Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (6)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Fadieienko G$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
1.

Fadieienko G. D. 
Irritable bowel syndrome: risk factors and treatment features in persons of organized student population [Електронний ресурс] / G. D. Fadieienko, А. A. Nesen, О. V. Babenko // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 5. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2017_5_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.657 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Fadieienko G. D. 
Metabolic role of visceral adipose tissue and main methods of its diagnosis at the present stage [Електронний ресурс] / G. D. Fadieienko, Ya. V. Nikiforova // Медицина сьогодні і завтра. - 2019. - № 1. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2019_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.459 Mb    Зміст випуску     Цитування
3.

Fadieienko G. D. 
Akkermansia mucinifila and the part that it plays in metabolic disturbance [Електронний ресурс] / G. D. Fadieienko, O. Y. Gridnyev // Український терапевтичний журнал. - 2020. - № 4. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2020_4_9
Наголошено на важливості ролі кишкового мікробіому в регуляції метаболізму хазяїна. Наведено сучасні уявлення про роль одного з представників кишкового мікробіому людини - Akkermansia mucinifila (філ Verrucomicrobia) у патогенетичних механізмах хронічних неінфекційних захворювань, які асоціюються з порушеннями метаболізму. Показано вікові й анатомічні особливості рівня колонізації Akkermansia mucinifila. Описано її муциндеградирувальні властивості та їх роль у продукції коротколанцюгових жирних кислот. Показано можливість Akkermansia mucinifila створювати в екосистемі кишечника метаболічні перехресні взаємодії, що значно впливає на склад мікробіому кишечника. Цей мікроорганізм виробляє екстрацелюлярні везикули, які впливають на імунні реакції в організмі хазяїна та бар'єрну функцію кишечника. Продемонстровано зв'язок між рівнем їх вироблення і масою тіла та толерантністю до глюкози. Наведено факти участі білків зовнішньої мембрани Akkermansia mucinifila в модуляції імунних реакцій. Звернено увагу на здатність впливу білків зовнішньої мембрани на імунні реакції навіть у пастеризованих Akkermansia mucinifila, яка більше виражена, ніж у живих бактерій, що відкриває перспективи для розроблення нових лікарських засобів на їх основі. Показано, що автоклавування усуває вплив на організм білків поверхневої мембрани. Наведено дані щодо зміни рівня колонізації Akkermansia mucinifila за наявності метаболічно асоційованих захворювань як у тварин, так і у людей. Описано результати досліджень застосування Akkermansia mucinifila в експериментальних моделях для лікування метаболічно асоційованих захворювань і перспективи її використання як пробіотичного препарату нового рівня. Наведено дані щодо безпечності її застосування. Показано роль поліфенолів у потенціюванні посилення колонізації Akkermansia mucinifila.
Попередній перегляд:   Завантажити - 848.019 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Fadieienko G. D. 
Modern possibilities of diagnosis of visceral obesity and its practical significance [Електронний ресурс] / G. D. Fadieienko, Yа. V. Nikiforova, O. V. Stepanova // Український терапевтичний журнал. - 2020. - № 2. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2020_2_3
Мета роботи - оцінити ультразвукові показники вісцеральної жирової тканини (ВЖТ) різної локалізації у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та у здорових осіб, а також їх асоціації з метаболічними чинниками ризику і фіброзом печінки. Обстежено 45 пацієнтів (25 чоловіків і 20 жінок) з надлишковою масою тіла та ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) - 23 - 24,9 і <$Esymbol У~25,0> кг/м<^>2 відповідно). Вік пацієнтів - від 18 до 65 років (середній вік - (<$E46,38~symbol С~13,26>) року). У 40 пацієнтів виявлено інші компоненти метаболічного синдрому. Контрольну групу утворили 20 умовно здорових добровольців (10 чоловіків і 10 жінок) з нормальною та надлишковою масою тіла (ІМТ - 23,2 - 24,9 кг/м<^>2). Стеатометрію печінки та еластометрію проводили за допомогою апарата Soneus P7. ВЖТ визначали за допомогою ультразвукового методу з використанням загальноприйнятих методик та їх модифікацій. Усі ультразвукові процедури з використанням частоти 3,5 МГц виконано одним і тим самим дослідником. Товщину ВЖТ визначали як відстань між передньою стінкою аорти і задньою поверхнею прямого м'яза живота (біла лінія) на 5 см нижче за мечоподібний відросток. Товщину підшкірної жирової тканини вимірювали на тому самому рівні, як відстань між шкірою і зовнішньою поверхнею прямого м'яза живота. Розраховували співвідношення товщини вісцеральної та підшкірної жирової тканини. Також проводили ультразвукове дослідження кількості епікардіальної жирової тканини. Сильні статистично значущі кореляції встановлено між товщиною ВЖТ і рівнем глюкози (r = +0,54; p = 0,0018), інсуліну (r = -0,68; p = 0,039), ліпопротеїнів високої густини (r = -0,84; p = 0,046), індексом інсулінорезистентності HOMA-IR (r = 0,66; p = 0,042). Показники ВЖТ були вище у пацієнтів з НАЖХП зі значним фіброзом у порівнянні з НАЖХП без значного фіброзу (p << 0,001) і в контрольній групі (p << 0,001), зокрема після поправки на вік, стать, ІМТ, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію і кількість тромбоцитів. Кількість епікардіальної жирової тканини прямо пропорційно корелювала лише з обводом талії (r = 0,196; p = 0,006). Не встановлено її зв'язок з ІМТ (r = 0,104; p = 0,144). Статистично значущої різниці за середнім показником ІМТ між групами з різною кількістю епікардіальної жирової тканини не виявлено (p = 0,083). Висновки: ультразвукове дослідження товщини ВЖТ є хорошою альтернативою більш складним і дорогим методам візуалізації. Встановлено незалежну асоціацію величини ВЖТ зі значним фіброзом у пацієнтів із НАЖХП. Дане дослідження продемонструвало, що ВЖТ є незалежним предиктором значного фіброзу у пацієнтів із НАЖХП і відіграє важливу роль у формуванні порушень та ліпідного обміну.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.341 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Fadieienko G. D. 
A method for increasing the effectiveness of therapeutic interventions of non­alcoholic fatty liver disease in patients with comorbidity pathology [Електронний ресурс] / G. D. Fadieienko, Ya. V. Nikiforova // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 4-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2021_2_3
Мета роботи - підвищити ефективність лікування і вторинної профілактики неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою I - II стадії 1 - 2-го ступеня та вісцеральним ожирінням шляхом призначення індивідуально розроблених схем корекції харчової поведінки на тлі стандартної терапії цих захворювань. Обстежено 140 пацієнтів (середній вік - (<$E53,0~symbol С~0,8>) року) з НАЖХП і вісцеральним ожирінням на тлі гіпертонічної хвороби I - II стадії (100 пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла 150 (50,0 %) чоловіків та 50 (50,0 %) жінок) і 40 з нормальною масою тіла (18 (45,0 %) чоловіків та 22 (55,0 %) жінки), які перебували на лікуванні в Національному інституті терапії імені Л. Т. Малої НАМН України. Всі пацієнти мали медикаментозно контрольовану артеріальну гіпертензію. До контрольної групи було залучено 40 практично здорових осіб (17 (42,5 %) чоловіків і 23 (57,5 %) жінки, середній вік - (<$E49,9~symbol С~1,6>) року)). Типи харчової поведінки вивчали за допомогою анкети DEBQ, фактичне харчування - за допомогою розробленої анкети і аналізу щотижневого щоденника харчування. Проводили нугригенетичні дослідження та стандартні антропометричні вимірювання, моніторинг складу тіла, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та серця, комп'ютерну томографію черевної порожнини і щоденний моніторинг артеріального тиску. Розраховували індекс вісцерального ожиріння та співвідношення площі вісцеральної жирової і підшкірної жирової тканини живота. Вивчали вуглеводний та ліпідний обмін, урикемію. Пацієнтів було розподілено в дві групи: перша група (n = 50) одержувала терапію відповідно до наказу МОЗ України N 826 і додатково індивідуально розроблене лікувально-дієтичне харчування, друга група (n = 50) - лише стандартне немедикаметозне лікування НАЖХП. Термін спостереження - 12 міс. У пацієнтів 1-ї групи відзначено статистично значущі (p << 0,05) зміни основних антропометричних показників: зниження маси тіла на 7 - 10 %, індексу маси тіла та обводу талії - в 1,2 разу (p << 0,05) і збільшення швидкості основного обміну на 16 - 20 % (p << 0,001). Корекція харчової поведінки сприяла поліпшенню ліпідного та вуглеводного обміну, печінкових проб (зниження активності аланінамінотрансферази в 2,4 разу, аспартатамінотрансферази - в 2,5 разу (p << 0,05)), показників комп'ютерної томографії (ознак стеатозу (збільшення рентгенощільності печінки на 35 % (p << 0,001), індексу вісцерального ожиріння удвічі (p << 0,001), площі вісцеральної жирової тканини - в 2,1 разу (p << 0,001)), сагітального діаметра тіла - в 1,3 разу (p << 0,001)), нормалізації індексу вісцерального ожиріння у 78 % пацієнтів, формуванню та дотриманню правильних харчових звичок у 86 % пацієнтів, зниженню ступеня порушення харчування у 14 % пацієнтів (p << 0,001). Висновки: досягти підвищення ефективності немедикаментозного лікування хворих на НАЖХП з вісцеральним ожирінням на тлі гіпертонічної хвороби I - II стадії можна шляхом корекції порушень харчової поведінки та призначення оптимальних схем індивідуально розробленого лікувально-дієтичного харчування на підставі внутрішньогенетичного дослідження з урахуванням внутрішньогенетичних особливостей і характеристик харчової поведінки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.092 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Fadieienko G. D. 
Short­chain fatty acids: role in metabolic disorders [Електронний ресурс] / G. D. Fadieienko, A. E. Gridnev // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 55-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2021_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.312 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Fadieienko G. D. 
Dependence of Intestinal Microbiota Composition on Distribution and Activity of Adipose Tissue in Nonalcoholic Fatty Liver Disease [Електронний ресурс] / G. D. Fadieienko, I. E. Kushnir, V. M. Chernova, T. A. Solomentseva, Ya. V. Nikiforova, O. H. Kurinna, V. Yu. Galchynska, T. N. Bondar // Microbiological journal. - 2022. - Т. 84, № 3. - С. 51-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2022_84_3_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 159.623 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського