Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Korytchenko K$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Dubinin D. Numerical simulation of the creation of a fire fighting barrier using an explosion of a combustible charge [Електронний ресурс] / D. Dubinin, K. Korytchenko, А. Lisnyak, I. Hrytsyna, V. Trigub // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2017. - № 6(10). - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2017_6(10)__3 Досліджено використання подвійного горючого заряду для створення протипожежного бар'єру за рахунок вибуху. Встановлено, що ширина протипожежного бар'єру залежатиме від кількості зарядів та енергії вибуху, яка визначається діаметром заряду. За результатами дослідження одержано залежність ширини протипожежного бар'єру від параметрів подвійних зарядів. Обгрунтовано застосування подвійного горючого заряду залежно від типу рослинності. | ||
| 2. |
Dubinin D. Improving the installation for fire extinguishing with finely-dispersed water [Електронний ресурс] / D. Dubinin, K. Korytchenko, А. Lisnyak, I. Hrytsyna, V. Trigub // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2018. - № 2(10). - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2018_2(10)__6 Для ліквідації пожеж у будівлях запропоновано використовувати установку періодично-імпульсної дії газоводяного гасіння. Обгрунтувано технічні вимоги щодо її розробки. Проведено експериментальні дослідження фізичного принципу установки, який забезпечує створення дрібнорозпиленого водяного струменя з оптимальними значеннями дисперсності крапель води. За результатами проведених досліджень виявлено значення тиску, швидкості ударної хвилі та дисперсності крапель води. | ||
| 3. |
Korytchenko K. Experimental investigation of the fire-extinguishing system with a gas-detonation charge for fluid acceleration [Електронний ресурс] / K. Korytchenko, О. Sakun, D. Dubinin, Y. Khilko, E. Slepuzhnikov, A. Nikorchuk, I. Tsebriuk // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2018. - № 3(5). - С. 47-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2018_3(5)__7 Для покращання параметрів імпульсних установок пожежогасіння (ІУПГ) щодо далекобійності та масогабаритних показників запропоновано заміну пневматичного метального заряду на газодетонаційний заряд. Заряд сформовано на основі суміші пропану-бутану технічного з киснем, а детонаційне згорання суміші забезпечено шляхом застосування електророзрядної системи ініціювання детонації. Експериментально підтверджено, що застосування газодетонаційного метального заряду замість пневматичного заряду в ІУПГ надає можливість покращити їх параметри. Зростання далекобійності водяним струменем, яке досягнуте в розробленій установці, зменшує вплив теплового випромінювання на рятувальника, чим забезпечується доцільність застосування таких установок для гасіння масштабних пожеж. Зниження тиску газу у балонах установки за рахунок переходу з енергії стиснення на енергію хімічного згорання забезпечує зменшення маси устаткування та збільшення кількості пострілів вогнегасною речовиною за однаковими розмірами аналогічних установок із пневматичним зарядом. Зокрема, в експериментальній установці з газодетонаційним зарядом ефективна далекобійність водяного струменю, залежно від початкового тиску заряду в межах <$E 0,1~symbol Ш~0,3> МПа, склала в діапазоні від 8 до 19 м для маси вогнегасної речовини 1 кг і в діапазоні від 5 до 14 м для маси вогнегасної речовини 2 кг. Визначено параметри електророзрядної системи, за яких забезпечується ініціювання детонації з мінімальними витратами електричної енергії. Зокрема, у разі застосування спеціальної свічки запалювання двома синхронізованими іскровими розрядами, за повної енергії розряду 15 Дж із застосуванням конденсатору ємністю 1,75 мкФ та індуктивності розрядного кола 400 нГн, детонація виникає у трубі діаметром 73 мм за умов проведених досліджень на відстані не більше, ніж 180 мм. Отримані результати можна використовувати під час проектування установок із газодетонаційним зарядом. | ||
| 4. |
Kasimov A. Numerical study of the process of compressing a turbulized two-temperature air charge in the diesel engine [Електронний ресурс] / A. Kasimov, K. Korytchenko, D. Dubinin, A. Lisnyak, E. Slepuzhnikov, I. Khmyrov // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2018. - № 6(5). - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2018_6(5)__7 Досліджено проблему підвищення енергоефективності систем полегшення пуску дизельних двигунів за рахунок підігрівання повітряного заряду. В основу підвищення енергоефективності закладено підігрівання лише частини заряду. У результаті в циліндрі двигуна утворюється повітряний заряд, що складається з двох шарів повітря з різною температурою. Для обгрунтування нового методу полегшення холодного пуску багатолітрового дизельного двигуна проведено числове дослідження стиснення різнотемпературного повітряного заряду в двигуні. Числово досліджено зміну температурного поля заряду під час стиснення з урахуванням вихрових потоків, що виникають при формуванні заряду в циліндрі двигуна на прикладі двигуна типу 6ТД. З аналізу температурного поля заряду виявлено наявність умов для надійного самозаймання палива у заряді під час його стиснення. Для формування двох шарів повітря, що мають різну температуру, за умов моделювання задавалося спочатку нагнітання холодного повітря в циліндр двигуна за температури 253 K. Далі здійснювалось нагнітання підігрітого повітря за температури 773 K. Об'ємна доля підігрітого повітря в заряді склала 10 %. За результатами моделювання виявлено, що у разі стиснення зберігається наявність шарів заряду з різними температурами. Підтверджено досягнення температури самозаймання палива в попередньо підігрітому шарі повітря за температури впускного повітря - 20 <^>o | ||
| 5. |
Korytchenko K. Experimental research into the influence of two-spark ignition on the deflagration to detonation transition process in a detonation tube [Електронний ресурс] / K. Korytchenko, P. Krivosheyev, D. Dubinin, A. Lisniak, K. Afanasenko, S. Harbuz, O. Buskin, A. Nikorchuk, I. Tsebriuk // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2019. - № 4(5). - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2019_4(5)__4 Досліджено проблему ініціювання детонації в пульсуючих детонаційних двигунах. Напрямком вирішення даної проблеми обрано застосування детонаційних труб із багатоосередковим запалюванням. Як джерела запалювання використано 2 іскрові розряди, які запалювалися синхронно. Іскрові розряди запалювалися на відстані, за якої забезпечувалась інтенсивна газодинамічна взаємодія між розрядами. Взаємодія полягала в зіткненні ударних хвиль, що генеруються іскровими розрядами. В результаті, в області між іскровими проміжками забезпечувалося зростання температури газу за рахунок зіткнення ударних хвиль, що зустрічно рухаються. Дослідження впливу двоіскрового запалювання на час і довжину ділянки переходу горіння в детонацію в детонаційній трубі проведено шляхом порівняння параметрів переходу в випадках одно- та двоіскрового запалювання за інших рівнозначних умов досліджень. Дослідження проводилися на детонаційної трубі довжиною 2,3 м і внутрішнім діаметром 22 мм. Свічки запалювання розташовувалися в торцевій частині труби. Використано стехіометричну суміш пропану з киснем, що на 50 % розбавлена азотом за початковим тиску в суміші, що дорівнює 50 кПа. Для реєстрації часу розповсюдження фронту реакції та вимірювання швидкості процесу труба оснащувалася 22-ма іонізаційними датчиками. Відстань між джерелами запалювання дорівнювало 6 мм. Довжина розрядного проміжку в кожному джерелі запалювання становила 2,5 мм. Джерела запалювання у вигляді свічок запалювання підключалися до високовольтних блоків із повною енергією розряду 3,3 Дж. За результатами досліджень виявлено скорочення відстані переходу горіння в детонацію в 1,6 - 2 рази і часу переходу з 3,9 до 1,2 мс у разі переходу від одно- до двоіскрового запалювання. Отримані результати можуть бути використані під час проектування систем запалювання в пульсуючих детонаційних двигунах.Досліджено проблему ініціювання детонації в пульсуючих детонаційних двигунах. Напрямком вирішення даної проблеми обрано застосування детонаційних труб із багатоосередковим запалюванням. Як джерела запалювання використано 2 іскрові розряди, які запалювалися синхронно. Іскрові розряди запалювалися на відстані, за якої забезпечувалась інтенсивна газодинамічна взаємодія між розрядами. Взаємодія полягала в зіткненні ударних хвиль, що генеруються іскровими розрядами. В результаті, в області між іскровими проміжками забезпечувалося зростання температури газу за рахунок зіткнення ударних хвиль, що зустрічно рухаються. Дослідження впливу двоіскрового запалювання на час і довжину ділянки переходу горіння в детонацію в детонаційній трубі проведено шляхом порівняння параметрів переходу в випадках одно- та двоіскрового запалювання за інших рівнозначних умов досліджень. Дослідження проводилися на детонаційної трубі довжиною 2,3 м і внутрішнім діаметром 22 мм. Свічки запалювання розташовувалися в торцевій частині труби. Використано стехіометричну суміш пропану з киснем, що на 50 % розбавлена азотом за початковим тиску в суміші, що дорівнює 50 кПа. Для реєстрації часу розповсюдження фронту реакції та вимірювання швидкості процесу труба оснащувалася 22-ма іонізаційними датчиками. Відстань між джерелами запалювання дорівнювало 6 мм. Довжина розрядного проміжку в кожному джерелі запалювання становила 2,5 мм. Джерела запалювання у вигляді свічок запалювання підключалися до високовольтних блоків із повною енергією розряду 3,3 Дж. За результатами досліджень виявлено скорочення відстані переходу горіння в детонацію в 1,6 - 2 рази і часу переходу з 3,9 до 1,2 мс у разі переходу від одно- до двоіскрового запалювання. Отримані результати можуть бути використані під час проектування систем запалювання в пульсуючих детонаційних двигунах. | ||
| 6. | 
Korytchenko K. V. Numerical simulation of gap length influence on energy deposition in spark discharge [Електронний ресурс] / K. V. Korytchenko, O. V. Shypul, D. Samoilenko, I. S. Varshamova, А. A. Lisniak, S. V. Harbuz, K. M. Ostapov // Електротехніка і електромеханіка. - 2021. - № 1. - С. 35-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/elem_2021_1_8 Мета роботи - дослідження впливу довжини іскрового проміжку на введення енергії в розрядний канал під час його газодинамічного розширення. Дослідження здійснено шляхом числового моделювання процесу розвитку іскрового розряду за відмінних значень довжини розрядного проміжку та за незмінних інших умов розряду. Довжина проміжку задавалась в межах від 1 до 20 мм. Дослідження проведено з використанням числової моделі розвитку іскри, що враховує процеси нестаціонарного газодинамічного розширення іскрового каналу, перехідний процес в електричному колі, нерівноважні хімічні процесі, іонізацію газу, теплообмін випромінюванням та електронною теплопровідністю. Моделювання здійснено у азоті атмосферного тиску. Розрахунок проведено для різних параметрів RLC кола, таких як ємність, індуктивність, опір і напруга на ємності. В результаті дослідження оцінено вплив довжини іскрового на розрядний струм, опір іскрового каналу, енергію, що виділяється в іскровому каналі, та розподіл термодинамічних параметрів газу під час розвитку іскрового розряду. Підтверджено, що збільшення довжини проміжку збільшує опір іскри. Оцінено відхилення від лінійного співвідношення між енергією, що виділяється, або енергією, що випромінюється, та довжиною іскрового проміжку. У розрядному колі з накопиченою енергією понад десятки джоулів виявлено лінійну залежність між довжиною проміжку та енергією, що виділяється у ньому. У розрядному колі з накопиченою енергією до одного джоуля виявлено відхилення від лінійної залежності. Результати досліджень надають можливість прогнозувати вплив довжини іскрового проміжку на введення енергії в розрядний канал в умовах незначної зміни розрядного струму. В умовах суттєвої зміни амплітуди розрядного струму доцільно застосовувати числові дослідження для уточнення змін в енергії, що вводиться в іскровий розряд. | ||
| 7. |
Korytchenko K. V. Plasma acceleration in the atmosphere by pulsed inductive thruster [Електронний ресурс] / K. V. Korytchenko, V. F. Bolyukh, S. G. Buriakovskyi, Y. V. Kashansky, O. I. Kocherga // Електротехніка і електромеханіка. - 2024. - № 4. - С. 61-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/elem_2024_4_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |