Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Щеглова Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Карпенко О. В. Стимулювання росту злакових рослин поверхнево-активними рамноліпідами [Електронний ресурс] / О. В. Карпенко, Н. І. Корецька, Н. С. Щеглова, І. В. Карпенко, В. І. Баранов // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 6. - С. 94-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_6_10 Досліджено вплив біогенних поверхнево-активних речовин, що синтезуються культурою Pseudomonas sp. PS-17, зокрема рамноліпідного біокомплексу, на ріст злакових рослин - пшениці та ячменю на ранніх стадіях вегетації, а також його дію на ефективність індоліл-3-оцтової кислоти. Вплив рамноліпідного біокомплексу на ростову активність пшениці озимої та ячменю ярого вивчали у вегетаційних (піщана культура) та польових дослідах за передпосівного оброблення насіння його розчинами різних концентрацій. Для дослідження механізму дії поверхнево-активного рамноліпідного біокомплексу на ріст рослинних клітин шляхом розтягнення використовували специфічний біотест на відрізках колеоптилів пшениці. Встановлено стимулювальний вплив рамноліпідного біокомплексу на ріст злакових рослин, а також його оптимальні концентрації для застосування під час передпосівного оброблення насіння: для пшениці озимої - 10 мг/л, для ячменю ярого - 50 мг/л. Використання рамноліпідного біокомплексу сприяло збільшенню сухої маси надземної частини пшениці на 16 %, ячменю - на 18 % порівняно з контролем (<$E Р~symbol Г~0,05>). Ефективність його дії доведено також у польовому експерименті - за передпосівного оброблення насіння ячменю ярого вегетативна маса рослин була в середньому на 34,0 % більшою за контрольну (<$E P~symbol Г~0,05>). Одержані результати свідчать про перспективи практичного застосування рамноліпідних поверхнево-активних речовин як екологічно безпечних стимуляторів росту злакових рослин у сучасних технологіях рослинництва. Вони також можуть бути корисними у разі створення комплексних препаратів з індоліл-3-оцтовою кислотою та, ймовірно, і з іншими фітогормонами. | ||
| 2. | 
Бажин А. И. Структурные и оптические свойства легированных галлием тонких пленок оксида цинка, полученных методом импульсного магнетронного распыления [Електронний ресурс] / А. И. Бажин, А. Е. Покинтелица, Н. С. Щеглова, В. А. Ступак, А. Н. Троцан // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. - 2013. - Вип. 4. - С. 109-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnaba_2013_4_19 | ||
| 3. | 
Щеглова Н. Витоки кіберпанку в сучасній культурі [Електронний ресурс] / Н. Щеглова // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Культурологія. - 2008. - Вип. 3. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2008_3_11 | ||
| 4. | 
Шульга А. Н. Влияние алюмокалиевых квасцов на синтез микробных поверхностно-активных соединений [Електронний ресурс] / А. Н. Шульга, М. В. Пристай, И. В. Карпенко, Н. С. Щеглова, Р. И. Вильданова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 2. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_2_11 Исследовано стимулирующее влияние алюмокалиевых квасцов (АК) на синтез биогенных поверхностно-активных веществ (биоПАВ) бактериями различных таксономических групп. Бактерии Pseudomonas sp. PS- 17, Bacillus subtilis F, Rhodococcus erythropolis Au-1 культивировали на питательных средах с добавлением АК. Биомассу определяли гравиметрическим методом, общие липиды экстрагировали смесью хлороформ:метанол (2:1), концентрацию рамнолипидов определяли орциновым методом, пептилдолипидов - образованием комплекса с метиленовым синим, экзополисахаридов - весовым методом, биокомплекс PS (смесь рамнолипидов с полисахаридами) осаждали подкислением супернатанта культуральной жидкости до pH 3. Показано, что АК в концентрации 0,5 - 2,0 г/л стимулируют накопление биомассы бактерий и синтез биоПАВ: рамнолипидов штамма Pseudomonas sp. PS- 17, пептидолипидов штамма B. subtilis F и трегалозолипидных биоПАВ штамма R. erythropolis Au-1 на 49 - 100 %. Установлено, что АК стимулируют синтез биоПАВ исследуемыми бактериями. На основе экспериментальных и литературных данных сделано предположение об инициировании у них системы "quorum sensing" под действием АК. Использование АК может позволить оптимизировать технологические процессы выделения биоПАВ и снизить себестоимость продукта. | ||
| 5. | 
Лупак М. І. Застосування біогенних поверхнево-активних речовин для стабілізації фітопрепарату на основі безалкалоїдної фракції екстракту козлятника лікарського (Galega officinalis L.) [Електронний ресурс] / М. І. Лупак, М. Р. Хохла, Г. Я. Гачкова, О. М. Шульга, Н. С. Щеглова, Р. І. Вільданова, А. Р. Зинь, Н. О. Сибірна // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 25-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_4 Наведено результати досліджень впливу біогенних поверхнево-активних речовин (біоПАР), що синтезуються бактеріями Pseudomonas sp. PS-17, на стійкість емульсії на основі вихідної суміші, що містила безалкалоїдну фракцію екстракту козлятника лікарського (Galega officinalis L.). Обрано оптимальне співвідношення компонентів для утворення стійкої дрібнодисперсної емульсії. Досліджено хімічний склад безалкалоїдної фракції екстракту козлятника лікарського до та після стабілізації. Одержану субстанцію легше вводити тваринам через зонд, що не лише покращує точність дозування препарату, а й підвищує його біодоступність. Зниження вмісту глікозильованого гемоглобіну на 13,4 % та вмісту глюкози до фізіологічних значень у крові щурів із експериментальним цукровим діабетом за введення протягом 14-ти діб стабілізованої емульсії у порівнянні з вихідною емульсією свідчить, що стабілізована за допомогою біоПАР емульсія на основі безалкалоїдної фракції екстракту козлятника лікарського ефективніше забезпечує компенсацію гіперглікемії у порівнянні з вихідною сумішшю, що може бути зумовлене змінами кількісного співвідношення біологічно активних речовин екстракту в разі його стабілізації та кращою біодоступністю. | ||
| 6. |
Щеглова Н. С. Вплив мікробних поверхнево-активних речовин на ріст бобових рослин [Електронний ресурс] / Н. С. Щеглова, О. В. Карпенко, Р. І. Вільданова, О. М. Шульга, В. І. Баранов // Biotechnologia Acta. - 2015. - Vol. 8, № 1. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2015_8_1_11 Досліджено вплив біогенних поверхнево-активних речовин (ПАР) - рамноліпідів, трегалозоліпідів мікробного походження - на ріст бобових рослин. Рамноліпідні ПАР, які є продуктом біосинтезу штаму Pseudomonas sp. PS-17, екстрагували сумішшю хлороформ: ізопропанол 2:1 із супернатанта культуральної рідини, трегалозоліпідні - з біомаси Rhodococcus erythropolis УКМ Aс-50. Біокомплекс PS - суміш рамноліпідів із полісахаридами - осаджували із супернатанта культуральної рідини штаму Pseudomonas sp. PS-17 підкисленням до pH 3. Насіння люцерни і вики озимої перед посівом обробляли розчинами біогенних ПАР та відповідними культурами азотфіксаторів, вирощували в ємностях за умов піщаної культури. Вплив рамноліпідів та індлоліл-3-оцтової кислоти вивчали у біотесті на ризогенез живців квасолі. Визначено оптимальну концентрацію біогенних ПАР (0,01 г/л) для передпосівної обробки насіння люцерни та вики озимої, що сприяє зростанню їх надземної маси на 16 - 20 %. Показано, що оброблення насіння розчинами біогенних ПАР підвищує ефективність інокуляції насіння вики озимої культурою Rhizobium leguminosarum bv. viciae, при цьому надземна маса рослин збільшується на 34 % у порівнянні з контролем. У разі замочування живців квасолі в суміші біокомплексу PS та індолілоцтової кислоти кількість утворених коренів збільшується на 26,7 %, а їх маса - на 19,2 % у порівнянні із контролем (індолілоцтова кислота). Отже, встановлено, що біогенні ПАР (рамноліпіди, трегалозоліпіди) стимулюють ріст бобових рослин (люцерни, вики), а також формування симбіозу вики озимої з бактеріями R. leguminosarum bv. viciae. Одним із механізмів впливу їх на ріст рослин є підвищення ефективності екзогенних фітогормонів, зокрема, індолілоцтової кислоти. | ||
| 7. | Базиляк Л. Синтез та антимікробна активність наночастинок CuО, стабілізованих рамноліпідним біокомплексом мікробного походження [Електронний ресурс] / Л. Базиляк, А. Киця, П. Лютий, В. Дожджаник, A. Прокопало, Н. Щеглова, O. Карпенко, О. Кунтий // Вісник Львівського університету. Серія хімічна. - 2021. - Вип. 62. - С. 311-321. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_kh_2021_62_39 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |