Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Kuzema P$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Kuzema P. Ion Probe with Primary Ion Beam Prism Mass Separator [Електронний ресурс] / P. Kuzema, O. Kuzema // Proceedings of the International Conference Nanomaterials: Applications and Properties. - 2013. - Vol. 2, no. 3. - С. 03AET04-03AET04. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/princon_2013_2_3_69 | ||
| 2. |
Kuzema O. Prism Magnetic Mass Analyzer with Parallel Ion Beam [Електронний ресурс] / O. Kuzema, P. Kuzema // Proceedings of the International Conference Nanomaterials: Applications and Properties. - 2014. - Vol. 3, no. 2. - С. 02MAN09-02MAN09. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/princon_2014_3_2_19 | ||
| 3. | 
Tishchenko I. Yu. TGA-DSC-MS analysis of silicon carbide and of its carbon-silica precursor [Електронний ресурс] / I. Yu. Tishchenko, O. O. Ilchenko, P. O. Kuzema // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2015. - Т. 6, № 2. - С. 216-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2015_6_2_9 Шляхом карботермічного відновлення нанокремнезему синтезовано бета карбід кремнію високої чистоти з субмікронним та мікронним розміром частинок. Одержаний порошок та кремнезем-вуглецеву шихту охарактеризовано за допомогою методів інфрачервоної спектроскопії з Фур'є перетворенням, електронної мікроскопії та рентгенівської дифракції. Результати аналізу за методом ТГА-ДСК-МС вказують на можливість кількісного визначення за допомогою цього методу вуглецю в шихті та залишкового вуглецю в карбіді кремнію з чутливістю на рівні 5 pmm. | ||
| 4. |
Kuzema P. O. Luminescent materials based on organic salts pyrolyzed at the silica surface [Електронний ресурс] / P. O. Kuzema, Yu. M. Bolbukh, V. A. Tertykh // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2018. - Т. 9, № 4. - С. 404-410. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2018_9_4_11 Останнім часом широку увагу дослідників привертає особливий різновид вуглецевих наноматеріалів - вуглецеві наноточки (ВНТ), завдяки їх низькій токсичності, гарній біосумісності, хімічній інертності, високій фотостабільності та люмінесценції. Встановлено, що допування деякими гетероатомами є ефективним підходом для поліпшення люмінесценції таких матеріалів. Крім того, використання поверхні кремнезему як носія може промотувати синтез ВНТ і розширити сферу застосування кремнезем-вуглецевих композитів. Останні досягнення в області синтезу люмінесцентних композитів на основі кремнезему та ВНТ показали високий потенціал таких систем у процесах біовізуалізації, сенсорики та твердотільного освітлення. Проте більшість методів синтезу таких матеріалів все ще залишаються відносно складними та коштовними. В даній роботі було використано простий та недорогий спосіб одержання люмінесцентних наноматеріалів на основі кремнезему. Мета роботи - вивчення люмінесцентних властивостей матеріалів, одержаних піролізом уратів цитринової кислоти на поверхні кремнезему. Як матеріал-носій використовували пірогенний кремнезем. Спочатку готували водні або спиртові розчини солей з різним співвідношенням цитринової кислоти та сечовини, а потім проводили осадження цих солей на поверхню кремнезему. Одержаний матеріал піддавали термічній обробці за температури до <$E270~symbol Р roman C>, після чого проводили реєстрацію і аналіз спектрів поглинання та фотолюмінесценції цих зразків. Результати показали, що, незалежно від використаного розчинника, як висушені, так і піролізовані зразки проявляють люмінесцентні властивості, причому квантовий вихід люмінесценції знаходиться в межах 7 - 11 %. Заміна співвідношення цитринова кислота:сечовина в діапазоні значень 1:(1 - 3) не впливає на люмінесцентні властивості висушених зразків, однак їх подальша термообробка за <$E270~symbol Р roman C> призводить до зниження інтенсивності люмінесценції. Заміна розчинника з води на етиловий спирт неоднозначно впливає на люмінесцентні властивості висушених зразків кремнезему з нанесеними солями у різних співвідношеннях цитринова кислота:сечовина. Проте, подальша термообробка за <$E270~symbol Р roman C> призводить до того, що, незалежно від цих співвідношень, такі кремнеземи володіють приблизно однаковими люмінесцентними властивостями. Серед використаних співвідношень цитринова кислота:сечовина, розчинників і варіантів термічної обробки, найбільш прийнятним є варіант нанесення на кремнезем солі 1:1 із спиртових розчинів з подальшою сушкою і термічною обробкою за <$E270~symbol Р roman C>. | ||
| 5. |
Kuzema P. O. TGA and TPD MS study of silica-gelatin materials [Електронний ресурс] / P. O. Kuzema, I. V. Laguta, O. N. Stavinskaya // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2016. - Т. 7, № 2. - С. 145-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2016_7_2_5 Желатинові плівки з масовим співвідношенням кремнезем:желатина 1:5 або 8:5, що містять гідрофільний або гідрофільно-гідрофобний кремнезем, синтезовано та досліджено за допомогою методів термогравіметричного аналізу та температурно-програмованої десорбційної мас-спектрометрії. Показано, що присутність кремнезему не впливає на механізм термічного розкладання желатини, однак впливає на кінетику її термолізу у вакуумі та на повітрі, включаючи підвищення енергії активації утворення летких продуктів за вмісту гідрофільного кремнезему близько 17 мас. %. Гідрофобізація поверхні кремнезему, а також збільшення концентрації гідрофільного кремнезему у плівці з 17 до 62 мас. % зменшують енергію активації утворення летких продуктів термолізу желатини. Цей ефект пояснено зменшенням зв'язування желатини з кремнеземом або внаслідок заміщення частини силанольних груп поверхні у випадку часткової його гідрофобізації, або за рахунок переважання міжчастинкової взаємодії над взаємодією желатини з кремнеземом за більшої концентрації останнього. | ||
| 6. |
Kuzema P. O. Reinforcement of epoxy polymers with hydride-silylated fumed silica [Електронний ресурс] / P. O. Kuzema, D. L. Starokadomsky, O. O. Tkachenko, V. A. Tertykh // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2020. - Т. 11, № 4. - С. 484-491. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2020_11_4_7 Пірогенний кремнезем (ПК) широко використовується у багатьох галузях, причому індустрія пластмас є однією з найбільш значних, де ПК виявився ефективним як загушувач, антизлежувач і тиксотропний агент, а також посилювальний наповнювач. Хімічне модифікування поверхні кремнезему розширює його функціональні можливості. Виявлено, що кремнезем із прищепленими кремнійгідридними групами є активним у процесах гідросилілювання алкенових та алкінових зв'язків у мономерах під час їхньої полімеризації, внаслідок чого утворюються посилені полімерні композити. Останнім часом набули значущості специфічні епоксидні смоли, і ПК виявився ефективним, у тому числі як реологічна добавка. Мета роботи - оцінити ефективність гідридсилільованого ПК (ГПК) як потенційно активного посилювального компонента у складі епоксидних полімерів. Енергія активації гідросилілювання олефінів є вищою за таку для полімеризації епоксидів із розривом циклу, отже, можна очікувати, що перебіг останнього процесу за участю =SiH груп відбуватиметься за більш м'яких умов. ГПК одержано обробкою ПК триетоксисиланом. Наявність прищеплених кремнійгідридних груп підтверджено методом ІЧ спектроскопії, а їхня концентрація, визначена методами титриметричного та спектрофотометричного аналізу, склала близько 0,4 ммоль/г. ПК- і ГПК-епоксидні композити одержано шляхом внесення відповідного наповнювача (2 мас. %) у суміш епоксидного мономера та затверджувача на основі аміну. Утворені матеріали після затвердіння випробовували на стискання, згинання та адгезію. Тести показали, що наповнення епоксидної смоли ПК і ГПК на 10 % знижує міцність на стискання, проте виявлено, що ГПК-епоксидний композит має підвищений на 20 % модуль пружності на стискання у порівнянні з таким для ненаповненого полімера. При цьому, наповнення 2 мас. % кремнеземами зберігає пластичність полімера. Крім того, наповнені епоксидні полімери показали покращену міцність і модуль пружності на згин, причому міцність для ГПК-епоксидного композиту виявилась вдвічі вищою за таку для ненаповненого полімера. Також встановлено, що при наповненні кремнеземом адгезія до сталі збільшується більше ніж у 2 рази, причому ГПК-епоксидний композит також перевершує композит, що містить ПК. Таким чином, попередні результати свідчать про те, що кремнезем із прищепленими кремнійгідридними групами є перспективним посилюючим наповнювачем для епоксидних полімерів. | ||
| 7. |
Kuzema P. O. Spectroscopic study on peculiarities of fumed silica hydridesilylation with triethoxysilane under fluidized bed conditions [Електронний ресурс] / P. O. Kuzema, A. V. Korobeinyk, V. A. Tertykh // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2021. - Т. 12, № 4. - С. 314-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2021_12_4_7 Пірогенний кремнезем (ПК) знайшов широке застосування в промисловості завдяки різноманітним властивостям. За рахунок специфічності виробничого процесу він складається з дрібнодисперсних частинок і має розвинену питому поверхню, вкриту реакційно здатними силанольними групами, які доступні для реакцій хімічного прищеплення. Сферична форма частинок діоксиду кремнію та відсутність пористості забезпечують об'ємне заповнення простору структурою. Ці характеристики надають можливість використання пірогенних кремнеземів як носіїв із розвиненою поверхнею для каталізаторів, наночасток металів, органічних компонентів тощо. В даний час велика увага приділяється прищепленню на поверхні для поліпшення носіїв на основі діоксиду кремнію. Більшість реакцій у цьому напрямку проводиться в розчинах, що включає великі об'єми коштовних і токсичних розчинників, тоді як властивості кремнезему, що заповнює простір, сприяють реакціям в умовах псевдозрідженого шару (ПРШ). Пірогенний діоксид кремнію (А-300) був об'єктом гідридсилілювання триетоксисиланом (ТЕС) в умовах ПРШ. У запропонованому синтезі не було застосовано або було витрачено незначну кількість (1,00 мас. % від кількості, що використовується в типовому методі модифікування) розчинника, лише для розчинення модифікатора та каталізу прищеплення силану. Масове співвідношення кремнезем/ТЕС підтримували постійним, інші умови, наприклад, наявність розчинника/каталізатора, попередня обробка поверхні, додаткова обробка водою та режим нагрівання в киплячому шарі, варіювали. Аналіз ІЧ спектрів виявив взаємодію між етоксильними групами молекул ТЕС і силанольними групами поверхні, а також продемонстрував вплив умов модифікування на склад гідридсилільного покриття. Результати ІЧ спектроскопічних досліджень підтвердили наявність на поверхні модифікованого кремнезему прищеплених кремнійгідридних груп, а також етоксильних та/або силанольних груп - як вихідних, так і утворених в результаті гідролізу етокси-груп. Титриметричний та спектрофотометричний аналіз показав, що залежно від умов синтезу концентрація прищеплених SiH груп в усіх випадках модифікування у псевдозрідженому шарі коливалась у межах приблизно 0,28 - 0,55 ммоль/г. Обговорено також важливі аспекти запропонованого методу модифікування у ПРШ, а саме - наявність розчинника та/або гідролізуючого агента, режим нагрівання та вплив попередньої обробки зразка діоксиду кремнію. | ||
| 8. |
Fesenko T. V. Green synthesis of antibacterial cerium oxide nanoparticles using Magnolia kobus leaves extract [Електронний ресурс] / T. V. Fesenko, I. V. Laguta, O. M. Stavinskaya, P. O. Kuzema, V. М. Anishchenko, O. I. Oranska, R. V. Ivannikov, O. A. Diyuk, I. O. Skorochod // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2023. - Т. 14, № 4. - С. 546-554. | ||
| 9. | 
Pashynska V. A. Mass spectrometry study of ascorbyl palmitate as an agent for nanosomes formation [Електронний ресурс] / V. A. Pashynska, M. V. Kosevich, P. O. Kuzema, A. Gomory, L. Drahos // Біофізичний вісник. - 2023. - Вип. 49. - С. 20-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bifv_2023_49_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |