Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Blikhar V$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Blikhar V. Psychological and Pedagogical Readiness of Future Psychologists For Work in the System of Inclusive Education [Електронний ресурс] / V. Blikhar, M. Kashchuk, A. Marchuk // Наука і освіта. - 2018. - № 2. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2018_2_6 | ||
| 2. | 
Blahuta R. I. Transfer of 3D Scanning Technologies Into the Field of Criminal Proceedings [Електронний ресурс] / R. I. Blahuta, V. S. Blikhar, O. M. Dufenіuk // Наука та інновації. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 88-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2020_16_3_11 Щодня розробляються сотні ідей інноваційних технологій, впроваджуються тисячі інноваційних продуктів та послуг. Не залишалася осторонь цих процесів і сфера кримінального провадження. Останнім часом іноземні фахівці дедалі більше увагу приділяють технології 3D-сканування та потенційним можливостям її використання у ході розслідування. Проблематика. Тема 3D-технологій у криміналістичній діяльності в українській науці розроблена недостатньо, а ідея використання 3D-технологій для фіксації доказової інформації, дослідження слідів та речових доказів перебуває тільки на початковій стадії розробки. В майбутньому зацікавленість до активного впровадження технологій 3D-сканування у криміналістичну діяльність буде тільки зростати. Мета роботи - системний огляд переваг застосування технологій 3D-сканування у кримінальному провадженні на підставі узагальнення міжнародного досвіду, а також окреслення перспективи впровадження зазначених інновацій в Україні. Матеріали та методи. Компаративний аналіз, формально-логічні методи. Результати. Застосування технологій 3D-сканування - це унікальний спосіб фіксації інформації про кримінальне правопорушення, що забезпечує доступ до віртуального зображення місця події усім учасникам кримінального процесу. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суддя, присяжний можуть, переглядаючи 3D-модель унаочнити місце події. При цьому основними перевагами застосування такого підходу обробки інформації є: універсальність, портативність, швидкість, легкість у використанні, оперативність, безпечність, поліфункціональність та економічність. Висновки: світова практика роботи поліцейських служб доводить доцільність застосування лазерного сканування під час розслідування кримінальних правопорушень. В Україні також слід очікувати прорив у технологічному розвитку криміналістичного забезпечення діяльності поліції та експертних служб. | ||
| 3. | 
Blikhar V. S. Socio-cultural and philosophical-legal dimensions of the gender identity problem [Електронний ресурс] / V. S. Blikhar, I. M. Zharovska, I. O. Lychenko // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2019. - Вип. 15. - С. 58-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2019_15_9 Мета роботи - дослідження на основі компаративістського аналізу законодавства країн європейського та пострадянського простору одного з проявів гендерної дискримінації, а саме: гендерної нерівності у сфері праці. Це передбачає послідовне розв'язання таких задач: акцентувати, якими саме засадничими нормами регламентується гендерна міжнародно-правова політика; відобразити праксеологічний вимір забезпечення рівних соціально-економічних можливостей для чоловіків та жінок на сучасному рівні; наголосити на ключовому критерії забезпечення рівності в соціокультурній сфері - рівності в політичному житті; вивчити освітній рівень жінок та можливість рівної з чоловіками самореалізації у сфері зайнятості. Автори виходять із позиції, що гендерна рівність на сучасному етапі стала пріоритетом правової політики і вагомим принципом (правової, демократичної) держави проєвропейської орієнтації. Ця політика у правовій площині характеризується передусім рівністю соціальних ролей чоловіків і жінок, подоланням гендерної ієрархічності соціальних зв'язків, у яких чоловіки зазнаки сприймаються як вищі за розумовими та фізичними здібностями істоти, їхня діяльність є найбільш значущою та пріоритетною порівняно з діяльністю жінок. Обгрунтовано, що у багатьох економічно розвинутих країнах проблема забезпечення гендера хоча й залишається актуальною, однак більшість кризових проблем у цьому напрямі знайшли