 Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Чех Б$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
|
| 1. |
Межевич С. Ю.
Пружне й непружне розсіяння іонів 11B ядрами 14C при енергії 45 МеВ [Електронний ресурс] / С. Ю. Межевич, А. Т. Рудчик, К. Русек, Є. І. Кощий, С. Клічевскі, В. М. Кир’янчук, А. А. Рудчик, С. Б. Сакута, Р. Сюдак, Б. Чех, Я. Хоіньскі, А. Щурек // Ядерна фізика та енергетика. - 2013. - т. 13, № 2. - С. 123-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2013_13_2_4
Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів непружного розсіяння <^>14C(<^>11B, <^>11B)<^>14C за енергії Eлаб.(<^>11B) = 45 МеВ для переходів ядра <^>11B у збуджені стани 2,12 - 8,56 МеВ. Експериментальні дані проаналізовано за оптичною моделлю та методом зв'язаних каналів реакцій. У схему зв'язку каналів включались пружне й непружне розсіяння ядер, процес реорієнтації спіна ядра <^>11B і найпростіші реакції передач нуклонів і кластерів. Визначено параметри потенціалу взаємодії ядер <^>14C + <^>11B типу Вудса - Саксона та параметри деформації ядра <^>11B. Одержаний з підгонки оптичний потенціал порівняно з відповідним фолдінг-потенціалом, обчисленим за допомогою методу подвійної згортки. Досліджено ізотопічні відмінності оптичних потенціалів взаємодії ядер <^>12,13,14C + <^>11B, використовуючи результати попередніх досліджень пружного та непружного розсіяння ядер <^>12,13C + <^>11B за близьких енергій. Визначено внески реакцій одно- та двоступінчастих передач нуклонів і кластерів у канали пружного й непружного розсіяння ядер <^>14C + <^>11B.
| | 2. |
Межевич С. Ю.
Пружне й непружне розсіяння іонів 11B ядрами 14C при енергії 45 МеВ [Електронний ресурс] / С. Ю. Межевич, А. Т. Рудчик, К. Русек, Є. І. Кощий, С. Клічевскі, В. М. Кир’янчук, А. А. Рудчик, С. Б. Сакута, Р. Сюдак, Б. Чех, Я. Хоіньскі, А. Щурек // Ядерна фізика та енергетика. - 2012. - Т. 13, № 2. - С. 123-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2012_13_2_4
Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів непружного розсіяння <^>14C(<^>11B, <^>11B)<^>14C за енергії Eлаб.(<^>11B) = 45 МеВ для переходів ядра <^>11B у збуджені стани 2,12 - 8,56 МеВ. Експериментальні дані проаналізовано за оптичною моделлю та методом зв'язаних каналів реакцій. У схему зв'язку каналів включались пружне й непружне розсіяння ядер, процес реорієнтації спіна ядра <^>11B і найпростіші реакції передач нуклонів і кластерів. Визначено параметри потенціалу взаємодії ядер <^>14C + <^>11B типу Вудса - Саксона та параметри деформації ядра <^>11B. Одержаний з підгонки оптичний потенціал порівняно з відповідним фолдінг-потенціалом, обчисленим за допомогою методу подвійної згортки. Досліджено ізотопічні відмінності оптичних потенціалів взаємодії ядер <^>12,13,14C + <^>11B, використовуючи результати попередніх досліджень пружного та непружного розсіяння ядер <^>12,13C + <^>11B за близьких енергій. Визначено внески реакцій одно- та двоступінчастих передач нуклонів і кластерів у канали пружного й непружного розсіяння ядер <^>14C + <^>11B.
| | 3. |
Рудчик А. Т.
Пружне та непружне розсіяння іонів 14N ядрами 7Li при енергії 80 МеВ [Електронний ресурс] / А. Т. Рудчик, О. В. Геращенко, А. А. Рудчик, Є. І. Кощий, С. Клічевскі, К. Русек, С. Ю. Межевич, В. А. Плюйко, О. А. Понкратенко, Вал. М. Пірнак, А. П. Ільїн, В. В. Улещенко, Р. Сюдак, Я. Хоіньскі, Б. Чех, А. Щурек // Ядерна фізика та енергетика. - 2012. - Т. 13, № 3. - С. 246-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2012_13_3_7
Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння ядер <$E roman {~sup 7 Li~+~sup 10 B}> за енергії <$E E sub roman лаб. ( sup 10 roman B)~=~51> МеВ (21 МеВ в с.ц.м.) для переходів в основні та збуджені стани ядер. Ці та відомі з літературних джерел дані пружного розсіяння ядер <$E roman {~sup 7 Li~+~sup 10 B}> за енергій <$E E sub roman лаб. ( sup 7 roman Li)~=~24> МеВ (14,12 МеВ в с.ц.м.) і 39 МеВ (22,94 МеВ в с.ц.м.) проаналізовано за оптичною моделлю та за допомогою методу зв'язаних каналів реакцій. У схему зв'язку включались пружне та непружне розсіяння ядер <$E roman {~sup 7 Li~+~sup 10 B}>, процеси переорієнтації ядер в основних і збуджених станах, а також найбільш важливі реакції передач. Одержано значення параметрів потенціалу взаємодії ядер <$E roman {~sup 7 Li~+~sup 10 B}> в основних і збуджених станах, їх енергетичну залежність, а також параметри деформації ядер <$E ~sup 7 roman Li> і <$E ~sup 10 roman B>. Установлено механізми розсіяння ядер <$E roman {~sup 7 Li~+~sup 10 B}>. Виявлено відмінності в розсіянні ядер <$E roman {~sup 7 Li~+~sup 10 B}> і <$E roman {~sup 7 Li~+~sup 11 B}> (ізотопічний ефект розсіяння).Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння ядер <$E roman {nothing sup 12 C~+~nothing sup 18 O}> за енергії Eлаб.(<^>18O) = 105 МеВ (Eс.ц.м. = 42 МеВ). Ці та відомі з літератури дані за енергій Eс.ц.м. = 12,9 - 56 МеВ досліджено за оптичною моделлю та з використанням методу зв'язаних каналів реакцій. Одержано набори параметрів (<$E roman {nothing sup 12 C~+~nothing sup 18 O}>)-потенціалу типу Вудса - Саксона та досліджено їх енергетичну залежність. Виявлено ізотопічні відмінності у значеннях параметрів (<$E roman {nothing sup 12 C~+~nothing sup 16 O}>)- та (<$E roman {nothing sup 12 C~+~nothing sup 18 O}>)-потенціалів і форми поверхонь цих потенціалів. Досліджено механізми пружного та непружного розсіяння ядер <$E roman {nothing sup 12 C~+~nothing sup 18 O}> і роль реакцій передач у цьому розсіянні.Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння ядер <^>14C + <^>18O за енергії Eлаб.(<^>18O) = 105 МеВ. Експериментальне дослідження цього розсіяння виконано вперше. Експериментальні дані проаналізовано за допомогою оптичної моделі та методу зв'язаних каналів реакцій із врахуванням внесків найпростіших реакцій передач. Визначено параметри <^>14C + <^>18O-потенціалу та параметри деформації ядра <^>14C. Досліджено ізотопічні відмінності потенціалів взаємодії ядер <^>12, 13, 14C + <^>18O і <^>14C + <^>16O.Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння іонів <^>14N ядрами <^>7Li за енергії Eлаб.(<^>14N) = 80 МеВ в експерименті з одночасним вимірюванням диференціальних перерізів реакцій <^>7Li(<^>14N, X) з виходом ядер <^>13,15,16N + <^>8,6,5Li, <^>11,12,13,14C + <^>10,9,8,7Be, <^>10,11,12B + <^>11,10,9B тощо. Експериментальні дані проаналізовано за оптичною моделлю та за допомогою методу зв'язаних каналів реакцій. Пружне та непружне розсіяння, процеси реорієнтації спінів ядер <^>7Li і <^>14N в основних і збуджених станах, а також найбільш важливі реакції передач включались у схему зв'язку каналів. Визначено параметри оптичного потенціалу взаємодії ядер <^>7Li + <^>14N в основних і збуджених станах, а також параметри деформації цих ядер. Оцінено внески реакцій одно- та двоступінчастих передач у диференціальні перерізи пружного та непружного розсіяння ядер <^>7Li + <^>14N.Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння ядер <^>11B + <^>15N за енергії Eлаб.(<^>15N) = 84 МеВ. Експериментальні дані проаналізовано за оптичною моделлю та за допомогою методу зв'язаних каналів реакцій. Пружне та непружне розсіяння, процеси реорієнтації спінів ядер <^>11B і <^>15N в основних і збуджених станах, а також найбільш важливі реакції передач включались у схему зв'язку каналів. Визначено параметри оптичного потенціалу взаємодії ядер <^>11B + <^>15N в основних і збуджених станах, а також параметри деформації цих ядер. Оцінено внески реакцій одно- та двоступінчастих передач у диференціальні перерізи пружного та непружного розсіяння ядер <^>11B + <^>15N.Виміряно диференціальні перерізи пружного та непружного розсіяння іонів <^>15N ядрами <^>6Li за енергії Eлаб(<^>15N) = 81 МеВ. Експериментальні дані проаналізовано за методом зв'язаних каналів реакцій (МЗКР). Пружне та непружне розсіяння, процес переорієнтації спіну ядра <^>6Li та реакції передач нуклонів і кластерів включались у схему зв'язку каналів. У МЗКР-розрахунках використано потенціал Вудса - Саксона (WS) і фолдінг-потенціал DF взаємодії ядер <^>15N + <^>6Li. Визначено параметри потенціалу WS, деформації ядер <^>6Li і <^>15N та отримано відомості про роль інших процесів у пружному та непружному розсіянні ядер <^>15N + <^>6Li. У МЗКР-розрахунках реакцій передач використано спектроскопічні амплітуди нуклонів і кластерів, обчислені за трансляційно-інваріантною моделлю оболонок. Установлено, що в пружному розсіянні ядер <^>15N + <^>6Li основну роль відіграють потенціальне розсіяння та процес переорієнтації спіну ядра <^>6Li. Внески реакцій передач нуклонів і кластерів у це розсіяння є незначними. У ході порівняння результатів досліджень пружних розсіянь ядер <^>15N + <^>6Li і <^>15N + <^>7Li за енергії Eлаб(<^>15N) = 81 МеВ виявлено помітні розбіжності як експериментальних даних, так і потенціалів взаємодії цих пар ядер (ізотопічні ефекти).Виміряно диференціальні перерізи пружного та непружного розсіяння іонів <^>15N ядрами <^>6Li за енергії Eлаб(<^>15N) = 81 МеВ. Експериментальні дані проаналізовано за методом зв'язаних каналів реакцій (МЗКР). Пружне та непружне розсіяння, процес переорієнтації спіну ядра <^>6Li та реакції передач нуклонів і кластерів включались у схему зв'язку каналів. У МЗКР-розрахунках використано потенціал Вудса - Саксона (WS) і фолдінг-потенціал DF взаємодії ядер <^>15N + <^>6Li. Визначено параметри потенціалу WS, деформації ядер <^>6Li і <^>15N та отримано відомості про роль інших процесів у пружному та непружному розсіянні ядер <^>15N + <^>6Li. У МЗКР-розрахунках реакцій передач використано спектроскопічні амплітуди нуклонів і кластерів, обчислені за трансляційно-інваріантною моделлю оболонок. Установлено, що в пружному розсіянні ядер <^>15N + <^>6Li основну роль відіграють потенціальне розсіяння та процес переорієнтації спіну ядра <^>6Li. Внески реакцій передач нуклонів і кластерів у це розсіяння є незначними. У ході порівняння результатів досліджень пружних розсіянь ядер <^>15N + <^>6Li і <^>15N + <^>7Li за енергії Eлаб(<^>15N) = 81 МеВ виявлено помітні розбіжності як експериментальних даних, так і потенціалів взаємодії цих пар ядер (ізотопічні ефекти).Отримано нові експериментальні дані кутових розподілів перерізів пружного (ПР) і непружного розсіяння (НПР) іонів <^>15N ядрами <^>10В за енергії Eлаб(<^>15N) = 81 МеВ. Експериментальні дані проаналізовано за методом зв'язаних каналів реакцій. У розрахунках використано оптичні потенціали Вудса - Саксона взаємодії ядер. Визначено параметри потенціалу взаємодії ядер <^>15N + <^>10B і поміряно кутові розподіли перерізів ПР цих ядер. Отримані експериментальні дані ПР ядер <^>15N + <^>10B порівняно з даними розсіяння ядер <^>15N + <^>11B і <^>14N + <^>10B. Виявлено ізотопічні ефекти в розсіянні цих трьох пар ядер, обумовлені відмінністю оптичних потенціалів взаємодії цих ядер та їхньою структурою. Отримано нові експериментальні дані НПР ядер <^>15N + <^>10B для збуджень 0,718 - 3,587 МеВ ядра <^>10B і 5,270 - 6,324 МеВ ядра <^>15N. Ці дані проаналізовано за МЗКР у межах моделі колективних збуджень ядер <^>15N і <^>10B. Отримано відомості про деформацію цих ядер.
| | 4. |
Рудчик А. Т.
Пружне й непружне розсіяння іонів 18O ядрами 6Li при енергії 114 МеВ та ізотопічні відмінності взаємодії ядер 6,7Li + 18O та 6Li + 16, 18O [Електронний ресурс] / А. Т. Рудчик, Р. М. Зелінський, А. А. Рудчик, Вал. М. Пірнак, С. Клічевскі, Є. І. Кощий, К. Русек, В. А. Плюйко, О. А. Понкратенко, С. Ю. Межевич, А. П. Ільїн, В. В. Улещенко, Р. Сюдак, Я. Хоіньскі, Б. Чех, А. Щурек // Ядерна фізика та енергетика. - 2012. - Т. 13, № 4. - С. 361-370. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2012_13_4_8
Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння ядер <^>6Li + <^>18O за енергії Eлаб.(<^>18O) = 114 МеВ в експерименті з одночасним вимірюванням диференціальних перерізів реакцій <^>6Li(<^>18O, X) з виходом ядер <^>16,17,19O + <^>8,7,5Li, <^>14,15,16,17N + <^>10,9,8,7Be і <^>12,13,14C + <^>12,11,10B. Експериментальні дані проаналізовано за допомогою оптичної моделі та методу зв'язаних каналів реакцій. Визначено параметри потенціалу взаємодії ядер <^>6Li + <^>18O, параметри деформації ядер <^>6Li і <^>18O та механізми розсіяння цих ядер. Досліджено ізотопічні відмінності розсіяння ядер <^>6,7Li + <^>18O і <^>6Li + <^>16,18O та параметрів потенціалів взаємодії їх.Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння ядер <^>7Li + <^>12C за енергії <^>Eлаб.(<^>12C) = 115 МеВ у комплексному експерименті з одночасним вимірюванням перерізів реакцій передач з виходом ядер із Z = 3 - 7. Експериментальні дані проаналізовано за оптичною моделлю та за допомогою методу зв'язаних каналів реакцій. Пружне та непружне розсіяння, процеси реорієнтації спіну <^>7Li в основних і збуджених станах, а також найбільш важливі реакції передач включались у схему зв'язку каналів. Визначено параметри оптичного потенціалу взаємодії ядер <^>7Li + <^>12C в основних і збуджених станах, а також параметри деформації ядер <^>7Li + <^>12C. Оцінено внески реакцій одно- та двоступінчастих передач у диференціальні перерізи пружного та непружного розсіяння ядер <^>7Li + <^>12C.Отримано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння іонів <^>10B ядрами <^>6Li за енергії Eлаб(<^>10B) = 51 МеВ для основних і збуджених станів 2,18 - 5,7 МеВ ядра <^>6Li і 0,7 - 6,56 МеВ ядра <^>10B. Отримані експериментальні дані та відомі з літератури дані пружного розсіяння іонів <^>6Li ядрами <^>10B за енергії Eлаб(<^>6Li) = 30 МеВ проаналізовано за методом зв'язаних каналів реакцій. У схему зв'язку каналів включалися пружне та непружне розсіяння ядер <^>6Li + <^>10B, процеси переорієнтації спінів ядер <^>6Li і <^>10B і найбільш важливі реакції передач. Визначено параметри потенціалу взаємодії ядер <^>6Li + <^>10B типу Вудса - Саксона та параметри деформації ядер <^>6Li і <^>10B. Досліджено механізми непружного розсіяння ядер <^>6Li + <^>10B у межах моделі колективних збуджень ядер, а також відмінності пружного розсіяння ядер <^>6Li + <^>10B у разі використання потенціалів взаємодії ядер <^>6Li + <^>10B, <^>7Li + <^>10B і <^>6Li + <^>11B, визначено внески в пружне розсіяння ядер <^>6Li + <^>10В реакцій одно- та двоступінчастих передач нуклонів і кластерів, обчислених за трансляційно-інваріантною моделлю оболонок.Отримано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння іонів <^>15N ядрами <^>13C за енергії Eлаб(<^>15N) = 84 МеВ. Експериментальні дані проаналізовано за методом зв'язаних каналів реакцій. Пружне та непружне розсіяння ядер <^>15N + <^>13C і найбільш важливі реакції передач нуклонів і кластерів включались у схему зв'язку каналів. Визначено параметри потенціалу Вудса - Саксона взаємодії ядер <^>15N + <^>13C в основних і збуджених станах, а також параметри деформації цих ядер. Оцінено внески реакцій одно- та двоступінчастих передач нуклонів і кластерів у диференціальні перерізи пружного та непружного розсіяння ядер <^>15N + <^>13C. Отримані результати дослідження пружного розсіяння ядер <^>15N + <^>13C за енергії Eлаб(<^>15N) = 84 МеВ порівняно з результатами дослідження пружного розсіяння іонів <^>15N ядрами <^>12C за енергії Eлаб(<^>15N) = 81 МеВ.
| | 5. |
Рудчик А. Т.
Механізми реакції 6Li(18O, 17О)7Li та потенціал взаємодії ядер 7Li + 17О [Електронний ресурс] / А. Т. Рудчик, К. А. Черкас, А. А. Рудчик, Є. І. Кощий, С. Клічевскі, К. Русек, В. А. Плюйко, О. А. Понкратенко, С. Ю. Межевич, Вал. М. Пірнак, Р. Сюдак, Я. Хоіньскі, Б. Чех, А. Щурек // Ядерна фізика та енергетика. - 2012. - Т. 13, № 4. - С. 371-378. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2012_13_4_9
| | 6. |
Межевич С. Ю.
Механізми реакції 14C(11B, 9Be)16N при енергії 45 МеВ та потенціал взаємодії ядер 9Be + 16N [Електронний ресурс] / С. Ю. Межевич, А. Т. Рудчик, К. Русек, Є. І. Кощий, С. Клічевскі, Г. В. Мохнач, А. А. Рудчик, С. Б. Сакута, Р. Сюдак, Б. Чех, Я. Хоіньскі, А. Щурек // Ядерна фізика та енергетика. - 2013. - Т. 14, № 1. - С. 18-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2013_14_1_5
| | 7. |
Рудчик А. Т.
Пружне й непружне розсіяння іонів 12С ядрами 7Li при енергії 115 МеВ [Електронний ресурс] / А. Т. Рудчик, В. Ю. Каніщев, А. А. Рудчик, О. А. Понкратенко, Є. І. Кощий, С. Клічевскі, К. Русек, В. А. Плюйко, С. Ю. Межевич, Вал. М. Пірнак, А. П. Ільїн, В. В. Улещенко, Р. Сюдак, Я. Хоіньскі, Б. Чех, А. Щурек // Ядерна фізика та енергетика. - 2013. - Т. 14, № 1. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2013_14_1_6
Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння ядер <^>6Li + <^>18O за енергії Eлаб.(<^>18O) = 114 МеВ в експерименті з одночасним вимірюванням диференціальних перерізів реакцій <^>6Li(<^>18O, X) з виходом ядер <^>16,17,19O + <^>8,7,5Li, <^>14,15,16,17N + <^>10,9,8,7Be і <^>12,13,14C + <^>12,11,10B. Експериментальні дані проаналізовано за допомогою оптичної моделі та методу зв'язаних каналів реакцій. Визначено параметри потенціалу взаємодії ядер <^>6Li + <^>18O, параметри деформації ядер <^>6Li і <^>18O та механізми розсіяння цих ядер. Досліджено ізотопічні відмінності розсіяння ядер <^>6,7Li + <^>18O і <^>6Li + <^>16,18O та параметрів потенціалів взаємодії їх.Одержано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння ядер <^>7Li + <^>12C за енергії <^>Eлаб.(<^>12C) = 115 МеВ у комплексному експерименті з одночасним вимірюванням перерізів реакцій передач з виходом ядер із Z = 3 - 7. Експериментальні дані проаналізовано за оптичною моделлю та за допомогою методу зв'язаних каналів реакцій. Пружне та непружне розсіяння, процеси реорієнтації спіну <^>7Li в основних і збуджених станах, а також найбільш важливі реакції передач включались у схему зв'язку каналів. Визначено параметри оптичного потенціалу взаємодії ядер <^>7Li + <^>12C в основних і збуджених станах, а також параметри деформації ядер <^>7Li + <^>12C. Оцінено внески реакцій одно- та двоступінчастих передач у диференціальні перерізи пружного та непружного розсіяння ядер <^>7Li + <^>12C.Отримано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння іонів <^>10B ядрами <^>6Li за енергії Eлаб(<^>10B) = 51 МеВ для основних і збуджених станів 2,18 - 5,7 МеВ ядра <^>6Li і 0,7 - 6,56 МеВ ядра <^>10B. Отримані експериментальні дані та відомі з літератури дані пружного розсіяння іонів <^>6Li ядрами <^>10B за енергії Eлаб(<^>6Li) = 30 МеВ проаналізовано за методом зв'язаних каналів реакцій. У схему зв'язку каналів включалися пружне та непружне розсіяння ядер <^>6Li + <^>10B, процеси переорієнтації спінів ядер <^>6Li і <^>10B і найбільш важливі реакції передач. Визначено параметри потенціалу взаємодії ядер <^>6Li + <^>10B типу Вудса - Саксона та параметри деформації ядер <^>6Li і <^>10B. Досліджено механізми непружного розсіяння ядер <^>6Li + <^>10B у межах моделі колективних збуджень ядер, а також відмінності пружного розсіяння ядер <^>6Li + <^>10B у разі використання потенціалів взаємодії ядер <^>6Li + <^>10B, <^>7Li + <^>10B і <^>6Li + <^>11B, визначено внески в пружне розсіяння ядер <^>6Li + <^>10В реакцій одно- та двоступінчастих передач нуклонів і кластерів, обчислених за трансляційно-інваріантною моделлю оболонок.Отримано нові експериментальні дані диференціальних перерізів пружного та непружного розсіяння іонів <^>15N ядрами <^>13C за енергії Eлаб(<^>15N) = 84 МеВ. Експериментальні дані проаналізовано за методом зв'язаних каналів реакцій. Пружне та непружне розсіяння ядер <^>15N + <^>13C і найбільш важливі реакції передач нуклонів і кластерів включались у схему зв'язку каналів. Визначено параметри потенціалу Вудса - Саксона взаємодії ядер <^>15N + <^>13C в основних і збуджених станах, а також параметри деформації цих ядер. Оцінено внески реакцій одно- та двоступінчастих передач нуклонів і кластерів у диференціальні перерізи пружного та непружного розсіяння ядер <^>15N + <^>13C. Отримані результати дослідження пружного розсіяння ядер <^>15N + <^>13C за енергії Eлаб(<^>15N) = 84 МеВ порівняно з результатами дослідження пружного розсіяння іонів <^>15N ядрами <^>12C за енергії Eлаб(<^>15N) = 81 МеВ.
| | 8. |
Сусол Н.
Гематологічні та біохімічні показники крові лабораторних щурів за введення ново-синтезованих полімерних носіїв олігодезоксинуклеотидів [Електронний ресурс] / Н. Сусол, І. Петрух, Б. Чех, Д. Остапів, В. Влізло // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Біологічні науки. - 2016. - № 12. - С. 224-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnu_2016_12_39
| | 9. |
Чех Б. О.
Вплив нанополімерної системи на основі псевдополіамінокислот П-116 на структуру і функціональний стан печінки та нирок щурів [Електронний ресурс] / Б. О. Чех, Ю. В. Мартин, Д. Д. Остапів, В. В. Влізло // Біологія тварин. - 2015. - Т. 17, № 4. - С. 209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2015_17_4_75
| | 10. |
Влізло В. В.
Дослідження цитотоксичності комплексів мікроелементів з полімерними наноносіями [Електронний ресурс] / В. В. Влізло, Д. Д. Остапів, Б. О. Чех, М. І. Нагорняк, В. В. Олекса // Біологія тварин. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2017_19_1_6
Представлено результати дослідження цитотоксичності комплексів мікроелементів (Fe, Zn, Cu, Mn) у складі нанополімеру-транспортера на основі псевдоамінокислот (поліоксиетиленових похідних глутамінової кислоти). Для виготовлення нанополімеру використовували поліоксиетиленові N-похідні глютамінової кислоти з молекулярною масою поліоксиетиленового фрагменту 400, 600 та 1500 Да. Їх з'єднано з водними розчинами солей мікроелементів (<$E roman {СuSO sub 4~cdot~5H sub 2 O}>, <$E roman {MnSO sub 4~cdot~H sub 2 O}>, ZnCl2, <$E roman {Fe(NH sub 4 ) sub 2 (SO sub 4 ) sub 2~cdot~ 6H sub 2 O}>). Один грам комплексу полімеру з мікроелементами містив: феруму - 0,03 - 0,05 ммоль, цинку - 0,0319 ммоль, мангану - 0,0359 ммоль, купруму - 0,0222 ммоль. Для оцінювання цитотоксичності комплексів мікроелементів у складі полімерів-транспортерів на основі псевдоамінокислот використовували тест-об'єкт - сперму бугаїв. Сперму, розріджену лактозо-жовтково-гліцериновим розріджувачем, ділили на чотири частини: одну контрольну - без додавання та три дослідні - з додаванням мікроелементів у складі полімеру-транспортера в кількості 0,01, 0,05 і 0,1 мл розчину комплексу. У контрольних і дослідних зразках розрідженої сперми визначали виживання сперміїв, споживання ними кисню, відновну здатність і активність сукцинатдегідрогенази (СДГ). Встановлено, що комплекси мікроелементів (Fe, Zn, Cu, Mn) у складі полімерів-транспортерів на основі псевдоамінокислот у дозі 0,01 мл не впливають на інтенсивність окиснювальних процесів клітин (сперміїв), а в дозах 0,05 і 0,1 мл - знижують її. Відповідно, дихальна активність і відновна здатність сперми також не змінюється за дії 0,01 мл вмісту препарату, проте зростання дози спричиняє негативний вплив на ці показники. Найвищий рівень негативної кореляції (<$E eta~=~-0,769>) між вмістом полімеру-транспортера на основі псевдополіамінокислот і активністю ензиму дихального ланцюга мітохондрій СДГ виявляється за збільшення доз Cu-поліоксиетиленової N-похідної глутамінової кислоти до 0,1 мл. Високі дози (0,05 і 0,1 мл) комплексів мікроелементів нанополімеру-транспортера в культурі клітин характеризуються цитотоксичним впливом на фізіологічні параметри клітин (виживання сперміїв), а низькі (0,01 мл) не мають цитотоксичної дії.
| | 11. |
Чех Б. О.
Дослідження впливу комплексу антибіотика енрофлоксацину з наномерним носієм GluLa-DPG-PEG600 на організм щурів [Електронний ресурс] / Б. О. Чех // Біологія тварин. - 2017. - Т. 19, № 4. - С. 159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2017_19_4_82
| | 12. |
Нагорняк М. І.
Синтез і дослідження полісахаридів, модифікованих за реакцією Стегліха [Електронний ресурс] / М. І. Нагорняк, В. В. Олекса, С. І. Винницька, І. А. Дронь, Б. О. Чех, В. Я. Самарик, С. М. Варваренко // Вопросы химии и химической технологии. - 2018. - № 3. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2018_3_8
| | 13. |
Паляниця І.
Варіабельність розміщення третіх молярів у нижній щелепі [Електронний ресурс] / І. Паляниця, Б. Чех, З. Масна // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. - 2019. - Т. 55, № 1. - С. 118-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_lik_2019_55_1_12
| | 14. |
Чех Б. О.
Проникнення у клітини та депонування в організмі щурів нанополімеру GluLa-DPG-PEG600-F [Електронний ресурс] / Б. О. Чех, М. В. Ференс, Д. Д. Остапів, В. В. Влізло // Біологія тварин. - 2016. - Т. 18, № 3. - С. 200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2016_18_3_99
|
|
|
Простий
Розширений
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
Пам`ятка користувача