Пошуковий запит: (<.>A=Ягодзінський С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 28
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Ягодзінський С. М. Людина і природа: система, коеволюція, потенціал [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2012. - № 1. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2012_1_12
|
2. |
Ягодзінський С. М. Інформаційний простір глобальних мереж:соціально-філософський аспект [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2012. - № 2. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2012_2_18
|
3. |
Ягодзінський С. М. Інформаційний простір глобальних мереж: соціально-філософський аспект [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2013. - № 1. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2013_1_21
|
4. |
Ягодзінський С. М. Гуманітарні інновації у просторово-часовому вимірі інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2013. - № 2. - С. 81-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2013_2_20 Досліджено проблему конституювання гуманітарних інновацій як складових сучасної культури. Зроблено висновки: опозиція "традиційне-інноваційне" втрачає своє евристичне значення наприкінці епохи Модерну, і нині не моделюється класичними гносеологічними засобами; поняття гуманітарних інновацій може бути прийняте як об'єкт соціально-філософського аналізу та використане для характеристики тотальності інноваційної діяльності в культурі інформаційного суспільства; категоризація гуманітарних інновацій та надання їм статусу онтологічного об'єкта - це шлях відродження ролі гуманітарної культури як формотворчого компонента соціальної реальності; подальше вивчення гуманітарних інновацій потребує залучення методології світ-системного аналізу з метою визначення рівня їх дизруптивності.
|
5. |
Ягодзінський С. М. Наукова та побутова мови в структурі сучасного наукового дискурсу [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2009. - № 2. - С. 98-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2009_2_25
|
6. |
Ягодзінський С. М. Ігровий простір наукового дискурсу [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2010. - № 1. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2010_1_20 Розглянуто проблему ігрового характеру сучасної науки. Обгрунтовано думку, що гра є атрибутом наукового дискурсу.
|
7. |
Ягодзінський С. М. Інноваційна складова пізнавальних стратегій у мережевому суспільстві [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2010. - № 2. - С. 78-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2010_2_18 Проаналізовано зміст інноваційної складової пізнавальних стратегій. Обгрунтовано думку про те, що вони складають основу інформаційної складової сучасного суспільства.
|
8. |
Ягодзінський С. М. Мовна гра як засіб інституалізації соціальних мереж [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2011. - № 1. - С. 88-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2011_1_23 Розглянуто феномен мовних ігор крізь призму інституалізації сучасних комунікативних мереж.
|
9. |
Ягодзінський С. М. Людський потенціал мережевих технологій [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2011. - № 2. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2011_2_20
|
10. |
Ягодзінський С. М. Дизруптивність гуманітарних інновацій у просторі глобальних інформаційних мереж [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2014. - № 1. - С. 82-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2014_1_22 Досліджено зміст і форму гуманітарних інновацій у культурі постмодерну. Спираючись на те, що інноваційна діяльність в інформаційну епоху стає соціальною потребою, ставиться питання про характер гуманітарних інновацій. У просторі глобальних інформаційних мереж вони перетворюються на носія їх соціокультурного потенціалу та основне джерело трансляції соціальної інформації. Історично підтверджено, що цивілізаційний поступ людства неминуче потребував підривних (дизруптивних) інновацій. До моменту перетворення соціальних мереж на інформаційні їх вплив носив локальний характер і видозмінював суспільне буття через еволюційні темпи. За умов глобальних інформаційних мереж, конверсії та мобільності комунікативних систем вплив дизруптивних соціально-культурних інновацій, як і раніше, є непрогнозованим, але на рубежі XX - XXI ст.ст. він став ще й неконтрольованим. Разом із тим, роль дизруптивних інновацій не зводиться винятково до прискорення темпів суспільного прогресу. Вони можуть також суттєво пом'якшувати негативні наслідки соціально-економічної, політично-правової та науково-технологічної діяльності. Засновник теорії інноваційної економіки П. Друкер в одній із останніх праць "Менеджмент" увів до соціально-філософського дискурсу проблему відповідальності за вплив. Він є свідомим того, що будь-яка діяльність має побічні продукти її функціонування, які у своєрідний і неочікуваний спосіб впливають на трансформацію соціальної реальності. Однак деякі інновації, особливо у сфері економіки, політики, освіти, права, здатні викликати значний резонанс у суспільній свідомості, підриваючи усталені структурні залежності й функціональні зв'язки. Особливість таких інновацій, на думку дослідника, полягає у неминучості відповідальності за скоєний вплив, "незалежно від того, був він навмисним чи ні... і тут недостатньо просто сказати: "суспільство не заперечувало" ... рано чи пізно суспільство почне розглядати будь-який вплив як посягання на своє благополуччя і змусить заплатити високу ціну тих, хто недбало працював над усуненням цього впливу і пошуком розв'язання проблеми". Одним зі способів уникнення відповідальності полягає у бездіяльності. Зведена до мінімуму соціальна активність не загострює соціальної кризи. Ілюстрацією такої лінії поведінки можуть бути виважена риторика кандидата в депутати, конформізм чиновницького апарату, підкреслена толерантність політичного діяча і т.п. Очевидно, що в даному випадку соціальна проблема знімається за рахунок послаблення суперечностей, але не розв'язується остаточно. У ситуації соціального конфлікту мають бути застосованими більш дієві методи. На жаль, на рівні суспільної психології засоби масової інформації перманентно транслюють ідею невідворотності радикалізації соціального напруження за неможливості його еволюційної деескалації. Раціональним і ефективним за таких умов може стати дизруптивна гуманітарна інновація. Тобто така подія, вчинок, ідея, яка, з одного боку, швидко відверне увагу соціуму від існуючої проблеми, а з другого, - перетворить її на основу подальшого поступу.
|
11. |
Ягодзінський С. М. Соціальна інженерія і соціальна самоорганізація як способи трансляції соціокультурного потенціалу глобальних інформаційних мереж [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2014. - № 2. - С. 68-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2014_2_19 Досліджено інформаційну архітектоніку мережевої соціальної інженерії, розкрито механізми її реалізації у культурі постмодерну. Обгрунтовано думку про обмежений характер соціальної самоорганізації та неможливість повної реалізації соціокультурного потенціалу інформаційних мереж у глобальному масштабі. Зауважено, що здійснена через маркування станів і подій конкатенація фрагментованих соціальних мереж і є одним зі способів трансляції соціокультурного потенціалу глобальних інформаційних мереж. Основою цього процесу є пошук стійких композиційних структур комплементації культурно-історичних і віртуальних соціальних мереж, виявлення точок доступу до них та методів синхронізації притаманних їм образів суспільних подій, станів і процесів. Зазначено відкритість інформаційного суспільства та його культурних детермінант до маніпулювання як класичними і соціально-політичними, так і новітніми й інформаційно-мережевими методами. Особливість останніх криється не стільки в кумулятивному, скільки у синергетичному соціальному ефекті.
|
12. |
Богдановський І. В. Науково-теоретична конференція "Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві" [Електронний ресурс] / І. В. Богдановський, С. М. Ягодзінський // Наука та наукознавство. - 2011. - № 2. - С. 176-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2011_2_23
|
13. |
Ягодзінський С. М. Постановка проблеми дискурсивності в новоєвропейській науці [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2008. - № 2. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2008_2_20 Розглянуто проблему дискурсивного знання в методологічних пошуках Дж. Бруно, І. Коперніка та Г. Галілея.
|
14. |
Ягодзінський С. М. Стратегії реалізації соціокультурного потенціалу глобальних інформаційних мереж [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Гілея: науковий вісник. - 2015. - Вип. 98. - С. 268-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2015_98_73
|
15. |
Ягодзінський С. М. Соціально–синергетичні передумови комплексності системи глобальних інформаційних мереж [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Гілея: науковий вісник. - 2015. - Вип. 99. - С. 227-230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2015_99_56
|
16. |
Ягодзінський С. М. Глобальна свідомість як соціокультурна практика інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Практична філософія. - 2015. - № 2. - С. 28-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pf_2015_2_7
|
17. |
Ягодзінський С. М. Формування глобальної свідомості як соціокультурна практика [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2015. - № 1. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2015_1_23 Проаналізовано феномен глобальної свідомості, обгрунтовано його соціокультурний і цивілізаційний виміри. Доведено, що на рубежі ХХ - ХХI століть формування глобальної свідомості набуває ознак соціокультурної практики.
|
18. |
Ягодзінський С. Людина постінформаційної ери: контури соціальної сингулярності [Електронний ресурс] / С. Ягодзінський // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Культурологія. - 2016. - Вип. 17. - С. 307-308. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2016_17_34
|
19. |
Ягодзінський С. М. Конвергенція інформаційних мереж як стратегічна соціокультурна інновація [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2016. - № 1. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2016_1_9 Досліджено вплив конвергентних технологій на соціальні процеси інформаційного суспільства. Обгрунтовано, що соціальна модернізація потребує тлумачення конвергенції як стратегічної інновації.
|
20. |
Ягодзінський С. М. Методологічні основи дослідження науки як дискурсу [Електронний ресурс] / С. М. Ягодзінський // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2016. - № 2. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2016_2_10 Досліджено науковий дискурс як феномен культури Постмодерну. Увагу приділено виявленню методологічних і соціокультурних аспектів становлення науки як дискурсу. Обгрунтовано, що науковий дискурс пронизує більшість соціальних практик інформаційного суспільства.
|
| |