Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (40) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Юзвенко Т$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 61 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Юзвенко Т. Ю. Корекція зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 2. - С. 104-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2013_2_19 У больных с сахарным диабетом 2 типа, особенно при его длительном анамнезе и усложненном ходе, с целью выявления внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы (ВСНПЖ) рекомендуется широко использовать иммуноферментное определение фекальной эластазы-1 (ФЭ-1). При наличии у больных лабораторных признаков ВСНПЖ (по данным определения ФЭ-1) рекомендуется проводить заместительную терапию ферментными препаратами (ФП). При легкой степени ВСНПЖ (уровень ФЭ-1 - 100 - 200 мкг/г) рекомендуется назначать ФП со средним содержимым липазы (10 000 Ед липазы); при средней и тяжелой степени ВСНПЖ (уровень ФЭ-1 ниже 100 мкг/г) - ФП с высоким содержанием липазы (20 000 Ед липазы). В таких случаях ФП рекомендуется применять 3 раза в сутки во время еды в течение 3 мес. Для определения длительности проведения заместительной терапии ФП через 3 мес больным с сахарным диабетом 2 типа рекомендовано повторное определение ФЭ-1. При стойком снижении концентрации ФЭ-1 ниже 100 мкг/г и отсутствии ее достоверной динамики в течение 3 мес рекомендуется длительная заместительная терапия ФП с высоким содержанием липазы. | |||
| 2. | 
Юзвенко Т. Ю. Клініко-діагностичні аспекти порушень репродуктивного здоров'я жінок, які мешкають в йододефіцитних регіонах [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко, Б. В. Хабрат, О. О. Литвак, Б. М. Лисенко, О. Я. Гирявенко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 1. - С. 59-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_1_11 Проведено изучение репродуктивной функции у женщин с различными йододефицитными заболеваниями. Установлена высокая частота гинекологических заболеваний при йододефицитных заболеваниях и взаимосвязь между функциональными нарушениями органов репродуктивной системы и щитовидной железы. Показана необходимость комплексного изучения эндокринного статуса, ультразвукового обследования и совместного ведения таких пациенток гинекологами и эндокринологами. | |||
| 3. |
Юзвенко Т. Ю. Нецукровий діабет як маска іншого захворювання [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко, О. Я. Гирявенко, Л. О. Чуприна, С. О. Балуєва // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 1. - С. 78-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_1_18 | |||
| 4. |
Таран Є. В. Характеристика мікрофлори стоп у хворих із синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / Є. В. Таран, Т. Ю. Юзвенко, О. Я. Гирявенко, С. В. Болгарська, В. М. Славнов // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 4. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_4_10 | |||
| 5. |
Юзвенко Т. Ю. Який препарат з групи похідних сульфанілсечовини додати до Метформіну? [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко, К. О. Зуєв, Д. Г. Когут // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 4. - С. 65-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_4_18 | |||
| 6. |
Юзвенко Т. Ю. Бічний аміотрофічний склероз на тлі цукрового діабету [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 4. - С. 75-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_4_20 | |||
| 7. |
Ларін О. С. Вивчення нефропротекторної ефективності Ірбесартану у хворих із діабетичною нефропатією [Електронний ресурс] / О. С. Ларін, К. О. Зуєв, В. І. Паньків, Т. Ю. Юзвенко, Г. А. Кидалова, Д. Г. Когут, Т. І. Дашук // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 12-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_1_5 | |||
| 8. |
Ларін О. С. Патогенез пресорних виразок у хворих на цукровий діабет і можливості їх профілактики [Електронний ресурс] / О. С. Ларін, Є. В. Таран, Т. Ю. Юзвенко, О. Я. Гирявенко, А. І. Гаврецький // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 58-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_1_12 | |||
