![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Хромих К$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 13
Представлено документи з 1 до 13
|
1. |
Дудник В. М. Клінічні особливості перебігу алергічної бронхіальної астми у дітей із різними рівнями контролю захворювання [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, К. В. Хромих // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 501-504. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_2_42
| 2. |
Хромих К. В. Клінічна характеристика дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму [Електронний ресурс] / К. В. Хромих // Biomedical and biosocial anthropology. - 2014. - № 23. - С. 213-216 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2014_23_52
| 3. |
Дудник В. М. Небажані ефекти базисної терапії у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, К. В. Хромих // Здоровье ребенка. - 2015. - № 3. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_3_9 Мета роботи - визначити наявність небажаних ефектів базисної терапії у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму (БА). Обстежено 224 дитини з алергічною БА віком від 6 до 17 років із визначенням вмісту гомоцистеїну та судинного ендотеліального фактора росту, проведенням ультрасонографії сонної та плечової артерій на апараті Philips HD11 XE у В-режимі з кольоровим допплерівським картуванням потоків. Порівнюючи показники вмісту гомоцистеїну та судинний ендотеліальний фактор росту у дітей, хворих на БА, залежно від наявності базисної протизапальної терапії (БПЗТ), встановлено, що їх уміст вірогідно нижчий у дітей, які не одержували БПЗТ (<$E р~<<~0,05>). Лікування середніми та високими дозами інгаляційних глюкокортикоїдів є чинником ризику підвищення вмісту гомоцистеїну (ОR 1,504; 95 % CI 1,141 - 7,519 та ОR 2,456; 95 % CI 1,427 - 29,343 відповідно). Вміст судинного ендотеліального фактора росту вірогідно підвищується при застосуванні низьких (OR 1,385; 95 % CI 1,117 - 4,602) та середніх (OR 2,462; 95 % CI 1,200 - 30,275) доз інгаляційних глюкокортикоїдів. Потовщення комплексу інтими-медії понад 0,9 мм (OR 1,157; 95 % CI 1,080 - 4,777) не мало дозозалежного ефекту.
| 4. |
Дудник В. М. Стан судинного ендотелію у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, К. В. Хромих // Современная педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_1_14 Мета роботи - оцінка стану судинного ендотелію у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму (БА). Обстежено 224 дитини, хворих на алергічну БА, віком 6 - 17 років. Визначено вміст гомоцистеїну та VEGF за допомогою ІФА та проводено ультрасонографію сонних та плечових артерій апаратом Philips HD 11 ХЕ. Як контрольну групу було обстежено 40 здорових дітей, яким було виконано весь спектр клінічного, біохімічного та інструментального дослідження. Встановлено, що у дітей з БА відбувається зміна структури ендотелію судин, котра проявляється потовщанням КІМ (<$E1,07~symbol С~0,02> мм) у порівнянні зі здоровими дітьми на 13,22 % та залежить від ступеня контролю захворювання і зростає від <$E0,98~symbol С~0,06> мм за контрольованого до <$E1,1~symbol С~0,03> мм у разі неконтрольованого перебігу БА. Визначено відповідність ультрасонографічних індексів вмісту гомоцистеїну та VEGF щодо розвитку ендотеліальної дисфункції, що проявлялось підвищенням їх рівня на 13,09 та 22,49 % відповідно у разі потовщення КІМ більше 1,3 мм. Висновки: встановлено наявність порушення функції судинного ендотелію у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму, на основі визначення вмісту гомоцистеїну та VEGF, показників ультрасонографії сонних та плечових артерій.
| 5. |
Дудник В. М. Особливості клінічного перебігу різних форм бронхіальної астми у дітей [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, К. В. Хромих, О. П. Федчишен // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 4. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_4_17 Розглянуто клінічні особливості перебігу різних форм бронхіальної астми (БА) у дітей. Обстежено 200 дітей, хворих на БА віком від 6 до 17 років. Проаналізувавши залежність етіології захворювання та статі обстежених пацієнтів, встановлено, що усі форми БА траплялись майже з однаковою частотою як у хлопчиків, так і у дівчаток. Серед ступенів тяжкості БА достовірно частіше інших траплялись персистувальний легкий та середньотяжкий варіанти (p << 0,05). Персистувальний перебіг легкого ступеня тяжкості відзначався з однаковою частотою за атопічної (54,24 +- 6,49 %), неатопічної (57,14 +- 6,23 %) та змішаної БА (59,74 +- 5,59 %). Що стосується середнього ступеня тяжкості, він також траплявся рівнозначно часто за всіх етіологічних варіантів БА (33,89 +- 6,16 %, 33,89 +- 6,16 % та 33,89 +- 6,16 % відповідно до атопічного, неатопічного та змішаного варіантів). Встановлено, що в дітей із атопічним варіантом БА в загостренні брали участь групи різних алергенів утричі частіше, ніж інші фактори, а у разі неатопічного - вдвічі частіше інфекційні агенти. Встановлено, що тяжкі загострення найчастіше відмічалися за змішаного варіанту перебігу БА (50,00 +- 5,74 %), але щодо контрольованості захворювання - відзначався високий його рівень (66,00 +- 6,69 %). Легкі загострення спостерігалисяь у разі неатопічного варіанта (51,43 +- 8,45 %), але задовільного контролю не спостерігалось (питома вага неконтрольованих варіантів становила 45,83 +- 5,87 %).
| 6. |
Дудник В. М. Порушення вазорегуляторної функції судинного ендотелію у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, К. В. Хромих // Biomedical and biosocial anthropology. - 2015. - № 24. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2015_24_5
| 7. |
Дудник В. М. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від важкості захворювання, віку та статі [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, О. В. Куцак, К. В. Хромих // Вісник морфології. - 2017. - Т. 23, № 2. - С. 263-266. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2017_23_2_22
| 8. |
Сторожук І. В. Ефективність використання L-карнітину в комплексній терапії ожиріння у дітей [Електронний ресурс] / І. В. Сторожук, К. В. Хромих, М. О. Шаламай, І. І. Анрікевич, Г. Г. Однорогова // Вісник наукових досліджень. - 2012. - № 3. - С. 145-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2012_3_46
| 9. |
Дудник В. М. Предиктори розвитку метаболічного синдрому в педіатричній практиці [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, І. І. Андрікевич, А. В. Хромих, К. В. Хромих // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - № 1. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2019_1_9 Ожиріння - одна з найбільш актуальних проблем сучасної охорони здоров'я. Зі зростанням частоти ожиріння у популяції зростає частота й таких коморбідних захворювань, як цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця. У зв'язку з цим велика увага з боку спеціалістів різних галузей медицини приділяється метаболічному синдрому (МС), складовою якого є ожиріння. Мета роботи - визначення предикторів розвитку МС у дітей віком від 10 до 18 років з метою запобігання розвитку ускладнень у цього контингенту. Проведено аналіз історій хвороб 52 дітей. Критерії включення: вік 10 - 18 років, наявність надмірної маси тіла й ожиріння, зумовленого надмірним надходженням енергетичних ресурсів. Критерій виключення: наявність у дитини вторинних форм ожиріння. Надмірну масу тіла встановлювали відповідно до рекомендацій The Endocrine Society (2017). Оцінку артеріального тиску (АТ) проведено згідно з рекомендаціями з артеріальної гіпертензії у дітей Американської спілки педіатрів. У процесі дослідження виявлено переважання хлопчиків над дівчатками. Надмірну масу тіла мали 16 дітей, а ожиріння - 36. У 28 обстежених дітей було виявлено підвищення систолічного та діастолічного АТ вище 95-го перцентиля. З них у 23 дітей було ожиріння, а у двох дітей зі збільшеним АТ діагностовано порушення толерантності до глюкози. Встановлено зростання ризику розвитку підвищеного АТ у дітей з ожирінням у порівнянні з групою дітей з надмірною масою тіла, у 3,8 разу. Усім обстеженим запропоновано програму реабілітації. Висновки: рання діагностика предикторів розвитку МС у дитячому віці та застосування на первинній ланці профілактичних і лікувальних заходів допоможе запобігти виникненню ускладнень у майбутньому.Мета роботи - визначення предикторів розвитку метаболічного синдрому у дітей віком від 10 до 18 років з метою запобігання розвитку ускладнень у даного контингенту. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 52 дітей, які проходили санаторно-курортне лікування у Вінницькому дитячому кардіоревматологічному санаторії протягом 2016 - 2017 рр. У дослідження було включено дітей віком від 10 до 18 років, у яких діагностовано ожиріння, зумовлене надмірним надходженням енергетичних ресурсів (шифр МКХ-10 Е 66.0). Ожиріння діагностувалось, коли індекс маси тіла знаходився вище 97 центильного інтервалу відповідно стандартам фізичного розвитку, нині діючим в Україні. Для вивчення предикторів розвитку МС використано критерії, запропоновані IDF Consensus 2007 року (ожиріння, підвищення артеріального тиску (АТ), гіперглікемія). Було використано антропометричні, загальноклінічні (оцінка артеріального тиску), біохімічні та статистичні методи дослідження. В ході дослідження виявлено, що серед обстежених переважали хлопчики (61,5 %) над дівчатками (38,5 %), що співпадає з даними літератури. При цьому у половини обстежених (53,8 %) було діагностовано підвищення систолічного та діастолічного АТ, що є одним із критеріїв МС у дітей. При цьому лише у двох обстежених дітей (3,8 %) діагностовано порушення толерантності до глюкози під час проведення орального глюкозотолерантного тесту. Саме у цієї невеликої когорти дітей виявлено наявність трьох критеріїв, які запропоновані IDF Consensus (2007) для діагностування метаболічного синдрому. Під час виписки усім обстеженим запропоновано програму реабілітації: оптимізація способу життя, підвищення фізичної активності та обов'язкове низькокалорійне збалансоване харчування згідно віку. Висновки: раннє виявлення предикторів МС у дітей і застосування у них певних профілактичних заходів запобігає виникненню таких ускладнень, як цукровий діабет 2 типу, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, а також інвалідизації в майбутньому.
| 10. |
Дудник В. М. Предиктори розвитку метаболічного синдрому в педіатричній практиці [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, І. І. Андрікевич, А. В. Хромих, К. В. Хромих // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 85-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_4_17 Ожиріння - одна з найбільш актуальних проблем сучасної охорони здоров'я. Зі зростанням частоти ожиріння у популяції зростає частота й таких коморбідних захворювань, як цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця. У зв'язку з цим велика увага з боку спеціалістів різних галузей медицини приділяється метаболічному синдрому (МС), складовою якого є ожиріння. Мета роботи - визначення предикторів розвитку МС у дітей віком від 10 до 18 років з метою запобігання розвитку ускладнень у цього контингенту. Проведено аналіз історій хвороб 52 дітей. Критерії включення: вік 10 - 18 років, наявність надмірної маси тіла й ожиріння, зумовленого надмірним надходженням енергетичних ресурсів. Критерій виключення: наявність у дитини вторинних форм ожиріння. Надмірну масу тіла встановлювали відповідно до рекомендацій The Endocrine Society (2017). Оцінку артеріального тиску (АТ) проведено згідно з рекомендаціями з артеріальної гіпертензії у дітей Американської спілки педіатрів. У процесі дослідження виявлено переважання хлопчиків над дівчатками. Надмірну масу тіла мали 16 дітей, а ожиріння - 36. У 28 обстежених дітей було виявлено підвищення систолічного та діастолічного АТ вище 95-го перцентиля. З них у 23 дітей було ожиріння, а у двох дітей зі збільшеним АТ діагностовано порушення толерантності до глюкози. Встановлено зростання ризику розвитку підвищеного АТ у дітей з ожирінням у порівнянні з групою дітей з надмірною масою тіла, у 3,8 разу. Усім обстеженим запропоновано програму реабілітації. Висновки: рання діагностика предикторів розвитку МС у дитячому віці та застосування на первинній ланці профілактичних і лікувальних заходів допоможе запобігти виникненню ускладнень у майбутньому.Мета роботи - визначення предикторів розвитку метаболічного синдрому у дітей віком від 10 до 18 років з метою запобігання розвитку ускладнень у даного контингенту. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 52 дітей, які проходили санаторно-курортне лікування у Вінницькому дитячому кардіоревматологічному санаторії протягом 2016 - 2017 рр. У дослідження було включено дітей віком від 10 до 18 років, у яких діагностовано ожиріння, зумовлене надмірним надходженням енергетичних ресурсів (шифр МКХ-10 Е 66.0). Ожиріння діагностувалось, коли індекс маси тіла знаходився вище 97 центильного інтервалу відповідно стандартам фізичного розвитку, нині діючим в Україні. Для вивчення предикторів розвитку МС використано критерії, запропоновані IDF Consensus 2007 року (ожиріння, підвищення артеріального тиску (АТ), гіперглікемія). Було використано антропометричні, загальноклінічні (оцінка артеріального тиску), біохімічні та статистичні методи дослідження. В ході дослідження виявлено, що серед обстежених переважали хлопчики (61,5 %) над дівчатками (38,5 %), що співпадає з даними літератури. При цьому у половини обстежених (53,8 %) було діагностовано підвищення систолічного та діастолічного АТ, що є одним із критеріїв МС у дітей. При цьому лише у двох обстежених дітей (3,8 %) діагностовано порушення толерантності до глюкози під час проведення орального глюкозотолерантного тесту. Саме у цієї невеликої когорти дітей виявлено наявність трьох критеріїв, які запропоновані IDF Consensus (2007) для діагностування метаболічного синдрому. Під час виписки усім обстеженим запропоновано програму реабілітації: оптимізація способу життя, підвищення фізичної активності та обов'язкове низькокалорійне збалансоване харчування згідно віку. Висновки: раннє виявлення предикторів МС у дітей і застосування у них певних профілактичних заходів запобігає виникненню таких ускладнень, як цукровий діабет 2 типу, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, а також інвалідизації в майбутньому.
| 11. |
Дудник В. М. Обмін заліза у дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від наявності чи відсутності контроля над захворюванням [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, В. М. Жмурчук, К. В. Хромих // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - № 7. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_7_6 Залізо відіграє значну роль у патогенезі бронхіальної астми (БА). Залізовмісні білки (феропротеїни) безпосередньо задіяні у процесах транспортування та обміну кисню та вуглекислого газу (гемоглобін, міоглобін), забезпечують транспорт і депонування заліза (феритин, трансферин, гемосидерин, сидерохроми). Мета роботи - визначити зміни показників обміну заліза у дітей з БА залежно від наявності чи відсутності контролю над захворюванням. Обстежено 144 дитини, хворих на БА, віком від 6 до 17 років. Проводилося визначення показників заліза, загальної та латентної залізо-зв'язувальної здатності сироватки крові, коефіцієнта насичення трансферину, рівня феритину у сироватці крові. Розраховували індекс sTfR/log феритину. Визначали вміст розчинних рецепторів до трансферину (sTfR) у сироватці крові. У дітей, хворих на БА, виявлено достовірне (p << 0,01) підвищення загальної залізозв'язувальної здатності сироватки на 6,52 % за наявності латентного дефіциту заліза та на 6,38 % - дефіциту заліза у порівнянні зі здоровими дітьми. Залежно від рівня індексу sTfR/log феритину та ступеня тяжкості захворювання встановлено, що у дітей із персистуючим тяжким перебігом БА латентний дефіцит заліза виявлявся на 16 % частіше, ніж у дітей із середньотяжким, і на 25 % частіше, ніж у дітей із легким перебігом захворювання. Встановлено, що у дітей із неконтрольованим перебігом БА латентний дефіцит заліза виявлявся втричі частіше у порівнянні з дітьми з контрольованим перебігом хвороби, що може свідчити про виснаження тканинних і транспортних форм заліза у дітей із важким перебігом БА та є одним із факторів, що погіршують контроль над захворюванням. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Залізо відіграє значну роль у патогенезі бронхіальної астми (БА). Залізовмісні білки (феропротеїни) безпосередньо задіяні у процесах транспортування та обміну кисню та вуглекислого газу (гемоглобін, міоглобін), забезпечують транспорт і депонування заліза (феритин, трансферин, гемосидерин, сидерохроми). Мета роботи - визначити зміни показників обміну заліза у дітей з БА залежно від наявності чи відсутності контролю над захворюванням. Обстежено 144 дитини, хворих на БА, віком від 6 до 17 років. Проводилося визначення показників заліза, загальної та латентної залізо-зв'язувальної здатності сироватки крові, коефіцієнта насичення трансферину, рівня феритину у сироватці крові. Розраховували індекс sTfR/log феритину. Визначали вміст розчинних рецепторів до трансферину (sTfR) у сироватці крові. У дітей, хворих на БА, виявлено достовірне (p << 0,01) підвищення загальної залізозв'язувальної здатності сироватки на 6,52 % за наявності латентного дефіциту заліза та на 6,38 % - дефіциту заліза у порівнянні зі здоровими дітьми. Залежно від рівня індексу sTfR/log феритину та ступеня тяжкості захворювання встановлено, що у дітей із персистуючим тяжким перебігом БА латентний дефіцит заліза виявлявся на 16 % частіше, ніж у дітей із середньотяжким, і на 25 % частіше, ніж у дітей із легким перебігом захворювання. Встановлено, що у дітей із неконтрольованим перебігом БА латентний дефіцит заліза виявлявся втричі частіше у порівнянні з дітьми з контрольованим перебігом хвороби, що може свідчити про виснаження тканинних і транспортних форм заліза у дітей із важким перебігом БА та є одним із факторів, що погіршують контроль над захворюванням. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
| 12. |
Дудник В. М. Хвороба Кларксона в дітей (огляд літератури) [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Т. Г. Король, І. В. Морозова, К. В. Хромих, М. О. Шаламай // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 7. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_7_13
| 13. |
Хромих К. В. Цукровий діабет, пов’язаний із муковісцидозом. Клінічні випадки [Електронний ресурс] / К. В. Хромих, Т. В. Потєєва, І. В. Чигір // Український журнал дитячої ендокринології. - 2023. - № 2. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2023_2_6
|
|
|