Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Bielenichev I$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Bielenichev I. F. Experimental evaluation of the specific activity of the new Angiolin dosage form in the research corneal burn’s condition [Електронний ресурс] / I. F. Bielenichev, L. I. Kucherenko, I. A. Mazur, R. R. Akopian, O. V. Khromylova, I. V. Pavliuk // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 6. - С. 815-819. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_6_19 Повреждения органа зрения остаются одной из основных причин слепоты и профессиональной инвалидности. Несмотря на хорошую защищенность глазного яблока костными стенками орбиты и придатками глаза, его повреждения составляют 5 - 10 % от общего количества всех травм в мирное время и около 20 % в военное. Сотрудники кафедры фармацевтической химии Запорожского государственного медицинского университета (ЗГМУ) совместно со специалистами НПО "Фарматрон" под руководством профессора И. А. Мазура синтезировали новое соединение, получившее название Ангиолин. Цель работы - изучить противовоспалительное, ранозаживляющее, репаративное действие глазных капелль (ГК) Ангиолин при моделировании химического ожога роговицы глаз кроликов. Изучили фармакологическую эффективность приготовленных ГК Ангиолин в концентрациях 0,5, 1,0, 1,5, 2,0 и 2,5 %. Все исследования выполнены на 40 глазах 20 кроликов породы шиншилла обоих полов массой 2,1 - 3,5 кг. Модель химического ожога воспроизведена по методу Обенбергера при помощи 10 % раствора натрия гидроксида (аппликацией 8 мм круга фильтровальной бумаги), время экспозиции - 20 секунд после предварительной инсталляционной анестезии 0,5 % раствором алкаина. Исходя из экспериментальных данных, ГК Ангиолин в концентрациях 1,0 , 1,5, 2,0, 2,5 % проявляют практически одинаковую фармакологическую активность, а наиболее эффективными оказались 1 % ГК Ангиолин, что обусловливает перспективность их дальнейшего изучения. Выводы: ГК Ангиолин проявляют высокую противовоспалительную, ранозаживляющую, репаративную активность при лечении ожогов глаз. В результате исследований установили, что наиболее эффективными оказались 1 % ГК Ангиолин. Результаты являются экспериментальным обоснованием для дальнейшего изучения 1 % ГК Ангиолин.Повреждения органа зрения остаются одной из основных причин слепоты и профессиональной инвалидности. Несмотря на хорошую защищенность глазного яблока костными стенками орбиты и придатками глаза, его повреждения составляют 5 - 10 % от общего количества всех травм в мирное время и около 20 % в военное. Сотрудники кафедры фармацевтической химии Запорожского государственного медицинского университета (ЗГМУ) совместно со специалистами НПО "Фарматрон" под руководством профессора И. А. Мазура синтезировали новое соединение, получившее название Ангиолин. Цель работы - изучить противовоспалительное, ранозаживляющее, репаративное действие глазных капелль (ГК) Ангиолин при моделировании химического ожога роговицы глаз кроликов. Изучили фармакологическую эффективность приготовленных ГК Ангиолин в концентрациях 0,5, 1,0, 1,5, 2,0 и 2,5 %. Все исследования выполнены на 40 глазах 20 кроликов породы шиншилла обоих полов массой 2,1 - 3,5 кг. Модель химического ожога воспроизведена по методу Обенбергера при помощи 10 % раствора натрия гидроксида (аппликацией 8 мм круга фильтровальной бумаги), время экспозиции - 20 секунд после предварительной инсталляционной анестезии 0,5 % раствором алкаина. Исходя из экспериментальных данных, ГК Ангиолин в концентрациях 1,0 , 1,5, 2,0, 2,5 % проявляют практически одинаковую фармакологическую активность, а наиболее эффективными оказались 1 % ГК Ангиолин, что обусловливает перспективность их дальнейшего изучения. Выводы: ГК Ангиолин проявляют высокую противовоспалительную, ранозаживляющую, репаративную активность при лечении ожогов глаз. В результате исследований установили, что наиболее эффективными оказались 1 % ГК Ангиолин. Результаты являются экспериментальным обоснованием для дальнейшего изучения 1 % ГК Ангиолин. | ||
| 2. | 
Kucherenko L. I. Study of the antimicrobial and fungicidal activity of thiotriazoline and decamethoxinum as a potentially new model mixture for use of the oral mucosa [Електронний ресурс] / L. I. Kucherenko, I. F. Bielenichev, О. О. Chonka, Z. B. Moriak, O. O. Portna // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 3. - С. 349-353. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_3_8 Сегодня болезни, вызываемые болезнетворными бактериями, - самые опасные, так как они способны не только влиять на качество жизни человека, но и привести к смертельному исходу. По данным ВОЗ, болезнетворными бактериями, а именно микозами, поражено от 1/5 до 1/3 населения Земли, более чем у трети (37,8 %) из них возбудителем заболевания являются дрожжеподобные грибы рода Candida. За последние 20 лет отмечено повышение в 15 раз частоты инфекционных воспалительных заболеваний кандидозной этиологии. Изучив ассортимент лекарственных препаратов на фармацевтическом рынке Украины и за рубежом, установили: для лечения данных заболеваний используют Метилурацил (Лекхим, Украина) и препараты иностранного производства Соркосерил (Бирсфельден, Швейцария), Мексидол (ФАРМАСОФТ, г. Москва, РФ). Ассортимент лекарственных средств для лечения заболеваний слизистой оболочки полости рта - ограничен. Следовательно, возникла необходимость создать новое отечественное лекарственное средство, проявляющее антимикробную, фунгицидную, репаративную активность. Цель работы - создание нового лекарственного средства на основе модельной комбинации тиотриазолина и декаметоксина, проявляющего антимикробную, фунгицидную, репаративную активность. Тиотриазолин, декаметоксин, модельная смесь тиотриазолина и декаметоксина. Противомикробная активность исследована методом диффузии в агар (метод колодцев). Изготовлены модельные смеси с содержанием декаметоксина от 0,5 до 5,0 мг; тиотриазолина - 200 мг. Проверена противомикробная активность данных модельных смесей. Модельная смесь тиотриазолина и декаметоксина по силе антимикробного и фунгицидного действия достоверно превосходила декаметоксин на 54 % по степени задержки роста S. aureus, на 120 % - по степени задержки роста E. coli, на 57 % - по степени задержки роста P. aeruginosa и на 108 % - по степени задержки роста C. albicans при 10<^>6 | ||
| 3. |
Burlaka B. S. A study on toxicity, local irritative effect of and allergic response to a novel intranasal medication containing N-phenylacetyl-L-prolylglycine ethyl ester [Електронний ресурс] / B. S. Burlaka, I. F. Bielenichev // Запорожский медицинский журнал. - 2021. - Т. 23, № 1. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2021_23_1_21 Розробка нових лікарських форм для доставлення активнодіючих речовин системної дії з високою біодоступністю – актуальна проблема сучасної фармацевтичної та медичної науки. Чималий арсенал ноотропних препаратів через їхню невисоку ефективність і незначну нейродоступність не відповідає сучасним вимогам клінічної науки та практики. Останнім часом учені звертають увагу на перспективність застосування інтраназального шляху введення для транспортування лікарських речовин системної дії у кровотік людини. Використання інтраназального шляху введення для доставлення діючих речовин сприятиме поліпшенню нейродоступності, а отже підвищенню терапевтичної ефективності препаратів. На кафедрах технології ліків, фармакології та медичної рецептури Запорізького державного медичного університету (ЗДМУ) в результаті комплексних фізико-хімічних, мікробіологічних і біофармацевтичних досліджень розробили склад нової інтраназальної форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину, що містить 1 % етилового ефіру N-фенілацетил-L-пролілгліцину, 5 % гліцерину та бішофіту полтавського (стандартизованого на кафедрі технології ліків ЗДМУ), розчин натрій карбоксиметилцелюлози та 1 % твіну-80. Актуальним є вивчення окремих параметрів безпечності розробленої лікарської форми. Мета роботи – вивчення окремих параметрів токсичності, місцевоподразнювальної та алергізувальної дії ефективної дози створеної інтраназальної форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину. Для кожного дослідження як матеріали використовували розроблені інтраназальні форми, що містили 1 % етилового ефіру N-фенілацетил-L-пролілгліцину (ноопепт), по 5 % гліцерину та бішофіту полтавського (стандартизованого), розчин натрій карбоксиметилцелюлози та 1 % твіну-80. Етиловий ефір N-фенілацетил-L-пролілгліцину (CAS №157115-85-0, отримали від Shijiazhuang Prosperity Import and Export Co., Ltd., China. Purity: ≥98 %), бішофіт полтавський (стандартизований розчин – на кафедрі технології ліків ЗДМУ), полісорбат-80 (ТОВ Синбіас, м. Київ), натрій КМЦ (ТОВ Синбіас, м. Київ), гліцерин (ТОВ Синбіас, м. Київ), бензалконію хлорид (ТОВ «ИСТОК-ПЛЮС», м. Запоріжжя). Гостру токсичність, алергізувальну та шкірноподразнювальну активність, активну шкірну анафілаксію вивчали на білих щурах, а дослідження місцевоподразнювальної дії (кон’юнктивальна проба) інтраназальної форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину виконали на мурчаках відповідно до рекомендацій ДФЦ МОЗ України та згідно з іншими рекомендаціями. Статистично результати опрацювали, застосовуючи ліцензійний пакет програми Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Для всіх видів аналізу статистично значущими вважали різницю р < 0,05 (95 %). Одноразове інтраназальне введення максимально припустимого об’єму 0,4 мл препарату щурам масою 100 г у дозі 40 мг/кг не викликало загибель жодної з 6 тварин групи дослідження протягом доби. Вивчаючи можливу місцевоподразнювальну дію інтраназального гелю з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину, у 2 із 10 тварин зареєстрували слабке почервоніння кон’юнктиви відразу після введення препарату. В інших 8 тварин не було змін слизової оболонки очей. Щоденне нанесення на вистрижену ділянку бокової поверхні тулуба тварин (4 × 4 см) 0,5 г інтраназальної форми, яку вивчали, протягом 5 діб, а потім однократного нанесення 0,3 г інтраназального гелю з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину не спричиняло розвиток анафілактичного шоку. Після нанесення 20 повторних нашкірних аплікацій інтраназального гелю з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину протягом 4 тижнів (5 разів на тиждень) не зареєстрували видимі реакції у тварин. Зовнішній вигляд шкірних покривів у місці нанесення не відрізнявся у тварин контрольної та дослідної групи. Здійснили комплексні дослідження окремих параметрів токсичності (летальність, динаміка зміни маси тіла, місцевоподразнювальна та алергізувальна дія) ефективної дози нової інтраназальної форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину. За результатами, що отримали, цей препарат не викликає місцевоподразнювальну й алергізувальну реакцію, не проявляє загальну токсичну дію в умовах інтраназального введення. Перспективним є продовження досліджень нової інтраназальної лікарської форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину. | ||
| 4. | 
Bielenichev I. F. Use of metabolites, metabolithotropic agents and nutritional supplements in sports and sports medicine: a modern view on the problem [Електронний ресурс] / I. F. Bielenichev, N. A. Gorchakova, E. Yu. Doroshenko, I. B. Samura, V. P. Ryzhenko, N. V. Bukhtiiarova // Сучасні медичні технології. - 2023. - № 4. - С. 76-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2023_4_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |