Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Шумлянская Л$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
|
1. |
Цветкова Т. А. Сейсмотомография Восточно-Европейской платформы: трехмерная Р-скоростная модель мантии под Фенноскандией. Ч. II [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, Л. А. Шумлянская, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 1. - С. 60-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_1_5
| 2. |
Цветкова Т. А. Сейсмотомография Восточно-Европейской и Баренцево-Печорской платформ: трехмерная P-скоростная модель мантии под Волго-Уралией, Прикаспийской впадиной и Баренцево-Печорской платформой [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, Л. А. Шумлянская, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 5. - С. 35-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_5_4 Продовжено цикл статей із сейсмічної томографії мантії під Східно-Європейською платформою (СЄП). Тривимірну P-швидкісну модель мантії під СЄП і Баренцево-Печорською платформою (БПП) розглянуто у контексті тривимірної P-швидкісної моделі мантії під Євразією. За швидкісними характеристиками на глибинах 50 - 500 км мантія під СЄП об'єднана з мантією під БПП. У шарі сейсмічної літосфери мантія під об'єднаною зоною СЄП і БПП відзначається високими швидкостями, як і мантія під всією територією Північної Євразії, за винятком південної частини Сибірської платформи. Швидкісні характеристики мантії під східною частиною об'єднаної зони СЄП + БПП зазнають впливу мантійної швидкісної зони під Західноcибірською плитою.
| 3. |
Бугаенко И. В. Трехмерная P-скоростная модель верхней мантии Западного Средиземноморья [Електронний ресурс] / И. В. Бугаенко, Л. А. Шумлянская, A. H. Заец, Т. А. Цветкова // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 14-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_1_3
| 4. |
Шумлянская Л. А. Влияние скоростной структуры коры на результаты сейсмической томографии Украинского щита [Електронний ресурс] / Л. А. Шумлянская, А. А. Трипольский, Т. А. Цветкова // Геофизический журнал. - 2014. - Т. 36, № 4. - С. 95--117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2014_36_4_9 Побудовано модель кори за середніми швидкостями, розрахованими за даними сейсмічних досліджень, виконаних за період від 1960-х рр. до 2000-х рр. Створено шарувато-блокову модель земної кори Українського щита (УЩ). Модель не суперечить відомим раніше моделям і використано як поправку за кору під час розв'язання задачі сейсмічної томографії для мантії УЩ. Підтверджено залежність результатів розв'язку цієї задачі від міри освітленості земної кори та необхідність, по можливості, використання швидкісних моделей земної кори під час побудови сейсмотомографических моделей мантії.
| 5. |
Старостенко В. И. Геофлюиды и современное проявление активизации Ингульского мегаблока Украинского щита [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, А. Е. Лукин, Т. А. Цветкова, Л. А. Шумлянская // Геофизический журнал. - 2014. - Т. 36, № 5. - С. 3-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2014_36_5_2 Високий ступінь геолого-геофізичної вивченості корових процесів у поєднанні з аналізом 3D Р-швидкісної моделі мантії під Українським щитом і його південним оточенням до глибини 2500 км надали змогу співвіднести прояви виділеного можливого надглибинного флюїдного процесу з вуглеводнево-газоконденсатними проявами в межах Новокостянтинівського рудного поля.
| 6. |
Шумлянская Л. А. Параметры плоскостей разрывов для Крымско-Черноморского региона по осредненным механизмам близких землетрясений [Електронний ресурс] / Л. А. Шумлянская, В. Ю. Бурмин // Геофизический журнал. - 2016. - Т. 38, № 3. - С. 100-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2016_38_3_8 Побудовано поле сучасних напружень Кримсько-Чорноморського регіону. Для побудови застосовано метод осереднених механізмів, в якому використано дані щодо землетрусів різної інтенсивності, в тому числі слабких, які переважають у регіоні. Виділено 15 блоків з різними за напрямками парами сил стиску - розтягнення. Показано, що нодальні площини, які формуються під дією цих сил, характеризують площини розриву тектонічно активних розломів. Виявлено типи рухів, які відбуваються в розломах Кримсько-Чорноморського регіону. Встановлено, що розломи і типи рухів по них тісно пов'язані з рельєфом поверхні Мохо, а джерелом рухів у розломах є підкорова мантія. Для визначення осередненого механізму використано недводипольну модель джерела напружень. Це надало змогу показати, що Ялтинсько-Алуштинська сейсмофокальна зона утворюється за рахунок обертання проти годинникової стрілки прилеглих блоків. Вісь обертання зони припадає на перетинання Салгірсько-Октябрьского та Орехово-Павлоградського розломів.
|
|
|