своє правове регулювання. Мотивованою позицією авторів є те, що рівень освіченості, фаховості жінок не може слугувати причиною для дискримінації жінок, що нині існує в економічній та політичній сфері на пострадянському просторі. Гендерні стереотипи залишають пріоритет жінки у веденні сімейного та побутового домогосподарства, що створює значну нерівність жінок і чоловіків на ринку праці. Спеціалізовані нормативні акти у сфері гендера декларують рівність статей, при цьому трудове законодавство визначає ряд норм та гарантій, які ускладнюють працевлаштування жінок. Для покращення ситуації пропонується втілити низку заходів, у числі яких: створення та матеріальне забезпечення на державному рівні програм щодо підтримки материнства, сім'ї та дитинства; експертиза всіх нормативних та підзаконних актів щодо питання гендерної асиметрії, особливо норм трудового права; запровадження державного моніторингу стану працевлаштування та оплати праці осіб щодо дотримання принципу гендерної рівності; уведення квот на участь жінок у політичній діяльності, у роботі уряду та парламенту тощо.Мета роботи - дослідження на основі компаративістського аналізу законодавства країн європейського та пострадянського простору одного з проявів гендерної дискримінації, а саме: гендерної нерівності у сфері праці. Це передбачає послідовне розв'язання таких задач: акцентувати, якими саме засадничими нормами регламентується гендерна міжнародно-правова політика; відобразити праксеологічний вимір забезпечення рівних соціально-економічних можливостей для чоловіків та жінок на сучасному рівні; наголосити на ключовому критерії забезпечення рівності в соціокультурній сфері - рівності в політичному житті; вивчити освітній рівень жінок та можливість рівної з чоловіками самореалізації у сфері зайнятості. Автори виходять із позиції, що гендерна рівність на сучасному етапі стала пріоритетом правової політики і вагомим принципом (правової, демократичної) держави проєвропейської орієнтації. Ця політика у правовій площині характеризується передусім рівністю соціальних ролей чоловіків і жінок, подоланням гендерної ієрархічності соціальних зв'язків, у яких чоловіки зазнаки сприймаються як вищі за розумовими та фізичними здібностями істоти, їхня діяльність є найбільш значущою та пріоритетною порівняно з діяльністю жінок. Обгрунтовано, що у багатьох економічно розвинутих країнах проблема забезпечення гендера хоча й залишається актуальною, однак більшість кризових проблем у цьому напрямі знайшли своє правове регулювання. Мотивованою позицією авторів є те, що рівень освіченості, фаховості жінок не може слугувати причиною для дискримінації жінок, що нині існує в економічній та політичній сфері на пострадянському просторі. Гендерні стереотипи залишають пріоритет жінки у веденні сімейного та побутового домогосподарства, що створює значну нерівність жінок і чоловіків на ринку праці. Спеціалізовані нормативні акти у сфері гендера декларують рівність статей, при цьому трудове законодавство визначає ряд норм та гарантій, які ускладнюють працевлаштування жінок. Для покращення ситуації пропонується втілити низку заходів, у числі яких: створення та матеріальне забезпечення на державному рівні програм щодо підтримки материнства, сім'ї та дитинства; експертиза всіх нормативних та підзаконних актів щодо питання гендерної асиметрії, особливо норм трудового права; запровадження державного моніторингу стану працевлаштування та оплати праці осіб щодо дотримання принципу гендерної рівності; уведення квот на участь жінок у політичній діяльності, у роботі уряду та парламенту тощо. | ||
| 4. |
Blikhar V. S. Anthropological sphere of human existence: restrictions on human rights during pandemic threats [Електронний ресурс] / V. S. Blikhar, I. M. Zharovska // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2020. - Вип. 18. - С. 49-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2020_18_6 Мета роботи - дослідження антропологічного, соціально-філософського та філософсько-правового вимірів онтологічної сфери людського життя у межах дискурсу обмеження прав людини під час пандемічних загроз. Для цього передбачено розв'язати низку завдань, із-поміж яких необхідно виокремити такі: дослідити антрополого-праксеологічне розуміння страху як первинного компонента людського буття в умовах пандемії, що заважає людині змінювати життя на краще та оздоровлюватися, отримуючи насолоду та щастя; акцентувати на габітуації страху як двовимірного (коротко- та довготривалого) звикання до ризиків і загроз із боку пандемій; відобразити антропологічні особливості змін життєвого досвіду людини під впливом пандемії COVID-19 у дискурсі прав людини та заходів захисту здоров'я населення. Сьогодні актуалізовано міжнародні керівні принципи, що стосуються правозахисної реакції на глобальні природні загрози. Проте все ще відсутні конкретні правові рекомендації (як на міжнародному, так і на національному рівнях) щодо заходів захисту прав людини під час спалаху різних видів інфекційної хвороби. Всетаки, вплив несподіваних глобальних викликів (передусім COVID-19 і не лише) зумовлює зміну антропологічної складової суспільства та держави, тому потребує негайного комплексного наукового дослідження. Обгрунтовано систематичний підхід до імплементації сучасної політики охорони здоров'я у бік визнання життя людини найвищою цінністю, підвищення рівня психологічної готовності до пандемічних викликів і наближення нормативно-законодавчих положень захисту прав людини до сучасних викликів і загроз, що стосуються здоров'я окремої особи, суспільства та держави. Дослідження антропологічного, соціально-філософського та філософсько-правового вимірів людського буття у дискурсі загроз пандемій надало можливість виявити глибинний вплив страху на життєдіяльність людини, соціальну справедливість і, як наслідок, з'ясувати морально-правову залежність рівня розвитку суспільства та держави від рівня визнання аксіологічно-антропологічної концепції людської гідності. Зроблено висновки, що на підставі вивчення статистичних звітів, міжнародного аналізу та застосування особистих авторських методів можна стверджувати таке: способи боротьби з сучасною пандемією зачепили безпосередньо кожну людину в національному та міжнародному масштабах. Їхній вплив має суттєвий характер, оскільки змінює правила співжиття та життєдіяльність людей у всіх сферах. Проте вплив на свідомість та інші інтенції особистості має здебільшого темпорально незначні межі. | ||
| 5. | 
Blikhar V. Assessment of the level of economic security of innovative enterprises: economic and legal aspect [Електронний ресурс] / V. Blikhar, M. Kopytko, I. Lychenko, M. Vinichuk, R. Polishchuk // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 3. - С. 240-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_3_26 Прагнення України інтегруватися до міжнародного економічного простору ставлять перед інноваційними підприємствами значні перешкоди, пов'язані з дестабілізувальним впливом процесів глобалізації. Серед найвагоміших варто виокремити фінансово-економічну та політичну нестабільність, ризики неплатоспроможності та зниження фінансової стійкості, що призводить до неможливості протидіяти зовнішнім і внутрішнім викликам та забезпечити оптимальний рівень економічної безпеки. За таких умов загострюється необхідність ефективної протидії дестабілізувальним чинникам і забезпечення високих показників рентабельності та прибутковості, що можна досягнути завдяки інноваціям і вдосконаленню фінансових правовідносин. Інноваційна діяльність, незважаючи на її високу вартість і суттєвий рівень ризиковості, є одним із пріоритетних напрямів функціонування підприємства. Діяльність інноваційних підприємств привертає увагу економічних агентів, тому забезпечення належного рівня їхньої економічної безпеки є не менш важливим завданням. Зважаючи на те, що єдиної уніфікованої та законодавчо закріпленої методики розрахунку рівня економічної безпеки підприємств досі немає, то вагомого значення набуває пошук найбільш прийнятних і раціональних методів розрахунку рівня безпеки підприємств, а також розроблення правового механізму їх закріплення, який перебуває в центрі уваги науковців і практиків упродовж тривалого часу. Однак визначена проблема досі не вирішена. Проведено дослідження основних підходів щодо оцінювання рівня економічної безпеки інноваційних підприємств і визначено важливість у них фактора інновацій і правового регулювання фінансових відносин з іншими економічними агентами. Систематизовано основні індикатори економічної безпеки підприємства та проведено їхню класифікація на макроекономічні, фінансові, зовнішньоекономічні, інвестиційні, науково-технологічні та виробничі. Обгрунтовано та запропоновано метод оцінювання рівня економічної безпеки інноваційного підприємства з використанням моделі Солоу. | ||
| 6. |
Zhyvko Z. Formation of the hierarchy model of threats impact on personnel security of banks [Електронний ресурс] / Z. Zhyvko, O. Voronka, V. Blikhar, I. Ruda, L. Kukharska // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 5. - С. 76-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_5_10 Проведене теоретико-аналітичне дослідження, яке передбачало ознайомлення з доробком вітчизняних і закордонних науковців щодо забезпечення кадрової безпеки банків та здійснення оцінки кадрової безпеки банківського сектору економіки, надало змогу розробити орієнтовані графічні моделі та відповідні їм матриці досяжності, які відображають зв'язки між загрозами, та послугували основою для ієрархічного впорядкування ключових загроз для кадрової безпеки банків. Ієрархічне впорядкування загроз кадровій безпеці банківського сектору економіки здійснено на основі застосування методу теорії графів. Розроблені моделі дають уявлення про необхідність реалізації захисних заходів щодо ключових загроз, що важливо з погляду обмеженості ресурсів і досягнення максимальної ефективності дій суб'єктів безпеки. Отриманий результат є усередненим для більшості вітчизняних банків, адже кожен із них перебуває під впливом зовнішнього середовища та змін, які спричинені внутрішніми процесами. Побудовано механізм протидії впливу зовнішнім і внутрішнім загрозам кадровій безпеці банків, який ураховує сучасні тенденції розвитку банківської сфери. Застосування системного аналізу та теорії графів надало змогу ієрархічно впорядкувати вплив ключових загроз на кадрову безпеку, що стало підгрунтям для розроблення моделі, яка у графічному форматі визначає пріоритетність розроблення та реалізації захисних заходів щодо кожної загрози та обгрунтовує можливість застосування одного з варіантів програми захисту: адаптаційного, пасивного захисту та активного захисту. За результатами проведеного теоретико-аналітичного дослідження визначено та ідентифіковано низку ключових зовнішніх і внутрішніх загроз для кадрової безпеки банків. Шляхом застосування теорії графів і математичного моделювання ієрархічно впорядковано та визначено вагомість впливу загроз на кадрову безпеку банків, що в подальшому надало змогу створити захисний механізм для протидії їм. | ||
| 7. | 
Blikhar V. S. Surrogacy in Ukraine: theoretical and applied problem (Literature review) [Електронний ресурс] / V. S. Blikhar, I. M. Zharovska, N. V. Ortynska // Репродуктивна ендокринологія. - 2021. - № 6. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2021_6_5 | ||
| 8. |
Blikhar V. Management and legal aspects of economic security of enterprises in the process of innovation [Електронний ресурс] / V. Blikhar, M. Kopytko, O. Patsula, V. Synenkyi, V. Bulachek // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 6. - С. 360-368. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_6_36 Сьогодні діяльність інноваційно активних підприємств (ІАП) - велика рідкість у нашій країні, оскільки ніколи немає підтримки та стабільних умов роботи. Однак низка негативних як зовнішніх, так і внутрішніх чинників і загроз суттєво дестабілізують стан функціонування ІАП в Україні. В умовах пандемії їхній вплив тільки посилився і вимагає вжиття рішучих управлінських рішень, які гарантували б безпеку бізнесу для цих підприємств. Для ефективного здійснення управління безпековою діяльністю ІАП потрібний дієвий механізм, який повинен включати належне ресурсне забезпечення. Без достатньої кількості ресурсів неможливо забезпечити ефективну безпеку бізнесу та реалізувати заплановані управлінські рішення. Обгрунтовано важливість ресурсного забезпечення для управління безпекою бізнесу ІАП з урахуванням правових аспектів. Установлено, що ефективність фінансово-господарської діяльності інноваційно активного підприємства залежить, перш за все, від певного набору ресурсів, якими володіє дане підприємство. Ресурси завжди обмежені, тому кожне ІАП повинно визначити, які цілі забезпечать найбільш продуктивне використанім цих ресурсів. Основним фактором розвитку підприємств, що перебувають на межі п'ятого та шостого технологічних укладів, є можливість забезпечити гнучкість виробничого та управлінського процесу та взаємозв'язок між якістю розроблення технологій і активними інноваціями. Мета дослідження - формування вибору типу управління безпекою бізнесу в інноваційній сфері під впливом COVID-19 з урахуванням правових аспектів. Методологія дослідження включає методи графічного відображення, абстракції, аналізу та синтезу. Основним методом дослідження були експертні дослідження. У результаті сформовано змістовну матрицю для кожного типу управління безпекою бізнесу. | ||
| 9. |
Blikhar V. Institutional and legal basis of counteracting corruption: experience of the european union and Ukraine [Електронний ресурс] / V. Blikhar, V. Syrovackyi, M. Vinichuk, M. Kashchuk // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2022. - № 2. - С. 365-372. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2022_2_43 Інтенсифікація викликів, загроз і ризиків функціонування глобальної фінансово-економічної системи та неготовність національної економіки протистояти їх дестабілізуючому впливу зумовлюють формування нової парадигми світового економічного порядку, невід'ємною компонентою якої є корупція. Поширення корупції в глобальному вимірі посилює диспропорції структури розвитку соціально-економічних систем і створює перешкоди правовому й суспільно-політичному устроєві країни, оскільки це деструктивне явище проникає не тільки в державний сектор, а й в економіку, політику, суспільство, а також істотно впливає на рівень якості життя населення, що проявляється в збагаченні незначної частини та зубожінні більшості населення. Визначено сутність корупції, обгрунтовано взаємозв'язок корупції з рівнем якості життя населення. Здійснено економіко-правовий аналіз нормативно-правового забезпечення протидії корупції в країнах Європейського Союзу (ЄС) та Україні. Проведено дослідження динаміки індексу сприйняття корупції й індексу якості життя населення в країнах ЄС та Україні впродовж 2018 - 2021 рр. На основі багатофакторного (кластерного) аналізу з використанням методу k-середніх здійснено групування країн ЄС та України за показниками індексу сприйняття корупції й індексу якості життя населення, що надало можливість виокремити серед країн ЄС 3 групи: високо розвинені країни, у яких спостерігається високий рівень якості життя населення та низький рівень корупції; країни, які належать до високо розвинених, забезпечують високі показники якості життя населення, але рівень корупції мають достатньо високий; країни з високим рівнем корупції та порівняно низьким рівнем якості життя населення, до яких належить і Україна. З метою забезпечення ефективної протидії корупції запропоновано основні заходи боротьби з цим деструктивним явищем, реалізація яких потребує вдосконалення чинного законодавства та його гармонізації з міжнародними нормативно-правовими актами. | ||
| 10. |
Blahuta R. Problems of democratic development of the state and society in the conditions of the russian federation’s war with Ukraine: economic and legal aspect [Електронний ресурс] / R. Blahuta, V. Blikhar, V. Savenko, M. Vinichuk, V. Gapchich // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2022. - № 5. - С. 417-426. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2022_5_36 Мета роботи - дослідження економіко-правових засад і виявлення проблем демократичного розвитку держави та суспільства в умовах війни російської федерації з Україною. Результати проведеного дослідження надали можливість встановити, що в Україні існують проблеми демократичного розвитку держави та суспільства, які виникли ще до початку воєнного протистояння України російській федерації, а повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави лише поглибило наявні деструктивні зміни в державі та суспільстві. Проблема збереження та розвитку демократії надзвичайно загострилася в сучасних реаліях і потребує належної уваги та поглиблених досліджень. Виявлено, що в Україні розвиток держави та суспільства відбувається за демократії гібридного режиму. Установлено низхідні тенденції щодо показника, який характеризує рівень державної нестабільності, що свідчить про консолідацію зусиль держави та суспільства з метою ефективної протидії зовнішньому ворогу в надскладних умовах ведення війни та мобілізації ресурсів для збереження демократичних цінностей. Доведено, що якість державного управління в Україні є надто низькою, що потребує перегляду існуючої політики та розроблення додаткових заходів щодо боротьби з корупцією в державному секторі. Дослідження впливу факторів на рівень якості життя населення надало змогу виявити, що зростання індексу демократії та якості державного управління зумовлює підвищення якості життя населення (відповідні показники регресії r = 0,854 і r = 0,211), а посилення державної нестабільності його знижує (r = -0,332). Запропоновано розробити комплекс спеціальних заходів щодо посилення взаємодії органів державної влади з громадськістю на засадах прозорості, відкритості та доступності до інформації, гарантувати права та свободи людини та громадянина, інтенсифікувати процес запобігання та протидії корупції. | ||
| 11. |
Blikhar V. Current state and development trends of international law in the context of economic and legal analysis of financial measures to combat cybercrime in the global environment [Електронний ресурс] / V. Blikhar, M. Tsymbaliuk, H. Hreshchuk, R. Dostdar, T. Kokhaniuk, I. Krykavska // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2022. - № 6. - С. 378-387. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2022_6_32 Мета роботи - дослідження теоретичних засад і прикладних рекомендацій щодо розвитку міжнародного права в контексті економіко-правового аналізу фінансових заходів протидії кіберзлочинності в глобальному середовищі. На підставі результатів проведеного дослідження виявлено, що розвиток міжнародного права відбувається під впливом значних дестабілізуючих чинників правового, політичного, економічного та суспільного характеру та має значний уплив на фінансово-економічну систему країни, адже питома частка кіберзлочинів пов'язана з вчиненням правопорушень у фінансово-економічній системі. Виявлено низький рівень ефективності міжнародного права при регулюванні правовідносин фінансово-економічного характеру в кіберпросторі. Доведено активізацію економічної злочинності у віртуальному середовищі. У результаті проведених досліджень країн Європейського Союзу та України щодо виявлення тенденцій міжнародного правового регулювання системи фінансових заходів протидії кіберризикам і кіберзагрозам сучасності, а також формування методів і заходів ведення боротьби з економічною кіберзлочинністю встановлено, що серед обраних для аналізу країн виділяється 3 групи, які характеризуються спільними ознаками: високорозвинені країни (Австрія, Бельгія, Данія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Швеція), які забезпечують високі стандарти міжнародного правового регулювання досліджуваної сфери; країни з посереднім рівнем розвитку (Словенія, Естонія, Іспанія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Франція, Словаччина, Чехія), де позиціонуються високі показники забезпечення захисту кіберпростору від злочинних посягань фінансово-економічного характеру, проте існують певні проблеми, що потребують вирішення; країни, що розвиваються (Болгарія, Греція, Італія, Кіпр, Румунія, Угорщина, Хорватія, Україна), у яких є істотні проблеми забезпечення кібербезпеки та економіко-правового регулювання системної протидії кіберризикам і кіберзагрозам, що виникають у фінансово-економічній сфері. Запропоновано шляхи посилення впливу міжнародного права на систему фінансових заходів протидії кіберзлочинності, а саме: вдосконалення норм міжнародного права щодо підвищення рівня кібербезпеки фінансово-економічної сфери держави на основі інноваційного розвитку інформаційних технологій і конвергенції технологій штучного інтелекту; посилення міжнародного правового регулювання економічних аспектів діяльності та захисту виробників інформаційно-комунікаційних технологій; посилення захисту інформаційних потоків, що містять відомості про здійснення фінансово-економічних операцій, у кіберпросторі. | ||
| 12. |
Blikhar V. S. Age Discrimination as a Threat to the Anthropological Absolute of Human Being (Using the Pandemic Crisis as an Example) [Електронний ресурс] / V. S. Blikhar, N. M. Hren // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2021. - Вип. 20. - С. 28-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2021_20_5 Мета статті - дослідження антропологічних та соціально-філософських вимірів існування людини старшої вікової групи в умовах викликів пандемічних загроз, зумовлених COVID-19. Для цього передбачено розв'язати низку завдань, з-поміж яких необхідно виокремити такі: дослідити прояви вікової дискримінації в контексті соціально-трудової сфери буття людини; акцентувати увагу на асиметрії поведінки соціуму та держави стосовно осіб старшої вікової групи у сфері охорони здоров'я у контексті пандемічної кризи; відобразити антропологічні особливості змін соціалізації та активності людини старшого віку в сучасних умовах глобалізаційно-пандемічних викликів. Теоретичний базис. Не дивлячись на таку широку репрезентацію вікової проблеми у суспільних відносинах все таки відсутніми є практичні гарантії, що стосувалися б саме дискримінаційних аспектів осіб старшої вікової групи у різних сферах їх прояву. Синергетичний розвиток соціальної реальності вимагає предметного аналізу питання в сучасних умовах трансформації життєдіяльності соціуму, на який впливають глобалізаційні кризи, зумовлені пандемічними загрозами COVID-19. Стереотипні припущення, що лежать в основі правової політики та усталених суспільних відносин, грунтуються виключно на застосуванні хронологічного віку. Новизна полягає в обгрунтуванні індивідуального підходу до осіб літнього віку через персоніфікацію особистих характеристик людини. Дослідження антропологічних та соціально-філософських вимірів існування людини старшої вікової групи в умовах викликів пандемічних загроз, зумовлених COVID-19, дало можливість проаналізувати диструктивізм вікової дискримінації в контексті соціально-трудової сфери буття людини. Крім того, акцентувати увагу на асиметрії поведінки соціуму та держави стосовно цих осіб у сфері охорони здоров'я та наголосити на антропологічних особливостях змін соціалізації та активності людини в сучасних умовах глобалізаційно-пандемічних викликів. Висновки: зовнішні загрози людського існування загострюють увагу реалізації та захисту прав, свобод людини, її свобідної волі та ідентичності. Пандемічні загрози трансформували всі виміри людського буття, особливо груп суспільства, що є менш соціально захищеними. Пандемічна криза створила додаткові підстави для дискримінації осіб старшої вікової групи у різних сферах людського буття. Урівнювання осіб за досягненням певного віку без персоніфікації особистісних характеристик індивіда є дискримінацією за віковою ознакою, що порушує принципи демократії та гуманізму в суспільстві, призводить до стигматизації особи, є причиною антропологічної кризи людини. | ||
| 13. |
Blahuta R. Economic and legal analysis of socio-economic factors of the emergence of threats to the system of counteracting money laundering and terrorism financing in Ukraine [Електронний ресурс] / R. Blahuta, V. Blikhar, A. Hodiak, M. Slyvka, I. Batko // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2023. - № 2. - С. 264-273. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2023_2_23 | ||
| 14. |
Blikhar V. Problems of normative and legal regulation of the process of applying blockchain technology in the financial system of Ukraine [Електронний ресурс] / V. Blikhar, H. Lukianova, I. Komarnytska, M. Vinichuk, V. Gapchich // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2023. - № 3. - С. 410-418. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2023_3_35 | ||
| 15. |
Blikhar V. Legal regulation of the problems of ensuring food security in Ukraine and European Union's countries in the conditions of modern challenges and dangers [Електронний ресурс] / V. Blikhar, V. Syrovackyi, A. Hodiak, M. Liuklian, B. Starchak // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2023. - № 4. - С. 408-416. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2023_4_31 | ||
| 16. | 
Blikhar V. Legal regulation of educational relations in Ukraine [Електронний ресурс] / V. Blikhar, S. Babii, H. Lieonov // Соціально-економічні відносини в цифровому суспільстві. - 2023. - № 2. - С. 117-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VUbsNbU_2023_2_13 | ||
| 17. |
Jankal R. The significance of coercion in the implementation of state administration: the legal characteristics of conviction [Електронний ресурс] / R. Jankal, V. Blikhar, V. Syrovackyi // Соціально-економічні відносини в цифровому суспільстві. - 2023. - № 3. - С. 124-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VUbsNbU_2023_3_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |