Пошуковий запит: (<.>A=Хітрова Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Хітрова Т. Місцева преса як фактор формування української "історичної пам’яті" [Електронний ресурс] / Т. Хітрова // Журналістика. - 2014. - Вип. 13. - С. 75-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhur_2014_13_16
|
2. |
Хітрова Т. В. "Пам’ять" як об’єкт дослідження соціальних комунікацій: дискусії щодо наукового статусу та предметних диференціацій [Електронний ресурс] / Т. В. Хітрова // Вісник Харківської державної академії культури. - 2014. - Вип. 44. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hak_2014_44_12
|
3. |
Хітрова Т. В. Регіональний градієнт національно-консолідованої моделі "соборної історичної пам’яті”: специфіка медійних репрезентацій [Електронний ресурс] / Т. В. Хітрова // Держава та регіони. Серія : Гуманітарні науки. - 2014. - № 4. - С. 139-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drgn_2014_4_28 Висвітлено особливості медійних репрезентацій регіональних моделей пам'яті в Україні та основні чинники їх консолідації в національну модель "соборної історичної пам'яті". Застосований у процесі дослідження дискурс-аналіз надав змогу виявити та концептуалізувати дискурс-категорії "воз'єднання" та "консолідації" на рівні комунікативних маркерів у всеукраїнських медіа. Всеукраїнський медійний контекст проблеми зумовлений надрегіональним середовищем формування моделі "соборної історичної пам'яті". Типізація "регіональних моделей пам'яті" на рівні культурних, історичних, соціально-політичних, економічних та адміністративних рецепцій стала передумовою та джерелом пошуку консолідуючих комунікативних потоків як ментальних чинників "національної історичної пам'яті" на засадах соборності. Виявлено деструктивну складову експлікації регіональних моделей пам'яті з метою політичних маніпуляцій та як дієвого мобілізаційного чинника регіональних політичних сил.
|
4. |
Хітрова Т. В. Соціокомунікаційний напрям формування "студій пам’яті” в Україні: інструменталізація емпірико-фактологічних ресурсів [Електронний ресурс] / Т. В. Хітрова // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2014. - № 3. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2014_3_9 Досліджено основні етапи формування українських "студій пам'яті" в контексті міжнародного досвіду та співробітництва. Акцентовано на українській специфіці формування медіального сегмента меморіальних досліджень. Проаналізовано основні емпірико-фактологічні ресурси та сучасні науково-дослідницькі платформи.
|
5. |
Хітрова Т. Пам’ять як інформаційно-комунікаційна основа медіа [Електронний ресурс] / Т. Хітрова // Образ. - 2015. - Вип. 1. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obraz_2015_1_5
|
6. |
Хітрова Т. "Декомунізація" як риторичний дискурс та джерело формування амбівалентних смислів у сучасному інформаційному просторі України [Електронний ресурс] / Т. Хітрова // Образ. - 2015. - Вип. 3. - С. 60-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obraz_2015_3_10
|
7. |
Хітрова Т. В. Семантичний простір репрезентації моделі "пам’ять” у сучасних медіа [Електронний ресурс] / Т. В. Хітрова // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2016. - № 1. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2016_1_8 Досліджено семантичну модель "пам'ять" у сучасному медіапросторі. Основними компонентами її репрезентації є дискурс та текст (медіаповідомлення) як джерела семантичної інформації. Структура семантичної моделі "пам'ять" у медіапросторі представлена сукупністю ідентифікаційних компонентів семантичних об'єктів. Аксіологічний простір моделі "пам'ять" у медіа репрезентований семантичними детермінантами "пам'ятати, згадувати, пригадувати", які функціонують на поверхневому та глибинному рівнях. Поверхневий рівень моделі визначається його дискурсивним призначенням і жанрово-видовими межами (емоційна, образна пам'ять; щоденник, життєва історія, спогади, мемуари, некролог тощо). Глибинний рівень ідентифікації семантичної моделі представлений функціональними предикатами або їх активністю в медіатексті, які характеризують різні процеси пам'яті (запам'ятовування, збереження, відтворення, пригадування, забування).
|
8. |
Хітрова Т. В. Медіатизація пам’яті в концепції соціокомунікаційного підходу [Електронний ресурс] / Т. В. Хітрова // Поліграфія і видавнича справа. - 2017. - № 1. - С. 163–171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2017_1_20
|
9. |
Хітрова Т. В. Соціальні спільноти як простір формування групової пам'яті: новітні ефекти комунікації [Електронний ресурс] / Т. В. Хітрова // Діалог: медіа-студії. - 2014. - Вип. 18-19. - С. 305-314. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dialog_2014_18-19_31
|
10. |
Хітрова Т. В. Дискурс "декомунізації" в конструюванні нового символічного та топонімічного простору України: масмедійна репрезентації [Електронний ресурс] / Т. В. Хітрова // Поліграфія і видавнича справа. - 2021. - № 1. - С. 100–112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2021_1_12
|
11. |
Хітрова Т. В. Інформаційна діяльність територіальних громад в умовах нових соціальних та комунікаційних викликів [Електронний ресурс] / Т. В. Хітрова // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2023. - № 1. - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2023_1_5
|