| 9. |
Литвак О. О. Особливості порушення менструальної функції у жінок із дифузним токсичним зобом [Електронний ресурс] / О. О. Литвак, Б. В. Хабрат, Б. М. Лисенко, А. В. Підаєв, Т. Ю. Юзвенко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 3. - С. 76-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_3_17 | |||
| 10. | 
Зуєв К. О. Показники жорсткості великих артерій у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією залежно від типу цукрознижувальної терапії [Електронний ресурс] / К. О. Зуєв, В. І. Паньків, Т. Ю. Юзвенко, Д. Г. Когут // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 2. - С. 111-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_2_6 З метою вивчення показників жорсткості великих артерій (ЖВА) (швидкості пульсової хвилі в аорті (ШПХА) та індексу аугментації), а також оцінки факторів, які призводять до їх прогресування, обстежено 60 пацієнтів хворих на цукровий діабет II типу, ожиріння та артеріальну гіпертензію (АГ), з яких 30 пацієнтів як цукрознижувальну терапію (ЦЗТ) одержували похідні сульфонілсечовини (ПСС), а інші 30 пацієнтів – метформін. Встановлено, що за індексом аугментації досліджувані групи пацієнтів не відрізнялися, проте ШПХА була статистично значуще вищою в групі ПСС у порівнянні із групою метформіну. Факторами прогресування ЖКА у хворих на цукровий діабет II типу є ожиріння, АГ, а також тип ЦЗТ. Показник ШПХА чітко асоційований із гормональними та біохімічними показниками, які визначають основні механізми розвитку атеросклерозу.С целью изучения показателей ЖКА (скорости пульсовой волны в аорте (СПВА) и индекса аугментации), а также оценки факторов, которые способствуют их прогрессированию, обследованы 60 пациентов с сахарным диабетом (СД) II типа, ожирением и артериальной гипертензией (АГ), из которых 30 пациентов в качестве сахароснижающей терапии (ССТ) получали производные сульфонилмочевины (ПСМ), а другие 30 пациентов – метформин.Установлено, что по величине индекса аугментации исследованные группы пациентов не отличались, в то же время СПВА была статистически значимо выше в группе ПСМ по сравнению с группой метформина. Факторами прогрессирования ЖКА у больных СД II типа являются ожирение, АГ, а также тип ССТ. Показатель СПВА четко ассоциирован с гормональными и биохимическими показателями, которые определяют основные механизмы развития атеросклероза.The purpose of our study was to estimate the index of stiffness of large arteria (SLA) (aortic pulse wave velocity (APWV) and index of augmentation), and also estimation of predictors of progression of SLA in 60 patients with type 2 diabetes, obesity and arterial hypertension (AG), out of which 30 patients received sulfonylurea as glucose lowering therapy (GLT) and 30 patients received metformin. Index of augmentation did not differ between investigational groups of patients, at the same time APWV was significantly higher in the sulfonylurea group in comparison to the metformin group. The progression factors of SLA for type 2 diabetic patients are obesity, arterial hypertension and type of glucose lowering therapy. Index of APWV is associated with hormonal and biochemical indexes which determine the basic mechanisms for development of atherosclerosis. | |||
| 11. | 
Юзвенко Т. Ю. Вплив гіпотиреозу на окремі ланки метаболізму, структури і функції серця за умов інсулінорезистентності [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 4. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_4_7 Наведено результати дослідження впливу зниженої тиреоїдної функції на тлі інсулінорезистентності на окремі ланки метаболізму, структури та функції серця. Встановлено, що у разі порушень функції щитоподібної залози (ЩЗ) основною нозологічною формою ураження міокарда у пацієнток без супутньої серцево-судинної патології є розвиток метаболічної ендокринної кардіоміопатії. Особливістю ураження серця є відсутність розвитку кардіосклеротичних, міокардитичних та ішемічних процесів у разі гіпотиреозу. Встановлено нечітку клінічну симптоматику з боку серця як за явного, так і за субклінічного гіпотиреозу. Особливостями клінічних, інструментальних і лабораторних змін у пацієнток зі зниженою функцією ЩЗ є тенденція до підвищення систолічного артеріального тиску, відсутність значущої дисліпідемії, дисглікемії, кардіоцитолізу і гепатоцитолізу. Нестача гормонів ЩЗ асоціюється з підвищенням гетерогенності процесів реполяризації міокарда: субклінічний гіпотиреоз супроводжується порушенням процесів реполяризації і розвитком електричної гетерогенності міокарда шлуночків, а при явному гіпотиреозі зміни більшою мірою пов'язані з порушенням гомогенності проведення електричного імпульсу по передсердях. | |||
| 12. |
Юзвенко Т. Ю. Зміни структури і функції серця за умов інсулінорезистентності при синдромі тиреотоксикозу [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 5. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_5_6 Наведено результати вивчення впливу підвищеної тиреоїдної функції на тлі інсулінорезистентності на показники структури та функції серця. Встановлено, що у разі підвищення функції щитоподібної залози (ЩЗ) основною нозологічною формою ураження міокарда у пацієнтів без супутньої серцево-судинної патології є розвиток метаболічної ендокринної кардіоміопатії. Особливістю ураження серця у випадку синдрому тиреотоксикозу є відсутність кардіосклеротичних, міокардитичних та ішемічних процесів. Особливостями клінічних, інструментальних і лабораторних змін у пацієнтів з підвищеною функцією ЩЗ є суб'єктивна маніфестація, тенденція до розвитку систолічної артеріальної гіпертензії, виражена гіполіпідемія, тенденція до гіперглікемії. Проявами електричної дисфункції міокарда у разі гіпертиреозу є збільшення частоти серцевих скорочень, виражена тенденція до підвищення аритмогенезу (здебільшого шлуночкового типу), порушення процесів реполяризації шлуночків і переважання електричної негомогенності міокарда як передсердь, так і шлуночків. Морфофункціональні зміни серця у разі синдрому тиреотоксикозу проявляються збільшенням розмірів його порожнин, маси міокарда лівого шлуночка, пришвидшеним розслабленням останнього. Ураження серця у разі тиреотоксикозі характеризується збільшенням тривалості та дисперсії інтервалу QTc, що свідчить про порушення процесів реполяризації міокарда, і збільшенням його електричної негомогенності, що може бути предиктором ризику розвитку шлуночкових порушень ритму. Зміни серцевої діяльності у разі тиреотоксикозу у пацієнтів чоловічої статі характеризуються більшою вираженістю електрофізіологічних і морфофункціональних змін міокарда у порівнянні з пацієнтами жіночої статі. | |||
| 13. |
Паньків В. І. Шляхи удосконалення надання медичної допомоги хворим на тиреопатії із супутньою патологією [Електронний ресурс] / В. І. Паньків, Т. Ю. Юзвенко, О. О. Коритко, І. Д. Садов’як, В. І. Бойко, С. В. Глуговська // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 7. - С. 106-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_7_22 Встановлено частоту і характер супутніх захворювань у пацієнтів із різною патологією щитоподібної залози (ЩЗ), госпіталізованих в ендокринологічний стаціонар, визначено обсяг і характер здійснюваних лікувальних заходів залежно від наявності ускладнень і супутніх захворювань, проведено аналіз причин необгрунтованих призначень, розроблено пропозиції з удосконалення організації лікувального процесу за різної тиреоїдної патології. Серед пацієнтів із патологією ЩЗ, госпіталізованих в ендокринологічні відділення, переважають особи з післяопераційним гіпотиреозом (43 %) і синдромом тиреотоксикозу (39,5 %). У 33,9 % випадків направлення до стаціонару було не обгрунтованим, причому найчастіше не потребували стаціонарного лікування пацієнти з післяопераційним гіпотиреозом, їх частка становила 71,9 %. Середня тривалість стаціонарного лікування пацієнтів із захворюваннями ЩЗ становить <$E13,6~symbol С~0,3> дня. В одного хворого з тиреопатіями в середньому реєструвалося <$E2,01~symbol С~0,06> ускладнення, а також <$E1,38~symbol С~0,06> супутнього захворювання. Кількість препаратів, що застосовувалися у лікуванні пацієнтів з тиреоїдною патологією, становить в середньому <$E5,09~symbol С~0,14> на одного госпіталізованого. Для вдосконалення організації медичної допомоги хворим із патологією ЩЗ доцільним вважається створення трирівневої системи надання лікувально-діагностичної допомоги пацієнтам, що включає амбулаторно-поліклінічну, стаціонарну та реабілітаційну ланки. | |||
| 14. |
Юзвенко Т. Ю. Частота структурних уражень щитоподібної залози у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_1_6 З метою вивчення частоти структурних змін щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу обстежено 145 хворих (75 хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням, 35 - ЦД 2-го типу без ожиріння і 35 - з ожирінням без ЦД). Встановлено, що частота структурних змін ЩЗ досягає 92 % у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням, 88,6 % - у хворих на ЦД 2-го типу без ожиріння, 91,4 % - у хворих на ожиріння без ЦД і 57,1 % - в осіб контрольної групи (без ЦД і ожиріння). Всі типи структурних змін ЩЗ вірогідно частіше трапляються за ЦД 2-го типу в поєднанні з ожирінням. Структурні зміни у вигляді вузлових утворень виявляються вірогідно частіше у разі ЦД 2-го типу з ожирінням (37,7 %) і за ЦД 2-го типу без ожиріння (29,0 %). У випадку ЦД 2-го типу вузлові утворення трапляються у 2,1 разу частіше, ніж у разі ожиріння без ЦД, й у 2,9 разу частіше, ніж у контрольній групі. Структурні зміни ЩЗ залежать від ступеня ожиріння. За умови збільшення маси тіла кількість вузлових утворень у ЩЗ вірогідно зростає. | |||
| 15. |
Юзвенко Т. Ю. Особливості функціонального стану щитоподібної залози у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_2_6 Під спостереженням перебувало 55 хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з ожирінням без ознак порушення функціонального стану щитоподібної залози (ЩЗ), а також 60 пацієнтів із ЦД 2-го типу та ожирінням у поєднанні з явним або субклінічним гіпотиреозом. Мета роботи - оцінка показників функціонального стану ЩЗ у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням. Установлено, що у хворих на ЦД 2-го типу у поєднанні з гіпотиреозом відзначається більш висока частота гіпертригліцеридемії. У цих пацієнтів спостерігаються вищі показники маси тіла, ліпопротеїнів низької щільності, ніж у хворих на ЦД 2-го типу без тиреоїдної дисфункції. У хворих на ЦД 2-го типу у поєднанні з маніфестним гіпотиреозом відзначаються вищі показники маси тіла, загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів і нижчі показники ліпопротеїнів високої щільності, ніж при ЦД 2-го типу у поєднанні із субклінічною тиреоїдною дисфункцією. Зі збільшенням числа компонентів метаболічного синдрому в обстежених хворих спостерігається погіршення показників вуглеводного та ліпідного обміну, що може призводити до зростання серцево-судинних ризиків. | |||
| 16. |
Юзвенко Т. Ю. Фібринолітична активність крові у хворих на цукровий діабет 2-го типу в поєднанні з гіпотиреозом [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_3_7 Мета роботи - дослідження рівня інгібітору активатора плазміногену 1-го типу (ІАП-1) в сироватці крові у хворих на цукровий діабет (ЦД) у поєднанні з гіпотиреозом. Під спостереженням перебували 62 хворі на ЦД 2-го типу, з цього числа у 32 був первинний гіпотиреоз. Контрольну групу сформували 20 осіб без порушень вуглеводного обміну й патології щитоподібної залози. У хворих на ЦД 2-го типу виявлені порушення в системі фібринолізу у вигляді підвищення показника ІАП-1, рівень якого має залежність від індексу маси тіла, окружності талії, рівня глікованого гемоглобіну, показників інсулінорезистентності, ліпідного спектра крові, а також наявності мікроальбумінурії. Наявність гіпотиреозу чинить додатковий негативний вплив на показники вуглеводного, ліпідного метаболізму й рівень ІАП-1 у хворих на ЦД 2-го типу. | |||
| 17. |
Ларин А. С. Результаты открытого многоцентрового нерандомизированного исследования по изучению эффективности и безопасности инсулинов: Инсуман Базал®, Инсуман Комб 25®, Инсуман Рапид® у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа, которые прошли базовое обучение в школах диабета (SPIRIT) [Електронний ресурс] / А. С. Ларин, Т. Ю. Юзвенко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 67-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_3_11 Цель работы - определение уровня снижения гликированного гемоглобина (HbA1c) после 6 месяцев лечения инсулином Инсуман пациентов с сахарным диабетом 2-го типа (СД-2), ранее не получавших терапию инсулином и не достигших гликемического контроля при приеме пероральных сахароснижающих препаратов (ПССП). Также изучалась эффективность обучения в школах самоконтроля СД, уточнялась средняя доза инсулина к окончанию исследования, частота гипогликемии и общая безопасность проводимого лечения. Открытое многоцентровое нерандомизированное интервенционное исследование IV фазы длительностью 6 месяцев (Clinical Trials. gov: NCT01630369). Исследование проведено в 11 центрах Украины. Пациенты с СД-2, ранее не получавшие инсулин, мужчины и женщины <$E >> > 18 лет с показателем HbA1c <$E >> > 7,5 %, были распределены на три группы лечения на основании решения врача: n = 341 в группе 1 (Инсуман Базал), n = 173 в группе 2 (Инсуман Комб 25), n = 36 в группе 3 (Инсуман Рапид). Пациенты получали один из трех видов инсулина Инсуман в течение 24 недель в соответствии с группой распределения и титрационной схемой по протоколу. Исследование предполагало 4 визита, во время которых из медицинской документации собирались данные пациента: достижение целевого уровня HbA1c <$E << > 7,5 % к шестому месяцу, распределение пациентов в соответствии с динамикой HbA1c (снижение на 1 % и более) к шестому месяцу, - <$E DELTA> ГПН (глюкоза плазмы натощак) (до начала лечения - на 2 - 3 визитах - шестом месяце). Между первым и вторым визитами все пациенты должны были пройти курс из пяти занятий в школе самоконтроля СД и заполнить тест, оценивающий уровень знаний. Лечение прошли 550 пациентов, которые были включены в анализ. Средний возраст пациентов составил 59,57 +- 9,53 года, мужчин было 231 (42 %), женщин - 319 (58 %). Общее количество пациентов, имевших макроваскулярные осложнения, в трех группах равнялось 419 (75,6 %), с микроваскулярными осложнениями - 525 (96,4 %). Статистически достоверная разница между тремя группами наблюдалась в стартовых показателях длительности СД, HbA1c и ГПН. Средняя длительность СД (годы) в группе 1 была 8,7 +- 5,0, в группе 2 - 7,7 +- 5,5 и в группе 3 - 9,9 +- 6,8. Средний показатель HbA1c (%) перед началом лечения в группе 1 был 10,4 +- 1,9, в группе 2 - 11,0 +- 1,9 и в группе 3 - 10,1 +- 1,5. Средний показатель ГПН перед началом лечения был 10,7 +- 2,2 ммоль/л в группе 1, 11,3 +- 2,7 ммоль/л в группе 2 и 10,4 +- 2,6 ммоль/л в группе 3. Показано, что 43,9 % всех пролеченных пациентов достигли целевого значения HbA1c: 49,8 % в группе 1, 33,3 % в группе 2 и 32,3 % в группе 3. Наиболее значительное снижение показателя HbA1c к шестому месяцу лечения наблюдалось в группе 1 (<$E DELTA> = -2,61 %) и в группе 2 (<$E DELTA> = -2,81 %). Общая оценка эффективности в группах (N пациентов со снижением показателя HbA1c <$E >>~1> %) n/N (%) составила 430/539 (79,7 %). Положительная динамика показателя <$E DELTA> ГПН была статистически достоверной (<$E p~<<~0,001>) во всех группах. Повышения эффективности лечения у пациентов, успешно прошедших курс обучения в школах самоконтроля СД, не наблюдалось. У 16,5 % из 550 пациентов развились симптоматические гипогликемии: 14,9 % в группе 1, 19,6 % в группе 2 и 16,6 % в группе 3. В общей сложности 10,1 % пациентов отметили документированные эпизоды гипогликемии (<$E symbol Г~3,9> ммоль/л) и 3,4 % - ночные гипогликемии. Случаев тяжелой гипогликемии отмечено не было. Одно серьезное побочное явление завершилось смертью пациента, в общей популяции отмечено 8 - побочных реакций в течение исследования. Выводы: лечение инсулинами Инсуман пациентов с СД-2, не компенсированных на фоне приема ПССП, ассоциировалось с улучшением гликемического контроля без увеличения частоты тяжелых гипогликемий. Не отмечалось статистически значимого повышения эффективности терапии у пациентов, которые успешно завершили программу обучения в школе диабета, по сравнению с оценкой эффективности в целом. Состояние молодой исследуемой популяции пациентов с неадекватным контролем на исходном уровне и у которых уже развились сердечно-сосудистые осложнения, связанные с СД, в большинстве случаев улучшилось с точки зрения контроля гликемии, и при этом не было зарегистрировано эпизодов тяжелой гипогликемии. Это может быть связано с положительным влиянием обучения в школе диабета. | |||
| 18. |
Юзвенко Т. Ю. Динаміка показників вуглеводного й ліпідного обміну під впливом комплексної терапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу в поєднанні з первинним гіпотиреозом [Електронний ресурс] / Т. Ю. Юзвенко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_4_10 Мета роботи - вивчення динаміки показників вуглеводного й ліпідного обміну під впливом комплексної терапії у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу у поєднанні з первинним гіпотиреозом. Обстежено 173 особи (26 чоловіків і 147 жінок). До першої (основної) групи ввійшло 52 хворі на ЦД 2-го типу в поєднанні з первинним гіпотиреозом. Другу групу сформували 55 хворих на ЦД 2-го типу без патології щитоподібної залози, третю групу - 48 хворих із первинним гіпотиреозом без ЦД (групи порівняння). У групі хворих на ЦД 2-го типу в поєднанні з первинним гіпотиреозом через 4 і 12 тижнів комплексної терапії досягнуті поліпшення показників глюкози натще, постпрандіальної глікемії і глікованого гемоглобіну, а через 12 тижнів спостерігалася компенсація гіпотиреозу. У хворих із поєднаною патологією відзначено більш виражені порушення ліпідного обміну у вигляді збільшення значень тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, зниження холестерину ліпопротеїнів високої щільності, ніж у групах порівняння. На тлі комплексної терапії виявлена позитивна динаміка ліпідного спектра у вигляді зниження рівня загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, коефіцієнту атерогенності. Рівні загального холестерину, тригліцеридів, коефіцієнт атерогенності позитивно корелюють із рівнем тиреотропного гормону при первинному гіпотиреозі. | |||
| 19. | 
Зуєв К. О. Препарат першої лінії цукрознижувальної терапії: метформін або похідні сульфонілсечовини? [Електронний ресурс] / К. О. Зуєв, Т. Ю. Юзвенко, Д. Г. Когут // Практикуючий лікар. - 2014. - № 4. - С. 58-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2014_4_14 | |||
| 20. |
Зуєв К. О. Особливості дії цукрознижувальної терапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Електронний ресурс] / К. О. Зуєв, В. І. Паньків, Т. Ю. Юзвенко, Д. Г. Когут, О. Я. Гирявенко // Ендокринологія. - 2015. - Т. 20, № 3. - С. 562-566. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2015_20_3_3 Вивчено вплив цукрознижувальної терапії метформіном, похідними сульфанілсечовини та їх комбінацією на антропометричні показники, показники вуглеводного та ліпідного обміну, рівень адипокінів у плазмі крові та показники жорсткості артеріальної стінки (швидкість пульсової хвилі в аорті й аортальний індекс аугментації) у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу, ожирінням та артеріальною гіпертензією.Изучено влияние сахароснижающей терапии метформином, производными сульфанилмочевины и их комбинацией на антропометрические показатели, показатели углеводного и липидного обмена, уровень адипокинов в плазме крови и показатели жесткости артериальной стенки (скорость пульсовой волны в аорте и аортальный индекс аугментации) у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа, ожирением и артериальной гипертензией.The authors have studied the effect of glucose-lowering therapy with metformin, sulfonylurea derivatives and their combination on anthropometric indices, carbohydrate and lipid metabolism indices, adipokine levels in plasma, and parameters of arterialwall stiffness (pulse wave velocity in the aorta and aortic augmentation index) in patients with type 2 diabetes mellitus, obesity and arterial hypertension. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |