Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Журнали та продовжувані видання (3) | Реферативна база даних (87) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Тяжка О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 46 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Тяжка О. В. Вітамін D-статус у дітей 10—18 років м. Києва [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Т. В. Починок, Н. І. Балацька, С. Д. Кінча, Г. І. Гіленко // Медицина транспорту України. - 2012. - № 4. - С. 76-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2012_4_18 Изучено состояние витамина D-статуса у детей 10 - 18 лет г. Киев в осенне-зимний период 2011 года. Определение D-витаминного статуса проведено по уровню 25(OH)D, что на сегодня является золотым стандартом для такого исследования. У 87 % обследованных детей выявлен дефицит витамина D, у 10 % - недостаточность, и только у 3 % обследованных уровень 25(OH)D в сыворотке крови был в пределах нормы. Рекомендовано профилактическое назначение 1000 - 2000 ME витамина D в сутки детям в осенне-зимний период года.Мета роботи - визначення рівня 25(OH)D у сироватці крові дітей з бронхіальною астмою (БА) залежно від тяжкості перебігу захворювання. Обстежено 47 дітей з персистуючою БА: 11 (<$E23,4~symbol С~6,2~%>) хворих з БА важкого ступеня, 26 (<$E55,3~symbol С~7,3~%>) - середнього ступеня і 10 (<$E21,3~symbol С~6,0~%>) - легкого ступеня. У групі контролю було 60 здорових дітей, які на момент огляду й анамнестично не мали алергічних проявів. Дослідження проводилось у осінньо-зимовий період. Визначення 25(OH)Д проводили за допомогою електрохемілюмінісцентного методу. Оцінку вітамін D-статусу здійснювалась відповідно до класифікації M. F. Holick. У дітей з персистуючою БА тяжкого ступеня середній показник 25(OH)D становив 16,09 нг/мл, у дітей з БА середнього ступеня - 22,77 нг/мл та у дітей з БА легкого ступеня - 32,92 нг/мл. Під час порівняння груп дітей з різним ступенем тяжкості БА між собою встановлено достовірну різницю між показниками за критерієм Фрідмана (<$Elambda sup 2 ~=~27,298>; p << 0,05). Висновки: виявлено кореляційний зв'язок між ступенем тяжкості БА та рівнем 25(OH)D у сироватці крові: чим більш тяжкий перебіг захворювання, тим нижчий рівень вітаміну D. Одержані дані свідчать про доцільність включення препаратів вітаміну D у комплексну терапію БА, особливо у разі тяжкого перебігу захворювання. | |||
| 2. | 
Тяжка О. В. Особливості захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції та цитоморфологічні особливості слизової оболонки носа і рота у дітей раннього віку, які потрапляють під вплив тютюнового диму [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Т. О. Ванханова, Л. М. Яременко, І. Ф. Пилипенко // Здоровье ребенка. - 2012. - № 8. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2012_8_10 | |||
| 3. | 
Тяжка О. В. Структура алергограм у дітей раннього віку залежно від виду патології [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Н. І. Горобець, Т. В. Починок, А. О. Горобець, І. М. Лобода, Н. М. Горобець, А. О. Кошова, А. В. Омельченко // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 2. - С. 138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_2_50 | |||
| 4. |
Тяжка О. В. Застосування вітаміну D у комплексній терапії дітей з алергічними захворюваннями та його кількісна динаміка у крові в різні періоди хвороби [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, З. В. Сельська // Здоровье ребенка. - 2013. - № 8. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_8_14 | |||
| 5. | 
Тяжка О. В. Oсобливості мікробіоти та експресія генів tlr2 та tlr4 клітинами слизової оболонки порожнини рота у дітей раннього віку — пасивних курців [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Т. О. Ванханова, Д. О. Мінченко, О. Г. Мінченко // Современная педиатрия. - 2013. - № 5. - С. 61-65 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_5_13 | |||
| 6. |
Тяжка О. В. Features of microbiota and tlr2 and tlr4 gene expression in the cells of the mucous membrane of the oral cavity in children of early age who are passive smokers [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Т. О. Ванханова, Д. О. Мінченко, О. Г. Мінченко // Современная педиатрия. - 2013. - № 5. - С. 66-69 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_5_14 | |||
| 7. | 
Курик М. Сучасний стан здоров'я дітей України [Електронний ресурс] / М. Курик, О. Тяжка // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2013. - № 4. - С. 76-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dslg_2013_4_12 Проаналізовано динаміку стану здоров’я дітей за роки незалежності України. Подано моніторинг стану здоров’я дітей у системі освіти України, який проводить Інститут екології людини, співпрацюючи з освітянами й медиками. Подано аналіз літературних і оригінальних даних стосовно нинішнього здоров’я дітей України. Акцентовано увагу, в першу чергу, на соціально-екологічних проблемах, від яких залежить стан здоров’я дітей. Обгрунтовано основні напрями профілактики, оздоровлення дітей через систему освіти, від яких залежить збереження здоров’я дітей як основи майбутнього України.Проанализирована динамика состояния здоровья детей за годы независимости Украины. Освещен мониторинг состояния здоровья детей в системе образования Украины, который проводит Институт экологии человека в сотрудничестве с педагогами и медиками. Представлен анализ литературных и оригинальных данных относительно нынешнего здоровья детей Украины. Акцентировано внимание на социально-экологических проблемах, от которых зависит состояние здоровья детей. Обоснованы основные направления профилактики, оздоровления детей в стеме образования, от которых зависит сохранение здоровья детей, как основы будущего Украины.Current state of health of children in Ukraine | |||
| 8. | 
Тяжка О. В. Генетичні, імунні та клінічні особливості перебігу алергічних захворювань у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Ю. О. Савенко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - № 1. - С. 73-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2014_1_22 | |||
| 9. |
Тяжка О. В. Застосування високих доз вітаміну Д в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів для дітей з алергічними захворюваннями [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, З. В. Сельська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - № 2. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2014_2_6 | |||
| 10. |
Тяжка О. В. Порушення метаболізму жирних кислот як один з етіопатогенетичних механізмів формування холелітіазу у дітей та можливі шляхи корекції виявлених порушень [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, В. В. Сміщук, Т. С. Брюзгіна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - № 2. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2014_2_11 | |||
| 11. |
Тяжка О. В. Особливості реалізації алергічної схильності в алергічне захворювання [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Л. О. Левадна, І. Ф. Пилипенко // Современная педиатрия. - 2014. - № 1. - С. 92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_1_21 Мета роботи - вивчити спадковість, характер вигодовування, дані антенатального анамнезу у дітей с донозологічною алергічною схильністю та з реалізованим алергічним захворюванням. Методом опитування та анкетування вивчено антенатальний анамнез, спадковість, характер вигодовування у 75 дітей з донозологічною алергічною схильністю та у 25 дітей з атонічним дерматитом. Атопічний анамнез було виявлено у всіх спостережуваних дітей. Серед дітей з алергічною схильністю спадковість була обтяжена за обома лініями у 17 (22,6 %) пацієнтів, по материнській лінії - у 53 (70,6 %). Вивчення пренатального та інтранатального анамнезу показало, що патологічний перебіг вагітності та пологів мав місце у 68 (90,6 %) матерів дітей з донозологічною алергічною схильністю тау 21 (84 %) матері дітей з атонічним дерматитом. Під час вагітності медикаментозне лікування одержувала 41 (54,6 %) мати дітей з донозологічною алергією та 15 (60 %) матерів дітей з реалізованим алергічним захворюванням. Під час годування грудьми медикаменти одержували майже 50 % матерів спостережуваних дітей. Значна кількість спостережуваних дітей була на ранньому штучному, особливо діти з алергічною схильністю - 30,7 % (р << 0,05), або змішаному вигодовуванні. Вивчення анамнезу показало, що діти зі спадковою атопією відрізнялись від дітей популяції підвищеною захворюваністю: вже на першому році життя 20 (26,6 %) дітей з донозологічною алергією і 10 (40 %) дітей з атопічним дерматитом хворіли на респіраторні інфекційні хвороби. Висновки: у дітей з атопічним генотипом трансформація схильності у захворювання частіше спостерігається при спадковій обтяженості по лінії матері. Реальним шляхом зменшення сенсибілізації дітей з атопічною спадковістю є гіпоалергенне харчування матерів під час вагітності і годування грудьми. | |||
| 12. |
Тяжка О. В. До питання профілактики респіраторної захворюваності дітей дошкільного віку, які перебувають під впливом тютюнового диму внаслідок паління батьків [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Т. О. Ванханова, Л. М. Яременко // Современная педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_2_14 Мета роботи - вивчити особливості захворюваності дітей - пасивних курців дошкільного віку - на гострі респіраторні вірусні інфекції; дослідити динаміку патологічних змін із боку слизових оболонок рота та носа під впливом комплексу лікувально-профілактичних заходів, що включав суворе обмеження паління за присутності дитини; провести іригаційну терапію препаратом морської води хьюмер 150 (для поліпшення захисних властивостей слизової оболонки носа та створення умов для ефективної регенерації епітеліального шару) і провести лікування вітамінно-мінеральним комплексом Вітрум<190>Кідз (для поліпшення механізмів місцевого імунітету); оцінити ефективність призначеного комплексу. Ефективність проведення лікувально-профілактичного комплексу вивчалась шляхом клінічної оцінки перебігу гострої респіраторної патології та цитоморфологічного дослідження мазків із носа та рота в динаміці 70 дітям віком 3,5 - 4,5 року. Позитивну динаміку відмічено у вигляді зниження частоти ускладнених епізодів ГРВI - на 16,86 % у дітей, які проживали з одним курцем, і на 14,2 % у тих, які мали двох курців у родині; у зменшенні частоти проведення антибіотикотерапії з приводу ГРВІ - на 18,6 % і 18,0 % відповідно. Динамічне спостереження цитоморфологічних показників дало змогу засвідчити збільшення в обох групах кількості осіб із помірною кількістю слизу та наближенням долі келихоподібних клітин носа та базальних клітин у мазках букального епітелію до такої в дітей, батьки яких не палять. Висновки: одержані результати дають змогу рекомендувати систематичне проведення комплексу профілактичних заходів дітям - пасивним курцям із включенням до нього вітамінно-мінерального препарату Вітрум<190>Кідз и препарату морської води хьюмер 150, що сприятиме зменшенню їх респіраторної захворюваності за рахунок поліпшення процесів репарації слизових оболонок порожнин рота і носа, пошкоджених токсинами тютюнового диму. | |||
| 13. |
Тяжка О. В. Особливості клінічного перебігу алергічних захворювань у дітей при застосуванні у комплексній терапії вітаміну Д [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, З. В. Сельська // Современная педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 83-85 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_3_19 Мета роботи - оцінити особливості клінічного перебігу алергічних захворювань у дітей при застосуванні у комплексній терапії вітаміну Д. Під спостереженням перебувало 53 дітей з алергічними захворюваннями - бронхіальною астмою, атопічним дерматитом та алергічним ринітом. Усім дітям визначався 25(ОН)Д у сироватці крові. Серед пацієнтів були діти, які одержали один курс вітаміну Д, та хворі, яким вітамін Д призначався двома курсами, після чого у них визначався 25(ОН)Д у сироватці крові. Контрольну групу склали діти з алергічними захворюваннями, яким вітамін Д не застосовувався. Визначення гідроксикальциферолу проводили за допомогою електрохемілюмінесцентного методу. Оцінка забезпеченості вітаміном Д проводилась відповідно до класифікації M. F. Holick et al. (2011). У всіх (100 %) дітей, яким визначався рівень вітаміну Д у сироватці крові, було встановлено дефіцит 25(ОН)Д, середній показник - 22,54 нмоль/л. Лікування вітаміном Д проведено у 31 дитини, яка одержувала 2000 МО водорозчинного вітаміну Д3 щодня протягом двох місяців. У дітей з алергічними захворюваннями, яким застосовувався вітамін Д, не вдалося досягнути нормальних показників 25(ОН)Д у сироватці крові, однак у них відмічалось зменшення частоти та тривалості епізодів загострення хвороби, полегшення перебігу захворювання, покращання загального стану, зменшення епізодів ГРІ протягом року. Висновки: застосування вітаміну Д сприяє полегшенню перебігу алергічних захворювань та покращанню загального стану хворих, що вказує на доцільність його призначення у комплексній терапії даної категорії хворих. | |||
| 14. |
Тяжка О. В. Вітамін D-статус у дітей з бронхіальною астмою залежно від важкості перебігу захворювання [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, З. В. Сельська // Современная педиатрия. - 2014. - № 6. - С. 71-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_6_18 Изучено состояние витамина D-статуса у детей 10 - 18 лет г. Киев в осенне-зимний период 2011 года. Определение D-витаминного статуса проведено по уровню 25(OH)D, что на сегодня является золотым стандартом для такого исследования. У 87 % обследованных детей выявлен дефицит витамина D, у 10 % - недостаточность, и только у 3 % обследованных уровень 25(OH)D в сыворотке крови был в пределах нормы. Рекомендовано профилактическое назначение 1000 - 2000 ME витамина D в сутки детям в осенне-зимний период года.Мета роботи - визначення рівня 25(OH)D у сироватці крові дітей з бронхіальною астмою (БА) залежно від тяжкості перебігу захворювання. Обстежено 47 дітей з персистуючою БА: 11 (<$E23,4~symbol С~6,2~%>) хворих з БА важкого ступеня, 26 (<$E55,3~symbol С~7,3~%>) - середнього ступеня і 10 (<$E21,3~symbol С~6,0~%>) - легкого ступеня. У групі контролю було 60 здорових дітей, які на момент огляду й анамнестично не мали алергічних проявів. Дослідження проводилось у осінньо-зимовий період. Визначення 25(OH)Д проводили за допомогою електрохемілюмінісцентного методу. Оцінку вітамін D-статусу здійснювалась відповідно до класифікації M. F. Holick. У дітей з персистуючою БА тяжкого ступеня середній показник 25(OH)D становив 16,09 нг/мл, у дітей з БА середнього ступеня - 22,77 нг/мл та у дітей з БА легкого ступеня - 32,92 нг/мл. Під час порівняння груп дітей з різним ступенем тяжкості БА між собою встановлено достовірну різницю між показниками за критерієм Фрідмана (<$Elambda sup 2 ~=~27,298>; p << 0,05). Висновки: виявлено кореляційний зв'язок між ступенем тяжкості БА та рівнем 25(OH)D у сироватці крові: чим більш тяжкий перебіг захворювання, тим нижчий рівень вітаміну D. Одержані дані свідчать про доцільність включення препаратів вітаміну D у комплексну терапію БА, особливо у разі тяжкого перебігу захворювання. | |||
| 15. |
Тяжка О. В. Експресія генів ALDOC, TIGAR, ENO1 та ENO2 у клітинах крові дітей чоловічої статі з ожирінням, ускладненим резистентністю до інсуліну [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Д. О. Мінченко, О. С. Молявко, В. В. Давидов, О. А. Будрейко, Д. К. Кулєшова, О. Г. Мінченко // Современная педиатрия. - 2014. - № 6. - С. 112-115 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_6_26 Мета роботи - дослідити рівень експресії генів, які задіяні у гліколітичному шляху метаболізму глюкози, у клітинах крові дітей чоловічої статі з ожирінням, що мали як нормальну, так і порушену чутливість до інсуліну. Дослідження проведено на 3-х групах дітей чоловічої статі віком біля 14 років: нормальних (контроль) та з ожирінням, що мали як нормальну, так і порушену чутливість до інсуліну. З клітин крові виділяли РНК і за методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції визначали рівень експресії генів, які задіяні у гліколізі. Встановлено, що рівень експресії генів альдолази C (ALDOC) та регулятора гліколізу та апоптозу, що індукується TP53 (TIGAR), збільшується, а генів ENO1 та ENO2 суттєво не змінюється у клітинах крові за умов ожиріння та нормальної чутливості до інсуліну у порівнянні з контрольною групою, але за умов резистентності до інсуліну на фоні ожиріння спостерігається зниження рівня експресії генів енолаз ENO1 і ENO2, за відсутності змін у рівні експресії генів ALDOC та TIGAR, у порівнянні з групою дітей, що мали ожиріння та нормальну чутливість до інсуліну. Висновки: у клітинах крові за умов ожиріння порушується експресія групи генів, які задіяні у гліколітичному шляху метаболізму глюкози, але з резистентністю до інсуліну за умов ожиріння асоціюються лише зміни в рівні експресії генів ENO1 і ENO2, які, можливо, причетні до розвитку резистентності до інсуліну та порушення толерантності до глюкози. | |||
| 16. |
Тяжка О. В. Прогнозування особливостей клінічного перебігу бронхіальної астми у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Ю. О. Савенко // Современная педиатрия. - 2014. - № 7. - С. 120-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_7_25 Мета роботи - підвищити ефективність прогнозування тяжкості перебігу бронхіальної астми (БА) у дітей шляхом вивчення генетичних, імунних і клінічних показників. Було обстежено 49 дітей з алергічною патологією. До першої групи увійшли 22 дитини з атопічним дерматитом, до другої групи - 27 дітей з БА. Вивчено різноманітні варіанти алельного поліморфізму генів групи глутатіон-S-трансферази (GSTT1, GSTP1, GSTM1), рівня загального IgE в крові, проаналізовано анамнез. Встановлено, що загалом 81 % дітей з алергічною патологією мають мутації в досліджуваних генах. Статистично достовірне підвищення частоти делеційного поліморфізму в гомозиготному стані гена GSTM1 було виявлено у разі обтяженої за атопією спадковості у порівнянні з хворими, родовід яких не був обтяжений випадками алергічної патології. У хворих на БА середнього ступеня тяжкості була вірогідно підвищена частота делеційного поліморфізму гена GSTM1 у порівнянні з хворими з легким перебігом. Висновки: у дітей, хворих на БА, доцільне визначення поліморфізму гена GSTM1 (одноразово) та рівня загального IgE в крові (в динаміці) з метою прогнозування у них тяжкості перебігу захворювання та визначення тактики лікування. Доведено негативний вплив обтяженої атопією спадковості, пасивного паління, недотримання гіпоалергенного побуту та гіпоалергенного харчування на клінічний перебіг БА. | |||
| 17. |
Тяжка О. В. Роль порушення метаболізму фосфоліпідів у патогенезі холелітіазу у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, В. В. Сміщуко // Современная педиатрия. - 2014. - № 8. - С. 110-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_8_24 Мета роботи - дослідити вміст фосфоліпідів сироватки крові та жовчі у дітей з холелітіазом та групи ризику щодо даного захворювання за допомогою методу тонкошарової хроматографії та оцінити виявлені порушення. Досліджено вміст фосфоліпідів сироватки крові (75-ти пацієнтів) та жовчі (32-х пацієнтів) у дітей віком 3 - 18 років з гепатобіліарною патологією (48 дітей - група ризику по холелітіазу на тлі обтяженої спадковості, 27 дітей - хворі на холелітіаз) за методом тонкошарової хроматографії. Виявлено порушення фосфоліпідного метаболізму у пацієнтів обох груп з достовірними відмінностями за окремими показниками. Знижений рівень фосфатидилхоліну, підвищений вміст сфінгомієліну та лізофосфатидилхоліну (токсичних фракцій фосфоліпідів, що є індикатором активізації процесів перокисного окислення ліпідів) у пацієнтів обох груп, порушене співвідношення фосфатидилхоліну та фосфатидилетаноламіну (пов'язане зі зменшенням активності антиоксидантних систем, які реагують на пошкодження клітинних мембран і свідчить про підвищений синтез фосфатидилхоліну з фосфатидилетаноламіну), а також підвищений рівень фосфатидилінозитолу (показник мембранодеструкції) у пацієнтів з жовчнокам'яною хворобою свідчать про роль порушення метаболізму фосфоліпідів у розвитку холелітіазу у дітей. Висновки: одержані результати надають змогу використовувати дослідження складу фосфоліпідів сироватки крові та жовчі у пацієнтів групи ризику з метою профілактики холелітіазу, хворим на жовчнокам'яну хворобу для покращення ефективності лікування. У разі виявлення порушень метаболізму фосфоліпідів у дітей обох груп рекомендовано застосовувати лікувально-профілактичний комплекс, що складається з препаратів лецитину (ліволакт), омега-3-поліненасичених жирних кислот (смарт-омега), пробіотика (біфілакт) та природного сорбенту (мультисорб). | |||
| 18. | 
Тяжка О. В. Проведення скринінгу серед здорових дітей та дітей з алергічними захворюваннями на виявлення вітамін-Д-дефіциту [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, З. В. Сельська // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 34-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_2_10 Мета роботи - провести скринінг серед дітей з алергічними захворюваннями (бронхіальною астмою, атопічним дерматитом та алергічним ринітом) і серед дітей без алергічних проявів стосовно виявлення вітамін-Д-дефіциту. Обстежено 53 хворі дитини з алергічними захворюваннями (основна група) і 53 дитини без алергічних хвороб (контрольна група). У них детально вивчено анамнез захворювання і життя та визначено рівень вітаміну Д у сироватці крові взимку. Визначення 25(0Н)Д проведено за допомогою електрохемілюмінісцентного методу. Оцінку забезпеченості вітаміном Д здійснено відповідно до класифікації M. F. Holick et al. (2011). Дефіцит вітаміну Д виявлено у всіх дітей основної групи (середній показник гідроксикальциферолу - 22,54 нмоль/л). У контрольній групі дефіцит вітаміну Д встановлено у 87,0 % (середній показник - 34,20 нмоль/л); недостатність вітаміну Д - у 10,0 % (середній показник - 64,50 нмоль/л); норму вітаміну Д - у 3,0 % дітей (середній показник - 79,50 нмоль/л). Середній показник дефіциту вітаміну Д в основній групі був дещо нижчим за відповідний показник у контрольній групі. Висновки: до чинників, які впливають на виникнення алергічних процесів у дітей, відноситься недостатній рівень вітаміну Д у сироватці крові. | |||
| 19. |
Тяжка О. В. Особливості цитоморфологічного та мікробіотичного стану слизової оболонки порожнини носа в дітей — пасивних курців [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Т. О. Ванханова, Л. М. Яременко, І. Ф. Пилипенко // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_2_13 Мета роботи - дослідити особливості цитоморфологічного та мікробіологічного профілю слизової оболонки порожнини носа в дітей - пасивних курців, враховуючи ступінь їх навантаження тютюновим димом. Проведено цитоморфологічне та мікробіологічне дослідження мазків із носа 109 дітям віком 1,5 - 4,5 року, які спостерігалися в дитячій поліклініці Дорожньої клінічної лікарні № 1 м. Київ. Усі діти ретельно обстежені, що включило детальне вивчення анамнезу життя, скарг, наявність супутніх захворювань, вживання лікарських препаратів, даних об'єктивного огляду. Обстеження проведено в період відсутності в дитини гострих захворювань чи загострення хронічної патології. Встановлено, що для дітей, які систематично підлягали впливу тютюнового диму, характерні зміни з боку слизової оболонки у вигляді напруження елімінаційних механізмів, що виявлялося в тенденції до підвищення продукції слизу та зміни його фізико-хімічного складу. Відмічено порушення кількісного співвідношення різних видів риноепітеліоцитів, що проявлялося збільшенням кількості келихоподібних і зменшенням кількості миготливих клітин. Діти - пасивні курці частіше за дітей групи контролю були носіями золотистого стафілококу. Висновки: описані зміни слизової оболонки носа вірогідно є наслідком подразнювального впливу токсинів тютюнового диму, експозиція якого може перешкоджати ефективній реалізації мукоциліарного кліренсу та знижувати захисні властивості слизових оболонок, зокрема, її колонізаційної резистентності. Одерижані дані допомагають пояснити вищу респіраторну захворюваність дітей - пасивних курців. | |||
| 20. | 
Тяжка О. В. Стан здоров’я учнів середнього шкільного віку однієї з гімназій м. Києва [Електронний ресурс] / О. В. Тяжка, Л. М. Казакова, М. М. Васюкова, А. М. Антошкіна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 1. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2015_5_1_5 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |