих частин. Показано, що вимірювальна головка встановлена на класичному приводі моделювання. Обгрунтовано необхідність використання трьох датчиків, які вмонтовані в ультразвуковий локатор для гарного покриття робочого простору мобільного робота. На наступному малюнку показано, як виглядає діапазон виявлення ультразвукового локатора. Згадано, як перераховувати відстань від перешкоди значення АЦП. Реальний вимір відрізняється на близько 2 %, як вимірювання з датчиками, але все ще досить для застосування. Висновок: розглянуто як впровадити ультразвуковий локатор в мобільного робота за допомогою модуля Arduino, можливості зв'язку Arduino плати з вищестоящою системою управління через USART, I2C, SPI, TWI або через паралельний інтерфейс 8 або 16 біт, який може бути здійснений у вигляді окремого коду, що стосується вдосконалення всієї системи в майбутньому. Цей внесок є результатом реалізації проекту: Kega - 059TUKE-4/2014 "Rozvoj kvality zivota, tvorivosti motoriky hendikepovanych starsich кількість осіб з podporou robotickych zariadeni", за підтримки оперативної програми наукових досліджень і розвитку, що фінансується ЕФРР. | ||
| 9. |
Varga J. Measurment of bead wire circumference via optical sensor [Електронний ресурс] / J. Varga, R. Janos, M. Sukop, M. Hajduk, P. Duchovic, M. Bezak // Технічні науки та технології. - 2016. - № 4. - С. 194-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2016_4_27 | ||
| 10. |
Varga J. The proposal of two methods for measure weight of bead wires [Електронний ресурс] / J. Varga, R. Janos, M. Sukop, M. Hajduk, P. Duchovic, M. Bezak // Технічні науки та технології. - 2016. - № 4. - С. 200-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2016_4_28 Розглянуто варіанти дизайну ваги зондування, засновані на принципі тензодатчиків. Метод вимірювання заснований на вимірюванні деформацій на поверхні тіла, який перетворюється у зміну електричного опору. Це електричний опір датчика, який складається з меншого поперечного перерізу дроту відповідного матеріалу і підкладки для прикріпленою дроту. Залежно від принципу роботи датчика, існують їх різні типи: звивистий, мембранне, штапельне, кільцеве і інші. Крім того, датчик може бути виготовлений з різних матеріалів, найчастіше зі сталі або алюмінієвого сплаву. Описано 2 варіанти вимірювання бортових дротів: динамічний вимір ефектора і вимірювання на вимірювальної стійці. | ||
| 11. |
Sukop M. Design of intelligent robotic cell with camera system [Електронний ресурс] / M. Sukop, P. Ferenčík // Технічні науки та технології. - 2019. - № 3. - С. 96-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2019_3_14 Більш складні роботизовані системи характеризуються певним рівнем інтелектуальної поведінки, де на основі входу система здатна адаптувати свою поведінку. Реалізація елементів, що підтримують інтелектуальну поведінку в робототехнічних системах, особливо тих, що базуються на зображенні пристроїв, стає загальною практикою. Причина проста - така система швидша та більш точніша. Однак створення машинного зору є складною проблемою, особливо якщо йдеться про додатки з нестандартними вимогами. Для кожного завдання систему зору необхідно адаптувати до умов та вимог об'єктів, що контролюються. Інші налаштування зображення та алгоритми повинні застосовуватися до статичних об'єктів, а не до рухомих об'єктів. Інформація про двовимірне зображення є достатньою для певного процесу виготовлення, а для інших потрібен третій вимір для видалення заданої частини з невпорядкованого об'єднання. Створення інтелектуального роботизованого модуля із камерною системою вимагає створення системи зору, яка відповідає специфічним вимогам. Тут відкритий простір, оскільки існує багато різних процедур та принципів, з якими потрібно узгоджуватися, але не всі є однаково ефективними та надійними. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Більшість методів обробки зображень можуть поєднуватися один з одним, або може бути розроблений новий, більш ефективний спосіб вирішення проблеми з використанням вже відомих підходів. Додавання до цього факту нестандартних вимог, що виникають на практиці, є беззаперечною причиною, чому доцільно займатися обробкою зображень для промислового використання. Зображення, отримане камерою, може коригуватися програмним забезпеченням за допомогою реалізованих інструмен- тів до початку автоматичної маніпуляції, що дозволяє користувачеві встановити правильні вхідні параметри для забезпечення надійної ідентифікації об'єкта. Висновки: для розробки роботизованої системи, функціонування якої контролюється на основі візуального сприйняття, необхідно було придбати теоретичні знання для правильного підбору окремих компонентів системи, а також їх правильного розміщення всередині роботизованого модуля. Значну увагу приділено вибору підходящого та економного чутливого елементу пристрою та способу освітлення сканованих об'єктів. Для одержання зображення з камери необхідно було також вивчити та зрозуміти принцип роботи із зображенням, отриманим камерою через SDK, виготовленим безпосередньо виробником камери. Однак одержання зображення було лише першим кроком для початку процесу обробки зображень. Для того, щоб витягти необхідні дані з отриманого зображення, а потім створити керуючі інструкції з даних для управління роботом, необхідно було детально вивчити окремі кроки та процедури обробки зображень. У частині роботи, що стосується обробки зображень, одержані знання були застосовані до самого процесу обробки, але використовувались не лише відомі підходи. Завдяки зменшенню завантаження процесора і, отже, скороченню процесу обчислення, в процес обробки зображень також були введені власні процедури. Фактичний "економний" підхід застосовувався та перевірявся в процесі порогового визначення, де був створений "скорочений алгоритм порогової оцінки". Більш складні роботизовані системи характеризуються певним рівнем інтелектуальної поведінки, де на основі входу система здатна адаптувати свою поведінку. Реалізація елементів, що підтримують інтелектуальну поведінку в робототехнічних системах, особливо тих, що базуються на зображенні пристроїв, стає загальною практикою. Причина проста - така система швидша та більш точніша. Однак створення машинного зору є складною проблемою, особливо якщо йдеться про додатки з нестандартними вимогами. Для кожного завдання систему зору необхідно адаптувати до умов та вимог об'єктів, що контролюються. Інші налаштування зображення та алгоритми повинні застосовуватися до статичних об'єктів, а не до рухомих об'єктів. Інформація про двовимірне зображення є достатньою для певного процесу виготовлення, а для інших потрібен третій вимір для видалення заданої частини з невпорядкованого об'єднання. Створення інтелектуального роботизованого модуля із камерною системою вимагає створення системи зору, яка відповідає специфічним вимогам. Тут відкритий простір, оскільки існує багато різних процедур та принципів, з якими потрібно узгоджуватися, але не всі є однаково ефективними та надійними. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Більшість методів обробки зображень можуть поєднуватися один з одним, або може бути розроблений новий, більш ефективний спосіб вирішення проблеми з використанням вже відомих підходів. Додавання до цього факту нестандартних вимог, що виникають на практиці, є беззаперечною причиною, чому доцільно займатися обробкою зображень для промислового використання. Зображення, отримане камерою, може коригуватися програмним забезпеченням за допомогою реалізованих інструмен- тів до початку автоматичної маніпуляції, що дозволяє користувачеві встановити правильні вхідні параметри для забезпечення надійної ідентифікації об'єкта. Висновки: для розробки роботизованої системи, функціонування якої контролюється на основі візуального сприйняття, необхідно було придбати теоретичні знання для правильного підбору окремих компонентів системи, а також їх правильного розміщення всередині роботизованого модуля. Значну увагу приділено вибору підходящого та економного чутливого елементу пристрою та способу освітлення сканованих об'єктів. Для одержання зображення з камери необхідно було також вивчити та зрозуміти принцип роботи із зображенням, отриманим камерою через SDK, виготовленим безпосередньо виробником камери. Однак одержання зображення було лише першим кроком для початку процесу обробки зображень. Для того, щоб витягти необхідні дані з отриманого зображення, а потім створити керуючі інструкції з даних для управління роботом, необхідно було детально вивчити окремі кроки та процедури обробки зображень. У частині роботи, що стосується обробки зображень, одержані знання були застосовані до самого процесу обробки, але використовувались не лише відомі підходи. Завдяки зменшенню завантаження процесора і, отже, скороченню процесу обчислення, в процес обробки зображень також були введені власні процедури. Фактичний "економний" підхід застосовувався та перевірявся в процесі порогового визначення, де був створений "скорочений алгоритм порогової оцінки". | ||
| 12. |
Grytsiv M. Simulation of the trajectory of a mobile robot in Flowcode [Електронний ресурс] / M. Grytsiv, M. Sukop, P. Ferenčík // Технічні науки та технології. - 2020. - № 3. - С. 198-202. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2020_3_20 Симуляція використовується для імітації реального руху робота, для перевірки програмного забезпечення та можливостей робота перед його збіркою. Це надає можливість змінювати і покращувати програмний код в процесі тестування, щоб в кінці реалізувати його на практиці. Симуляція - це безкоштовна платформа для тестування без додаткових фінансових витрат. Змодельовано рух робота за допомогою Flowcode, не створюючи справжнього робота. Нині дослідження зосереджені на аналогічних проблемах, оскільки зараз існують обмеження, через які проектування і тестування проводяться віддалено, поза майстернями. Поточне рішення з використанням програми Flowcode дозволяє реалізувати програмування, моделювання і симуляцію роботи в одній програмі. Мета статті - дати уявлення про те, як виконати симуляцію руху робота для перевірки функціональності програмного коду без використання фізичного робота. Для реалізації симуляції робота необхідний комп'ютер із базовою конфігурацією і встановленою ліцензійною версією програмного забезпечення Flowcode. Висновки: представлена ідея програмування і моделювання руху мобільного робота з використанням програмного забезпечення Flowcode, що допоможе скоротити фінансові витрати і час для створення справжнього робота. Перевірено працездатність програмного коду та можливість віддаленої роботи без фізичного об'єкта. | ||
| 13. |
Sukop M. Simple speed measurement in sport based on ultrasound [Електронний ресурс] / M. Sukop, M. Grytsiv, K. Krabáč // Технічні науки та технології. - 2021. - № 3. - С. 213-219. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2021_3_26 У процесі тренування аматорського та професійного спорту необхідний аналіз підвищення результативності. Це можна зробити шляхом об'єктивного вимірювання деяких здібностей спортсмена (необхідних для спорту). Однією з важливих здібностей є максимальна швидкість бігу спортсмена. Ця здатність також потрібна в більшості командних видів спорту. Початковий намір розробки вимірювального пристрою полягав у досягненні радіолокаційного вимірювання швидкості рухомих об'єктів у спорті. На основі первинних випробувань класичних ультразвукових модулів HC-SR04 вирішено використати класичний принцип вимірювання швидкості об'єкта між двома модулями. У цьому рішенні швидкість переміщення об'єкта між модулями оцінюється як середня швидкість, досягнута між цими модулями. Наразі це вимірювання є обмеженим і випробовується лише для вимірювання швидкості бігу спортсменів. Розміщено обидва модуля на відстані 10 - 20 м один від одного в місцях, між якими вимірюється швидкість руху спортсмена. Модулі розташовані так, що вимірювана людина бігає спочатку біля М1, а потім поруч із М2. Якби людина бігла в протилежному напрямку або якщо поміняли місцями окремі модулі, вимірювання швидкості не було б успішним. Тому важливо знати, який це модуль, і на основі цього правильно їх розмістити. Мета роботи - розробити та впровадити вимірювання швидкості для спортивних занять. Описана вимірювальна система чудово підходить для перевірки результатів навчальної діяльності. Можна використовувати цілеспрямоване тестування та навчання, щоб визначити прогрес людей у швидкості або досягнення максимальної швидкості в короткому розділі. Завдяки модулям з незалежним джерелом живлення та радіочастотному зв'язку, пристрій простий у використанні протягом кількох десятків секунд. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |