Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (21)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Rakhmetov D$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 29
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Pushkarova N. O. 
Biotechnological approaches for conservation of the endangered species Crambe koktebelica (Junge) N. Busch and effect of aseptic in vitro cultivation |on its biochemical properties [Електронний ресурс] / N. O. Pushkarova, M. S. Kalista, M. A. Kharkhota, D. B. Rakhmetov, M. V. Kuchuk // Biotechnologia Acta. - 2016. - Vol. 9, № 4. - С. 19-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2016_9_4_5
Мета дослідження - створення ефективних протоколів поверхневої стерилізації насіння та подальшого розмноження зникаючого виду Crambe koktebelica (Junge) N. Busch в асептичній культурі та дослідження впливу застосування методів біотехнології (культивування in vitro) для збереження біологічного різноманіття на біохімічний склад рослин. Введення в асептичну культуру in vitro було проведено за розробленим авторами методом. Дослідження мікроклонального розмноження із бічних бруньок рослин дослідного виду проводили на живильному середовищі Мурасіге - Скуга, доповненому регуляторами росту в різних концентраціях. Вміст жирних кислот визначали за допомогою методу газової хроматографії-маспектрофотометрії ефірів жирних кислот, одержаних із насіння та наземних органів рослин C. koktebelica, культивованих in vitro та in vivo. Антиоксидантну активність було визначено за 2,2-дифеніл-1-пікрилгідрацил методом. Вміст загального розчинного протеїну визначали за допомогою методу Бредфорда, а вміст поліфруктанів - за здатністю кетоцукрів забарвлюватись у кислотному середовищі за наявності резорцину. В роботі використано рослини, вирощені за умов in vitro та in vivo, і насіння C. koktebelica. В результаті було розроблено ефективний метод поверхневої стерилізації насіння, який надавав змогу одержати 50 % асептичних насінин, з яких у культурі in vitro проростало 45 % насінин. Було визначено склад живильного середовища, що забезпечував ефективне мікроклональне розмноження рослин в асептичній культурі in vitro. На середовищі Мурасіге - Скуга, доповненому 1 мг/л 6-бензиламінопурину, з однієї бічної бруньки утворювалось 5,25 +- 0,50 пагонів. Також встановлено, що асептичні умови вирощування рослин C. Koktebelica сприяють збільшенню вмісту насичених жирних кислот та загального розчинного протеїну, однак призводять до зменшення вмісту поліфруктанів та знижують антиоксидантну активність. Одержані результати підтверджують ефективність використання методів біотехнології для збереження біорізноманіття та зумовлюють необхідність глибшого вивчення механізмів впливу культивування in vitro на біохімічний склад рослин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.91 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Levchyk N. Ya. 
Impact of essential oil of Vitex agnus-castus L. on in vitro rhizogeny [Електронний ресурс] / N. Ya. Levchyk, N. V. Skrypchenko, A. V. Liybinska, O. P. Yunosheva, O. I. Dziuba, D. B. Rakhmetov // Біологічні студії. - 2017. - Т. 11, № 3-4. - С. 26-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2017_11_3-4_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.068 Mb    Зміст випуску     Цитування
3.

Obolkina V. 
Сhemical composition of fenugreek hay leaves [Електронний ресурс] / V. Obolkina, T. Nosenko, O. Dzyhar, D. Rakhmetov // Ukrainian food journal. - 2018. - Vol. 7, Issue 3. - С. 397-408. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2018_7_3_5
Досліджено хімічний склад листків гуньби сінної, яка є джерелом біологічно-активних речовин і використовується як пряно-ароматична сировина в кондитерських виробах. Дослідження хімічного складу проведено методами: ультрашвидкісної високоефективної рідинної хроматографії; спектроскопії; газової хроматографії з мас-селективним детектуванням. Для дослідження складу агліконів екстрактів листя використано кислотний гідроліз. Після проведення гідролізу, аглікони екстрагували етиацетатом, екстракти використовували для хроматографічного аналізу. Для ідентифікації компонентного складу використано метод дериватизації. У складі листків гуньби сінної підтверджено наявність фенольних сполук, фенолкарбонових кислот, хлорофілу, алкалоїду тригонеліну, які мають високий антиоксидантний потенціал. Із літературних джерел відомо, що фенольні сполуки у рослинах рідко зустрічаються у вільному стані. Більшість їх представлено у вигляді різноманітних О- і С-глікозидів. Різноманіття флавоноїдних глікозидів обумовлено значним набором цукрів і можливостями приєднання їх як агліконів, а також тим, що цукри можуть мати різну конфігурацію глікозидних зв'язків. У процесі досліджень ідентифіковані: луксоза, бета-dl-арабінопіраноза, сукроза (цукроза), рафіноза, гліцерин, ксилітол. Доведено наявність амінокислот: L-аланіну, L-валіну, L-проліну, L-треоніну. Ідентифіковані також оксооцтова кислота; сукцинова кислота; 2,3-діоксипропанова кислота; 2, 3, 4-тригідроксимасляна кислота; пальмітинова кислота; альфа-ліноленова кислота. Ефірна олія гуньби містить: гексадецен, ейкосанол, етилпальмінат, етиллінолат; ліноленову, бета-гідроксимасляну, бета-аміноізомасляну, гідроксибутандикарбонову, 1, 2, 3-пропантрикарбонову кислоти; етилові ефіри ліноленової, левулінової, пальмітинової, етилпальмітинової, лимонної кислот, які, ймовірно, формують флейвор пряно-ароматичної сировини. Зроблено висновок, що наявність у листках гуньби фенольних сполук, есенціальних нутрієнтів, ароматичних речовин має сприяти подовженню терміну придатності, підвищенню харчової цінності, поліпшенню органолептичних властивостей кондитерських виробів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.415 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Rakhmetov D. B. 
Investigation of bentgrass (Agrostis L.) in M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine [Електронний ресурс] / D. B. Rakhmetov, O. M. Vergun, L. G. Revunova, O. V. Shymanska, S. O. Rakhmetova, V. V. Fishchenko, N. G. Druz // Інтродукція рослин. - 2017. - № 3. - С. 79-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2017_3_11
Мета роботи - встановити біологічні та біохімічні особливості рослин видів роду Agrostis L. за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Об'єкти дослідження - види та сорти видів роду Agrostis. Морфометричні вимірювання та вивчення деяких параметрів продуктивності здійснювали у період цвітіння. Вміст сухої речовини і жирів визначали за А. І. Єрмаковим, загальний вміст цукрів та концентрацію аскорбінової кислоти - за В. П. Крищенком, вміст каротину - за Б. П. Плєшковим, вміст золи - за З. М. Грицаєнко та ін., вміст кальцію та фосфору - за Х. Н. Починком. Період вегетації у досліджуваних рослин становив від 245,0 до 252,5 доби. Встановлено морфометричні параметри у період цвітіння: висота рослин - від 33,31 до 54,91 см, діаметр стебла - від 0,90 до 1,47 мм, кількість міжвузлів - від 1,80 до 3,20, кількість листків - від 2,00 до 3,80, довжина суцвіття - від 6,80 до 17,00 см, ширина суцвіття - від 1,55 до 6,8 см. Вміст сухої речовини протягом вегетації становив від 28,62 до 48,58 %, загальний вміст цукрів - від 6,66 до 19,96 %, аскорбінової кислоти - від 19,47 до 181,43 мг%, каротину - від 0,42 до 6,05 мг%, золи - від 3,93 до 10,23 %, кальцію - від 0,32 до 0,98 %, фосфору - від 0,03 до 0,22 %, жирів - від 0,40 до 4,45 %. Висновки: за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України рослини видів роду Agrostis L. характеризуються тривалим періодом вегетації (понад 8 міс.). Рослинна сировина досліджуваних рослин є цінним джерелом поживних речовин. Найбільший вміст їх зафіксовано у період кущіння. Максимальна кількість суми цукрів нагромаджується у період цвітіння.
Попередній перегляд:   Завантажити - 179.898 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Vergun O. M. 
Biochemical composition of the genus Miscanthus Anderss. plant raw material in conditions of introduction [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, V. V. Fishchenko, S. O. Rakhmetova, O. V. Shymanska, N. G. Druz // Інтродукція рослин. - 2017. - № 4. - С. 3-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2017_4_2
Мета роботи - дослідити біохімічні особливості сировини рослин роду Miscanthus Anderss. за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Об'єктами дослідження були сорти та форми видів роду Miscanthus Anderss.: M. sinensis Anderss, f. ESBMK-1 (MSEK-1), M. sinensis f. ESBMK-6 (MSEK-6), M. sinensis cv. Veleten (MSV), M. sacchariflorus (Maxim.) Benth. f. ESBMTS-1 (MSES-1), M. sacchariflorus f. ESBMTS-5 (MSES-5), M. sacchariflorus cv. Snihopad (MSS), M. х giganteus J. M. Greef & Deuter ex Hodk & Ronvoize cv. Huliver (MGH). Вміст сухої речовини та ліпідів визначали за А. І. Єрмаковим, загальний вміст цукрів та аскорбінової кислоти - за В. П. Кришенком, каротину - за Б. П. Плешковим, золи - за З. М. Грицаєнко, кальцію та фосфору - за Х. М. Починком. Протягом вегетації у рослинній сировині видів роду Miscanthus, їх сортів та форм нагромаджувалося сухої речовини від 26,16 (MSEK-1) до 57,80 % (MSS), цукрів - від 1,27 (MSES-5) до 5,13 % (MGH), аскорбінової кислоти - від 11,42 (MSES-5) до 43,61 mg% (MSEK-6), каротину - від 0,197 (MSS) до 1,113 mg% (MSV), золи - від 2,06 (MSS) до 6,11 % (MSEK-6), кальцію - від 0,203 (MSES-5) до 1,070 % (MSEK-1), фосфору - від 0,023 (MGH) до 0,121 % (MSV), ліпідів - від 0,933 (MSS) до 3,780 % (MSEK-6). Висновки: за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України рослини роду Miscanthus - цінне джерело поживних речовин, найбільший вміст яких спостерігався в період кущіння. Ці рослини можна рекомендувати як поживні компоненти кормів. Вміст сухої речовини та загальний вміст цукрів у досліджуваних рослин роду Miscanthus збільшувалися від фази кущіння до фази дозрівання насіння, каротину, аскорбінової кислоти і кальцію - зменшувалися. Загальний вміст золи зменшувався до фази дозрівання насіння незначно. Рівень фосфору змінювався протягом вегетації в усіх досліджуваних рослин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 181.677 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Vergun O. M. 
The accumulation of nutrients in under-ground parts of plants of the genus Crambe L. spp. [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, O. V. Shymanska, V. V. Fishchenko // Інтродукція рослин. - 2018. - № 2. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_2_2
Мета роботи - дослідити нагромадження біохімічних речовин у підземній частині видів роду Crambe L. у ранньовесняний період за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Рослинний матеріал цього дослідження - види роду Crambe L. (Brassicaceae Burnett.): C. cordifolia Steven (CCR), C. grandiflora DC. (CGR), C. juncea M. Bieb. (CJR), C. koktebelica (Junge) N. Busch (CKR), C. maritima L. (CMR), C. steveniana Rupr. (CSR). C. tataria Sebeok (CTR). Рослини Armoracia rusticana P. Gaerth., B. Mey & Scherb (ARR) слугували контролем. Для всіх біохімічних аналізів використовували підземну частину рослин у ранньовесняний період. Абсолютно суху масу визначали за А. І. Єрмаковим, загальний вміст цукрів, рівень аскорбінової кислоти, органічних кислот, дубильних речовин - за В. П. Крищенком, загальний вміст золи - за З. М. Грицаєнко, вміст кальцію та фосфору - за Х. Н. Починком, антирадикальну активність етанольних та водних екстрактів - за W. Brandt-Williams et al. Встановлено, шо вміст сухої речовини становив від 16,00 % (CMR) до 22,48 % (CCR), загальний вміст цукрів - від 11,03 % (CJR) до 46,48 % (CSR), вміст аскорбінової кислоти - від 192,85 мг % (CSR) до 483,45 мг % (CTR), дубильних речовин - від 1,64 % (CGR) до 5,12 % (CJR), органічних кислот - від 2,28 % (CSR) до 3,64 % (CJR), золи 0 від 9,24 % (CSR) до 14,67 % (CJR), кальцію - від 0,76 % (CTR) до 1,37 % (СКR), фосфору - від 0,57 % (CCR) до 1,33 % (CTR). Антиоксиданта активність етанольних екстрактів становила від 6,84 % (CGR) до 11,65 % (CTR), водних - від 0,76 % (CGR) до 2,52 % (CCR). Висновки: підземна частина рослин видів роду Crambe L. - цінне джерело поживних речовин у ранньовесняний період. Деякі з досліджуваних рослин виявили вищу біологічну активність у порівнянні з рослинами Armoracia rusticana. Порівняльний аналіз фітохімічного складу сировини показав, що досліджувані рослини можуть конкурувати з іншими харчовими рослинами, наприклад, з Armoracia rusticana, за загальним вмістом аскорбінової кислоти, цукрів, органічних кислот, золи, мікроелементів тощо. Загальна антиоксидантна активність етанольних екстрактів досліджуваних рослин була вищою, ніж водних.
Попередній перегляд:   Завантажити - 196.168 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Shymanska O. V. 
Antiradical activity of plant extracts of Galega officinalis L. and G. orientalis Lam. [Електронний ресурс] / O. V. Shymanska, O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, J. Brindza // Інтродукція рослин. - 2018. - № 2. - С. 12-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_2_3
Мета роботи - дослідити антирадикальну дію екстрактів рослин Galega officinalis L. та G. orientalis Lam. залежно від фази розвитку за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС). Рослинний матеріал дослідження - два види роду Galega L. (G. officinalis та G. orientalis), зібрані з експериментальної колекції відділу культурної флори НБС: GOF-SV (G. officinalis, весняне відростання/, GOF-B (G. officinalis, бутонізація), GOF-F (G. officinalis, цвітіння), GOF-SR (G. officinalis, дозрівання насіння), GOR-SV (G. orientalis, весняне відростання), GOR-B (G. orientalis, бутонізація), GOR-F (G. orientalis, цвітіння), GOR-SR (G. orientalis, дозрівання насіння). Антирадикальну активність метанольних, етанольних та водних екстрактів, яка грунтується на реакції знебарвлення розчину ДФПГ (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил вільний радикал), визначали за допомогою спектрофотометричного методу за W. Brandt-Williams et аl. Біохімічний аналіз проведено в Інституті збереження біорізноманіття та біологічної безпеки Словацького аграрного університету в Нітрі (Словацька Республіка) та НБС. Загальний вміст дубильних речовин визначено за допомогою методу титрування за В. П. Крищенком (водні екстракти з індигокарміном титрували розчином перманганату). Визначено, що метанольні екстракти рослин Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 19,39 % (GOF-B) до 95,18 % (GOF-SR), етанольні екстракти - від 11,24 % (GOF-B) до 92,87 % (GOF-F), водні екстракти - від 28,64 % (GOF-SR) до 74,63 % (GOF-F), метанольні екстракти рослин Galega orientalis - від 20,20 % (GOR-SR) до 91,72 % (GOR-B), етанольні екстракти - від 11,74 % (GOR-SR) до 84,74 % (GOR-F), водні екстракти - від 22,90 % (GOR-SV) до 77,72 % (GOR-F). Загальний вміст дубильних речовин для G. officinalis становив від 1,22 до 4,17 %, для G. orientalis - від 1,55 до 4,42 % протягом вегетації. Висновки: рослинна сировина двох видів роду Galega - потенційне джерело антиоксидантів. Протягом вегетації рослинні екстракти Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 11,24 до 95,18 %, Galega orientalis - від 11,74 до 91,72 % залежно від екстракту та фази розвитку в умовах НБС. Генеративні органи характеризувалися нижчим вмістом дубильних речовин, ніж вегетативні.
Попередній перегляд:   Завантажити - 143.84 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Rakhmetov D. B. 
Biochemical composition of plant raw material of sweet sorghum (Sorghum saccharatum (L.) Moench) genotypes [Електронний ресурс] / D. B. Rakhmetov, O. M. Vergun, Ya. B. Blum, S. O. Rakhmetova, V. V. Fishchenko // Інтродукція рослин. - 2018. - № 3. - С. 83-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_3_11
Мета роботи - дослідити біохімічні особливості сировини Sorghum saccharatum (L.) Moench за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Досліджено рослини - сорти форми Sorghum saccharatum, зібрані на експериментальних ділянках колекції відділу культурної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України: S. saccharatum (SS), S. saccharatum, cv. Botanichnyi (SSB), S. saccharatum, cv. Energodar (SSE), S. saccharatum, cv. Medove (SSM), S. saccharatum, cv. Yantar (SSY), S. saccharatum, f. AMBR-1 (India) (SSA-1), S. saccharatum, f. AMBR-2 (Kazakhstan) (SSA-2), S. saccharatum, f. AMBR-5 (Kazakhstan) (SSA-5). Вміст сухої речовини у рослин сорго визначали за А. І. Єрмаковим та ін. (1972), загальний вміст цукрів та аскорбінової кислоти і за В. П. Крищенком (1983), вміст каротину і за Б. П. Плешковим (1985), вміст золи - за З. М. Грицаєнко та ін. (2003), вміст кальцію та фосфору - за Х. Н. Починком (1976). Енергетичну цінність рослинної сировини визначали на калориметрі ІКА С 200. Вміст фотосинтетичних пігментів у листках - за методикою М. М. Мусієнка та ін. (2001). У період молочно-воскової стиглості насіння в рослинній сировині Sorghum saccharatum нагромаджувалося сухої речовини від 21,11 % (SSA-1) до 46,41 % (SSB), цукрів - від 8,64 % (SSE) до 28,65 % (SSA-1), аскорбінової кислоти - від 11,39 мг% (SSA) до 35,96 мг% (SSA-2), каротину - від 0,16 мг% (SSE) до 0,92 мг% (SSA-2), золи - від 2,32 % (SSY) до 4,02 % (SSB), кальцію - від 0,503 % (SSA-5) до 1,127 % (SS), фосфору - від 0,037 % (SSY) до 0,148 % (SSM). Енергетична цінність сухої сировини становила від 2928,77 кал/г (SSE) до 4075,62 кал/г (SSA-5). Співвідношення фотосинтетичних пігментів - 1,26 (SSM) - 6,20 (SSB). Висновки: одержані результати свідчать про те, що за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України досліджувані сорти та форми Sorghum saccharatum є цінним джерелом поживних речовин та біопалива в період молочно-воскової стиглості насіння. Серед досліджених генотипів SSB характеризувався найбільшим вмістом сухої речовини та золи, SSA-1 - найбільшим загальним вмістом цукрів, SSA-2 - найбільшим вмістом вітамінів, SSA-5 - найбільшою енергетичною цінністю.
Попередній перегляд:   Завантажити - 175.783 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Bondarchuk O. P. 
Evaluation of the introduction effectiveness of plants of Astragalus spp. in conditions of Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine [Електронний ресурс] / O. P. Bondarchuk, D. B. Rakhmetov // Інтродукція рослин. - 2018. - № 4. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_4_4
Мета дослідження - оцінити успішність інтродукції рослин видів роду Astragalus L. за умов Правобережного Лісостепу України. Предмет дослідження - багаторічні рослини видів роду Astragalus: A. galegiformis L., А. cicer L., A. falcatus Lam., A.glycyphyllos L., A. ponticus Pall., A. monspessulanus L., A. onobrychis L., A. sulcatus L., A. canadensis L.. A. dasyanthus Pall. Дослідження біолого-морфологічних та онтоморфогенетичних особливостей рослин проводили на інтродукційних ділянках відділу культурної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України за загальноприйнятими методиками. Обробку одержаних результатів здійснювали за допомогою методів дисперсійного аналізу і статистичної оцінки середніх даних з використанням програми Microsoft Excel (2010). Установлено вікові стани онтоморфогенезу рослин видів роду Astragalus та сезонні ритми росту і розвитку рослин. Визначено морфологічні ознаки для порівняння досліджених видів рослин. За оцінкою успішності інтродукції рослин з-поміж видів роду Astragalus 2 види (A. ponticus, A. monspessulanus) було визнано перспективними, а 4 (A. galegiformis, A. cicer, A. falcatus, A. glycyphyllos) - особливо перспективними. Висновки: за біолого-морфологічними особливостями і господарсько-цінними ознаками відібрано перспективні форми та сортозразки видів роду Astragalus для лікарського, кормового та енергетичного використання. Введення в сільське господарство видів рослин цього роду дасть змогу зменшити антропогенне навантаження та зберегти природні місця зростання, а також значно розширити сировинну базу традиційних культур родини Leguminosae (Fabaceae).
Попередній перегляд:   Завантажити - 990.618 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Vergun O. M. 
The content of nutrients and energetic value of the plant raw material of switchgrass (Panicum virgatum L.) genotypes [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, S. O. Rakhmetova, V. V. Fishchenko // Інтродукція рослин. - 2018. - № 4. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_4_11
Мета роботи - дослідити біохімічні особливості сировини рослин 1 сорту та 14 форм Panicum virgatum L. за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Досліджувані рослини - 1 сорт і 14 форм Panicum virgatum, зібрані на експериментальних ділянках колекції відділу культурної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України: Panicum virgatum f. DB (PVDB), P. virgatum f. DN (PVDB). P. virgatum f. PL (PVPL), P. virgatum f. PN-1 (PVPN1), P. virgatum f. PN-2 (PVPN2), P. virgatum f. PN-3 (PVPN3), P. virgatum f. PB (PVPB), P. virgatum f. PP (PVPP), P. virgatum f. RL (PVRL), P. virgatum f. RR (PVRR), P. virgatum f. SL-1 (PVSL1), P. virgatum f. SL-2 (PVSL2), P. virgatum f. VP (PVVP), P. virgatum f. VR (PVVR), P. virgatum cv. Zoriane (PVZ). Вміст сухої речовини визначали за А. І. Єрмаковим, загальний вміст цукрів, моносахаридів та аскорбінової кислоти - за В. П. Крищенком, вміст каротину - за Б. П. Плешковим, вміст золи - за З. М. Грицаєнко. Енергетичну цінність рослинної сировини вимірювали на калориметрі. Вміст фотосинтетичних пігментів у листках визначали за М. М. Мусієнком за допомогою спектрофотометра Unico UV 2800. У період цвітіння рослинна сировина Panicum virgatum накопичувала сухої речовини від 34,05 % (PVZ) до 48,21 % (PVVPL), моноцукрів - від 2,68 % (PVSL2) до 5,92 % (PVPN2), аскорбінової кислоти - від 14,39 мг% (PVRL) до 79,50 мг% (PVSL1), каротину - від 0,277 мг% (PVPB) до 1,407 мг% (PVSL2), золи - від 1,88 % (PVVR) до 4,63 % (PVPN1). Загальний вміст цукрів становив від 4,11 % (PVSL2) до 10,49 % (PVPN2). Калорійна цінність сухої сировини - від 3588,18 кал/г (PVVR) до 3719,22 кал/г (PVPN1). Співвідношення вмісту фотосинтетичних пігментів - від 1,09 (PVPN3) до 5,01 (PVPP), співвідношення суми хлорофілів до вмісту каротиноїдів - від 2,47 (PVSL2) до 9,30 (PVPD). Висновки: за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України сорт та форми Panicum virgatum є цінним джерелом поживних речовин у період цвітіння. Серед досліджуваних рослин генотип PVPL характеризувався найбільшим вмістом сухої речовини та хлорофілу b, PVPN2 - загальним вмістом цукрів і моноцукрів, PVSL1 - аскорбінової кислоти, PVSL2 - каротину, PVPN1 - золи та вмістом калорій, PVPP - хлорофілу а та співвідношенням хлорофілів, PVPN3 - каротиноїдів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 155.096 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Vergun O. M. 
Distribution of nutrients in different оrgans of plants of Miscanthus Anderss. genotypes [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, S. O. Rakhmetova, V. V. Fishchenko // Інтродукція рослин. - 2019. - № 1. - С. 75-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_1_10
Мета роботи - дослідити нагромадження біохімічних речовин у різних органах сортів і форм Miscanthus Anderss. За умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Досліджено рослини і сорти та форми видів роду Miscanthus, зібрані на експериментальних ділянках відділу культурної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України: М. <$Etimes> гігантський, с. Гулівер (MGH), М. <$Etimes> гігантський, ф. ЕСБМГ-3 (MGE-3), М. цукроквітковий, с. Снігопад (MSS), М. цукроквітковий, ф. ЕСБМС-3 (MSE-3), М. китайський, с. Велетень (MSV), М. китайський, ф. EСБМК-1 (MSE-1). Вміст сухої речовини визначали за А. І. Єрмаковим та ін. (1972), загальний вміст цукрів та аскорбінову кислоту - за В. П. Крищенком (1983), вміст каротину - за Б. П. Плєшковим (1985), золи - за З. М. Грицаєнком (2003), кальцію та фосфору - за Х. М. Починком (1976). Енергетичну цінність сухої сировини визначали за допомогою калориметра. В період повної стиглості насіння в рослинній сировині генотипів Miscanthus нагромаджувалося сухої речовини від 38,99 % (MSE-1, листки) до 88,08 % (MSE-3, листки), загальний вміст цукрів становив від 2,72 % (MSE-3, суцвіття) до 10,03 % (MGH, стебла), аскорбінової кислоти - від 4,40 мг % (MSE-3, суцвіття) до 40,03 мг % (MGE-3, листки), каротину - від 0,09 м г % (MSE-3, стебла) до 0,26 мг % (MGH, листки), золи - від 1,38 % (MSS, стебла) до 8,65 % (MSV, листки), кальцію - від 0,19 % (MSS, стебла) до 0,91 % (MGH, листки), фосфору - від 0,032 % (MGE-3, стебла) до 0,412 % (MSE-3, суцвіття), протеїну - від 4,82 % (MSE-3, стебла) до 12,28 % (MSE-1, листки). Енергетична цінність сухої сировини становила від 3811,87 кал/г (MSS, листки) до 4193,17 кал/г (MSV, суцвіття). Висновки: за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України сорти та форми Miscanthus <$Etimes> giganteus, M. sacchariflorus та M. sinensis - цінне джерело поживних речовин та біопалива у період повної стиглості насіння. Вивчення розподілу біохімічних речовин в різних органах показало, що нагромадження їх залежить від генотипу. Вміст цукрів був максимальним, а золи з макроелементами, протеїну та каротину - мінімальним у стеблах досліджуваних рослин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 155.487 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Vergun O. M. 
Antioxidant activity of seed extracts of selected forage plants [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, O. V. Shymanska, S. O. Rakhmetova, V. V. Fishchenko // Інтродукція рослин. - 2019. - № 2. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_2_10
Мета роботи - дослідити антиоксидантну активність екстрактів насіння деяких кормових рослин за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Досліджено насіння семи кормових рослин: Baptisia australis (L.) R. Br. (Fabaceae), Bunias erucago L., B. orientalis L. (Brassicaceae), Galega officinalis L., G. orientalis Lam. (Fabaceae), Isatis littoralis Steven, I. tinctoria L. (Brassicaceae). Для визначення антирадикальної активності рослинних екстрактів використовували метод, описаний Brand-Williams та ін. (1995). Біохімічний аналіз передбачав такі етапи: підготовка метанольних, етанольних та водних екстрактів (1 г сухого матеріалу змішували з 25 мл розчинника); 12 год екстракції; спектрофотометричне визначення антирадикальної активності з розчином 2,2-дифеніл-пікрилгідразилу. Розчин радикалу готували в метанолі та розводили згідно з методикою. Дані перераховано як еквівалент аскорбінової кислоти (АКЕ) і тролоксу (ТЕ) на 1 г сухої маси. Вимірювання екстрактів проводили на спектрофотометрі UNICO UV2800 за довжини хвилі 515 нм. Експериментальні дані опрацьовано в програмі Excel. Метанольні екстракти досліджуваних рослин мали антирадикальну активність 18,27 - 80,57 %, етанольні - 11,07 - 79,73 %, водні - 23,31 - 80,26 %. Антиоксидантна активність метанольних екстрактів становила 1,75 - 2,72 мг АКЕ на 1 г, етанольних екстрактів - 1,62 - 2,72 мг АКЕ на 1 г, водних екстрактів - 1,82 - 2,66 мг АКЕ на 1 г, або відповідно 1,30 - 7,51, 0,56 - 7,76 та 1,19 - 7,37 мг ТЕ на 1 г. Висновки: одержані дані демонструють, що за умов Національного ботанічного саду НАН України екстракти насіння досліджуваних кормових рослин характеризуються високим антиоксидантним потенціалом, як і листки чи пагони. Антирадикальна активність екстрактів становила 11,07 - 84,60 %. Найменші значення цього параметра зафіксовано в усіх екстрактів. Антиоксидантна активність, виражена як АКЕ, була максимальною для Bunias orientalis і Galega officinalis та мінімальною - для Isatis tinctoria, а виражена як ТЕ була найвищою у метанольних екстрактів Bunias orientalis та найнижчою - в етанольних екстрактів Bunias erucago. Дослідження екстрактів насіння культур з різних родин є необхідним для оцінки їх антиоксидантного потенціалу та рекомендацій щодо їх використання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 157.846 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Rakhmetov D. B. 
Biochemical study of plant raw material of Silphium L. spp. in M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine [Електронний ресурс] / D. B. Rakhmetov, O. M. Vergun, N. O. Stadnichuk, O. V. Shymanska, S. O. Rakhmetova, V. V. Fishchenko // Інтродукція рослин. - 2019. - № 3. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_3_9
Мета дослідження - оцінити біохімічний склад рослинної сировини видів роду Silphium L. у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України. Досліджено види роду Silphium та один сорт: S. lacinatum L., S. integrifolium Milchx., S. perfoliatum L., S. perfoliatum L. cv. Kanadchanka, S. scaberrinum Ell., S. trifoliatum L. Вміст сухої речовини визначали за А. І. Єрмаковим та ін. (1972), загальний вміст цукрів, аскорбінової кислоти та концентрацію калію - за В. П. Крищенком (1983), вміст каротину - за Б. П. Плешковим (1985), вміст золи - за З. М. Грицаєнко та ін. (2003), вміст кальцію, фосфору та білка - за Х. М. Починком (1976). Одержані дані опрацьовано у пакеті Аналіз даних (Excel 2016). Встановлено, що у період цвітіння вміст сухої речовини в сировині видів роду Silphium становив 21,14 - 29,02 %, загальний вміст цукрів - 3,54 - 12,17 %, целюлози - 29,46 - 48,24 %, аскорбінової кислоти - 77,12 - 296,35 мг %, каротину - 0,23 - 1,54 мг %, білка - 14,18 - 26,08 %, ліпідів - 2,34 - 4,26 %, золи - 3,25 - 7,82 %, калію - 0,78 - 2,18 %, кальцію - 1,66 - 3,07 %, фосфору - 0,13 - 0,35 %. Визначено коефіцієнти кореляції між всіма досліджуваними параметрами. Висновки: одержані дані свідчать, що в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України досліджені види роду Silphium та сорт є цінним джерелом поживних речовин. Високий вміст сухої речовини та целюлози, калію, кальцію визначено для S. scaberrinum, високий загальний вміст цукрів, аскорбінової кислоти, ліпідів - для S. lacinatum, каротину - для S. trifoliatum, білка - для S. integrifolium, золи та фосфору - для S. perfoliatum. Рослинна сировина досліджених культур може конкурувати з іншими кормовими культурами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 161.887 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Vergun O. M. 
Content of phenolic compounds in plant raw of Cichorium intubus L., Lamium purpureum L. and Viscum album L. [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, O. V. Grygorieva, J. Brindza, O. V. Shymanska, D. B. Rakhmetov, V. Horčinová Sedlačková, O. A. Korablova, V. V. Fishchenko, E. Ivanišová // Інтродукція рослин. - 2019. - № 3. - С. 87-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_3_10
Мета роботи - оцінити антиоксидантний потенціал етанольних екстрактів, відібраних за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України дикорослих рослин шляхом визначення фенольних сполук. Використовували суху сировину (СР) Cychorium intybus L., Lamium purpureum L. та Viscum album L. Рослини Cychorium intybus і Lamium purpureum зібрано в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України, рослини Viscum album - з крони дерев Tilia cordata Mill. Протягом 2 год 0,2 г сухої рослинної сировини екстрагували з 20 мл 80 % етанолу. Загальний вміст поліфенолів в екстрактах вимірювали за методом, описаним Singleton-Rossi (1965) з використанням реактиву Фоліна - Чокалтеу. Результати виражені у мг галової кислоти (еквівалент) на грам СР (мг ГКЕ/г). Визначення загального вмісту флавоноїдів проведено за модифікованим методом, описаним Shafii et al. (2017). Результати виражено у мг кверцетин-еквівалента на 1 г сухої речовини (КЕ/г). Визначення загального вмісту фенольних кислот в екстрактах проведено за допомогою методу, описаного у Farmakopea Polska (1999). Результати виражено у мг кофейної кислоти (еквівалент) на 1 г СР (мг ККЕ/г). Антирадикальну активність зразків вимірювали з 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом (ДФПГ) за методом Sanchez - Moreno et al. (1998). Антиоксидантну активність визначали з допомогою фосфомолібденового методу, описаного Р. Prieto et al. (1999) з незначною модифікацією. Результати виражені у мг тролокс-еквівалента на 1 г СР (мг ТЕ/г). Експериментальні дані опрацьовано в Excel 2010. Кореляційний аналіз проведено з використанням критерію Пірсона. Загальний вміст поліфенолів для рослин C. intybus, L. purpureum та V. album становив 33,91, 34,61 та 31,28 мг ГКЕ/г відповідно, флавоноїдів - 26,29, 28,89 та 25,10 мг КЕ/г, фенольних кислот - 4,56, 4,87 та 4,07 мг ККE/г відповідно, антиоксидантна активність екстрактів, визначена за допомогою методу ДФПГ, - 8,35, 7,66 та 8,55 мг ТЕ/г, антиоксидантна активність, визначена за фосфомолібденовим методом, - 93,01, 142,62 та 9,31 мг ТЕ/г. Установлено стійку прямо пропорційну кореляцію між нагромадженням поліфенольних сполук і антиоксидантною активністю екстрактів. Висновки: дикорослі рослини C. intybus, L. purpureum та V. album у Національному ботанічному саду ім. M. M. Гришка НАН України нагромаджували поліфенольні сполуки з високою антиоксидантною активністю. Одержані дані свідчать, що ці види можуть бути потенційним джерелом природних антиоксидантів, що можна використовувати у фармакологічних дослідженнях. Визначення біохімічних особливостей не лише культурних, а і дикорослих рослин є важливим напрямом сучасної біологічної науки для виявлення нових джерел біологічно активних речовин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 156.974 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Vergun O. M. 
Leaves extracts of selected crops as potential source of antioxidants [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, O. V. Shymanska, V. V. Fishchenko, E. Ivanišova, J. Brindza // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_11
Мета дослідження - оцінити антиоксидантний потенціал листкових екстрактів чотирьох кормових рослин за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Використовували суху рослинну сировину Brassica campestris L. f. annua D.C., cv. Chanita (Brassicaceae Burnett), Desmodium canadensis D. C. (Fabaceae Lindl.), Rhaponticum carthamoides (Willd.) Iljin. (Asteraceae Bercht. & J. Presl.), Sinapis alba L., cv. Karolina (Brassicaceae Burnett), зібрану в колекціях Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. 0,2 г сухої рослинної сировини екстрагували в 20 мл 80 % етанолу протягом 2 год. Загальний вміст поліфенолів в екстрактах визначали за допомогою методу, описаного у Singleton та Rossi (1965), використовуючи реагент Фоліна - Чокалтеу. Результати представлено в мг на 1 г еквівалента галової кислоти (мг ГКЕ/г). Визначення вмісту флавоноїдів проводили за методом, описаним у Shafii et al. (2017). Результати представлено в мг на 1 г кверцетин-еквівалента сухої маси (мг КЕ/г). Визначення загального вмісту фенольних кислот проводили за методом, описаним у Farmakopea Polska (1999). Результати представлено у мг еквівалента кофейної кислоти на 1 г сухої маси (мг ККЕ /г). Антиоксидантну активність зразків вимірювали з 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом (ДФПГ-метод) згідно із Sanchez-Moreno et al. (1998). Також визначали антиоксидантну активність екстрактів фосфомолібденовим за допомогою методу, описаного у Prieto et al. (1999) з незначною модифікацією. Результати цих досліджень представлено в мг тролокс-еквівалента на 1 г сухої речовини (мг ТЕ/г). Експериментальні дані опрацьовано в Excel 2010. З'ясовано, що загальний вміст поліфенольних речовин досліджуваних листкових екстрактів становив від 32,43 до 73,58 мг ГКЕ/г, загальний вміст фенольних кислот - від 4,87 до 9,15 мг ККЕ/г, флавоноїдів - від 10,16 до 92,61 мг КЕ/г. Антиоксидантна активність, визначена за ДФПГ-методом, становила від 7,15 до 9,00 мг ТЕ/г, а визначена за фосфомолібденовим методом - від 77,87 до 190,64 мг ТЕ/г. Висновки: дослідження етанольних екстрактів листків чотирьох кормових рослин показало високий вміст поліфенольних речовин і флавоноїдів, що характеризує ці рослини як цінне джерело біологічно активних речовин. Одержані результати можуть становити інтерес для поглиблених фармакологічних досліджень.Мета дослідження - оцінити антиоксидантний потенціал листкових екстрактів чотирьох кормових рослин за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Використовували суху рослинну сировину Brassica campestris L. f. annua D.C., cv. Chanita (Brassicaceae Burnett), Desmodium canadensis D. C. (Fabaceae Lindl.), Rhaponticum carthamoides (Willd.) Iljin. (Asteraceae Bercht. & J. Presl.), Sinapis alba L., cv. Karolina (Brassicaceae Burnett), зібрану в колекціях Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. 0,2 г сухої рослинної сировини екстрагували в 20 мл 80 % етанолу протягом 2 год. Загальний вміст поліфенолів в екстрактах визначали за допомогою методу, описаного у Singleton та Rossi (1965), використовуючи реагент Фоліна - Чокалтеу. Результати представлено в мг на 1 г еквівалента галової кислоти (мг ГКЕ/г). Визначення вмісту флавоноїдів проводили за методом, описаним у Shafii et al. (2017). Результати представлено в мг на 1 г кверцетин-еквівалента сухої маси (мг КЕ/г). Визначення загального вмісту фенольних кислот проводили за методом, описаним у Farmakopea Polska (1999). Результати представлено у мг еквівалента кофейної кислоти на 1 г сухої маси (мг ККЕ /г). Антиоксидантну активність зразків вимірювали з 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом (ДФПГ-метод) згідно із Sanchez-Moreno et al. (1998). Також визначали антиоксидантну активність екстрактів фосфомолібденовим за допомогою методу, описаного у Prieto et al. (1999) з незначною модифікацією. Результати цих досліджень представлено в мг тролокс-еквівалента на 1 г сухої речовини (мг ТЕ/г). Експериментальні дані опрацьовано в Excel 2010. З'ясовано, що загальний вміст поліфенольних речовин досліджуваних листкових екстрактів становив від 32,43 до 73,58 мг ГКЕ/г, загальний вміст фенольних кислот - від 4,87 до 9,15 мг ККЕ/г, флавоноїдів - від 10,16 до 92,61 мг КЕ/г. Антиоксидантна активність, визначена за ДФПГ-методом, становила від 7,15 до 9,00 мг ТЕ/г, а визначена за фосфомолібденовим методом - від 77,87 до 190,64 мг ТЕ/г. Висновки: дослідження етанольних екстрактів листків чотирьох кормових рослин показало високий вміст поліфенольних речовин і флавоноїдів, що характеризує ці рослини як цінне джерело біологічно активних речовин. Одержані результати можуть становити інтерес для поглиблених фармакологічних досліджень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 175.78 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Vergun O. M. 
Antioxidant potential of some plants of Brassicaceae Burnett and Poaceae Barnhart [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov // Інтродукція рослин. - 2018. - № 1. - С. 87-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_1_12
Мета роботи - дослідити антирадикальну дію екстрактів деяких представників родин Brassicaceae Burnett та Poaceae Barnhart, для оцінки загальної антиоксидантної активності рослин за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Рослинний матеріал дослідження - види, форми та сорти рослин-представників Brassicaceae та Роасеае Brassica campestris f. annua D.C. (BCA), B. campestris f. biennis D.C. х B. napus f. biennis D.C., cv. innovatsiia (BCBNI), B. campestris f. biennis D.C. х B. rapa L. х B. napus f. biennis D.C. (BCBRBN), B.juncea (L.) Czern. (BJ). B.juncea (L.) Czem. f. biennis, cv. Annushka (BJA), B. napus f. biennis D.C., f. EROF-5 (BNE-5), B. rapa L. (BR). B. rapa subsp. rapifera Metzger (BRR), Raphanus sativus L. var. oleiformis Pers. (RSO), Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Benth., cv. Snihopad (MSS), M. sinensis Anderss. f. ESBMK-6 (MSE-6), Panicum virgatum L. f. PB (PVPB), P. virgatum L. f. PL(PVPL), Sorghum bicolor (L.) Moench. f. ETSSDF-11 (SBE-11), S. nigrum Roemer & Schultes f. ETSSCHF-1 (SNE-1), S. saccharatum (L.) Moench. cv. Medove (SSM), S. sudanense (Piper) Stapf (SS), S. technicum (Koem.) Bait, et Trab. (ST). Антиоксидантну активність метанольних та водних екстрактів, в основі якої лежить реакція знебарвлення розчину ДФПГ (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил-вільний радикал), визначали за Brandt-Williams et ai., вміст аскорбінової кислоти - за В. П. Крищенком, каротину - за Б. П. Плешковим. Антиоксидантна активність метанольних екстрактів рослин родини Brassicaceae становила від 16,94 +- 0,15 (BCA) до 36,91 +- 0,26 (BRR) %, водних - від 26,53 +- 0,34 (BJ) до 65,85 +- 0,30 (RSO) %, метанольних екстрактів рослин родини Poaceae - від 31,13 +- 0,32 (MSE-6) до 86,48 +- 0,49 (SNE-1) %, водних - від 33,10 +- 0,47 (ST) до 83,14 +- 0,46 (PVPB) %, концентрація аскорбінової кислоти у рослин родини Brassicaceae - від 118,67 +- 9,90 (BJA) до 566,61 +- 38,37 (BNE-5) мг%, каротину - від 0,48 +- 0,01 (BJA) до 3,11 +- 0,07 (BJ)) мг%, у рослин родини Poaceae - відповідно від 11,80 +- 0,85 (PVPB) до 77,39 +- 1,29 (58) мг% та від 0,05 +- 0,00 (PVPB) до 0,62 +- 0,02 (PVPL) мг%. Висновки: рослинна сировина досліджених рослин є цінним джерелом антиоксидантів і вітамінів. Метанольні та водні екстракти рослин родини Poaceae мали вищу антирадикальну активність щодо ДФПГ-раликала, ніж екстракти рослин родини Brassicaceae. Найвищий рівень аскорбінової кислоти та каротину виявлено в екстрактах рослин родини Brassicaceae, мінімальний - у BJA (Brassicaceae) та PVPB (Poaceae).
Попередній перегляд:   Завантажити - 209.541 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Rakhmetov D. B. 
Study of some biochemical parameters and productivity of Silphium L. genotypes as perspective energetic crops [Електронний ресурс] / D. B. Rakhmetov, O. M. Vergun, S. O. Rakhmetova, O. V. Shymanska, V. V. Fishchenko // Plant Varieties Studying and Protection. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 262-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2020_16_3_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 745.235 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Vergun O. M. 
Morphometric and biochemical features of different Bunias orientalis L. genotypes in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, O. V. Shymanska, S. O. Rakhmetova, O. P. Bondarchuk, V. V. Fishchenko // Plant Varieties Studying and Protection. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2021_17_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 243.789 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Vakulenko T. 
Carpological features of certain Artemisia species distributed in Ukraine [Електронний ресурс] / T. Vakulenko, T. Bagatska, O. Korablova, I. Gurnenko, D. Rakhmetov // Plant introduction. - 2020. - № 87-88. - С. 54-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2020_87-88_8
Досліджено мікроморфологічну будову сім'янок шести видів роду Artemisia (A. absinthium, A. annua, A. argyi, A. dracunculus, A. marschalliana та A. vulgaris), представлених у флорі України, з метою виявити карпологічні ознаки, які можуть слугувати діагностичними для визначенні цих видів. Плоди збирали з дикорослих рослин рекреаційних зон міста Києва, та тих, що зростають на колекційній ділянці Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Макроморфологічні особливості вивчали за допомогою бінокулярного мікроскопа Stemi 2000, Carl Zeiss. Ультраструктуру поверхні вивчали за допомогою растрового електронного мікроскопа JSM-6700F, JEOL у режимі вторинної електронної емісії. Напилення вуглецем здійснювали методом вакуумного термічного випаровування вакуумного універсального поста ВУП-5М, SELMI; напилення платиною - за допомогою пристрою іонно-плазмового травлення JFC-1600, JEOL. Усі досліджені види мають добре виражений, справжній, багатоклітинний, симетричний, багаторядний карпоподій, який, однак, відрізняється за формою. Тип поверхні у A. annua визначено як сітчасто-ямковий, що зумовлено структурою екзокарпа та екзотестами, розташованими під ним. Виявлено види з лопатевим або суцільним верхівковим обідком, а також такі, у яких обідок навколо місця прикріплення віночка відсутній. Встановлено, що первинна ультраструктура плодів спричинена формою та характером розташування слизових клітин; епідермальні клітини екзокарпа переважно стиснуті, без чітких меж. В той час як вторинна ультраструктура плодів зумовлена переважно тонкою і непомітною кутикулою, іноді зморшкуватою, з прошарками і невеликими наростами. Досліджені карпологічні ознаки можуть бути додатковими критеріями та використовуватись у комплексі з іншими ознаками для точнішої ідентифікації досліджених видів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 8.596 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Bondarchuk O. 
Accumulation of ash and photosynthetic pigments in the raw material of Astragalus [Електронний ресурс] / O. Bondarchuk, O. Vergun, O. Shymanska, V. Fishchenko, D. Rakhmetov // Plant introduction. - 2020. - № 87-88. - С. 76-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2020_87-88_10
Досліджено п'ять видів роду Astragalus (A. cicer, A. falcatus, A. galegiformis, A. glycyphyllos та A. ponticus) з відділу культурної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Рослинну сировину для досліджень відбирали у період бутонізації, квітування та плодоношення. Після чого, визначали у ній вміст золи, кальцію, фосфору, азоту та фотосинтетичних пігментів. Вміст золи у фітосировині варіював від 3,12 до 5,22 %, кальцію - від 0,31 до 0,91 %, фосфору - від 0,07 до 0,14 %, азоту - від 1,93 до 2,48 % залежно від фази розвитку. Вміст хлорофілу a становив від 0,901 до 2,475 мг/г, хлорофілу b - від 0,190 до 0,676 мг/г, а каротиноїдів - від 0,496 до 1,129 мг/г. Таким чином, накопичення золи та її компонентів у фітосировині досліджених видів варіювало і залежало від періоду розвитку та видових особливостей. Вміст фотосинтетичних пігментів корелював із вмістом фосфору (r = 0,887 - 0,999) та з приростом рослин (r = 0,756 - 0,998) для усіх досліджених видів. Отримані відомості можуть бути використані для дослідження продуктивності цих рослин та під час їх культивування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 362.884 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського