Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (57) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шуба Н$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 43 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Шуба Н. М. Выбор нестероидного противовоспалительного препарата для купирования болевого синдрома у больных с остеоартрозом [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова // Науковий журнал МОЗ України. - 2012. - № 1(1). - С. 203-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/njmoz_2012_1_24 | |||
| 2. | 
Шуба Н. М. Особенности терапии гонартроза у пациентов со сниженной минеральной плотностью костной ткани [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Н. Тарасенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 2. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2014_2_10 Мета роботи - визначити особливості терапії гонартрозу в пацієнтів зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини (МЩКТ). Обстежено 120 хворих із остеоартрозом колінних суглобів II - III рентгенологічної стадії за Kellgren - Lawrence, з них 54,2 % були зі зниженою МЩКТ. Залежно від проведеної терапії пацієнтів розділили на 4 групи: хворі 1-ї приймали хондроїтин сульфат-4,6 (ХС-4,6) 1 г на добу протягом 6 міс і Німесулід 200 мг на добу до 15 днів; 2-ї - ХС-4,6 1 г на добу протягом 6 міс і Диклофенак 150 мг на добу до 15 днів; 3-ї - Німесулід 200 мг на добу до 15 днів; 4-ї - Диклофенак 150 мг на добу до 15 днів. Встановлено кореляційні зв'язки між МЩКТ і клінічними та лабораторними показниками. Виявлено відмінні особливості перебігу гонартрозу в пацієнтів зі зниженою МЩКТ: вираженіші больовий синдром і обмеження функціональної активності, підвищений рівень C-реактивного білка. Через 6 - 12 міс від початку терапії встановлено достовірно менше зниження показників МЩКТ (Т- і Z-індексів у стандартних відхиленнях) у групах, пацієнти яких приймали ХС-4,6, що надає змогу зробити висновок про його позитивний вплив на МЩКТ. У разі монотерапії Німесулідом через 6 міс спостерігали вірогідно меншу негативну динаміку показників МЩКТ (Z-індексу в стандартних відхиленнях), ніж за умов монотерапії Диклофенаком, що свідчить про позитивний вплив Німесуліду на МЩКТ. | |||
| 3. | 
Шуба Н. М. Выбор антигипертензивной терапии у больных с артериальной гипертензией и сопутствующими остеоартрозом и гиперурикемией [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, А. Г. Дубкова, А. С. Крылова // Ліки України. - 2014. - № 1. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2014_1_15 | |||
| 4. | 
Шуба Н. М. Патогенетическое обоснование применения биологических агентов при ревматических болезнях с учетом современных научных исследований и рекомендаций [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба // Український ревматологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 13-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2014_1_4 Представлены последние рекомендации EULAR 2013 г. по лечению ревматоидного артрита (РА), где указано отсутствие предпочтений между биологическими агентами при первом их назначении, кроме того в рекомендациях отдается предпочтение в лечении РА комбинациям биологических агентов с синтетическими базовыми противовоспалительными препаратами. Указано, что назначению ритуксимаба отдают предпочтение перед другими биологическими агентами при определенных условиях. В последних исследованиях показано, что ритуксимаб более эффективен у пациентов с серопозитивным РА, по сравнению с серонегативным, а также, что комбинация лефлуномид + ритуксимаб по сравнению с комбинацией метотрексат + ритуксимаб имеет более высокие возможности синергического эффекта. В исследованиях 2012 - 2013 гг. показано преимущество монотерапии тоцилизумабом при РА над терапией блокаторами фактора некроза опухоли-<$E alpha>, а также отсутствие клинического превосходства комбинации тоцилизумаб + метотрексат над монотерапией тоцилизумабом и более частым повышением уровня трансаминаз при комбинации тоцилизумаб + метотрексат. Тоцилизумаб предпочтителен в лечении пациентов пожилого возраста, применяющих глюкокортикоиды в высоких дозах и имеющих патологию верхних дыхательных путей, во избежание возникновения серьезных инфекций.Представлены последние рекомендации EULAR 2013 г. по лечению ревматоидного артрита (РА), где указано отсутствие предпочтений между биологическими агентами при первом их назначении, кроме того в рекомендациях отдается предпочтение в лечении РА комбинациям биологических агентов с синтетическими базовыми противовоспалительными препаратами. Указано, что назначению ритуксимаба отдают предпочтение перед другими биологическими агентами при определенных условиях. В последних исследованиях показано, что ритуксимаб более эффективен у пациентов с серопозитивным РА, по сравнению с серонегативным, а также, что комбинация лефлуномид + ритуксимаб по сравнению с комбинацией метотрексат + ритуксимаб имеет более высокие возможности синергического эффекта. В исследованиях 2012 - 2013 гг. показано преимущество монотерапии тоцилизумабом при РА над терапией блокаторами фактора некроза опухоли-<$E alpha>, а также отсутствие клинического превосходства комбинации тоцилизумаб + метотрексат над монотерапией тоцилизумабом и более частым повышением уровня трансаминаз при комбинации тоцилизумаб + метотрексат. Тоцилизумаб предпочтителен в лечении пациентов пожилого возраста, применяющих глюкокортикоиды в высоких дозах и имеющих патологию верхних дыхательных путей, во избежание возникновения серьезных инфекций. | |||
| 5. |
Шуба Н. М. Особенности клинической симптоматики и пути коррекции гонартроза при сниженной минеральной плотности костной ткани [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Н. Тарасенко // Український ревматологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2014_1_11 С целью изучения особенностей клинического проявления гонартроза у пациентов со сниженной минеральной плотностью костной ткани (МПКТ) и уточнения наиболее оптимальной терапии у данной категории больных обследованы 120 пациентов с остеоартрозом коленных суставов II - III рентгенологической стадии по Kellgren - Lawrence, из которых 54,2 % со сниженной МПКТ. В зависимости от проводимой терапии участники были распределены на 4 группы. Пациенты 1-й группы принимали хондроитин сульфат (ХС)-4,6 по 1 г/сут в течение 6 мес и нимесулид 200 мг/сут до 15 дней. Пациенты 2-й группы принимали ХС-4,6 по 1 г/сут в течение 6 мес и диклофенак 150 мг/сут до 15 дней. Пациенты 3-й группы принимали нимесулид 200 мг/сут до 15 дней. Пациенты 4-й группы принимали диклофенак 150 мг/сут до 15 дней. Выявлены корреляционные связи между МПКТ, клиническими и лабораторными параметрами. Установлены отличительные особенности течения гонартроза у пациентов со сниженной МПКТ: более выраженные болевой синдром и ограничение функциональной активности, повышенный уровень С-реактивного белка. На протяжении исследования, через 6 и 12 мес установлено достоверно меньшее снижение показателей МПКТ (Т- и Z-индексов в стандартных отклонениях) в группах, применявших ХС-4,6, что позволяет сделать вывод о его позитивном влиянии на МПКТ. | |||
| 6. |
Шуба Н. М. Диференційований підхід у лікуванні при гонартрозі протизапальними препаратами залежно від мінеральної щільності кісткової тканини [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. М. Тарасенко // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2015_1_6 З метою визначення диференційованого підходу в лікуванні при гонартрозі протизапальними препаратами залежно від мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) оцінено результати дослідження за участю 140 пацієнтів (128 жінок, 12 чоловіків) із гонартрозом II - III рентгенологічної стадії за Kellgren - Lawrence. Усіх хворих на гонартроз, залежно від терапії, розподілили на чотири рівні групи по 35 пацієнтів. Пацієнти 1-ї групи приймали хондроїтин сульфат (ХС)-4,6 пташиного походження по 500 мг 2 рази на добу протягом 6 міс та німесулід у гранульованій формі 100 мг 2 рази на добу до 15 днів. Пацієнти 2-ї групи приймали ХС-4,6 по 1 г/добу протягом 6 міс та диклофенак 50 мг 3 рази на добу до 15 днів. Пацієнти 3-ї групи приймали лише німесулід 200 мг/добу до 15 днів. Пацієнти 4-ї групи приймали диклофенак 150 мг/добу до 15 днів. При вираженому больовому синдромі курс терапії нестероїдними протизапальними препаратами повторювали з інтервалом не менше 2 тиж. Через півроку від початку дослідження при ультра звуковій денситометрії виявлено негативну динаміку Т- та Z-індексу за 6 міс у стандартних відхиленнях у 3-й та 4-й групах хворих, але через 1 рік негативна динаміка відзначалася вже у хворих усіх груп, причому достовірно менша у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп, які застосовували ХС. Через 6 міс виявлено достовірне зниження Z-індексу у хворих 4-ї групи порівняно з 3-ю групою, що свідчить про те, що втрати кісткової маси у хворих 3-ї групи були достовірно менш значущі. Таким чином, виявлено позитивний вплив ХС на МЩКТ. Відзначена висока клінічна ефективність і виражений ефект після дії ХС у пацієнтів із гонартрозом II - III рентгенологічної стадії за Kellgren - Lawrence. | |||
| 7. |
Шуба Н. М. Подагра — мультиморбидная патология [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 72-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2015_1_11 | |||
| 8. |
Шуба Н. М. Клінічні особливості перебігу остеоартрозу у поєднанні з гіперурикемією [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, А. С. Крилова, А. В. Пилипенко, Т. С. Хамбір // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2015_2_6 Наведено сучасні дані літератури про поєднання остеоартрозу та гіперурикемії. Проаналізовано тривалість захворювання, стадію ураження за рентгенологічними ознаками, клінічні особливості суглобового синдрому у хворих на остеоартроз та гіперурикемію. Досліджено роль запального компонента у розвитку поєднаної патології. Враховуючи отримані дані, можна зробити висновок, що слід планувати диференційований підхід до лікування пацієнтів з остеоартрозом та гіперурикемією. | |||
| 9. | 
Шуба Н. М. Вивчення впливу протизапальних препаратів на основні клініко-патогенетичні аспекти у хворих на остеоартрит [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, А. В. Пилипенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 214-222. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__36 В даний час ведеться активний пошук фармакологічних методів терапії у разі остеоартриту, основаних на комплексному індивідуальному підході до кожного пацієнта, які мають високу протизапальну активність і хондропротекторну дію з одного боку, і максимальну безпеку - з іншого. Мета роботи - вивчити ефективність і безпеку німесуліду та піаскледину у пацієнтів з остеоартритом. Обстежено 30 хворих на остеоартрит у віці від 26-ти до 83-х років (середній вік <$E62,9~symbol С~2,2> років). Серед них було 76,7 % жінок і 23,3 % чоловіків. Тривалість клінічної маніфестації ОА склала 10,6 + 0,78 років. Пацієнти приймали піаскледин (неомилювані сполуки сої та авокадо) протягом 3-х міс. Для швидкого зняття больового синдрому і до настання структурно-модифікуючого ефекта піаскледину, пацієнтам був призначений німесулід протягом 2-х тиж. Зроблено оцінку альгофункціональних індексів Lequesne, WOMAC, динаміки больового синдрому за ВАШ. Оцінено динаміку загальноклінічних, біохімічних і імунологічних (ІL-1beta, NO, IGF-1) показників. Статистичну обробку даних було виконано з використанням пакету статистичних програм Microsoft Exel. Достовірність різниці оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Різниця вважалася достовірною за рівня ймовірності <$Eroman p~<<~0,05>. На фоні проведеної терапії, через 3 міс лікування було виявлено статистично достовірне (<$Eroman p~<<~0,001>) зменшення болю, скутості, значне покращання функціонального статусу, оцінюваних за ВАШ, індексами WOMAC, Lequesne. Для швидкого зняття больового синдрому, пацієнтам був призначений німесулід протягом 2-х тиж. Клінічна ефективність німесуліду, в першу чергу, зв'язана в статистично достовірному зниженні плазмових рівнів NO з <$E5,33~symbol С~0,72> до <$E3,19~symbol С~0,34>, а також TNF-gamma з початкового рівня до лікування <$E45,6~symbol С~14,08> до <$E16,26~symbol С~1,6> через 14 днів застосування препарату. Через 3 міс прийому піаскледину виявлено достовірне зниження ключових медіаторів запалення, таких як IL-1beta, NO (<$Eroman p~<<~0,001>) та підвищення IGF-1 (<$Eroman p~<<~0,001>), що має анаболічну дію. Результати дослідження не показали динаміки загальноклінічних показників під час і після лікування. Відзначено статистично достовірне зниження холестерину з <$E5,55~symbol С~0,19> до <$E4,87~symbol С~0,16> (<$Eroman p~<<~0,05>) через 3 міс лікування НС сої та авокадо (неомилювані сполуки сої авокадо). Висновки: в лікуванні остеоартрозу, до настання структурно-модифікуючої дії піаскледину і для швидкого зняття больового синдрому, препаратом вибору є німесулід. Виявлені протизапальні властивості, виражений хондропротекторний ефект, антицитокінова активність визначають високу терапевтичну ефективність піаскледину, що надає змогу рекомендувати його для лікування пацієнтів з остеоартритом. Враховуючи одержані дані, що свідчать про метаболічну нейтральність та про позитивний вплив на ліпідний спектр, НС сої та авокадо можуть застосовуватися у пацієнтів з коморбідною патологією. | |||
| 10. |
Шуба Н. М. Опыт применения монотерапии тоцилизумабом и метилпреднизолоном у больных ревматоидным артритом (клинические случаи) [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т.Д. Воронова, О. И . Сугак // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2015_3_6 Рассмотрены показания для назначения биологических агентов, в частности тоцилизумаба, с предварительным применением метилпреднизолона. Изначально в виде мини-пульс-терапии, затем - перорально с последующим снижением дозы метилпреднизолона при наступлении эффективности монотерапии тоцилизумабом, что позволило достичь длительной и стойкой ремиссии ревматоидного артрита. | |||
| 11. |
Коваленко В. М. Проект Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги пацієнтам із ревматоїдним артритом [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, Н. М. Шуба, О. П. Борткевич, О.О. Гарміш // Український ревматологічний журнал. - 2013. - № 1. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2013_1_2 | |||
| 12. |
Шуба Н. М. Гиперурикемия — мультиморбидная патология в ревматологии [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба // Український ревматологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 14-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2013_2_4 | |||
| 13. |
Шуба Н. М. Выбор структурно-модифицирующих и противовоспалительных препаратов у пациентов с остеоартрозом [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, А. С. Крылова // Український ревматологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2013_2_12 | |||
| 14. |
Шуба Н. М. Вивчення впливу хондроїтин сульфату-4,6 на щільність кісткової тканини та його ефективності у хворих на остеоартроз колінних суглобів [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. М. Тарасенко // Український ревматологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2013_3_3 | |||
| 15. |
Шуба Н. М. Ефективність структурно-модифікувальних препаратів у пацієнтів з остеоартрозом і гіперурикемією [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, А. С. Крилова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 4. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_4_13 Цель работы - изучить эффективность хондроитин-4,6-сульфата (в качестве монотерапии или в комбинации с калий-натрий-гидроцитратным комплексом) у пациентов с остеоартрозом (ОА) и сопутствующей гиперурикемией и его влияние на динамику показателей воспалительного процесса, пуринового, углеводного, липидного обменов. Методы: в исследование включены 78 больных ОА (62 женщины, 16 мужчин) в возрасте от 35-ти до 75-ти лет. Пациентов разделили на 3 группы. Больные I (30 человек с ОА без гиперурикемии) и II (32, с ОА и сопутствующей гиперурикемией) групп принимали хондроитин-4,6-сульфат; III (16 больных ОА с сопутствующей гиперурикемией) получали хондроитин-4,6-сульфат и калий-натрий-гидроцитратный комплекс. Оценивали динамику показателей ВАШ, индексов WOMAC, Лекена, мочевой кислоты, IL-1beta, IGF-1, NO, СРБ, общеклинических показателей на фоне терапии. Статистический анализ проведен с помощью SPSS Statistics. Результаты: выявлено достоверное уменьшение боли по ВАШ, индексов WOMAC, Лекена через 6 мес. лечения во всех группах. Однако более выраженное (p << 0,05) снижение показателей ВАШ при ходьбе, индекса WOMAC наблюдалось у пациентов III группы по сравнению с I и II. Через 6 мес лечения отмечено достоверное снижение IL-1, NO, а также достоверное повышение IGF-1. У пациентов III группы снижение IL-1 ( << 0,05) оказалось более значительным по сравнению с I и II. Выявлена тенденция повышения уровня мочевой кислоты в I группе, достоверное ее повышение во II и снижение в III. Выводы: применение препарата хондроитин-4,6-сульфат у пациентов с ОА патогенетически обоснованно и клинически перспективно, однако следует учитывать его влияние на уровень мочевой кислоты и планировать дифференцированный подход к лечению пациентов с ОА и сопутствующей гиперурикемией, назначать им структурно-модифицирующие препараты в комбинации со снижающими уровень мочевой кислоты. | |||
| 16. |
Шуба Н. М. Вивчення ефективності та безпеки глюкозаміну сульфату в лікуванні хворих на гонартроз [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, Т. С. Хамбір // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 78-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_3_15 Мета дослідження - вивчення ефективності та безпеки лікування фітопрепаратом стандартизованого екстракту кореня імбиру у хворих з болем у нижній частині спини (БНС), його впливу на динаміку показників запального процесу, печінкових, ниркових маркерів, пуринового, вуглеводного, ліпідного обмінів. У дослідженні взяли участь 35 хворих (28 жінок і 7 чоловіків) віком від 30-ти до 80-ти років з первинним синдромом БНС. Для лікування використано фітопрепарат стандартизованого екстракту кореня імбиру у дозі 300 мг двічі на добу протягом 2 міс. Ефективність препарату оцінено за допомогою опитувальників ВАШ, Освестрі, Роланда-Морріса, Мак-Гілла. Проведено аналіз впливу препарату на рівні цитокінів (IL-1beta, IGF-1, NO), СРБ, ШОЕ, на показники обміну речовин (ліпідний, вуглеводневий, печінкові маркери, рівень сечової кислоти). Наприкінці дослідження (через 2 міс лікування) показники ВАШ статистично достовірно зменшились з 55,71 +- 2,98 мм до 23,17 +- 2,38 мм, Освестрі - з 16,66 +- 1,09 бала до 8,69 +- 1,06 бала, Мак-Гілла - з 8,49 +- 0,73 бала до 3,09 +- 0,4 бала, Роланда-Морріса - з 5,37 +- 0,54 бала до 2,22 +- 0,33 бала. Було відзначено статистично достовірне зниження показників СРБ, ШОЕ, прозапальних цитокінів (IL-1beta), вільних радикалів (NO), а також холестерину та глюкози. У ході дослідження не зафіксовано динаміки таких лабораторних показників, як білірубін, АЛТ, АСТ, креатинін та сечова кислота. Заключення: встановлено, що стандартизований екстракт кореня імбиру є ефективним та безпечним препаратом для лікування хворих з БНС. На фоні лікування у пацієнтів на 58 % зменшилась інтенсивність болю, на 48 % підвищилась якість життя, на 59 % покращився психоемоційний стан, на 58 % - життєдіяльність. Було виявлено протизапальний ефект екстракту кореня імбиру за рахунок зниження показників СРБ та ШОЕ, а також прозапального цитокіну IL-1beta, NO.Цель работы - изучить эффективность и безопасность лечения глюкозамина сульфатом больных с остеоартрозом (ОА) коленных суставов и его влияние на динамику показателей воспалительного процесса, печеночных, почечных маркеров, пуринового, углеводного и липидного обменов. В исследование были включены 30 больных (18 женщин и 12 мужчин) в возрасте от 29-ти до 80-ти лет с ОА коленных суставов I - III рентгенологической стадии по Kellgren - Lawrence. Для лечения использовали глюкозамина сульфат в дозе 400 мг 3 раза в неделю в течение 1,5 мес. Эффективность препарата оценивали с помощью визуально-аналоговой шкалы ВАШ, альгофункциональных индексов Лекена и WOMAC. Проанализировано влияние глюкозамина сульфата на уровни цитокинов (IL-1beta, IGF-1, NO), C-реактивного белка (CРБ), СОЭ, показатели обмена веществ (липидный, углеводный, печеночные маркеры, уровень мочевой кислоты). Для статистической обработки данных применяли прикладную программу "SPSS Statistics". Результаты: через 1,5 мес лечения было обнаружено достоверное снижение показателей ВАШ, индексов Лекена и WOMAC. Также отмечено достоверное снижение показателей CРБ, провоспалительных цитокинов (IL-1), свободных радикалов (NO) и повышение уровня анаболических цитокинов (IGF-1). В конце исследования не обнаружено динамики лабораторных показателей печеночных маркеров, мочевой кислоты, креатинина, которые у большинства пациентов были в пределах нормы до включения в исследование. Следует подчеркнуть отсутствие повышения содержания глюкозы и достоверное снижение холестерина крови в процессе лечения глюкозамина сульфатом. Выводы: обнаружен выраженный терапевтический эффект глюкозамина сульфата в лечении гонартроза, у пациентов уменьшилась интенсивность боли, скованность в коленных суставах, повысилась функциональная активность. Более эффективным препарат был на ранних стадиях заболевания. Выявлен выраженный противовоспалительный (по показаниям CРБ, IL-1, NO) и анаболический (по уровню IGF-1) эффект глюкозамина сульфата. Препарат не влияет на уровень билирубина, АЛТ, АСТ, креатинина, глюкозы и мочевой кислоты, что свидетельствует о безопасности его применения у пациентов с сопутствующей патологией.Остеоартроз - найбільш поширене ревматичне захворюванням суглобів - є актуальною медико-соціальною проблемою. Вивчали вплив терапії фітопрепарату стандартизованого екстракту кореня імбиру верта під час лікування хворих з гонартрозом. За шкалою ВАШ, альгофункціональними індексами WOMAC і Лекена оцінювали динаміку клінічних проявів суглобового синдрому на фоні лікування фітопрепаратом. Проаналізовано вплив прийому фітопрепарату екстракту кореня імбиру на показники інтенсивності запалення - рівні цитокінів (IL-1 beta, IGF-1, NO), C-реактивного білка, швидкість осідання еритроцитів і показники обміну речовин (ліпідний, вуглеводний, печінкові маркери, рівень сечової кислоти). В результаті дослідження доведено ефективність та безпечність застосування фітопрепарату стандартизованого екстракту кореня імбиру під час лікування гонартрозу. | |||
| 17. | 
Шуба Н. М. Изучение эффективности нимесулида и его влияние на отдельные патогенетические факторы у больных с остеоартрозом в практике семейного врача [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, А. В. Пилипенко // Семейная медицина. - 2015. - № 2. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_2_11 В последние годы достигнуты большие успехи по изучению новых препаратов в лечении остеоартроза (ОА), тем не менее, актуальным остается вопрос: как быстро снять болевой синдром и воспалительный процесс в суставах, не вызывая хондротоксического эффекта? Помимо препаратов, ингибирующих ЦОГ-2, стоит задача изучить препараты, блокирующие NO и подавляющие перекисное окисление липидов и в тоже время обладающие хондропротекторным эффектом и отличным профилем безопасности. Учитывая неЦОГ-зависимые эффекты нимесулида, а именно: блокирование 5-ЛОГ и опосредованные ею эффекты, блокирование активности iNO-синтетазы и соответственно образование NO и пероксинитрита (ONOO-), а также супероксидных радикалов, которые являются ключевыми медиаторами в процессе разрушения хряща и развитии воспалительного процесса, иимесулид можно считать препаратом выбора при ОА. | |||
| 18. |
Шуба Н. М. Ефективність діацереїну у хворих на гонартроз у практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, А. С. Крилова // Семейная медицина. - 2015. - № 3. - С. 214-218. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_3_54 Ураховуючи поширеність остеоартрозу, необхідність дослідження нових аспектів лікування гонартрозу в практиці сімейного лікаря, недостатню вивченість ефективності застосування структурно-модифікувальних препаратів у випадку остеоартрозу, подальше дослідження цієї проблеми залишається актуальним і на сьогодні. Призначення діацереїну під час лікування остеоартрозу може сповільнити його подальший розвиток, зменшити біль, покращити якість життя. Оцінено динаміку клінічних проявів суглобового синдрому у разі вживання діацереїну за ВАШ, альгофункціональними індексами Лекена, WOMAC. Досліджено вплив діацереїну на рівні цитокінів (IL-1beta, TNF-alpha, IGF-1, TGF-beta, NO), показники обміну речовин (ліпідний, вуглеводний, печінкові маркери), рівень сечової кислоти. | |||
| 19. |
Шуба Н. М. Вивчення ефективності та безпеки екстракту кореня імбиру у лікуванні хворих з болем у нижній частині спини [Електронний ресурс] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, Т. С. Хамбір // Семейная медицина. - 2016. - № 4. - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_4_20 Мета дослідження - вивчення ефективності та безпеки лікування фітопрепаратом стандартизованого екстракту кореня імбиру у хворих з болем у нижній частині спини (БНС), його впливу на динаміку показників запального процесу, печінкових, ниркових маркерів, пуринового, вуглеводного, ліпідного обмінів. У дослідженні взяли участь 35 хворих (28 жінок і 7 чоловіків) віком від 30-ти до 80-ти років з первинним синдромом БНС. Для лікування використано фітопрепарат стандартизованого екстракту кореня імбиру у дозі 300 мг двічі на добу протягом 2 міс. Ефективність препарату оцінено за допомогою опитувальників ВАШ, Освестрі, Роланда-Морріса, Мак-Гілла. Проведено аналіз впливу препарату на рівні цитокінів (IL-1beta, IGF-1, NO), СРБ, ШОЕ, на показники обміну речовин (ліпідний, вуглеводневий, печінкові маркери, рівень сечової кислоти). Наприкінці дослідження (через 2 міс лікування) показники ВАШ статистично достовірно зменшились з 55,71 +- 2,98 мм до 23,17 +- 2,38 мм, Освестрі - з 16,66 +- 1,09 бала до 8,69 +- 1,06 бала, Мак-Гілла - з 8,49 +- 0,73 бала до 3,09 +- 0,4 бала, Роланда-Морріса - з 5,37 +- 0,54 бала до 2,22 +- 0,33 бала. Було відзначено статистично достовірне зниження показників СРБ, ШОЕ, прозапальних цитокінів (IL-1beta), вільних радикалів (NO), а також холестерину та глюкози. У ході дослідження не зафіксовано динаміки таких лабораторних показників, як білірубін, АЛТ, АСТ, креатинін та сечова кислота. Заключення: встановлено, що стандартизований екстракт кореня імбиру є ефективним та безпечним препаратом для лікування хворих з БНС. На фоні лікування у пацієнтів на 58 % зменшилась інтенсивність болю, на 48 % підвищилась якість життя, на 59 % покращився психоемоційний стан, на 58 % - життєдіяльність. Було виявлено протизапальний ефект екстракту кореня імбиру за рахунок зниження показників СРБ та ШОЕ, а також прозапального цитокіну IL-1beta, NO.Цель работы - изучить эффективность и безопасность лечения глюкозамина сульфатом больных с остеоартрозом (ОА) коленных суставов и его влияние на динамику показателей воспалительного процесса, печеночных, почечных маркеров, пуринового, углеводного и липидного обменов. В исследование были включены 30 больных (18 женщин и 12 мужчин) в возрасте от 29-ти до 80-ти лет с ОА коленных суставов I - III рентгенологической стадии по Kellgren - Lawrence. Для лечения использовали глюкозамина сульфат в дозе 400 мг 3 раза в неделю в течение 1,5 мес. Эффективность препарата оценивали с помощью визуально-аналоговой шкалы ВАШ, альгофункциональных индексов Лекена и WOMAC. Проанализировано влияние глюкозамина сульфата на уровни цитокинов (IL-1beta, IGF-1, NO), C-реактивного белка (CРБ), СОЭ, показатели обмена веществ (липидный, углеводный, печеночные маркеры, уровень мочевой кислоты). Для статистической обработки данных применяли прикладную программу "SPSS Statistics". Результаты: через 1,5 мес лечения было обнаружено достоверное снижение показателей ВАШ, индексов Лекена и WOMAC. Также отмечено достоверное снижение показателей CРБ, провоспалительных цитокинов (IL-1), свободных радикалов (NO) и повышение уровня анаболических цитокинов (IGF-1). В конце исследования не обнаружено динамики лабораторных показателей печеночных маркеров, мочевой кислоты, креатинина, которые у большинства пациентов были в пределах нормы до включения в исследование. Следует подчеркнуть отсутствие повышения содержания глюкозы и достоверное снижение холестерина крови в процессе лечения глюкозамина сульфатом. Выводы: обнаружен выраженный терапевтический эффект глюкозамина сульфата в лечении гонартроза, у пациентов уменьшилась интенсивность боли, скованность в коленных суставах, повысилась функциональная активность. Более эффективным препарат был на ранних стадиях заболевания. Выявлен выраженный противовоспалительный (по показаниям CРБ, IL-1, NO) и анаболический (по уровню IGF-1) эффект глюкозамина сульфата. Препарат не влияет на уровень билирубина, АЛТ, АСТ, креатинина, глюкозы и мочевой кислоты, что свидетельствует о безопасности его применения у пациентов с сопутствующей патологией.Остеоартроз - найбільш поширене ревматичне захворюванням суглобів - є актуальною медико-соціальною проблемою. Вивчали вплив терапії фітопрепарату стандартизованого екстракту кореня імбиру верта під час лікування хворих з гонартрозом. За шкалою ВАШ, альгофункціональними індексами WOMAC і Лекена оцінювали динаміку клінічних проявів суглобового синдрому на фоні лікування фітопрепаратом. Проаналізовано вплив прийому фітопрепарату екстракту кореня імбиру на показники інтенсивності запалення - рівні цитокінів (IL-1 beta, IGF-1, NO), C-реактивного білка, швидкість осідання еритроцитів і показники обміну речовин (ліпідний, вуглеводний, печінкові маркери, рівень сечової кислоти). В результаті дослідження доведено ефективність та безпечність застосування фітопрепарату стандартизованого екстракту кореня імбиру під час лікування гонартрозу. | |||
| 20. | 
Коваленко В. М. Патогенетичні аспекти розвитку остеопорозу у пацієнтів із ревматологічними хворобами як основа концепції лікування. Частина 1. Системний вторинний остеопороз. Роль глюкокортикоїдів. Інші чинники розвитку [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, Н. М. Шуба, О. П. Борткевич // Український медичний часопис. - 2011. - № 3. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2011_3_14 Розглянуто питання щодо значення вторинного системного остеопорозу в клініці внутрішніх хвороб, аспекти патогенезу; ролі глюкокортикоїдів у його розвитку та активних сполук вітаміну D як факторів, що впливають на патогенез вторинного остеопорозу. Наведено дані доказової медицини та питання, що постають перед лікарем загальної/сімейної практики під час спілкування з пацієнтом із вторинним, в тому числі глюкокортикоїд-індукованим, остеопорозом. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |