Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (23) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Тяжелов О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 27 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Тяжелов О. А. Математичне моделювання діафізарних деформацій довгих кісток [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, Н. Ю. Полєтаєва, К. К. Романенко, Л. Д. Горидова, Д. В. Прозоровський // Український журнал телемедицини та медичної телематики. - 2010. - Т. 8, № 2. - С. 143-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujtm_2010_8_2_7 Представлены результаты математического моделирования угловой деформации одноосного сегмента. Показаны особенности напряжения мягкотканного компонента при 2-х видах коррекции деформации (в зависимости от приложения сил) и результатов выраженности исходной деформации (от 5 до <$E 50 symbol Р>). | |||
| 2. | 
Калашніков А. В. Математичне комп'ютерне моделювання біомеханічної поведінки інтрамедулярногоблокованого стрижня при надвиросткових переломах стегнової кістки [Електронний ресурс] / А. В. Калашніков, О. А. Тяжелов, Ю. В. Лазаренко // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_1_14 За допомогою методу кінцевих елементів виконано дослідження напружено-деформованого стану системи "стегнова кістка - фіксатор" для інтрамедулярного блокованого стрижня у разі переломів дистального відділу стегнової кістки (перелом типу А1 за класифікацією АО). Моделі відрізняються рівнем розташування площини перелому від суглобової поверхні стегнової кістки: модель 1 - площина перелому розташована на рівні 5 см вище суглобової поверхні; модель 2 - площина перелому на рівні 6,5 см від суглобової поверхні; модель 3 - площина перелому розташована на рівні 8 см від суглобової поверхні стегнової кістки. Одержані результати розрахунків доводять перевагу (як із точки зору міцності, так і жорсткості) сполучення, утвореного блокуючим стрижнем на межі розташування площини перелому 8 см (модель 3). | |||
| 3. | 
Калашніков А. В. Моделювання біомеханічної поведінки пластини з кутовою стабільністю гвинтів при надвиросткових переломах стегнової кістки [Електронний ресурс] / А. В. Калашніков, О. А. Тяжелов, Ю. В. Лазаренко // Український морфологічний альманах. - 2013. - Т. 11, № 4. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2013_11_4_10 | |||
| 4. | 
Тяжелов О. А. Обґрунтування та аналіз геометричних параметрів статограм для оцінювання стану опорно-рухової системи людини [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська, C. Ю. Ярьомін // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 3. - С. 62-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2014_3_12 | |||
| 5. | 
Тяжелов О. А. Особливості динамічніх характеристик статограм при фіксації суглобів нижньої кінцівки [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська, С. Ю. Яремин // Травма. - 2014. - Т. 15, № 2. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_2_21 | |||
| 6. |
Тяжелов О. А. Експериментальне дослідження варіантів остеосинтезу ключиці при її переломах у середній третині [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська, І. А. Суббота, К. В. Павленко, В. П. Топор, О. Б. Уварова, О. І. Попов // Травма. - 2014. - Т. 15, № 4. - С. 86-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_4_17 | |||
| 7. |
Тяжелов О. А. Метод автоматизованої диференційної діагностики патології опорно-рухової системи людини на підставі статографічних досліджень [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська, C. Ю. Ярьомін // Травма. - 2014. - Т. 15, № 6. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_6_8 Обгрунтовано метод автоматизованої диференційної діагностики патології опорно-рухової системи людини з можливістю аналізу багатокомпонентних даних статограми людини. За допомогою апарату нейронних мереж був запропонований метод функціональної оцінки стану опорно-рухової системи людини за даними статографічних досліджень, а саме запропонованих авторами геометричних і енергетичних параметрів статограм при двохопорному й одноопорному стоянні. Точність діагностики становила 90 - 95 % для коксартрозу й 85 % для поперекового остеохондрозу. | |||
| 8. | 
Калашніков А. В. Біомеханічне обґрунтування хірургічного лікування надвиросткових переломів дистального відділу стегнової кістки [Електронний ресурс] / А. В. Калашніков, О. А. Тяжелов, Ю. В. Назаренко // Літопис травматології та ортопедії. - 2012. - № 1-2. - С. 144-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2012_1-2_43 | |||
| 9. |
Тяжелов О. А. Моделювання процесів підтримки вертикальної пози [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, В. О. Фіщенко, C. Ю. Яремин, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_1_8 Исследования механизмов регуляции позы человека остаются одной из актуальных задач физиологии движения. Это связано со значимостью результатов исследования для разработки методов диагностики и лечения различных нарушений функции центральной нервной (ЦНС) и опорно-двигательной (ОДС) систем, а также с теоретическими разработками, касающимися общих принципов организации управления движением человека. Цель работы - концептуально определить роль статограммы как результата взаимодействия системы управления (ЦНС) и системы исполнения (ОДС) в оценке функции ОДС. На основе анализа существующих физиологических моделей поддержания равновесия разработана концептуальная модель взаимодействия ЦНС и ОДС человека в процессе поддержания вертикальной позы. Предложен системный подход к дифференциальной оценке состояния ОДС на основе метода статографии. Процесс исследования можно разделить на три этапа: I - определение антропометрических параметров пациента (вес, рост, длина сегментов, площадь опорной поверхности стоп); II - регистрация перемещения общего центра масс пациента в условиях естественного стояния и корреляция этих показателей с антропометрическими данными; III - исследование с использованием возмущающих воздействий, которые отвечают локализации поражения его характеру и степени. Заключение о состоянии ОДС формируется на основе сравнительного анализа результатов, полученных на II и III этапах исследования. Вывод: разработана концептуальная модель процесса поддержания вертикальной позы человека как работы системы автоматизированного управления и обосновано общее направление выполнения статографических исследований при оценке функции ОДС. Обосновано использование методов возмущающих воздействий при статографических исследованиях, которые позволяют активизировать пораженные элементы ОДС или заблокировать компенсационные механизмы. | |||
| 10. |
Хмизов С. О. Експериментальне дослідження міцності первинної стабілізації кісткових фрагментів при використанні інтрамедулярних фіксаторів різного типу [Електронний ресурс] / С. О. Хмизов, А. В. Пашенко, О. А. Тяжелов, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська, І. А. Суббота // Травма. - 2016. - Т. 17, № 5. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_5_8 Лікування деформацій довгих кісток кінцівок - одна з ключових проблем у дітей з порушенням якості кісткової тканини, що пов'язано з комбінованим характером деформацій та їх рецидивами у післяопераційному періоді, нестабільністю фіксаторів, неможливістю самообслуговування пацієнтів. Мета дослідження - визначити в експерименті міцність первинної стабілізації кісткових фрагментів довгих кісток кінцівок у разі використання інтрамедулярних фіксаторів різного типу на тлі порушення якості кісткової тканини. Дослідження проведено в лабораторії біомеханіки ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України" на пластикових макетах великогомілкових кісток шляхом моделювання остеотомії в середній їх третині та з'єднання фрагментів за допомогою титанових еластичних стрижнів, ротаційно-нестабільного інтрамедулярного телескопічного фіксатора, а також ротаційно-стабільного інтрамедулярного телескопічного фіксатора шляхом прикладання згинаючого навантаження до середини діафіза моделі в зоні остеотомії. Величину деформації контролювали за величин 50, 100, 150, 200 H з наступними вимірюваннями навантаження та фіксацією результатів експерименту. Дані оброблялись статистично, для порівняння видів фіксаторів застосовували однофакторний дисперсійний аналіз та апостеріорний тест Дункана, залежність величини деформації від площі перетину моделей досліджували за допомогою парної кореляції Пірсона. Найкращі результати одержано на моделях з ротаційно-стабільним телескопічним фіксатором, найгірші - за використання титанових еластичних стрижнів. Висновки: всі типи фіксаторів забезпечують достатню первинну стабільність фіксації на згинання (величина деформації не перевищує 5 мм), однак найкращі результати одержано на моделях з ротаційно-стабільним телескопічним фіксатором. | |||
| 11. |
Пашенко А. В. Вивчення напружено-деформованого стану системи "інтрамедулярний фіксатор — уламки" на різних етапах відновлення функції сегмента кінцівки після хірургічних втручань [Електронний ресурс] / А. В. Пашенко, С. О. Хмизов, О. А. Тяжелов, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська, О. Д. Яресько // Травма. - 2016. - Т. 17, № 6. - С. 62-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_6_11 Проведено аналіз результатів визначення напружено-деформованого стану біомеханічної системи "інтрамедулярний фіксатор - уламки" на різних етапах відновлення функції сегмента кінцівки після хірургічних втручань. Дослідження проводилося шляхом математичного моделювання методом кінцевих елементів напружено-деформованого стану великогомілкової кістки за умов недосконалого остеогенезу з використанням інтрамедулярних фіксаторів різних типів - титанових еластичних стрижнів, інтрамедулярного телескопічного фіксатора без ротаційної стабільності, а також ротаційно-стабільного інтрамедулярного телескопічного фіксатора після моделювання коригуючої остеотомії. | |||
| 12. | 
Герасименко С. І. Обґрунтування положення ацетабулярного компонента при ендопротезуванні кульшового суглоба у хворих із тяжким типом дисплазії [Електронний ресурс] / С. І. Герасименко, М. В. Полулях, О. А. Тяжелов, О. В. Яресько, Д. М. Полулях // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2016. - № 1. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2016_1_4 | |||
| 13. |
Тяжелов О. А. Дослідження напружено-деформованого стану моделі стегнової кістки з вертлюговими переломами різних типів при їх лікуванні методом накісткового остеосинтезу [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, А. В. Кальченко, В. О. Бабалян, М. Ю. Карпінський // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2016. - № 4. - С. 69-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2016_4_15 Частка переломів проксимального відділу стегнової кістки (СК) в осіб похилого віку становить до 45 % у структурі всіх переломів скелета. Ендопротезування кульшового суглоба в даного контингенту хворих надає змогу досягти функціонального відновлення в ранній післяопераційний період, чого неможливо досягти у разі використання сучасних методів остеосинтезу. Використання методу кінцевих елементів для дослідження напружено-деформованого стану (НДС) математичних моделей СК з вертлюговими переломами різних типів у разі їх лікування за допомогою методу ендопротезування надає змогу створити об'ємні моделі біологічних об'єктів і виявити основні тенденції змін їх НДС. Мета дослідження - розробити математичну модель вертлюгових переломів стегна за класифікацією Еванса та за її допомогою вивчити основні напрямки навантаження в проксимальному відділі стегна у разі ендопротезування з додатковою фіксацією уламків спицями. У лабораторії біомеханіки було проведено дослідження з використанням методу кінцевих елементів НДС математичних моделей СК з вертлюговими переломами різних типів у разі їх лікування за допомогою ендопротеза з фіксацією уламків спицями, для чого було розроблено моделі СК з вертлюговими переломами за класифікацію Еванса. Моделювання виконували за допомогою системи автоматизованого проектування SolidWorks. Розрахунки НДС моделей виконували за допомогою програмного комплексу CosmosM. Як критерій оцінки напруженого стану моделей використовували напруження за Мізесом. У разі ендопротезування кісткова тканина в зоні перелому навантажується значно менше за ендопротез залежно від типу перелому. Висновки: за ендопротезування основні навантаження беруть на себе металеві конструкції, що надає змогу розвантажити зону перелому й тим самим запобігти вторинному зміщенню уламків у разі навантаження кінцівки в ранній післяопераційний період. | |||
| 14. |
Тяжелов О. А. Патологічні постуральні патерни за умов тривалого перебігу остеоартрозу суглобів нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська, О. Ю. Браніцький, Обейдат Халед // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - № 1. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2020_1_7 Важным вопросом в лечении остеоартроза (ОА) является разработка новых методов, позволяющих устранить боль и восстановить функцию суставов. Однако без понимания причин развития болезни и механизмов формирования патологической ходьбы это невозможно. Цель работы - на основе физиологических данных о формировании схемы тела и патогенеза развития ОА разработать концептуальную модель развития патологического постурального паттерна при длительном течении заболевания. Рассмотрена физиология формирования схемы тела в статике и динамике. Разработанная концептуальная модель отображает процесс формирования формулы тела с момента рождения под влиянием окружающей среды. Собственный рисунок движения создается под влиянием рецепторов (зрения, слуха, тактильных, вестибулярных и др.). Первые нарушения опороспособности возникают не с появлением боли, а с началом потери амортизационных свойств хряща. Длительное несоответствие групп мышц бедра приводит к развитию сгибательно-приводящей контрактуры. Меняется картина ходьбы. Сформированный постуральный паттерн при воздействии на организм патологических изменений начинает меняться, приводя к выключению компенсаторных механизмов, изменению формулы тела и созданию другой картины движения. Выводы: изучение условий формирования характерного узора ходьбы, обусловленного врожденной и скорректированной на протяжении жизни схемы тела, дает возможность предусмотреть патологические последствия заболеваний опорно-двигательной системы, особенно при их длительном течении. Анализ измененных в результате дегенеративного процесса постуральных паттернов позволяет предсказать результат хирургического лечения, в том числе тотального эндопротезирования суставов нижних конечностей, и разработать индивидуальный комплекс реабилитационных мероприятий восстановления нормального движения у больного. | |||
| 15. |
Тяжелов О. А. Алгоритм прийняття рішення щодо оперативного втручання при ушкодженнях Bankart та Hill-Sachs [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, М. З. Біцадзе, М. Ю. Карпінський // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 26-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_3_17 | |||
| 16. |
Тяжелов О. А. Результати лікування хворих із нестабільністю плечового суглоба при поєднаних пошкодженнях Хілл-Сакса та Банкарта [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, М. З. Біцадзе, О. Д. Карпінська, Р. В. Паздніков // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 28-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_3_18 | |||
| 17. |
Тяжелов О. А. Дослідження напружено-деформованого стану моделі стегнової кістки в умовах ендопротезування при переломах її проксимального відділу [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, В. О. Бабалян, А. В. Кальченко, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська, О. В. Яресько // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 47-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_3_25 Частка переломів проксимального відділу стегнової кістки (СК) в осіб похилого віку становить до 45 % у структурі всіх переломів скелета. Ендопротезування кульшового суглоба в даного контингенту хворих надає змогу досягти функціонального відновлення в ранній післяопераційний період, чого неможливо досягти у разі використання сучасних методів остеосинтезу. Використання методу кінцевих елементів для дослідження напружено-деформованого стану (НДС) математичних моделей СК з вертлюговими переломами різних типів у разі їх лікування за допомогою методу ендопротезування надає змогу створити об'ємні моделі біологічних об'єктів і виявити основні тенденції змін їх НДС. Мета дослідження - розробити математичну модель вертлюгових переломів стегна за класифікацією Еванса та за її допомогою вивчити основні напрямки навантаження в проксимальному відділі стегна у разі ендопротезування з додатковою фіксацією уламків спицями. У лабораторії біомеханіки було проведено дослідження з використанням методу кінцевих елементів НДС математичних моделей СК з вертлюговими переломами різних типів у разі їх лікування за допомогою ендопротеза з фіксацією уламків спицями, для чого було розроблено моделі СК з вертлюговими переломами за класифікацію Еванса. Моделювання виконували за допомогою системи автоматизованого проектування SolidWorks. Розрахунки НДС моделей виконували за допомогою програмного комплексу CosmosM. Як критерій оцінки напруженого стану моделей використовували напруження за Мізесом. У разі ендопротезування кісткова тканина в зоні перелому навантажується значно менше за ендопротез залежно від типу перелому. Висновки: за ендопротезування основні навантаження беруть на себе металеві конструкції, що надає змогу розвантажити зону перелому й тим самим запобігти вторинному зміщенню уламків у разі навантаження кінцівки в ранній післяопераційний період. | |||
| 18. |
Тяжелов О. А. Математичне моделювання двохопорного стояння в умовах обмеження рухів у кульшовому суглобі [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, О. Д. Карпінська, Д. О. Юрченко, О. Ю. Браніцький // Травма. - 2021. - Т. 22, № 5. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2021_22_5_5 Остеоартроз кульшового суглоба є одним із найбільш поширених та інвалідизуючих станів, що вражають людей похилого віку. Коксартроз супроводжується порушенням амортизаційних властивостей хряща, його потоншенням і руйнацією, появою больового синдрому, порушенням рухових функцій внаслідок зменшення сили м'язів і розвитку стійких згинально-привідних контрактур, які змінюють вроджені рухові програми, а при тривалому перебігу дегенеративного захворювання призводять до формування патологічних звичок. Мета роботи - визначити необхідну силу м'язів нижньої кінцівки в умовах обмеження рухів у кульшовому суглобі для підтримки вертикальної пози при двохопорному стоянні. Моделювання роботи м'язів нижніх кінцівок в умовах обмеження рухів у кульшовому суглобі проводили в програмі OpenSim 4.0. В основу покладена модель ToyLandingModel, яка має об'єкти контактної геометрії для фіксування моделі на площі опори. Створено 4 моделі: норма (без обмеження рухливості суглобів), модель 2 - привідна установка 5<$E symbol Р>, модель 3 - привідна установка 7<$E symbol Р>, згинальна установка - 10<$E symbol Р>, модель 4 - привідна установка 10<$E symbol Р>, згинальна - 20<$E symbol Р>, вкорочення стегнової кістки 2 см. Визначено, що при незначних привідних контрактурах кульшового суглоба робота м'язів нижньої кінцівки при двохопорному стоянні змінюється мало. При згинально-привідних контрактурах спостерігаються зміни практично в усіх м'язах нижньої кінцівки. Є деякі особливості в роботі м'язів в умовах контрактур. Усі м'язи навколо стегна зменшують необхідну силу для підтримки рівноваги, а м'язи гомілки, навпаки, збільшують необхідну силу в декілька раз. Наприклад, m. medial gastrocnemius при згинально-привідній контрактурі з вкороченням кінцівки розвиває компенсаторну силу в 10 раз більше (200 Н), ніж в нормі (20 Н), і хоча ресурси м'яза становлять 1500 Н, для підтримки вертикальної пози це дуже затратно. Аналогічно потребують збільшення сили m. tibialis posterior (збільшення втричі), але м'яз-антагоніст m. tibialis anterior, навпаки, зменшує силу скорочення в середньому на 100 Н. Висновки: за даними проведеного моделювання двохопорного стояння з обмеженням рухів у кульшовому суглобі було доведено, що збільшення обмеження рухів змінює характер скорочення м'язів усієї нижньої кінцівки та таза. Аналіз отриманих результатів показав, що обмеження рухів зменшує необхідну силу стабілізації м'язів навколокульшового суглоба і збільшує необхідну силу скорочення м'язів гомілки. Тобто спостерігається порушення балансу м'язів. | |||
| 19. |
Тяжелов О. А. Математичне моделювання роботи м'язів тазового пояса у хворих із привідною контрактурою кульшового суглоба під час одноопорного стояння [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська, Д. О. Юрченко, О. Ю. Браніцький // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 4. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2021_4_10 Тривалий перебіг коксартрозу супроводжується розвитком больового синдрому та контрактур, які спричинюють контрактильний спазм м'язів, зменшення довжини привідних м'язів і згиначів стегна, відносне перерозтягнення відвідних м'язів, що з плином часу призводить до змін їх структури. Наслідком цього є слабкість м'язів тазового пояса, клінічним проявом якої є порушення постурального балансу - кульгавість, нахили тулуба під час ходьби, зміна становища таза тощо. Мета роботи - на математичній моделі визначити вплив привідної контрактури кульшового суглоба на здатність підтримки рівноваги під час стояння. Створено математичну модель, яка представляє таз зі стегновою кісткою та вектори дії привідних і відвідних м'язів стегна. Визначено м'язові зусилля, необхідні для підтримки рівноваги тіла під час одноопорного стояння в нормі та за наявності установки стегна в 5 і 10<$E symbol Р>. Розрахунки виконували для пацієнтів вагою 70; 100; 120 кг. Визначено, що за привідної контрактури в 5<$E symbol Р> m. gracilis, m. add magnus, m. piriformis не здатні виконувати функції з підтримки рівноваги тіла через необхідність розвивати зусилля більші, ніж їх максимально можливі, навіть за мінімальної ваги пацієнта. Якщо вага хворого перевищує 120 кг, то практично вся м'язова система стабілізації стегна працює за межами власних можливостей. Привідна контрактура в 10<$E symbol Р> призводить до збільшення необхідного зусилля м'язів стабілізаторів стегна. За абсолютними значеннями встановлено збільшення їх силових показників. Висновки: привідна контрактура кульшового суглоба спричинює зміну біомеханічних умов роботи м'язів тазового пояса через зміну кутів дії сил відвідних м'язів стегна, зниження ефективності їх роботи зі стабілізації таза. Зі збільшенням кута привідної контрактури простежується тенденція до погіршення умов ефективної роботи м'язів тазового пояса. Додатковим чинником, який негативно впливає на цей показник, є надмірна вага пацієнта. | |||
| 20. |
Тяжелов О. А. Аналіз результатів вібраційної терапії іммобілізаційних контрактур у пацієнтів після позасуглобових переломів верхньої кінцівки [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, В. О. Фіщенко, О. Д. Карпінська, М. Ю. Карпінський // Травма. - 2022. - Т. 23, № 3. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2022_23_3_8 Стабільність і конгруентність є важливими передумовами ефективного функціонування ліктьового суглоба (ЛС). ЛС є одним з найбільш рухливих суглобів тіла і відіграє велику роль у точному позиціонуванні верхньої кінцівки у просторі й забезпеченні координованих рухів кисті. ЛС дуже вразливий і схильний до посттравматичного й післяопераційного обмеження рухів. Показання до лікування контрактур або обмеження рухів у ЛС відносні й залежать від оцінки пацієнтами функціонального дефіциту. Будь-яке задане обмеження рухливості може мати різні наслідки для різних людей залежно від дискомфорту й бажаного рівня активності. Розглянуто вплив низькочастотної вібрації і постізометричної релаксації на контрактуру ЛС, що виникла внаслідок тривалої іммобілізації після хірургічного втручання, пов'язаного з позасуглобовими переломами плечової, променевої і ліктьової кісток, а також виростка плечової кістки. При всіх травмах не було ушкоджень тканин суглоба. Проаналізовано результати вібротерапії двох груп пацієнтів. I група пацієнтів - термін обмеження рухливості суглоба від 21 до 45 діб. II група пацієнтів - термін обмеження рухливості ЛС від 90 до 180 діб. Пацієнтам проведено курс вібротерапії тривалістю 14 - 15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до і після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Висновки: низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у ЛС й розтягувальні вправи з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки іммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури в більшості випадків не приводять до нормалізації обсягу рухів, але дають поштовх до подальшого відновлення класичними методами механо- і фізіотерапії. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення, тому доцільно починати її якнайшвидше після припинення лікувальної іммобілізації. Дана робота є першою в комплексному дослідженні впливу вібрації низької частоти на відновлення іммобілізаційних контрактур.Контрактура суглобів є частим ускладненням після іммобілізації кінцівки внаслідок травми. Жорстка іммобілізація колінного суглоба (КС) зазвичай не використовується, але при ушкодженні кісток нижньої кінцівки (кісток гомілки та стегнової кістки), а також ушкодженні надп'ятково-гомілкового суглоба та стопи обмежується рухливість КС та виключається чи значно обмежується навантаження на кінцівку і, відповідно, на КС. Отже, контрактуру КС можна класифікувати як контрактуру невикористання, що теж є одним з варіантів післяіммобілізаційних контрактур. Розглянуто результати лікування хворих з контрактурами КС, викликаними іммобілізацією внаслідок позасуглобових травм (без ушкодження КС) нижніх кінцівок. Мета роботи - вивчити вплив низькочастотної вібрації на зменшення післятравматичної контрактури КС. Проведено вібротерапію 30 пацієнтам з контрактурами КС, які сформувалися у результаті позасуглобових переломів кісток нижньої кінцівки та надп'ятково-гомілкового суглоба після різних термінів іммобілізації: I група (1 міс.) - 10 пацієнтів, II група (2 міс.) - 12 пацієнтів, III група (5 - 6 міс.) - 8 хворих. Пацієнтам пропонували стандартний курс вібротерапії, тривалість якого становила 14 - 15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до та після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Оцінено обсяг рухів на 1, 2, 5, 10-й та останній день процедури (14 - 15-та доба). Висновки: низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у КС та вправи на розтягування з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки післяіммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури у пацієнтів з термінами іммобілізації до 2 місяців призводять до відновлення розгинання у КС. У пацієнтів з більш тривалою іммобілізацією розгинання значно покращується, але повністю не відновлюється за стандартний курс 14 процедур, тому такі хворі потребують додаткових реабілітаційних заходів. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення та сприяє початку функціонального відновлення КС. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |