Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Mosiychuk L$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Rudenko A. I. The role of bile acids in morphological changes оf gastric mucosa in rats [Електронний ресурс] / A. I. Rudenko, L. M. Mosiychuk, N. Y. Oshmyanska // Гастроентерологія. - 2014. - № 4. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2014_4_7 Дослідження проведено з метою вивчення ролі жовчних кислот (ЖК) у формуванні морфофункціональних змін слизової оболонки шлунка (СОШ) у щурів з урахуванням впливу жовчі та її концентрації. Встановлено, що на ранніх етапах моделювання дуоденально-гастрального рефлюксу за допомогою введення жовчі в невисоких концентраціях вона здійснює захисну адаптивно-трофічну функцію та сприяє оновленню клітин покривного епітелію. У той же час тривала експозиція ЖК, незалежно від її концентрації, може призводити до істотних дистрофічних змін СОШ, сприяти початку пілоризації фундальних залоз та атрофії залоз тіла шлунка. За перорального введення жовчі з наступним іммобілізаційно-холодовим стресом одночасний вплив декількох агресивних чинників призводить до прискорення розвитку патологічних змін у СОШ: виникненню спочатку ерозивних, а в подальшому і виразкових уражень. | ||
| 2. |
Mosiychuk L. M. Structural changes of gastric mucosa in patients with intestinal metaplasia and nitrogen oxide hyperproduction [Електронний ресурс] / L. M. Mosiychuk, N. Yu. Oshmianska, S. M. Babii // Гастроентерологія. - 2018. - Т. 52, № 2. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2018_52_2_3 Мета роботи - проаналізувати структурні зміни слизової оболонки шлунка та оцінити роль системи оксиду азоту в цих процесах у пацієнтів із хронічним гастритом (ХГ) і кишковою метаплазією (КМП). Морфологічне дослідження проведено в 38 пацієнтів із ХГ та атрофією, локальною (антральний відділ шлунка) або дифузною КМП. Концентрацію оксиду азоту визначено у вмісті шлунка та а крові всіх пацієнтів. Морфометричне дослідження показало помітне зниження (до (0,12 +- 0,04) %) ядерно-цитоплазматичного співвідношення в пацієнтів із КМП у порівнянні з тими, хто мав атрофію. Еліптичність ядер клітин також зменшувалася з розвитком КМП і в пацієнтів без метапластичних змін дорівнювала (0,76 +- 0,04) %, у випадках локальної КМП (0,65 +- 0,11) %, за дифузної метаплазії - (0,41 +- 0,12) %. Встановлено, що у хворих із КМП, локалізованою в антральному відділі, рівень оксиду азоту в шлунковому соку збільшується і на 24 - 65 % перевищує контрольну величину. Розглянуто можливий механізм загибелі клітин слизової оболонки шлунка внаслідок апоптозу та некрозу за умов гіперпродукції оксиду азоту. Зроблено висновки, що інгібуючий ефект оксиду азоту на шлункову секрецію реалізується за рахунок його стимулювального впливу на активність циклооксигенази та синтезу простагландинів. | ||
| 3. |
Mosiychuk L. M. Clinical and vegetative disorders, adaptive capacity and stress resistance in patients with precancerous conditions of the stomach in comorbidity with thyroid pathology [Електронний ресурс] / L. M. Mosiychuk, O. M. Shevtsova, O. P. Petishko // Гастроентерологія. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 1-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2021_55_1_3 Важливим аспектом перебігу передракових станів шлунка є коморбідність із патологією щитоподібної залози. На сьогодні серед дослідників досі немає єдиної думки щодо участі вегетативної нервової системи у забезпеченні реактивності організму і формуванні адаптаційних процесів у хворих з атрофічним гастритом, поєднаним з тиреоїдитом. Мета дослідження - визначити особливості клінічних проявів, вегетативної дисфункції та показників варіабельності серцевого ритму у хворих iз передраковими станами шлунка в умовах коморбідної патології щитоподібної залози. Матеріали та методи. У дослідження включені 72 пацієнти з хронічним атрофічним гастритом, які були розподілені на 3 групи залежно вiд змін у структурі щитоподібної залози: I групу становили 35 осіб із вузловими змінами, II - 22 із дифузними, III - 15 осіб без будь-яких змін. Для вивчення клінічної картини в обстежених хворих проведено опитування з використанням Шкали оцінки симптомів з боку шлунково-кишкового тракту. Для виявлення ознак вегетативних порушень використовували опитувальник О.М. Вейна. Оцінку адаптаційних можливостей проводили за допомогою системи Precise на кардіографі CONTEC 8000GW з програмним забезпеченням для аналізу варіабельності серцевого ритму. Результати. У пацієнтів із коморбідною патологією найчастіше виявлялися симптоми абдомінального больового синдрому та диспептичного синдрому незалежно від структурних змін щитоподібної залози, а діарейний синдром в і групі відмічали в 1,9 раза рідше порівняно з іі групою (р = 0,02) та в 1,8 раза порівняно з III групою (р >> 0,05). Встановлено високу частоту вегетативної дисфункції у хворих із передраковими станами шлунка - 83,3 %. При цьому пацієнти з вузловими змінами в щитоподібній залозі достатньо часто скаржилися на зниження працездатності, швидку втому (68,6 %) та порушення сну (65,7 %). У хворих із дифузними змінами в щитоподібній залозі часто спостерігали оніміння пальців рук, стоп (68,2 %), схильність до почервоніння обличчя та підвищену пітливість (63,6 %). Визначено кореляцію кількості балів за опитувальником О. М. Вейна з інтенсивністю таких синдромів, як абдомінальний біль (r = 0,53; р = 0,030), діарейний синдром (r = 0,58; р = 0,012), диспептичний синдром (r = 0,44; р = 0,029). Аналіз стресостійкості показав, що 33,3 % пацієнтів iз вузловими змінами в щитоподібній залозі та 28,6 % iз дифузними мали тривожний синдром, у той час як серед осiб без патології щитоподібної залози тривожність не виявлено в жодному випадку. Висновки: за даними системи Precise, половина пацієнтів iз передраковими станами шлунка в умовах коморбідної патології щитоподібної залози мають підвищений серцево-судинний ризик на фоні збільшення парасимпатичної регуляції вегетативної нервової системи, а третина хворих - зрив/порушення адаптації, тривожний синдром та виснаженість симпатичного та парасимпатичного компонентів вегетативної нервової системи. Виявлені зв'язки свідчать про значний внесок вегетативних порушень у формування клінічної симптоматики в пацієнтів iз коморбідною патологією шлунка та щитоподібної залози. | ||
| 4. |
Stepanov Yu .M. Features of the histostructure of the gastric mucosa in patients with atrophic gastritis combined with thyroid pathology [Електронний ресурс] / Yu .M. Stepanov, L. M. Mosiychuk, Yu. A. Gaidar, O. M. Shevtsova, O. P. Petishko, D. F. Mylostiva // Гастроентерологія. - 2022. - Т. 56, № 3. - С. 156-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2022_56_3_5 Пошук факторів, що впливають на прогресування структурної перебудови слизової оболонки шлунка та канцерогенез, залишається перспективним напрямком гастроентерології. Мета дослідженн - вивчити мікроструктуру слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний атрофічний гастрит залежно від наявності структурних змін щитовидної залози. Проведено дослідження гістоструктурних змін слизової оболонки шлунка в 121 хворого на атрофічний гастрит з урахуванням вузлових та дифузних змін у паренхімі щитовидної залози. Ступінь та стадію гастриту оцінювали за системою OLGA. Вивчали алергічний компонент, вираженість атрофічних змін у слизовій оболонці шлунка, наявність і вираженість склеротичних змін строми, гіперплазію епітелію. Ультразвукове дослідження щитовидної залози виконували на ультразвуковому сканері Toshiba Xario (Japan). Розподіл пацієнтів за частотою виявлення атрофії в різних локусах шлунка показав, що кишкову метаплазію в тілі шлунка у хворих із вузловими змінами спостерігали в 1,9 разу частіше, ніж у пацієнтів із дифузними змінами (<$Echi sup 2 ~=~5,33>; p << 0,05), та у 2,8 разу - ніж в осіб без структурних змін щитовидної залози (<$Echi sup 2 ~=~8,12>; p << 0,01). Аналогічно атрофію в куті шлунка найчастіше виявляли у хворих із вузловими змінами в щитовидній залозі - у 65,0 % випадків, що на 25,7 % частіше у порівнянні з пацієнтами з дифузними змінами (p >> 0,05) та на 38,3 % - з особами без структурних змін щитовидної залози (<$Echi sup 2 ~=~6,27>; p << 0,05). За результатами кореляційного аналізу виявлено зв'язок між наявністю вузлових змін у щитовидній залозі й ступенем атрофії слизової оболонки тіла шлунка (r = 0,49; p = 0,011) та кута шлунка (r = 0,52; p = 0,037), наявністю кишкової метаплазії в слизовій оболонці антрального відділу шлунка (r = 0,54; p = 0,013) та кута шлунка (r = 0,41; p = 0,028). Висновки: прогресування структурних змін слизової оболонки шлунка найбільш часто відбувається у пацієнтів із вузловими змінами в щитовидній залозі. Для ранньої діагностики передракових станів та змін слизової оболонки шлунка хворим зі структурними змінами щитовидної залози доцільно проводити ретельне ендоскопічне дослідження шлунка із застосуванням сучасних високоінформативних технологій. | ||
| 5. |
Stepanov Yu. M. Effects of visceral obesity on cytokine and hormonal regulation in patients with gastroesophageal reflux disease [Електронний ресурс] / Yu. M. Stepanov, L. M. Mosiychuk, O. M. Tatarchuk, O. M. Shevtsova, O. P. Petishko // Гастроентерологія. - 2023. - Т. 57, № 3. - С. 135-140 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2023_57_3_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |