Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ялинська Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Острась О. В. Удосконалення перинатальної тактики при пренатальній підозрі на патологію дуги аорти [Електронний ресурс] / О. В. Острась, А. К. Куркевич, Т. А. Ялинська, А. О. Павлова, Н. М. Руденко // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 3(1). - С. 116-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_3(1)__34 | ||
| 2. | 
Бабляк О. Д. Аналіз результатів хірургічного лікування атрезії легеневої артерії з великими аортолегеневими колатеральними артеріями [Електронний ресурс] / О. Д. Бабляк, Т. А. Ялинська, Н. М. Руденко, І. М. Ємець // Серце і судини. - 2013. - № 3. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_3_8 Проаналізовано розроблену тактику діагностики та хірургічного лікування атрезії легеневої артерії, дефекту міжшлуночкової перегородки та великих аортолегеневих колатеральних артерій. Від 2007 до 2013 р. 62 пацієнтам з атрезією легеневої артерії та великими аортолегеневими колатеральними артеріями виконано 97 операцій. Одноетапний підхід із одномоментною повною уніфокалізацією і радикальною корекцією вади використано у 18 (29 %) хворих. У решти пацієнтів застосовано багатоетапний підхід: у 23 (37 %) пацієнтів першою була одномоментна повна уніфокалізація з центральним анастомозом, у 21 (34 %) - однобічна уніфокалізація через праву чи ліву бічну торакотомію або центральний анастомоз без уніфокалізації для реабілітації гіпоплазованих центральних легеневих гілок. Післяопераційна летальність на матеріалі 97 послідовних операцій становила 3,1 %. На сьогодні у 35 (56 %) із 62 пацієнтів успішно проведено радикальну корекцію. У 6 (9,7 %) використовували різні підходи на різних етапах лікування. Аналіз наслідків лікування свідчить про значення хірургічного досвіду для зменшення летальності та ускладнень. Висновки: покращити хірургічні наслідки лікування можна за рахунок нагромадження досвіду терапії цієї патології, правильного вибору хірургічної тактики та поєднання різних хірургічних підходів у складних випадках. | ||
| 3. | 
Ялинська Т. А. Сучасні методи діагностики вроджених вад серця [Електронний ресурс] / Т. А. Ялинська, Р. Таммо, Н. В. Рокицька, О. Д. Бабляк, Є. Б. Єршова // Современная педиатрия. - 2013. - № 7. - С. 161-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_7_36 Обговорено питання щодо можливостей використання мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ) у діагностиці вроджених вад серця та великих судин на сучасному етапі. Наведено перелік показань для проведення МДКТ та МРТ серця та великих судин. Визначено особливості проведення МДКТ- та MPT- обстежень серця та великих судин у новонароджених та дітей віком до 5 років. Наведено послідовність оцінки одержаних зображень. Запропонований підхід до проведення та оцінки результатів досліджень грунтується на міжнародних рекомендаціях і власному досвіді обстеження 7516 пацієнтів. | ||
| 4. | 
Сіромаха С. О. Спостереження невідкладного кардіохірургічного втручання у дитини з приводу інфекційного ендокардиту та гострого порушення кровообігу головного мозку [Електронний ресурс] / С. О. Сіромаха, Л. М. Прокопович, К. В. Руденко, А. О. Руснак, Я. П. Труба, І. С. Дьордяй, О. С. Головенко, В. А. Жовнір, Т. А. Ялинська, В. П., Лазоришинець В. В., Книшов Г. В. Захарова // Клінічна хірургія. - 2014. - № 10. - С. 71–72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_10_21 | ||
| 5. | 
Бабляк О. Д. Оцінка результатів хірурґічного лікування при вроджених вадах серця за допомогою шкали "Aristotle" [Електронний ресурс] / О. Д. Бабляк, Т. А. Ялинська, А. К. Куркевич, І. М. Ємець // Acta medica Leopoliensia. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_2_12 | ||
| 6. |
Бабляк О. Д. Негативний вплив мікроделеції хромосоми 22q11 на результати лікування пацієнтів з приводу конотрункальних вад серця та великих аорто–легеневих колатеральних артерій [Електронний ресурс] / О. Д. Бабляк, Т. А. Ялинська, І. М. Скороход // Клінічна хірургія. - 2015. - № 5. - С. 34–36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_5_12 Проаналізовано залежність результатів хірургічного лікування 42-х пацієнтів з приводу конотрункальних вад (аномалії артеріального конусу та легеневого стовбура) та великих аорто-легеневих колатеральних артерій від наявності синдрому делеції хромосоми 22q11. За наявності синдрому делеції хромосоми 22q11 тривалість лікування хворих у палаті інтенсивної терапії та штучної вентиляції легень більша, тиск в системі легеневої артерії після операції радикальної корекції вади вищий, загальна летальність більша, ніж за відсутності делеції хромосоми 22q11. Одержані дані слід мати на увазі під час визначення тактики лікування пацієнтів за підтвердженого синдрому делеції хромосоми 22q11. | ||
| 7. | 
Семенюк В. П. Судинні кільця [Електронний ресурс] / В. П. Семенюк, А. Є. Морковкіна, Н. В. Рокицька, Раад Таммо, Т. А. Ялинська // Радіологічний вісник. - 2016. - № 1-2. - С. 100-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2016_1-2_115 | ||
| 8. | 
Рокицька Н. В. КТ-діагностика аномального відходження однієї з гілок легеневої артерії від аорти (гемітрункус) [Електронний ресурс] / Н. В. Рокицька, Таммо Раад, Т. А. Ялинська, Г. Є. Морковкіна, О. Г. Гальченко // Хірургія дитячого віку. - 2018. - № 2. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2018_2_11 Гемітрункус є рідкісною вадою, яка характеризується аномальним відходженням однієї з гілок легеневої артерії (ЛА) від висхідної аорти і нормальним відходженням іншої гілки ЛА від вихідного тракту правого шлуночка. Мета роботи - продемонструвати можливості мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ) в оцінці анатомії гемітрункуса та супутньої патології для планування хірургічного лікування пацієнтів. Із січня 2007 р. по листопад 2017 р. дев'ятьом пацієнтам (віком від 2-х днів до 2-х тижнів) після попередньої трансторакальної ехокардіографії (ТТЕХОКГ) було проведено МДКТ без кардіосинхронізації, з внутрішньовенним контрастуванням за допомогою 16-зрізового комп'ютерного томографа. Із дев'яти пацієнтів з гемітрункусом лише один мав дистальне відходження правої гілки ЛА від висхідної аорти, решта - проксимальне відходження правої гілки ЛА. У всіх пацієнтів були супутні вроджені вади серцево-судинної системи: відкрита артеріальна протока (n = 9), дефект міжпередсердної перегородки (n = 1), аномалії дуги аорти (коарктація аорти, гіпоплазія перешийку аорти - 2 хворих, судинні кільця - 2 хворих). Одному пацієнту з проксимальним відходженням правої гілки ЛА було проведено обстеження після оперативного лікування Висновки: мультидетекторна комп'ютерна томографія є цінним методом для оцінки серцево-судинної анатомії, паренхіми легень, дихальних шляхів і середостіння у хворих з гемітрункусом. 3D-реконструйовані зображення особливо корисні для візуалізації вади, що забезпечує точне вимірювання довжини і об'ємів для уточнення складного просторового взаємозв'язку між аномальними судинами середостіння і прилеглими до них внутрішньогрудними структурами. | ||
| 9. | 
Павлова А. О. Порівняльний аналіз ехокардіографічних показників пренатально діагностованого ізольованого судинного кільця [Електронний ресурс] / А. О. Павлова, А. К. Куркевич, Н. М. Руденко, Т. А. Ялинська, К. О. Крикунов, І. М. Ємець // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2018. - № 3. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2018_3_9 Мета роботи - порівняти ехокардіографічні показники в нормі та за наявності судинного кільця (СК). Основна група - 39 плодів з СК і контрольна група з нормальною анатомією - 47 плодів. Через варіацію терміну вагітності порівняльний аналіз розмірів структур серця проводився за їх Z-score, значення яких в обох групах були в межах норми. Висновки: єдиним ефективним методом ультразвукової діагностики СК є рутинне використання проекцій трьох судин і трахеї, дуги аорти по довгій осі та високого поперекового зрізу черевної порожнини. | ||
| 10. | 
Ханенова В. А. Власний досвiд пiвторашлуночкової корекцiї в пацієнтів з аномалією Ебштейна [Електронний ресурс] / В. А. Ханенова, О. В. Стогова, А. Ю. Грицаюк, Ю. Л. Кузьменко, М. С. Мешкова, Т. А. Ялинська, Р. М. Костракевич, I. М. Ємець // Український журнал серцево-судинної хірургії. - 2019. - № 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2019_2_16 | ||
| 11. | 
Бабляк О. Д. Атрезія легеневої артерії з дефектом міжшлуночкової перегородки та великими аортолегеневими колатеральними артеріями: діагностика і лікування [Електронний ресурс] / О. Д. Бабляк, Т. А. Ялинська, А. К. Куркевич, А. В. Максименко, Н. М. Руденко, І. М. Ємець // Лікарська справа. - 2014. - № 5-6. - С. 94-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_5-6_14 Систематизовано основні принципи діагностики і лікування атрезії легеневої артерії з дефектом міжшлуночкової перегородки та великими аортолегеневими колатеральними артеріями. На матеріалі послідовних 66-ти хворих описано власний досвід хірургічного лікування даної вади з використанням одно- та багатоетапного методів. | ||
| 12. |
Стогова О. В. Місце інструментальних методів дослідження у діагностиці анатомічних варіантів вродженої коригованої транспозиції магістральних артерій та у визначенні показань до різних типів хірургічного лікування вади [Електронний ресурс] / О. В. Стогова, Н. М. Руденко, Т. А. Ялинська, О. О. Мотречко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 2. - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_2_10 Мета роботи - оцінити можливості інструментальних методів дослідження для визначення показань до певних видів хірургічної корекції вродженої коригованої транспозиції магістральних артерій (КТМА). Проаналізовано дані клінічного та інструментального обстеження пацієнтів дитячого віку з вродженою КТМА, які знаходилися на обліку й отримали хірургічне лікування в ДУ "НПМЦДКК МОЗ України" за період з 1993 р. по грудень 2018 р. Для обстеження хворих застосовано трансторакальну ехокардіографію (ЕхоКГ), черезстравохідну ЕхоКГ, діагностичну катетеризацію, комп'ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію (МРТ). У ДУ "НПМЦДКК МОЗ України" за період з 1993 р. по грудень 2018 р. спостерігалися та проходили хірургічне лікування 124 пацієнти дитячого віку з вродженою КТМА. Додаткових радіологічних методів дослідження вимагали 69 (55,6 %) пацієнтів. Ізольовану форму вади виявлено у 27 (21,8 %) пацієнтів, у 97 (78,2 %) пацієнтів діагностовано супутні аномалії, 103 (83,0 %) мали нормальне розташування внутрішніх органів (situs solitus). Супутні вади діагностовано у 97 пацієнтів: дефект міжшлуночкової перегородки - у 79 (81,4 %) пацієнтів, стеноз легеневої артерії - у 35 (36,1 %), атрезія легеневої артерії - у 18 (18,6 %), коарктація аорти (КоА) - у 10 (10,3 %), ебштейноподібна дисплазія трикуспідального клапана (ТК) - у 19 (19,6 %) пацієнтів, тяжка недостатність ТК - у 12 (12,4 %), один пацієнт мав супракардіальну форму тотального аномального дренажу легеневих вен і 2 пацієнти - великі аорто-легеневі колатеральні артерії. Використання додаткових інструментальних методів діагностики було необхідно у 69 (55,6 %) пацієнтів із КТМА. Рентгенангіографічне обстеження проводилося у 61 (49,2 %) пацієнта, у 33 (26,6 %) пацієнтів виконувалася КТ органів грудної клітки, у 24 (19,4 %) - МРТ. Інтраопераційну черезстравохідну ЕхоКГ виконано 18 пацієнтам. Встановлено, що вроджена КТМА - складна вада серця, що в переважній більшості випадків поєднується з іншими внутрішньосерцевими аномаліями. Різноманітність анатомічних варіантів вади вимагає комплексного підходу в діагностиці з залученням широкого спектра радіологічних методів обстеження, що надає можливість повноцінно оцінити анатомію серця та магістральних судин, суміжних органів, визначитися з лікувальною тактикою та оцінити результати проведеного хірургічного лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 13. | 
Мальська А. А. Уроджена вада серця — аортопульмональне вікно: особливості діагностики в дітей раннього віку [Електронний ресурс] / А. А. Мальська, О. Б. Куриляк, Т. А. Ялинська, О. В. Стогова // Здоров'я дитини. - 2023. - Т. 18, № 3. - С. 231-236. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2023_18_3_16 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |